Ознайомлення з підручником «Природознавство»

— Розгляньте підручник. Що зображено на обкладинці? Хто автори підручника? Де видано підручник?

— Чим ви займалися на уроках природознавства у 1-му класі?

— Які тварини допомагали вам навчатися?

— Розгляньте умовні позначення на с. 2.

— Прочитайте звернення вашого друга-підручника на с. 3. Що вас чекає у 2-му класі?

— Чому корисно знати всі секрети природи? Для чого ми вивчаємо природознавство?

Розповідь учителя

— Вивчаючи природознавство у 1-му класі, ви ознайомилися з тілами неживої природи та організмами. Дізналися про зв’язок між живою і неживою природою, про те, як людина може впливати на природу. Ви вже знаєте, що життя природи різноманітне, цікаве, у ньому є свої таємниці. Деякі з них вам уже відомі, а відкриття інших — ще попереду.

Вивчаючи природознавство у 2-му класі, ви зрозумієте, чому змінюються пори року, ознайомитеся з явищами неживої і живої природи у різні пори року, з тим, як змінюється рослинний і тваринний світ у різні пори року. Підручник допоможе вам поринути в дивовижний світ явищ природи і живих істот та зрозуміти найголовніше — у природі все взаємопов’язане. Природу треба охороняти!

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сформулювати тему уроку вам допоможуть загадки.

• Червоне коромисло — через річку повисло. (Веселка)

• Спершу — блиск, за блиском — тріск, за тріском — плеск. (Блискавка, грім, дощ)

• Щось на небі гуркотить,

Наче звір страшний, летить.

Сильний дощ на землю ллється,

Звір у руки не дається.

Очі світяться яскраво —

Всі у дім тікайте жваво! (Грім та блискавка)

— Отже, про що ми з вами говоритимемо на уроці? (Про веселку, блискавку, дощ.)

— Як назвати це одним словом? (Явища природи.)

— Тема нашого уроку «Явища природи».

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Робота за підручником (с 5-7)

— Чому давні люди повинні були добре знати природу? Що природа дає для людини? Чому природу з повагою називають Матінка-Природа?

— Що таке природа?

— Доведіть, що природа мінлива.

— ПригадайтеІ Що називають явищами природи? Наведіть приклади явищ природи. Чи можна їх заборонити чи відмінити?

— Чого не буває взимку? влітку? восени? навесні?

— Уважно прочитайте і роздивіться зміст підручника (с. 4).З яких розділів він складається?

— Які умовні позначення є на його сторінках, що вони означають (с. 5)?

— Відгадайте загадку.

• Чотири кольори мають,

Раз у три місяці барви міняють. (Пори року)

— Розгляньте фотографії на с. 4. Скільки є пір року? Скільки місяців триває кожна пора року?

— Назвіть, які ви знаєте пори року.

— У якому місяці ви святкуєте свій день народження?

— Яка це пора року?

— Чи є у вас улюблена пора року? Яка? Поясніть чому?

— Розгляньте фотографії природних явищ. Які явища природи зображені на малюнку? Для якої пори року вони характерні?

2. Фізкультхвилинка (пантоміма)

Учні зображують дією текст, який читає вчитель.

— Ви — сніжинки. Вас крутить вітер, він то підкидає вас угору, то знову опускає на землю. Удень ви блищите від сонечка, а вночі, коли крутить заметіль, вам хочеться танцювати сніговий вальс.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Робота в групах

— Які пори року ви знаєте? (Осінь, зима, весна, літо)

— Скільки їх? (4)

— Зараз ми об’єднаємося у 4 групи.

Учні обирають жетончики 4-х кольорів: жовтий, білий, зелений, червоний.

— У нас утворилися 4 групи.

— Учні з жетончиками жовтого кольору мають виявити не менше 5 сезонних змін якої пори року? (Осені) Правильно.

— Учні з жетончиками білого кольору мають виявити не менше 5 сезонних змін якої пори року? (Зими) Правильно.

— Учні з жетончиками зеленого кольору мають виявити не менше 5 сезонних змін якої пори року? (Весни) Правильно.

— Учні з жетончиками червоного кольору мають виявити не менше 5 сезонних змін якої пори року? (Літа) Правильно.

Вислуховуються виступи кожної групи.

На дошку вивішуються ілюстрації із картинами цієї пори року як допомога і підтвердження сказаному. Звертається увага на зміни в живій і неживій природі.

Висновок: кожна пора року гарна по-своєму, має свої особливості, тобто свої сезонні зміни.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Що нового дізналися на уроці? (Про явища природи.)

— Що таке явища природи? (Явища природи — це зміни, що відбуваються в природі.)

— З чим пов’язані явища природи? (І з сезонними змінами.)

— Наведіть приклади осінніх змін. (Дощ, дні коротші, птахи відлітають.)

— Які явища природи бувають узимку? навесні? влітку?

— Яке найулюбленіше і яскравіше явище зимової природи ви знаєте?

— Розкажіть про сезонні явища в житті дерев, за якими вам удалося спостерігати минулого навчального року.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 4-7.

— Поясніть назви деяких місяців (за вибором). Які явища природи для них характерні?

— Доберіть загадки, у яких ідеться про сезонні зміни в природі. Відгадайте їх.

 

Урок 2

Тема: ЯКУ ФОРМУ МАЄ ЗЕМЛЯ?

Мета: допомогти дітям усвідомити, що Земля має форму кулі; пояснити, як утворюється тінь, від чого залежить довжина тіні; навчити оцінювати роль науки у пізнанні світу.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

— Як називаються зміни, що відбуваються в природі?

— З чим пов’язані ці зміни?

— Які явища природи бувають узимку? навесні? влітку? восени?

— Поясніть назви осінніх (зимових, весняних, літніх)місяців.

— Які явища природи для них характерні?

— Розкажіть загадки, у яких ідеться про сезонні зміни в природі.

III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ми подорожуватимемо нашою планетою. Ви дізнаєтеся, що глобус — це модель земної кулі, що сонячне проміння приносить на Землю світло й тепло та про те, як утворюється тінь.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО М АТЕ РІА ЛУ

Робота за підручником (с. 8-9)

— Розгляньте малюнок на с. 8. Що ви бачите?

— Пригадайте! Наше Сонце — зоря, величезна розпечена куля. Сонце є джерелом світла і тепла на Землі. Яку форму має Земля? На що схожа форма Землі: на тарілку чи на м’яч?

— Запитання, яку форму має наша Земля — плоску чи кулясту,— нікого не здивує, бо всі знають, що Земля має форму кулі. Її так і називають — «земна куля».

Побачив нашу планету зі значної висоти 12 квітня 1961 р. перший космонавт Землі — Юрій Гагарін. Він здійснив перший в історії людства космічний політ, за 108 хвилин зробивши один оберт навколо Землі на кораблі «Восток-1».

А як нам побачити велетенські рівнини, гори, океани і моря, що знаходяться на її поверхні? Що є моделлю нашої планети Землі?

— Відгадайте загадку.

• Тут міста, країни, скелі, Океани і пустелі, Гори, ріки і моря — Мандрувати буду я!

Щоб по світу мандрувати, Не виходжу я із хати, Не сідаю у автобус, А беру у руки... (глобус).

Тлумачний словничок

Слово «глобус» перекладається як «куля».

Модель — зменшене відтворення якогось об’єкта.

Дослідницька лабораторія.Утворення тіні за допомогою джерела світла і глобуса

— Розгляньте малюнки на с. 9. Непрозорі предмети на шляху світла утворюють тінь. Розгляньте, яка частина глобуса освітлена, а яка — затемнена? Де утворилася тінь?

— Поміркуйте! Де тепліше: на світлі, чи в тіні?

— Відгадайте загадки.

• Хто поруч іде, а сліду не залишає. (Тінь)

• У полудень маленька, а ввечері — довгенька. (Тінь)

— Що таке тінь?

Робота в парі

— Роздивіться малюнки та скажіть, від чого залежить довжина тіні? Чому в полудень тіні найкоротші?

— Чому в затінку завжди буває прохолодніше?

Фізкультхвилинка

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИ СТЕМ АТИ ЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Бліцопитування

• Джерелом світла і тепла на Землі є... (Сонце).

• Зменшене відтворення якогось об’єкта — це... (модель).

• Модель нашої планети Землі називається... (глобусом).

• Відбиток будь-якого непрозорого предмета, освітленого з протилежного боку,— це... (тінь).

Для допитливих

— Учені припускають, що наша планета утворилася багато років тому з величезної космічної хмари з газу і пилу, яка оберталася навколо Сонця. Поступово великі частинки пилу, рухаючись в одному напрямку, приєднали до себе дрібніші, і з них сформувалася планета Земля.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ. РЕФЛЕКСІЯ

— Яку форму має Земля?

— Хто здійснив першу навколосвітню подорож у космос?

— Від чого залежить довжина тіні?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

С. 8-9.

— Використовуючи різні джерела інформації, підготуйте розповідь про першого космонавта України — Леоніда Каденюка.

— Виміряйте своїми кроками довжину тіні від дерева опівдні та ввечері. Порівняйте довжину тіні. Поясніть, чому довжина тіні змінюється.

 

Урок 3

Тема: ЯКУ ФОРМУ МАЄ ГОРИЗОНТ?

Мета: ознайомити учнів з основними сторонами горизонту; навчити знаходити основні сторони горизонту за Сонцем; розвивати мислення, допитливість; виховувати пізнавальний інтерес.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ