Завдання 26. Зазначте групу, у якій подані закінчення родового відмінка однини позначають іменники назви істот.

а) - а, -я;

б) -у, -ю;

в) - а, -я і -у, -ю.

Завдання 27. Іменники яких груп мають закінчення -у (ю) в родовому відмінку однини?

1. Назви почуттів.

2. Назви машин та їх деталей.

3. Матеріали та речовини, абстрактні поняття.

4. Назви конкретних предметів, які піддаються лічбі.

5. Назви осіб, власні імена та прізвища.

6. Назви установ, закладів, організацій.

Завдання 28. Яке закінчення має в родовому відмінку множини більшість іменників на -анин, -янин?

а)вони втрачають елемент -ин і мають закінчення -ів;

б) вони не втрачають елемент - ин і мають нульове закінчення;

в) вони втрачають елемент - ин і мають нульове закінчення.

Завдання 29. У родовому відмінку однини іменник Алжир (країна) має таку форму:

а) Алжиру;

б) Алжира, Алжиру;

в) Алжира.

Завдання 30. Іменник лікар має таку форму родового відмінка однини:

а) лікара;

б) лікаря;

в) лікара, лікаря.

Завдання 31. У родовому відмінку однини іменник інститут має таку форму:

а) інститута;

б) інституту;

в) інститута, інституту.

Іменники у кличному відмінку однини

У сучасному суспільстві політичні, економічні, культурні відносини мають базуватися на дотриманні мовного етикету. Тому в діловому мовленні важливим є знання етикетних норм, зокрема форм звертань у кличному відмінку.

Іменники другої відміни у кличному відмінку закінчуються на -у (-ю), -е.

1. Закінчення -у мають іменники твердої групи (зокрема із суфіксами -ик, -ок, -к-о), іншомовні імена з основою на г, к, х і деякі іменники мішаної групи з основою на шиплячий приголосний (крім ж): батьку, синку, ударнику; Джеку, Жаку, Людвігу, Фрідріху; погоничу, слухачу, товаришу; також іменники діду, сину, тату.

2. Закінчення -ю мають іменники м’якої групи: Віталію, вчителю, Грицю, краю, лікарю, місяцю, пролетарю, розмаю, ясеню.

3. Закінчення -е мають безсуфіксні іменники твердої групи, іменники м’якої групи із суфіксом -ець та деякі іменники мішаної групи, зокрема власні назви з основою на ж, ч, ш, дж і загальні назви з основою на р, ж: Богдане, голубе, друже, козаче, мосте, орле, Петре, соколе, Степане, чумаче; женче, (від жнець), кравче, молодче, хлопче, шевче (але: бійцю, знавцю); гусляре, Довбуше, маляре, стороже, тесляре, школяре.

4. Прізвища прикметникового походження на -ів (-їв), -ов, -ев (-єв), -ин, -ін (-їн), як Глібов, Королів, Пушкін, Романишин, Тютчев, Чапаєв, Щоголів, при звертанні мають як форму називного, так і форму кличного відмінка: Глібов і Глібове та ін.

Географічні назви, до складу яких входять зазначені суфікси, мають у кличному відмінку закінчення -е: Києве, Лебедине, Львове.

Примітка 1. У звертаннях, що складаються з двох загальних назв, форму кличного відмінка має як перше слово, так і друге, хоч друге слово може мати й форму називного відмінка: добродію бригадире (бригадир), пане лейтенанте (лейтенант).

Примітка 2. У звертаннях, що складаються з загальної назви та імені, форму кличного відмінка набуває як загальна назва, так і власне ім’я: брате Петре, друже Грицю, колего Степане, пані Катерино, товаришу Віталію.

Примітка 3. У звертаннях, що складаються з загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка має тільки загальна назва, а прізвище завжди виступає у формі називного відмінка: друже Максименко; колего Іванчук, добродійко Скирда, товаришу Гончар.

Примітка 4. У звертаннях, що складаються з двох власних назв – імені та по батькові, обидва слова мають закінчення кличного відмінка: Володимире Хомичу, Галино Іллівно, Маріє Василівно, Петре Кузьмичу, Ярославе Андрійовичу.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Завдання 1. Виберіть рядок, у якому всі іменники у кличному відмінку однини мають однакове закінчення:

а) Богдан, голуб, друг;

б) лікар, Петро, земля;

в) батько, козак, Микола;

г) край, Оля, Степан;

д) вітер, Олена, вчитель.

Завдання 2. Позначте рядок, у якому всі слова мають правильно утворену форму кличного відмінка:

а) місяцю, скрипалю, читачу, школяре;

б) інженере, надія, читачу, Оле;

в) доню, Соломія, друже, степу;

г) женцю, Івасе, сестро, лікаре;

д) Геннадій, праце, ковалю, столе.

Завдання 3. Позначте рядок, у якому всі слова мають правильно утворену форму кличного відмінка:

а) Грицю, голубе, друже, школяре;

б) чумаче, хлопче, тесляре, Марія;

в) колего, діду, Жако, місяце;

г) Людвіга, ясеню, слухаче, ударнику;

д) Фрідріхо, Віталіє, фабрико, площе.

Завдання 4. Позначте номери неправильно утворених форм кличного відмінка іменників:

І 1) ударнику; 2) лікаре; 3) площе; 4) Ігоре; 5) Віталіє.	ІІ 1) синку; 2) пані Ганна; 3) брате Антон; 4) тесляре; 5) учителю.	ІІІ 1) робітнику; 2) брате Петро; 3) знавцю; 4) Любов Василівно; 5) добродію.
ІV 1) слухачу; 2) колего Гриць; 3) бабусе; 4) ясеню; 5) друже Карпенку.	V 1) товаришу; 2) Богдане; 3) Соломія; 4) женче; 5) кобзаре.	VІ 1) Віталію; 2) газетяре; 3) Даниле; 4) дідусе; 5) Мотря.

 

Завдання 5. Позначте номери неправильно утворених форм іменників кличного відмінка:

 

І 1) Наталя; 2) заводе; 3) зустріче; 4) слухачу; 5) місяце.

ІІ 1) пані Катерина; 2) фабрико; 3) Юріє; 4) сім'є; 5) женцю.

ІІІ 1) товаришу Віталіє; 2) пане лейтенант; 3) вчителе; 4) доле; 5) пане лейтенанте.

Завдання 6. Позначте рядок, у якому правильно записані всі форми кличного відмінка іменників.

А. Петре Івановичу, добродійко Ганна, Семене Тарасовичу;

Б. Олено Василівно, добродію Савчуку, Олего Іванчук;

В. Василе Степановичу, Ярославе Андрійовичу; добродію Остап;

Г. Товаришко Савицька, Соломіє Олексіївно, Миколо Сергійовичу.

Д. Максиме Олексійович, друже Семен, пані Катерина.

Завдання 7. Укажіть іменники, які у кличному відмінку мають закінчення -ю:

а) лікар;

б) сестра;

в) скрипаль;

г) праця;

д) лицар;

Завдання 8. Укажіть іменники, які у кличному відмінку однини мають закінчення -е:

а) Марія;

б) студент;

в) інженер;

г) читач;

д) праця.

Завдання 9. Виберіть рядок, у якому всі іменники у кличному відмінку мають закінчення -у:

а) товариш, читач, батько;

б) Київ, козак, дядько;

в) дощик, братик, школяр.

Завдання 10. Виберіть рядок, у якому всі іменники у кличному відмінку мають закінчення -ю:

а) край, кобзар, Марія;

б) коваль, Івась, місяць;

в) розмай, надія, радість.

Завдання 11. Виберіть рядок, у якому всі іменники у кличному відмінку мають закінчення -о:

а) Галина, пісня, гай;

б) Микола, калина, країна;

в) Оксана, зміна, школяр.

Завдання 12. Поставте всі слова у формі кличного відмінка.

1) Петро Кузьмич, добродій бригадир, товариш Віталій;

2) Марія Семенівна, брат Петро, колега Степан;

3) друг Ярослав, пані Катерина, пан агроном;

4) пан лейтенант, товариш учитель, Роман Романович;

5) Ганна Василівна, Іван Миколайович, друг Іван;

6) Микола Артемович, пан полковник, сестра Ярина.

Завдання 13. Поставте іменник Ілля у формі кличного відмінка однини.

Завдання 14. У кличному відмінку однини форму Валеріє має:

а) чоловіче ім’я Валерій;

б) жіноче ім’я Валерія;

в) чоловіче ім’я Валерій, жіноче ім’я Валерія.

Завдання 15. Поставте слова у формі кличного відмінка.

Сестра, радість, парубок, Микита, Олена, край, площа, доня, ніжність, душа, степ, поезія, шофер, Григорій, Юрій, Ігор, зустріч, Соломія, Соня, товариш, читач, подорож, праця, газетяр, кущ, матуся, пісня, фабрика, доля, мрія, Мотря, Олег, Марія, лікар, гусляр, колега, слухач.

Завдання 16. Позначте рядок, у якому правильно записані всі форми кличного відмінка іменників:

А. Вікторе Петровичу, Ольго Олександрівно, Павло Івановичу;

Б. Світлано Сергіївно, Інно Павлівно, Василе Борисовичу;

В. Ганно Миколаївно, Дмитре Володимировичу, Петре Михайловичу;

Г. Ярославе Євгеновичу, Софію Олексіївно, Миколо Андрійовичу;

Д. Віталіє Богдановичу, Ніно Романівно, Галино Савівно.

Завдання 17. Запишіть подані словосполучення у формі кличного відмінка.

Добродій Яремчик, пані Ярослава, товариш лейтенант, колега Степан, панна Олеся, Іван Олександрович, Ганна Михайлівна.

Завдання 18. Виберіть рядок, у якому всі іменники у кличному відмінку однини мають однакове закінчення:

а) Геннадій, коваль, друг;

б) дуб, Олександр, земля;

в) батько, сосна, Микола;

г) край, Галя, Олег;

д) читач, книга, товариш.

Завдання 19. Позначте рядок, у якому всі іменники у кличному відмінку матимуть закінчення -ю:

а) лікар, тесляр, коваль;

б) скрипаль, край, вчитель;

в) боєць, пролетар, слухач;

г) Соня, Юрій, подорож;

д) Геннадій, надія, кобзар.

Завдання 20. Позначте рядок, у якому правильно вжито форму кличного відмінка:

а) Олеже, Марку, гаю, земле;

б) Іване, професоре, Оле, Маріє;

в) командире, Даниле, мріє, друг;

г) земле, вікно, женцю, царю;

д) Дніпре, учителю, цигане, коне.

Категорія роду іменників

Іменникам властиві граматичні категорії роду, числа та відмінка. Категорія роду у слов’янських мовах відома здавна. Ще на індоєвропейському ґрунті виділялися чоловічий та жіночий рід, що було пов’язано з позамовним поділом на статі. Середній рід виник на основі іменників – назв неживих предметів. Отже, рід з’явився на основі поділу іменників на істоти й неживі предмети (неістоти).

Категорія роду називається лексико-граматичною, бо, крім граматичних ознак, враховуються ще й семантичні (поділ на статі, за віком): дід – баба, син – дочка, качка – каченя. Навіть у назвах людей за професією, родом занять, національною належністю розрізняється рід, переважно чоловічий і жіночий. Тут помітну роль відіграють морфологічні показники – суфікси із закінченнями: студент – студентка, робітник – робітниця, кореспондент – кореспондентка, киянин – киянка, лікар – лікарка, узбек – узбечка. У назвах свійських тварин, як і людей, рід також розрізняється і лексично, і граматично: корова – бик, півень – курка, голуб – голубка. Назви диких тварин, особливо дрібних, мають рід, що вирізняється тільки за граматичними показниками: жайворонок, метелик, муха, гусениця, риба, мурашка.

У назвах неістот беруться до уваги граматичні ознаки – форми називного, родового й орудного відмінків однини: сосна – сосни – сосною, дуб – дуба – дубом, відро – відра – відром. Назви абстрактних понять, малих щодо віку істот та інших конкретних предметів охоплює переважно середній рід: життя, навчання, курча, гусеня, перо, лезо, море, озеро.

Граматичне значення чоловічого, жіночого та середнього роду визначається за основним показником – закінченням називного відмінка однини та інших відмінків – родового, орудного. Для іменників чоловічого роду таким показником є нульове закінчення з основою на твердий і, рідше, на м’який приголосний: степ, двір, шлях, стіл, дощ, ключ, гай, кінь, окунь, приятель, хлопець. Окремо виділяються іменники чоловічого роду з закінченням -а (-я), -о, -е: батько, Дніпро, Петро, Микола, суддя, Ілля, вовчище, котище. Іменники жіночого роду мають закінчення -а (-я) (калина, вода, земля, армія, Галина, Надія, Наталя). До жіночого роду належать також іменники з нульовим закінченням (зустріч, подорож, путь, сіль, галузь, більшість, крайність). Іменники середнього роду в називному відмінку однини закінчуються на -о, -е, -я: село, болото, горе, поле, знання, покриття, ім’я, лоша, дитя, весілля, учнівство, пасовисько, полотнище, знамено.

Іменники так званого спільного роду в контексті бувають лише одного якогось роду – чоловічого або жіночого. До них належать іменники із закінченням на -а: базіка, трудяга, нечепура, служака, листоноша, бідолаха, приблуда, плакса, причепа, недоторка та ін. У цьому разі рід визначається за синтаксичним зв’язком іменника з іншими словами – за допомогою форм прикметників, займенників, дієслів, тобто контекстуального оточення: страшна потвора, добрий трудяга, прибув листоноша.

У невідмінюваних (ініціальних, буквених) абревіатурах рід визначається за основним словом: відомий ХТЗ, Київська ГЕС, дивовижний НЛО. У звукових (відмінюваних) абревіатурах рід визначається граматично: КрАЗ – КрАЗа – КрАЗові, КрАЗ – КрАЗом – на КРАЗі; ТУМ – ТУМу – ТУМові, ТУМ – ТУМом – у ТУМі. Так само чоловічого роду іменники ВАК, ДЕК, НОП, загс. У невідмінюваних звукових абревіатурах рід також установлюється за стрижневим словом: облвно повідомив, Шевченківський райвно.

Невідмінювані іменники, до яких належать слова іншомовного походження з основою на -а (з попереднім голосним основи), -о, -у, -є, -і, -ю, як назви неживих предметів належать до середнього роду: цікаве амплуа, широке панно, смачне рагу, густе пюре, велике фойє, чорне таксі, вдале інтерв’ю. До чоловічого роду належать іменники – назви тварин: жвавий кенгуру, маленький поні, волохатий шимпанзе. Назви осіб чоловічої статі належать до іменників чоловічого роду: аташе, мосьє, Гейне, Гойя, Дюма, Золя. Назви осіб жіночої статі – до жіночого роду: міс, леді, мадам, Зеґерс, Ожешко. До невідмінюваних належать й українські жіночі прізвища з основою на приголосний та - о: Віра Луценко, Ніна Сагайдак, Алла Мазур, Оксана Гайдай. Власні географічні назви належать до того роду, який має родова назва: зелене Тбілісі, високогірна Перу, глибоке Онтаріо, промислове Баку, південне Туапсе.

Спостерігається хитання у граматичному роді іменників сусід – сусіда, зал – зала, змій – змія, птах – птаха, парасоль – парасоля, плацкарт – плацкарта, свердел – свердло, округ – округа, верховод – верховода. Переважно чоловічого роду іменники собака, друзяка, коняка, звірюка. У середньому або чоловічому роді вживаються іменники забудько, ледащо, незнайко, громило, здоровило, хлопчисько. То в жіночому роді, то в чоловічому бувають іменники купіль, харч, проділ (проділь). Іменник біль у чоловічому й жіночому роді розрізняється значенням. Біль (страждання) чоловічого роду: “А все те – злотні виламані зуби. Обручки й діаманти – скарб загуби. З гробовищ винюханий та з ярів. Біль, що горів, та не перегорів!” (Д. Павличко). Іменник біль у жіночому роді виражає опредмечену ознаку (білість): “Діброва смутная вже листячко ронила, додолу у журбі клонилася чолом; Зима, скрадаючись, повіяла крилом і снігом – біллю білою – її покрила” (О. Пчілка) [45: 118 – 120].

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Завдання 1. Укажіть ряд іменників, які належать до одного й того ж роду:

А. Зустріч, подорож, ключ.

Б. Земля, армія, галузь.

В. Крайність, листоноша, плакса.

Завдання 2. Укажіть речення, де рід незмінюваного іменника визначений правильно:

А. Торонто (сер. р.) – столиця Канади.

Б. Президент Конго (сер. р.) виступив у парламенті.

В. По обох берегах Міссурі (чол. р.) розташувалися пагорби, вкриті лісом.

Г. Подорож до Онтаріо (жін. р.) була незабутня.

Завдання 3. Укажіть речення, де рід незмінюваного іменника визначений правильно:

А. Вулиці Осло (чол. р.) сяють вогнями реклами.

Б. Теплохід пливе вниз по Янцзи (жін. р.).

В. Уряд Перу (чол. р.) виступив із заявою.

Г. Туристи милувалися архітектурою Тбілісі (чол. р.).

Завдання 4. Укажіть правильне твердження:

А Усі іменники мають форми однини і множини.

Б. Іменники можуть належати до одного з трьох родів: чоловічого, жіночого, середнього.

В. Іменники підлиза, замазура, маркіза належать до одного і того ж роду.

Г. Середній рід виник на основі назв живих предметів.

Завдання 5. Укажіть ряд іменників, у кожному з яких правильно визначений рід:

А. Деталь (жін. р.), вермішель (чол. р.), рояль (чол. р.).

Б. Водоймище (сер. р.), згарище (сер. р.), пасовище (сер. р.).

В. Собака (чол. р.), тюль (чол. р.), путь (чол. р.).

Г. Ткаля (жін. р.), роззява (жін. р.), трудяга (спільний р.).

Завдання 6. Укажіть ряди іменників, які належать до одного й того ж роду:

А. Жіноцтво, дружина, хата, Сибір, баба.

Б. Дівча, Тбілісі, соло, чоловіцтво, коліща.

В. Бабище, Міссісіпі, путь, дітвора, леді.

Г. Дитина, ім'я, агентство, кафе, дідище.

Д. Собака, біль, носище, аташе, сусіда.

Е. Київ, Львів, Китай, Донбас, Карпати.

Завдання 7. Укажіть ряди з правильно побудованими словоспо-лученнями:

А. Гостинне Осло, далека Чилі, молодий аташе.

Б. Приємне контральто, зелений Сухумі, тепле кашне.

В. Привітне Торонто, смішний шимпанзе, піщана Гобі.

Г. Висока Кіліманджаро, глибоке Онтаріо, крихітний колібрі.

Д. Австралійський ему, молода Кюрі, справжній денді.

Е. Затишне кабаре, гостинна Палермо, сонячний Батумі.

Завдання 8. Установіть відповідність між відмінами та рядами іменників:

 

А. І відміна	1. Ім'я, плем'я, курча, оленя, порося	А
Б. II відміна	2. Листя, знання, оленятко, знамено, пальто	Б
В. III відміна	3. Мрія, Ілля, лелека, алея, Микола	В
Г. IV відміна	4. Шосе, таксі, канікули, леді, лібрето	Г
	5. Мазь, бязь, сіль, річ, успішність

Завдання 9. Установіть відповідність між категорією роду і рядами іменників:

А. Чоловічий	1. Тбілісі, водоймище, дівчисько, кашне, око	А
Б. Жіночий	2. Карпати, трудяга, листоноша, денді, колега	Б
В. Середній	3. Сирота, забіяка, роззява, невдаха, задавака	В
Г. Подвійний	4. Суддя, вужака, шимпанзе, собака, степ	Г
	5. Чилі, леді, путь, Міссурі, бабище

Завдання 10. У якому рядку дібрано запозичені іменники тільки чоловічого роду?

1. Шимпанзе, фламінго, поні, зебу, маестро.

2. Місіс, мадам, леді, Бетті, кенгуру.

3. Бюро, журі, метро, какаду, Сахара.

4. Кашне, кіно, меню, Онтаріо (озеро), Сочі (місто).

5. Борнео (острів), Конго (річка), аташе, колібрі, цеце (муха). [16: 91]

Завдання 11. Іменники спільного роду – це іменники, які...

а) вживаються тільки у множині;

б) є незмінюваними іменниками;

в) вживаються тільки в однині;

г) можуть мати то чоловічий, то жіночий рід;

д) належать до ІV відміни [36: 99].

Завдання 12. Визначте, у якому рядку дібрано іменники тільки жіночого роду:

а) каяття, питання, життя, теля, суддя;

б) каченя, знання, доля, листя, зілля;

в) вишня, розуміння, олія, косовиця, повідомлення;

г) путь, криза, президія, Об, Керч;

д) лекція, доля, весілля, вугілля, прання [16: 95].

Завдання 13. Визначте у якому рядку дібрано іменники тільки жіночого роду:

а) калина, подорож, зустріч, армія;

б) сонце, галузь, земля, клуня;

в) край, покриття, суддя, поле;

г) полотнище, голова, коваль, кузня;

д) дитя, степ, вода, лоша.

Завдання 14. Визначте, у якому рядку дібрано іменники тільки чоловічого роду:

а) батько, Дніпро, Микола, Ілля;

б) нація, ключ, окунь, знамено;

в) крайність, степ, покрівля, більшість;

г) ім’я, сім'я, хлоп’я, буря;

д) Галина, приятель, військо, горе.

Завдання 15. Визначте, у якому рядку дібрано іменники тільки чоловічого роду:

а) Сибір, тюль, рояль, радість, таріль;

б) вік, синтаксис, вітер, ніч, пісок;

в) біль, кір, насип, степ, плющ;

г) поверх, коридор, ніж, цвіль, путь;

д) честь, грам, рій, плащ, сміливість [16: 94].

Завдання 16. Позначте рядки, у якому всі іменники спільного роду:

а) базіка, трудяга, причепа, служака;

б) ліс, вертоліт, болото, Сашко, овес;

в) листоноша, бідолаха, приблуда, плакса;

г) рояль, сіль, воля, любов, кров;

д) теля, ім’я, зерня, море, хвиля.

Завдання 17. Позначте рядки, у якому всі іменники середнього роду.

а) весілля, учнівство, ім’я, знання;

б) сонце, край, рука, земля;

в) квітка, колесо, військо, поле;

г) дядько, вікно, знаряддя, покрівля.

Завдання 18. Виберіть рядок, у якому є іменники тільки спільного роду.

а) вода, горошина, біганина, студентка, гуляка;

б) собака, долина, дівчина, жирафа, староста;

в) українка, волошка, черепаха, вежа, селянка;

г) базіка, нероба, каліка, гультіпака, добряга;

д) роботяга, вила, горобина, жнива. окуляри [16: 95].

Завдання 19. Позначте групу іменників, у якій є зайве слово:

а) іменники жіночого роду:

сіль, біль, мати, кобза, ГЕС;

б) іменники чоловічого роду:

степ, Дніпро, кенгуру, собака, майстер;

в) іменники спільного роду:

сирота, плакса, роззява, базіка, Саша;

г) іменники, які вживаються лише в однині:

молодь, віск, вовна, хоробрість, гнів;

д) іменники, які вживаються лише у множині:

лінощі, заздрощі, жнива, кури, сани [36: 103].

Завдання 20. Позначте групу іменників, у якій є зайве слово:

а) іменники жіночого роду:

путь, Чилі, Прип’ять, совість, вісь;

б) іменники чоловічого роду:

поні, шимпанзе, піаніно, рояль, полин;

в) іменники спільного роду:

бідолаха, лівша, причепа, нечупара, непосида;

г) іменники, які вживаються лише в однині:

залізо, хода, дітвора, листя, лють;

д) іменники, які вживаються лише у множині:

мудрощі, ножиці, веселощі, ворота, гуси [36: 103].

Завдання 21. Позначте рядок іменників, у кожному з яких правильно визначений рід:

А. Діагональ (жін. р.), вермішель (чол. р.), рояль (чол. р.);

Б. Городище (сер. р.), видовище (сер. р.), носище (сер. р.);

В. Кравчиня (жін. р.), невдаха (спільний р.), плакса (спільний р.);

Г. Пасовисько (сер. р.), дівчисько (сер. р.), вовчисько (чол. р.);

Д. Степ (чол. р.), полин (чол. р.), біль (жін. р.).

Завдання 22. Позначте рядок незмінюваних іменників, у кожного з яких правильно визначений рід:

А. безе (сер. р.), Кіліманджаро (чол. р.), леді (жін. р.);

Б. Бордо (сер. р.), Янцзи (жін. р.), Делі (чол. р.);

В. шимпанзе (чол. р.), пюре (сер. р.), Калахарі (сер.р.);

Г. Чилі (жін. р.), кафе (сер. р.), Гельсінкі (сер. р.);

Д. Ріо-де-Женейро (сер. р.), шасі (сер. р.), Перу (сер. р.) [21: 67].

Завдання 23. З’ясуйте, у якому рядку всі іменники не розрізняються за родами.

а) ліси, річки, батьки, озера, затоки;

б) мрії, думки, шаблі, палиці, статті;

в) літаки, пустелі, сади, погляди, запитання;

г) школи, дерева, студенти, малюки, педагоги;

д) ворота, гроші, солодощі, окуляри, ножиці [16: 96].

Завдання 24. З’ясуйте, у якому рядку всі іменники не розрізняються за родами.

а) лінії, витрати, ложки, квіти, джинси;

б) Карпати, танці, заздрощі, оглядини, традиції;

в) краї, береги, обличчя, кущі, барви;

г) дріжджі, канікули, ковзани, штани, сани;

д) очі, чоботи, пригоди, примхи, волошки [16: 97].

Завдання 25. Визначте, які з поданих іменників не мають родових ознак.

Варіант 1. Путь, ГЕС, Баку (місто), Політвидав, аташе, Дюма, ножиці.

Варіант 2. Сани, Верді, неп, кір, кулі, попурі, шимпанзе, НАН України.

Варіант 3. Біль, райвно, кенгуру, Буенос-Айрес (місто), лібрето, буржуа, дріжджі, Верді.

Варіант 4. Готьє, загс, візаві, Сибір, канікули, Оріноко (ріка), журі.

Варіант 5. Колібрі, Поті (місто), трюмо, профком, Лавуазьє, Суми.

Варіант 6. Карпати, Шеллі, рантьє, ступінь, РТС, какаду, Ватерлоо.

Варіант 7. Ступінь, Сантьяго (місто), шосе, Голсуорсі, денді, окуляри.

Варіант 8. Аташе, Чілі, зебу, ООН, зяб, дзот, Паганіні, кабальєро, Альпи.

Варіант 9. Дріб, СПУ, лорі, Ріо-Колорадо (ріка), інтерв'ю, іменини, сомбреро, круп'є, хобі.

Варіант 10. Гюго, леді, харчоторг, фальш, райвно, поні, Онтаріо (озеро), алое, обійми.

Варіант 11. Чернівці, амплуа, Капрі (острів), гну, ТЕЦ, Бретань, міськком, маестро, Золя.

Варіант 12. Насип, какаду, Оріноко (ріка), пенсне, Пучіні, Гімалаї.

Варіант 13. Шахи, Тассо, інженю, Умань, АТС, марабу (птах), Сочі, ранчо.

Варіант 14. БАМ, КамАЗ, Золя, Анди, Ері (озеро), портьє, загс, Дефо, фламінго.

Варіант 15. СРСР, ТАРС, Гуно, Суми, Юнгфрау (гора), візаві, кенгуру, Бордо, фіаско.

Завдання 26. Знайдіть зайве слово (за родовими ознаками).

Варіант 1. Путь, біль, вуаль, спіраль, Умань.

Варіант 2. Депо, бюро, Гуно, кіно, село.

Варіант 3. Денді, Капрі, журі, кулі, поні.

Варіант 4. Хата, стіна, сирота, субота, турбота.

Варіант 5. Зілля, знання, Ілля, вміння, підпілля.

Варіант 6. Вікно, село, Дніпро, соло, фото.

Варіант 7. Ніч, піч, річ, параліч, здобич.

Варіант 8. Міжряддя, суддя, знаряддя, безладдя, знання.

Варіант 9. Неп, ООН, ТАРС, загс.

Варіант 10. Умань, герань, ступінь, путь, Перу.

Варіант 11. Рагу, какаду, кенгуру, зебу, гну.

Варіант 12. Попурі, таксі, дріжджі, журі, парі.

Варіант 13. Комунгосп, ТАРС, ГЕС, колгосп.

Варіант 14. ЛАЗ, БАМ, СРСР, УРСР.

Варіант 15. Хобі, конфетті, окапі, таксі, дербі.

НАУКОВО-ТЕХНІЧНИЙ ТЕКСТ

ЯК ЗАСІБ КОМУНІКАЦІЇ

Працівники наукової сфери складають різноманітні тексти: наукові, технічні, науково-ділові, науково-популярні, науково-публіцистичні.

Для переважної більшості науково-технічних текстів характерні різні типи викладу матеріалу: опис, розповідь і роздум (міркування). Тип викладу суттєво впливає на добір мовних засобів.

Загальна схема побудови науково-технічних текстів може мати такий вигляд:

а) констатація відомого (наявного);

б) критичний аналіз відомого (наявного);

в) обґрунтування потреби змінити відоме або наявне (уточнити теорію, удосконалити технологію, сконструювати новий прилад);

г) опис нового;

д) прогноз щодо застосування нового.

Щоб поєднати частини тексту, науковець уживає метатекстові оператори – мовні формули наукового стилю. Функція таких словесних формул – організувати текст, поєднати його частини, виразити авторську оцінку інформації, вказати на джерело повідомлення [37: 240].

Констатація відомого (наявного) потребує таких словесних формул: як відомо...; як стверджує (вважає)...; давно доведено, що.... Критичний аналіз відомого (наявного) передбачає вживання таких метатекстових операторів: автор заперечує...; автор критично ставиться до...; у роботі викладено дискусійні твердження...; подано суперечливі відомості про...; не обґрунтовано думку...; не підтверджено фактами...; подано переконливі докази...; зроблено спробу довести...; можна погодитися з твердженнями....

Для обґрунтування потреби замінити відоме (наявне) послуговуються такими формулами: досить актуальною є проблема...; назріла потреба в удосконаленні...; пропонується новий підхід (метод)....

Опис нового потребує таких слів-організаторів наукової, технічної думки: запропонований пристрій має переваги...; перевага моделі полягає в тому, що...; результати експериментів підтвердили гіпотезу....

Висловити прогноз щодо нового допомагають такі словесні формули: запропонований пристрій дозволяє підвищити надійність..., новий метод сприятиме...; нова технологія забезпечить потреби...; результати експериментів відкривають нові можливості....

Автори наукових текстів дають оцінку природним і соціальним явищам, діям та ідеям певних осіб. Є жанри, основною метою яких є оцінка (відгук, рецензія на наукову працю). У монографіях, рефератах, наукових статтях, дисертаціях оцінюються здобутки попередників, колег. Спочатку за традицією подається позитивна оцінка: заслуга автора полягає в тому, що...; робота має велике теоретичне (практичне) значення; достоїнством роботи є...

Негативну оцінку в наукових текстах рідко дають у різкій, категоричній формі. Учені, які усвідомлюють відносність істини, часто вдаються до обережних формулювань і суджень, до евфемізмів – слів або виразів, які пом’якшують висловлювання з неприємним емоційним забарвленням: запропонована методика видається не зовсім доцільною; висновки можна було б сформулювати більш чітко; на жаль, не зовсім зрозуміло...; дискусійним є твердження автора...; залучення більшої кількості експериментальних даних дозволило б....

Цілісність тексту зумовлюється його змістом. Важливу роль у поєднанні частин тексту відіграють лексичні та граматичні засоби.

Одним із найпростіших способів зв’язку між компонентами тексту є повторення того самого слова в сусідніх реченнях. Наприклад: “Основою підлогового електричного опалення є низькотемпературний кабель. У кабелі електрична енергія перетворюється в теплову”.

Щоб уникнути повторювання тих самих слів у сусідніх реченнях, уживають займенники: “Автори проекту поєднали прокладання магістральних підземних тепло мереж з одночасним улаштуванням над ними збірних пішоходних тротуарів”; “Була розроблена комплексна методика динамічних досліджень для споруд висотного типу. Вона базується на використанні сучасних високочутливих приладів з комп’ютерним обробленням одержаних результатів”.

Поєднати частини інформації у межах тексту, узагальнити, уточнити, розчленувати повідомлення, показати причинно-наслідкові відношення між частинами інформації можуть специфічні засоби організації тексту:

 

Відношення між частинами інформації	Мовні засоби
Єднальні відношення	Цей, той, такий, він, разом з тим;
Перелічувальні відношення	і... і, ні... ні, по-перше, по-друге, по-третє;
Розділові відношення	або, або... або, чи... чи, то... то;
Відношення причини й наслідку	оскільки, тому що, унаслідок цього, зав-дяки, завдяки тому що, через, через те що, з нагоди, від, з, з приводу, з огляду на, зва-жаючи на, у результаті, у зв’язку з, у зв’язку з тим, що;
Відношення мети	з метою, для, по, на, ради, заради, з тим щоб, в ім’я, в інтересах, щоб, для того, щоб;
Відношення умови	у разі, на випадок, якщо, якби;
Зіставлення і протиставлення частин інформації	а, але, проте, та, зате, однак, і все-таки, і все ж таки, навпаки, не тільки (лише), а й, аналогічно, тоді як, інакше;
Часові відношення	з того часу як, тепер, віднині, відтепер, донині, дотепер, тоді, пізніше, потім, перш ніж, в першу чергу, перш за все, перед тим як, далі, надалі, спочатку, насамперед, передусім, на закінчення, на завершення, одночасно, в подальшому, наприкінці, після того як, як тільки, протягом, упродовж, під час;
Допустові відношення	всупереч, наперекір, незважаючи на, незалежно від, попри, незважаючи на те що;
Відношення відповідності – невідповідності	згідно з, відповідно до, залежно від, у дусі, на підставі, на противагу, у розріз;
Доповнення, уточнення інформації	наприклад, зокрема, а саме, також, навіть, адже, точніше кажучи, іншими словами, причому, крім того, це значить, тобто, між іншим;
Узагальнення інформації	отже, зрештою, нарешті.

 

Лексичні та граматичні одиниці науково-технічного тексту є характерними для наукового стилю літературної мови: 1) наукові, технічні, виробничі терміни й номенклатурні назви (коефіцієнт теплопередачі, реле безпеки, термостат, теплообмінник, динамічна характеристика, розвантажувальний момент, інтеграл Мора, матеріаломісткість); 2) абстрактна лексика (залежність, довговічність, припущення, навантаження); 3) стійкі словосполучення (вийти з ладу, стояти на позиції, мати на увазі, вводити в оману, альфа і омега, брати під сумнів, центр ваги, питома вага, ставити в основу); 4) значна кількість абстрактних іменників і відносних прикметників (магістральний, технічний, термічний, профільний, сталевий); 5) нанизування іменникових форм родового відмінка: “ Архітектори намагаються вирішити проблему збільшення кількості поверхів будівлі; Марк Ветрувій називав три основні критерії визначення якості будинку – користь, міцність, краса”; 6) значна кількість неозначених, узагальнених, безособових форм дієслів (можна довести, слід відзначити, необхідно розв’язати, бракує матеріалів); 7) значна кількість дієприкметникових і дієприслівникових зворотів; 8) сполучники; прислівники; вставні слова; словосполучення й речення; вони доповнюють, роз’яснюють, уточнюють основний зміст речень, оцінюють вірогідність інформації, вказують на джерело повідомлення, послідовність викладу думок4 допомагають оформити висловлювання, привернути увагу читача (слухача): на думку..., зокрема, отже, безумовно, зверніть увагу, з одного боку, навпаки; 9) абревіатури та графічні скорочення (НАНУ, 300 кВт, 480 мм, ГРЕС, ДПІ, ТЕЦ); 10) значна кількість складних речень; 11) цитати, посилання на друковані джерела.

У науково-технічних текстах широко вживаються позамовні засоби (цифровий матеріал; математичні, фізичні, хімічні та ін. знаки; формули; графіки, діаграми, схеми, таблиці та ін.). Використовуються різноманітні типографічні засоби: лінії, що підкреслюють певні слова і фрази, різні шрифти.

У науковому тексті обмежено вживаються синоніми, відсутня емоційно-експресивна лексика (допускається в полемічних працях). Текст має чітку композицію, рубрикацію (поділ на абзаци, розділи, частини, пункти, підпункти).

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Які типи викладу матеріалу притаманні науково-технічним текстам?

2. З якими науковими й технічними текстами мають справу інженери та науково-технічні працівники?

3. Що являє собою логічна схема наукового дослідження?

4. Які мовні засоби забезпечують цілісність наукового тексту?

5. До якого функціонального стилю мови належать лексичні та граматичні засоби технічного тексту?

6. Які лексичні засоби є характерними для наукових текстів?

7. Які граматичні засоби вживаються в науково-технічних текстах?

8. Які позамовні засоби трапляються в наукових текстах?

9. Що таке композиція тексту?

10. Що таке рубрикація тексту?

11. Які структурні елементи мають ваші курсові роботи й реферати?

12. Яку систему нумерації рубрик тексту використовуєте ви в курсових роботах?

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Завдання 1. Прочитайте уривки з науково-технічних текстів. Знайдіть у них помилки, виправте їх.

Не дивлячись на популярність газових котлів, є причини, що стримують їх широке розповсюдження: не скрізь є магістральні газо-проводи.

Топки котлів працюють на газі, рідкому і твердому пальному та на електроенергії.

Умови обмеженої земляної ділянки вимагають раціонального розміщення забудови.

Будинок повинен мати вірну орієнтацію відносно сторін світу, не знаходитись надто близько до дороги.

Конструктивне рішення, міцність споруди грають важливу роль в процесі її експлуатації.

Будинок з керамічної цегли гармонічно поєднується з оточуючим середовищем.

Усі приміщення мають приблизно однакову площу, яка складає 16 – 20 м².

До таких базових концепцій відносяться способи побудови яд