Розрахунок нормативу оборотних активів на запчастини

 

Показники, що використовуються при розрахунку нормативу	Сума
1. Строки поставок запчастин, дні
2.Час використання запчастин для ремонту, дні
3. Одноденний оборот запчастин, тис. грн.: - до токарних верстатів - до свердлувальних верстатів - до гвинторізних верстатів	5.0 2.0 3,0
4. Норма запасу, дні
5. Норматив на запчастини, тис. грн.

 

Задача 2

У січні звітного року підприємство отримало кредит комерційного банку терміном на три роки в сумі 380 тис. грн. на придбання і монтаж механізованої лінії обробки деталей. Лінія введена в експлуатацію з 1 квітня звітного року. Завдяки впровадженню у виробництво прокредитованого об'єкта загальна економія собівартості продукції за період з 1 квітня до 31 грудня звітного року (за рахунок скорочення витрат на оплату праці і нарахувань до державних цільових фондів, економії металу та інших матеріальних витрат) становила 290 тис. грн., нараховані амортизаційні відрахування за 9 місяців року - 42,8 тис. грн. Сплачено відсотків за кредит за період січень-грудень - 96 тис. грн. Індекс інфляції в країні за січень-грудень звітного року - 1,227. Податкова ставка з податку на прибуток - 23 %.

Визначити:

1. Додатковий грошовий потік за 9 місяців від впровадження прокредитованого об'єкта.

2. Дисконтований грошовий потік, зіставний з сумою одержаного кредиту за 9 місяців.

3. Термін окупності прокредитованого об'єкта за рахунок додаткового грошового потоку.

 

Задача 3

Розрахувати обсяг виручки від реалізації продукції за оптовими цінами (з ПДВ) за такими даними:

 

Назва виробів	Залишки на початок року, шт.	Очікуваний обсяг товарної продукції, шт.	Залишки на кінець року, шт.	Собівартість одиниці продукції, грн.	Рентабель­ність продукції, %
А
Б
В

 

Тести

 

1. Цiннiсть акцiй визначається:

а) доходами, якi очiкуються пiдприємством у майбутньому;

б) рiвнем дивiдендiв, обiцяних у рекламних проспектах;

в) курсом нацiональної валюти.

 

2. Знайдiть правильне визначення економiчної сутностi прибутку:

а) це частина реалiзованого додаткового продукту;

б) це частина реалiзованого необхiдного продукту;

в) це частина реалiзованого додаткового i необхiдного продукту.

3. Знайдiть правильне визначення податкової системи:

а) сукупнiсть податкiв, що їх встановлює держава;

б) сукупнiсть податкiв i зборiв, що їх встановлює держава;

в) сукупнiсть обов`язкових платежiв до бюджетiв рiзних рiвнiв, а також до державних цiльових фондiв, що стягуються в установленому законом порядку.

4. Якi оборотнi фонди слiд вiднести до нормованих?

а) оборотнi виробничi фонди;

б) виробничi запаси;

в) оборотнi виробничi фонди й готову продукцiю.

 

5. Авальний кредит - це:

а) кредит, який надається банками у виглядi гарантiйної послуги;

б) офiцiйне повiдомлення про виконання розрахункової послуги;

в) рiзновид споживчого кредиту, де гарантами виступають члени колективу на засадах кругової поруки.

6. Як визначається капiтальний дохід?

а) як рiзниця мiж балансовою вартiстю вiдповiдної групи основних фондiв, визначеною на початок звiтного року iз застосуванням коефiцiєнта iндексацiї, та балансовою вартiстю цiєї групи основних фондiв до такої iндексацiї;

б) як рiзниця мiж сукупною балансовою вартiстю основних фондiв на початок звiтного року i залишковою вартiстю таких основних фондiв пiсля нарахування амортизацiї;

в) як рiзниця мiж балансовою вартiстю нематерiальних активiв на початок звiтного року з урахуванням коефiцiєнта iндексацiї i балансовою вартiстю цих активiв до iндексацiї.

 

7. Фінансовий стан підприємства характеризують:

а) рівень рентабельності;

б) платоспроможність;

в) форма власності та господарювання;

г) раціональна структура основних та оборотних засобів;

д) фінансова стійкість та кредитоздатність.

 

8. Hормативний спосiб фiнансового планування полягає в тому, що:

а) на основi встановлених фiнансових норм та технiко-економiчних нормативiв розраховується потреба господарського суб`єкта у фiнансових ресурсах та визначаються джерела цих ресурсiв;

б) плановi показники розраховуються на пiдставi аналiзу фактичних фiнансових показникiв, якi беруться за базу, та iндексiв їх змiни в плановому перiодi;

в) уможливлює знаходження кiлькiсного вираження взаємозв`язкiв мiж фiнансовими показниками та факторами, якi їх визначають.

 

9. За банкрутства пiдприємства передовсiм вiдшкодовуються:

а) вимоги щодо платежiв до бюджету;

б) вимоги кредиторiв, забезпеченi заставою;

в) витрати, пов`язанi з провадженням справи про банкрутство в арбiтражному судi.

 

10. Прискорення обертання оборотних активів можливе в результаті:

а) ліквідації товарно-матеріальних цінностей;

б) збільшення виробничих запасів та частки незавершеного виробництва;

в) проведення рекламної компанії.

 

ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ

Перелік питань до екзамену

 

1. Сутність та функції фінансів підприємств.

2. Фінансові ресурси підприємств.

3. Складові власних фінансових ресурсів.

4. Сутність операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства.

5. Фінансова робота на підприємстві.

6. Форми безготівкових розрахунків.

7. Порядок відкриття підприємством рахунку в банку.

8. Види банківських рахунків в національній валюті.

9. Готівково-грошові розрахунки на підприємстві та сфера їх застосування.

10. Розрахунково-платіжна дисципліна підприємства.

11. Грошові надходження підприємств.

12. Виручка від реалізації: фактори впливу.

13. Види цін, застосовуваних при продажі продукції.

14. Методи розрахунку виручки від реалізації продукції.

15. Формування валового й чистого доходу.

16. Види прибутку.

17. Фактори впливу на прибуток.

18. Рентабельність, її види, методика розрахунку показників рентабельності.

19. Методи планування прибутку.

20. Розподіл прибутку.

21. Напрямки використання прибутку підприємства.

22. Економічна сутність та класифікація податків.

23. Система оподаткування та принципи її побудови.

24. Методика розрахунку та строки сплати ПДВ.

25. Методика розрахунку та строки сплати акцизного податку.

26. Мито: види та порядок обчислення.

27. Методика розрахунку та строки сплати податку на прибуток.

28. Порядок обчислення прибуткового податку з громадян.

29. Платежі підприємств у цільові державні фонди.

30. Умови застосування та порядок обчислення єдиного податку.

31. Економічна сутність та умови кредитування підприємств.

32. Основні об’єкти довго- та короткострокового кредитування.

33. Види кредитів.

34. Види банківського обслуговування підприємства.

35. Факторинг як послуга кредитного характеру.

36. Комерційне кредитування підприємств.

37. Лізингове кредитування.

38. Державне кредитування підприємств.

39. Сутність та класифікація оборотних коштів підприємства.

40. Джерела формування оборотних коштів.

41. Нормування оборотних коштів для створення виробничих запасів.

42. Нормування оборотних коштів у незавершеному виробництві.

43. Норматив оборотних коштів на запаси готової продукції.

44. Норматив оборотних коштів на витрати майбутніх періодів.

45. Показники ефективності використання оборотних активів.

46. Суть та класифікація основних фондів підприємств.

47. Знос і амортизація основних фондів.

48. Показники стану та використання основних фондів.

49. Капітальні вкладення: види та форми здійснення.

50. Джерела фінансування капітальних вкладень.

51. Сутність та напрямки аналізу фінансового стану підприємства.

52. Фінансова звітність підприємства як інформаційна база фінансового аналізу.

53. Оцінка майнового стану підприємства.

54. Класифікація активів підприємства за ступенем ліквідності, а пасивів – за строковістю.

55. Показники ліквідності і платоспроможності.

56. Показники фінансової стійкості.

57. Показники ділової активності.

58. Показники рівня ефективності господарської діяльності.

59. Зміст та задачі фінансового планування.

60. Методи фінансового планування.

61. Порядок розробки фінансового плану.

62. Види бюджетів (кошторисів), що можуть застосовуватись при фінансовому плануванні.

63. Оперативне фінансове планування.

64. Фінансова криза на підприємствах і причини її виникнення.

65. Економічна сутність санації, випадки та мета її проведення.

66. Фінансові джерела санації підприємств та їх використання.

67. Реструктуризація підприємств, її види та показники ефективності.

68. Сутність банкрутства та його причини.

 

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

-А-

Абсолютне вивільнення оборотних коштів — пряме скорочення потреби в оборотних коштах проти попереднього періоду за одночасного збільшення обсягу виробництва (реалізації).

Авальний кредит — банківський кредит, призначений для сплати за зобов'язанням клієнта в тому разі, коли він сам неспроможний цього зробити. Здійснюється у формі аваля векселя.

Акредитив — 1) договір, що містить зобов'язання банку-емітента виконати з доручення клієнта платіж на користь бенефіціара, або доручення іншому банку (банкові-виконавцю) здійснити цей платіж; 2) розрахунковий документ з розпорядженням однієї кредитної установи іншій такій установі здійснити за рахунок спеціально задепонованих коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажений товар.

Акредитив безвідзивний — такий, що може бути змінений або ану­льований тільки за згодою на це бенефіціара.

Акредитив відзивний — такий, що може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього повідомлення бенефіціара.

Акредитив непокритий — акредитив, оплата якого гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту в разі браку коштів на рахунку платника.

Акредитив покритий — акредитив, що передбачає попереднє де­понування коштів платником.

Актив — частина бухгалтерського балансу, яка характеризує склад, розміщення та використання грошових коштів, згрупованих за їх економічним значенням у процесі відтворення.

Активи ліквідні — група активів підприємства, яка в найкоротший термін може бути конвертована в грошову форму без утрати своєї поточної (балансової) вартості з метою своєчасного забезпечення платежів за поточними фінансовими зобов'язаннями. До групи ліквідних активів відносять: короткострокові фінансові вкладення; дебіторську заборгованість (крім безнадійної); запаси готової продукції для реалізації.

Активи матеріальні — група активів підприємства, яка має матеріальну форму. До групи матеріальних активів належать будівлі, споруди, устаткування.

Активи неліквідні — група важкореалізовуваних активів підприємства, які можуть бути конвертовані в грошову форму без утрати своєї поточної (балансової) вартості тільки після закінчення тривалого періоду часу.

Активи нематеріальні — група активів підприємства, яка не має матеріальної форми і включає об'єкти інтелектуальної власності. До А. н. належать: надання підприємствам ліцензій, різноманітних прав, зокрема користування земельними ділянками, авторськими правами.

Активи оборотні (поточні) — сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговують поточний господарчий процес і які повністю споживаються протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу.

Активи підприємства — сукупність майнових прав, що належать підприємству і відображаються в активі балансу.

Активи фінансові — групи активів підприємства у формі готівкових грошових коштів та різних фінансових інструментів.

Активи чисті — сукупність майнових цінностей (активів) підприємства, які сформовані за рахунок власного капіталу.

Акцептний кредит — один з видів кредитів комерційних банків, пов'язаний з вексельним обігом. На відміну від облікового кредиту, що надається векселедержателю (одержувачу коштів за векселем), акцептний кредит надається векселедавцеві (платникові за векселем) і є гарантійною послугою.

Акцизний збір — непрямий податок, що встановлюється на підакцизні товари та включається в їх ціну у твердих сумах з одиниці реалізованого товару або виходячи з відсоткової ставки до оподатковуваного обороту.

Амортизаційні відрахування — періодичні відрахування частини вартості основних засобів з метою відшкодування їх зношування.

Амортизація — процес поступового перенесення на виготовлену продукцію вартості основних засобів і нематеріальних активів з урахуванням витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення.

Аналіз фінансових коефіцієнтів — один з найпоширеніших видів фінансового аналізу, метою якого є розрахунки відносних співвідношень окремих фінансових показників, що характеризують різні аспекти фінансової діяльності підприємства.

Арбітражний керуючий — фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку і діє на підставі ухвали арбітражного суду під час провадження справи про банкрутство. Функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження справи про банкрутство може виконувати та сама особа.

Аудит — процес детальної перевірки правильності складання фінансової звітності й аналіз фінансового стану підприємства.

 

-Б-

База оподаткування — показник, за яким обчислюється податок.

Базова рентабельність — показник рентабельності, визначений за попередній (минулий) період.

Баланс — узагальнений звіт про активи і пасиви підприємства, який відображає на певну дату стан його активів, зобов'язань, власного капіталу та пасивів.

Баланс доходів і витрат — форма річного фінансового плану, яка складається з двох частин: перша — доходи та надходження грошових коштів; друга — витрати та відрахування грошових коштів.

Балансова вартість активу — вартість активу за даними бухгалтерського обліку, яка відображена в балансі підприємства.

Банківська позичка — основна форма кредиту, коли банк надає клієнтові в тимчасове користування частину власного або залученого капіталу на умовах повернення зі сплатою банківського відсотка.

Банкрутство — пов'язана з недостатністю активів у ліквідній формі, неспроможність юридичної особи задовольнити в установлений для цього строк пред'явлені до нього кредиторами вимоги й виконати зобов'язання перед бюджетом.

Бартер (товарний обмін) — господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій іншій, ніж грошова, формі, включаючи всі види заліку та погашення взаємної за­боргованості; бартерні операції не передбачають зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг).

Безготівкові розрахунки — грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, переказом певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємстві і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів.

Бенчмаркінг — метод контролінгу, який полягає в перманентному, безперервному процесі порівнювання товарів (робіт, послуг), виробничих процесів, методів та інших параметрів досліджуваного підприємства (структурного підрозділу) з аналогічними показниками інших підприємств чи структурних підрозділів.

Бізнес-план — внутрішній плановий документ підприємства, що включає всі основні планові показники виробничої, комерційної та фінансової діяльності підприємства або окремого інвестиційного проекту, виражає конкретні цілі та визначає величини маркетингових, економічних і фінансових показників.

Брак власних оборотних коштів — перевищення нормативу оборотних коштів над фактичну їх наявність.

Бюджет підприємства — оперативний фінансовий план, що складається у формі кошторису на короткостроковий період і забезпечує ефективний контроль за надходженням та витрачанням коштів на підприємстві.

Бюджетне фінансування — безповоротне надання коштів з бюджетів різних рівнів юридичним особам для покриття необхідних витрат.

Бюджетний рахунок — рахунок, що відкривається установам, органі­заціям, яким виділяються кошти з бюджету для цільового використання.

 

-В-

Валовий дохід — загальна сума доходу платника податку на прибуток від усіх видів діяльності, отримана (нарахована) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.

Валові витрати — витрати, здійснені платником податку на прибуток протягом звітного податкового періоду, які виключаються із суми скоригованого валового доходу для обчислення суми оподатковуваного прибутку.

Вартісна різниця — різниця між вартістю придбання чистих активів (капіталу) дочірнього підприємства та балансовою вартістю цих активів на дату придбання.

Вартість, яка амортизується, — первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням їх ліквідаційної вартості.

Векселі казначейські — вид державних цінних паперів, які випускаються для покриття видатків державного бюджету.

Векселі приватні — вид цінних паперів, що емітуються корпораціями, комерційними банками, фінансовими групами і не мають спеціального забезпечення.

Векселі товарні (комерційні) — вид цінних паперів, які використо­вуються під час кредитування торговельних операцій.

Вексель — письмове безумовне зобов'язання, боргова розписка стандартної форми, що дає право її власнику вимагати сплати визначеної у векселі суми від особи, яка видала вексель, у відповідний строк і у відповідному місці.

Вексель доміцильований — розрахунковий документ, який підлягає сплаті третьою особою (доміцилянтом) за місцезнаходженням платника.

Вексель забезпечений — розрахунковий документ, гарантований заставою, яку боржник передає кредиторові аж до сплати боргу.

Вексель переказний (тратта) — розрахунковий документ, який регулює вексельні відносини трьох сторін: кредитора (трасанта), боржника (трасата) і отримувача платежу (ремітента).

Вексель простий (соло-вексель) — розрахунковий документ, що його виписує покупець, який бере на себе зобов'язання сплатити за векселем продавцю певну суму у визначений час.

Вексельна форма розрахунків — оформлені векселем розрахунки між постачальником (отримувачем коштів) і покупцем (платником коштів) з відстрочкою платежу.

Вертикальний (структурний) фінансовий аналіз — одна із систем фінансового аналізу, яка базується на оцінці структурних складових окремих показників фінансової звітності підприємства.

Вертикальний аналіз балансу — оцінка структури балансу у звітному періоді, а також аналіз динаміки цієї структури. Технологія вертикального аналізу полягає в тому, що загальну суму балансу беруть за 100 %, і кожну статтю фінансової звітності подають у вигляді процентної частки від узятого базового значення.

Виділення підприємства — форма корпоративної реструктуризації (реорганізації), яка передбачає створення принаймні одного нового суб'єкта господарювання зі статусом юридичної особи та збереження такого статусу підприємством, що реорганізується.

Використання прибутку — спрямування прибутку підприємства на сплату податків, створення резервного фонду, виплату дивідендів, поповнення статутного фонду, фінансування витрат у процесі фінансово-господарської діяльності.

Виплата дивідендів — використання прибутку для виплати доходів власникам акцій, корпоративних прав.

Виручка від реалізації — сума коштів, які надійшли на банківський ра­хунок або в касу підприємства від продажу товарів та надання послуг.

Відносне вивільнення оборотних коштів — відносне скорочення їх суми, що має місце в разі випереджання темпів зростання обсягу виробництва над темпи зростання оборотних коштів.

Відсотки — дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на обумовлений строк коштів або майна.

Відтворювальна структура капітальних вкладень — співвідношення в загальному обсязі капітальних вкладень витрат на нове будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення основних засобів.

Вільна ціна — відпускна ціна, що встановлюється виробником на договірній основі, чи роздрібна ціна, що визначається торговцями самостійно.

Власний капітал — це частина активів підприємства, що залишається після вирахування його зобов'язань.

Власні оборотні кошти — кошти, що забезпечують оптимальну планову потребу у фінансових ресурсах для поточної діяльності підприємства і визначаються на основі бухгалтерського балансу.

Внутрішній (традиційний) фінансовий аналіз — аналіз, який здійснюється самим підприємством за даними бухгалтерського обліку та звітності, а також оперативних даних.

Вхідний податок на додану вартість — сума податку на додану вартість, яку включено в ціну товарів (робіт, послуг) і котра сплачується суб'єктом господарювання за придбання цих товарів (робіт, послуг).

 

-Г-

Горизонтальний (трендовий) аналіз — один з видів фінансового аналізу, який базується на вивченні динаміки фінансових показників підприємства в часі.

Горизонтальний аналіз балансу — зіставлення даних балансу під­приємства за два періоди у відносному та абсолютному вимірах.

Готівкові розрахунки — платежі готівкою між підприємствами, під­приємцями і фізичними особами за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги) і за операціями, які безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Грошовий оборот — сукупність платежів у грошовій формі, пов'язаних з купівлею-продажем товарів чи використанням різного роду фінансових зобов'язань.

Грошові кошти — гроші підприємства, які перебувають на його рахунках у банках, у касі підприємства й у підзвітних осіб. Грошові кошти підприємства згідно з чинним законодавством зберігаються на його поточних, валютних, бюджетних та інших рахунках у банках.

Грошові надходження — кошти, які надходять на поточні чи інші рахунки підприємств у банках та в касу підприємств.

Грошові потоки — сукупність розподілених за часом грошових надходжень і напрямків використання коштів, що мають місце в процесі фінансово-господарської діяльності підприємства.

Грошові фонди — та частина грошових коштів підприємства, що утворилися в процесі формування фінансових ресурсів, яка має цільове призначення. До грошових фондів належать статутний фонд, фонд оплати праці, амортизаційний фонд, а також фонди, створені внаслідок розподілу прибутку підприємства.

Група основних засобів — сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.

 

-Д-

Дебітор — особа, що отримала продукцію, роботи, послуги, але не розрахувалася за них.

Дебіторська заборгованість — заборгованість покупців перед постачальником за продукцію, роботи, послуги. Дебіторська заборгованість погашається в обумовлені строки і відображається в балансі як поточні активи.

Деномінація акцій — корпоративна операція емітента із цінними па­перами власного випуску, яка передбачає зміну номінальної вартості таких цінних паперів, що перебувають в обігу, із відповідним корегуванням їх кількості. Деномінація акцій не призводить до зміни величини статутного капіталу та може здійснюватися як консолідація та дроблення.

Депозитний рахунок — рахунок, який відкривається установою банку на певний конкретний строк для зберігання грошових коштів юридичних і фізичних осіб.

Державна позика — форма державного кредиту, коли держава виступає в ролі боржника (позичальника). Заборгованість за державними позиками зараховують до суми державного боргу країни.

Державний кредит — залучення державою тимчасово вільних коштів юридичних і фізичних осіб у розпорядження відповідних органів державної влади для спрямування їх на фінансування державних витрат.

Дериватив — стандартний документ, що засвідчує право та/або зо­бов'язання придбати чи надати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на певних умовах у майбутньому.

Джерела сплати податків — джерела, за рахунок яких суб'єкт гос­подарювання переказує податки до бюджету в процесі своєї фінансово-господарської діяльності. Такими джерелами можуть бути: прибуток, собівартість, виручка від реалізації.

Дизажіо — відхилення ринкового курсу цінних паперів від їх номінальної вартості в бік зменшення.

Дискриптивні моделі фінансового аналізу — головні моделі, за допомогою яких здійснюється фінансовий аналіз, а саме: побудова системи звітних балансів, подання фінансової звітності в різних аналітичних розрізах, вертикальний та горизонтальний аналіз звітності, системний аналіз оцінних коефіцієнтів

Добровільна ліквідація підприємства-боржника — процедура ліквідації неспроможного підприємства, яка здійснюється поза судовими органами, на підставі рішення власників або угоди, укладеної між власниками даного підприємства та кредиторами, і під контролем кредиторів.

Довгострокові зобов'язання — зобов'язання підприємства на дов­гостроковий період (6 і більше років).

Довгострокові фінансові інвестиції — інвестиції зі строком погашення понад один рік, а також інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані в будь-який момент.

Додатковий продукт — вартість, створювана безпосередніми ви­робниками понад вартість необхідного продукту.

Доходи від фінансово-інвестиційної діяльності — грошові кошти, отримані у вигляді дивідендів, відсотків за корпоративними, державними, іншими цінними паперами, а також від розміщення коштів на депозитних рахунках у комерційних банках.

 

-Е-

Еквіваленти грошових коштів — короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються в певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни вартості.

Експертна оцінка майна — визначення оцінної вартості майна підприємства експертом відповідно до договору із замовником.

Емісійний дохід — сума перевищення доходів, отриманих від емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав над номінал таких акцій (інших корпоративних прав), тобто різниця між курсом емісії і номінальним курсом акцій. Емісійний дохід є одним із джерел формування додаткового капіталу підприємства.

Емісія акцій або облігацій підприємств — сукупність дій емітента з організації проведення передплати на акції або продажу облігацій.

 

-З-

Забезпечений вексель — вексель, гарантований заставою, що надається кредиторові, банку або продавцеві до моменту сплати боргу.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування — цільові відрахування, які здійснюють платники цього збору — суб'єкти під­приємницької діяльності, фізичні особи — з метою формування державного пенсійного фонду.

Збір на обов'язкове соціальне страхування — цільові відрахування, які здійснюють платники цього збору — суб'єкти підприємницької діяльності, фізичні особи — з метою фінансування витрат на соціальне страхування працівників, а також витрат на соціальне страхування пра­цівників на випадок їхнього безробіття.

Збори (загальнодержавні й місцеві) — цільові відрахування, передбачені чинним законодавством, які здійснюють суб'єкти господарювання в процесі своєї діяльності з метою формування цільових фондів для забезпечення фінансування відповідних витрат.

Звичайна діяльність — будь-яка основна діяльність підприємства, а також операції, що її забезпечують або виникають унаслідок її проведення.

Звичайна ціна — ціна продажу товарів (робіт, послуг) продавцем, включаючи суму нарахованих і сплачених відсотків, вартість іноземної валюти, яка може бути отримана у разі продажу товарів особам, котрі не пов'язані з продавцем, за звичайних умов ведення господарської діяльності.

Звіт про власний капітал — звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

Звіт про рух грошових коштів — звіт, який відображає надходження і витрати грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді.

Звіт про фінансові результати — звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства.

Зворотний лізинг — господарська операція, яка передбачає продаж основних засобів з одночасним зворотним отриманням таких основних засобів у оперативний або фінансовий лізинг.

Злиття підприємств — форма корпоративної реструктуризації (реор­ганізації), яка передбачає створення одного нового суб'єкта господарювання зі статусом юридичної особи на базі сукупності підприємств, що реорганізуються, через утрату останніми статусу юридичних осіб та консолідацію їхніх активів та пасивів на балансі новоствореного підприємства.

Знос основних засобів — утрата вартості основних засобів у процесі їх експлуатації.

Зовнішній фінансовий аналіз — аналіз, який здійснюється партнерами підприємства та контрольними органами на підставі даних публічної фінансової звітності.

 

-І-

Інвестиційна діяльність — сукупність операцій із придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, що не є еквівалентами грошових коштів.

Інвестиційна стратегія — формування системи довгострокових цілей інвестиційної діяльності та вибір найефективніших способів їх досягнення.

Інвестиційний податковий кредит — відстрочення сплати податку на прибуток, що надається суб'єкту підприємницької діяльності на певний строк з метою збільшення його фінансових ресурсів для здійснення інноваційних програм, з наступною компенсацією відстрочених сум у вигляді додаткових надходжень податку через загальне зростання прибутку, отриманого внаслідок реалізації інноваційних програм.

Інвестиція — господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів у обмін на кошти або майно.

 

-К-

Капітальний дохід — різниця між скоригованою балансовою вартістю основних засобів згідно з коефіцієнтом індексації та балансовою вартістю таких основних засобів до індексації.

Капітальний ремонт основних засобів — часткове відшкодування фізичного зношування основних засобів.

Капітальні вкладення — витрати на створення нових, реконструкцію, розширення та технічне переоснащення наявних основних засобів.

Касові операції — операції між підприємствами, підприємцями і фі­зичними особами, що пов'язані з прийманням і видаванням готівкових коштів під час проведення розрахунків через касу підприємства з відображенням цих операцій у касовій книзі, книзі обліку розрахункових операцій.

Комерційний кредит — короткотерміновий кредит, що надається продавцем (виробником) покупцеві у формі відстрочки оплати за продані товари (виконані роботи чи надані послуги).

Комерційний розрахунок — метод ведення господарства, що полягає в постійному порівнюванні (у грошовій формі) витрат і результатів діяльності. Метою комерційного розрахунку є отримання максимального прибутку за мінімальних витрат.

Комітет кредиторів — робочий орган зборів кредиторів боржника під час провадження справи про банкрутство, що обирається зборами кредиторів у складі не більше семи осіб. До компетенції комітету належать такі питання: скликання зборів кредиторів; підготовка та укладення мирової угоди; звернення до арбітражного суду з клопотанням про відкриття процедури санації; визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, призначення та припинення повноважень арбітражного керуючого.

Комунальний податок — місцевий податок, який сплачують юридичні особи всіх форм власності, що перебувають на території України.

Конверсія акцій — корпоративна операція емітента із цінними паперами власного випуску як обмін акцій одного випуску на акції іншого випуску зі зміною принаймні однієї умови випуску.

Консигнація — форма комісійного продажу експортних товарів, за якої їх власник (консигнант) передає комісіонерові (консигнаторові) товар для продажу зі складу комісіонера. При цьому право власності на товар, що надійшов на склад комісіонера, залишається за консигнантом.

Консолідований бюджет — скоординований за всіма підрозділами і функціями план діяльності підприємства в цілому, що об'єднує блоки окремих бюджетів і містить належну інформацію для прийняття і контролю управлінських рішень у галузі фінансового планування.

Контокорентний кредит — вид банківського кредиту в національній або іноземній валюті, що надається клієнтові, який має в банку поточний рахунок.

Користувачі звітності — фізичні та юридичні особи, що потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень.

Кредит — кошти та матеріальні цінності, які надаються резидентами або нерезидентами у користування юридичним чи фізичним особам на обумовлений строк та під певний відсоток.

Кредитна лінія — оформлена договором згода банку (об'єднання банків) надавати позичальникові кредити, обмежені певною максимальною величиною (лімітом кредиту) протягом певного часу (звичайно одного року).

Кредитний рахунок — рахунок, призначений для обліку виданих банком кредитів.

Кредитний ризик — ризик несплати позичальником основного боргу і відсотків за ним.

Кредитор — юридична або фізична особа, яка має підтверджені на­лежними документами грошові вимоги до боржника, у тому числі вимоги щодо виплати заробітної плати, сплати податків та інших обов'язкових платежів.

Кредитоспроможність — наявність передумов для отримання кредиту позичальником, спроможність повернути його в повному обсязі в обумовлений термін.

Кредитування — надання суб'єктові підприємництва банківських кредитів на засадах платності, строковості й повернення.

Кругообіг коштів підприємства — планомірний рух коштів підприємств у процесі господарської діяльності, результатом якого є створення нової споживчої вартості та зростання вартості.

Курсова різниця — різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти за різних валютних курсів.

 

-Л-

Лізинг — форма довгострокової оренди, яка передбачає передавання права користування майном іншому суб'єкту підприємницької діяльності на платній основі і на визначений угодою строк.

Лізинговий кредит — відносини між юридичними особами, що ви­никають унаслідок оренди майна і супроводжуються укладенням лізингової угоди.

Ліквідатор — фізична або юридична особа, яка відповідно до рішення господарського суду здійснює ліквідацію визнаного банкрутом суб'єкта підприємницької діяльності та забезпечує задоволення вимог кредиторів.

Ліквідаційна вартість активів — оцінка активів підприємства в разі його ліквідації як цілісного майнового комплексу.

Ліквідаційна вартість майна — імовірна ціна, за яку майно можна буде продати на ринку з урахуванням терміну продажу, визначеного ліквідаційною комісією.