При виробничому нещасному випадку

 

Розслідування, облік і звітність, а також правила складання акта про виробничий нещасний випадок здійснюють відповідно до «Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків професійних захворювань і аварій на виробництві», за­твердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. №1112.

Це положення діє на всіх підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності, на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використо­вують найману працю, на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту), які проходять виробничу практику, або залучаються до праці підприємствах. Згідно з положенням розслідуються і обліковуються нещасні ви­падки, що сталися з

— 50 —

робітниками та службовцями, які пе­ребувають на постійній, тимчасовій або сезонній роботі, з позаштатними працівниками і такими, які працюють за сумісництвом, з працівниками, направленими на підпри­ємства для виконання робіт.

Розслідуванню та обліку підлягають такі нещасні ви­падки: травми, гострі професійні захворювання і отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утеплення, ураження блискавкою, ушкодження під час стихійних лих, які стали­ся під час виконання трудових обов'язків або інших дій в інтересах підприємства; що сталися на шляху до роботи чи з роботи, на транспорті підприємства; на території під­приємства чи поза нею протягом робочого часу, включа­ючи і встановлені перерви; перед початком і після закін­чення роботи протягом часу, необхідного для приведення в порядок засобів виробництва, одягу тощо; під час на­дання шефської допомоги підприємствам; під час аварій пожеж на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством та інші випадки.

Нещасний випадок на виробництві, внаслідок якого ро­бітник втратив працездатність на один день і більше або його перевели на іншу роботу на один день і більше від­повідно до медичного висновку, оформляється актом за формою Н -1 (див. додаток 4).

За правильне і своєчасне розслідування і облік нещас­них випадків, а також за виконання заходів, зазначених в акті, відповідають керівники організацій, начальники це­хів, виконроби, майстри.

Якщо адміністрація відмовляється оформити акт за формою Н-1 або якщо потерпілий не згоден із змістом акта, конфлікт розглядає профспілковий комітет підпри­ємства не пізніше ніж у семиденний строк з часу подання заяви. У разі незгоди остаточне обов'язкове рішення ви­носить технічний інспектор Держгірпромнагляду, або суд.

Усі нещасні випадки (за винятком групових і смертель­них) розслідує комісія у складі керівника (спеціаліста) службі охорони праці (голова комісії), керівника струк­турного підрозділу або посадової особи, що виконує його обов'язки, головного спеціаліста, уповноваженого трудо­вого колективу з питань охорони праці чи представника профспілки. Комісія

— 51 —

протягом трьох діб має розслідувати обставини і причини нещасного випадку, скласти акт за формою Н-1 у шести примірниках (див. дод. 4), направити його для розгляду і затвердження керівнику підприємства (роботодавцю). Акти зберігаються на тому підприємстві, де взято на облік нещасний випадок, протягом 45 років. Після закінчення тимчасової непрацездатності потерпі­лого керівник підрозділу, де стався нещасний випадок, заповнює п.9 акта про наслідки нещасного випадку й на­правляє повідомлення про це профспілковому комітету, начальнику відділу охорони праці підприємства та техніч­ному інспектору праці.

Нещасні випадки, що сталися на будівництві чи підпри­ємстві з робітниками і службовцями, направленими іншою організацією, а також з учнями, що проходять виробничу практику під керівництвом технічного персоналу будівни­цтва, розслідує та враховує організація, де вони сталися, з зазначенням в акті (п. 2) підприємства, що направило потерпілих.

Нещасні випадки, що сталися з учнями і студентами, які проходять виробничу практику під керівництвом тех­нічного персоналу навчального закладу на виділеній ор­ганізацією дільниці, розслідують і обліковують навчальні заклади.

Спеціальному розслідуванню підлягають групові (двоє і більше ушкоджених працівників), нещасні випадки із смертельним наслідком, випадки смерті на виробництві. У цьому разі керівник підприємства повинен повідомити відповідні місцеві органи нагляду за охороною праці, ор­гани Держгірпромнагляду, профспілкову організацію під­приємства і вищий профспілковий орган, санепідемстан­цію (при гострих професійних отруєннях), а також проку­ратуру. Керівник по телефону або телеграфу повідомляє Держнагляд охорони праці і МОЗ (якщо загинули від го­строго професійного отруєння).

Керівник підприємства, заснованого на загальнодер­жавній власності, повідомляє міністерство або орган, до якого належить це підприємство, та відповідний орган з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, та інші органи.

Створюється Комісія у складі працівника відповідного

— 52 —

органу держнагляду за охороною праці (голова комісії), представника відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду соц. страхування від нещасних випадків, керівника підприємства, представників органів управлін­ня, до якого належить підприємство, профспілкової орга­нізації, спеціаліста санепідемстанції (при гострих отруєн­нях), уповноваженого представника трудового колективу з охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспіл­ки. До складу комісії можуть залучатися представники ін­ших заінтересованих організацій.

Спеціальне розслідування нещасних випадків про­водиться протягом не більше 10 днів, складається акт і оформлюються інші матеріали спеціального розслідуван­ня відповідно до Положення. При необхідності встановле­ний термін розслідування подовжують письмово і додають до акта.

В результаті роботи комісії на кожного потерпілого працівника складається акт спеціального розслідуван­ня за формою Н-5 (додаток 5) та акт за формою Н-1 у 2-х примірниках на кожного потерпілого. Всі члени комісії його підписують і протягом доби він затверджу­ється керівником підприємства. Якщо член комісії не згоден з висновками комісії, що представлені в акті, то в письмовій формі він додає до акта свої роздуми.

Комісія спеціального розслідування може вимагати від керівника залучення за рахунок підприємства експертів-спеціалістів науково-дослідних, проектно-конструктор­ських та інших організацій, органів державної виконавчої влади і нагляду за охороною праці якщо треба встановити причини нещасних випадків і розробити заходи до їх не­допущення. Після вивчення обставин нещасного випадку експертна комісія викладає свої висновки причин травму­вання, гострого отруєння, порушення вимог нормативних актів, дає пропозиції щодо запобігання у подальшому та­ким випадкам.

Після закінчення роботи комісії спеціального розслі­дування, керівник підприємства зобов'язаний в 5-денний строк розглянути матеріали нещасного випадку і дати на­каз щодо здійснення заходів усунення причин випадків, а порушників законодавчих і нормативних актів притягти до відповідальності. Після здійснення запропонованих захо­дів він

— 53 —

письмово у зазначений в акті термін повідомляє відповідний орган нагляду за охороною праці, профспіл­кову організацію та орган, до сфери управління якого на­лежить підприємство, а в разі гострого отруєння санепі­демстанцію.

Власник підприємства на основі актів за формою Н-1 складає звіт про нещасні випадки за формою 7-тнв, затвер­дженою Міністерством статистики України, і подає в установленому порядку у відповідні місцеві органи державної виконавчої влади і державного нагляду за охороною праці, які ведуть облік усіх виробничих травм і захворювань. Облік виробничого травматизму ведеться за підсумками року, а захворювань - за підсумками першого півріччя та року. До звіту заносять лише ті нещасні випадки, які спричини­ли втрату працездатності потерпілого більш як на три дні, включаючи смертельні та групові нещасні випадки. Звіт під­писують керівник підприємства і представник профспілки. Його складають у строки, зазначені у формі звіту, і подають по одному примірнику у вищестоящі організації та у ста­тистичні управління. Відповідальні за стан техніки безпеки особи мають щомісяця аналізувати ефективність проведе­них заходів щодо запобігання нещасним випадкам і дава­ти свої рекомендації керівникам організацій. Міністерства, органи державної виконавчої влади, Держгірпромнагляду, Держатомнагляд, ГУПО МВС і санітарно-епідеміологічна служба МОЗ ведуть оперативний облік групових випадків і нещасних випадків із смертельним наслідком.

Збір та розроблення державної статистичної звітності з питань виробничого травматизму проводять органи дер­жавної статистики.

На підприємстві розробляється план ліквідації аварії (аварійних ситуацій), в якому розглядаються можливі аварійні ситуації, обов'язки і дії посадових осіб і працівників. Аварії, які призвели до руйнування виробничих будівель і технологічного обладнання, поділяють на дві категорії. До І категорії належать аварії, за яких створилась загроза життю і здоров'ю працівників підприємства або загинуло п'ять чи травмовано 10 і більше робітників, сталася зупинка підприємства на добу і більше. До II категорії належать аварії, за яких створилася загроза життю і здоров'ю працівників цеху, дільниці або загинуло до п'яти

— 54 —

чи травмовано від 4 до 10 осіб; зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта.

Всі інші порушення технологічного процесу, облад­нання, тимчасові зупинки та інші порушення у роботі це­хів належать до виробничих неполадок і розслідуються підприємством.

У разі аварії керівник підприємства або посадова осо­ба вводить в дію план ліквідації аварії і повідомляє від­повідні органи Держгірпромнагляду, місцевий орган дер­жавної виконавчої влади, управління, до якого належить підприємство, органи прокуратури. Організує рятувальні заходи, надання потерпілим медичної допомоги, заходи щодо припинення подальшого поширення аварії.

Для розслідування аварій створюються комісії. При аваріях І категорії комісію створює за наказом міністер­ство або центральні органи державної виконавчої влади за погодженням органів нагляду за охороною праці. При аваріях II категорії - керівник органу, до якого підпоряд­коване підприємство, у разі недержавних форм власно­сті - орган нагляду за охороною праці.

Головою комісії призначається представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, або ор­гану нагляду охорони праці. Комісія під час розслідування визначає категорію аварії відповідальних за аварію, об­ставини, що спричинили її, намічає заходи до ліквідації її наслідків. Визначає розміри шкоди, заподіяної підпри­ємству та за його межами - населенню. Протягом десяти днів розслідування комісія складає акт за формою (див. додатки). Підприємство в 5-денний термін після закінчен­ня роботи технічно оформляє матеріали розслідування і надсилає в прокуратуру та органу Держгірпромнагляду.

За результатами розслідування керівник підприємства видає наказ щодо заходів запобігання аваріям, притягає відповідальних осіб за порушення нормативних актів про охорону праці. Копії акта і наказу надсилаються міністер­ству (відомству).

Державна статистична звітність аварій затверджується Міністерством статистики за поданням Комітету по нагля­ду за охороною праці.

 

— 55 —

РОЗСЛІДУВАННЯ ТА ОБЛІК

ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

 

Усі вперше виявленні хронічні профзахворювання (отруєння) підлягають обов'язковому розслідуванню. МОЗ затвердило списки профзахворювань, які можуть бути викликані впливом небезпечних і шкідливих виробничих факторів технологічного процесу та обладнання. Зв'язок профзахворювання з умовами праці визначається сані­тарно-гігієнічними характеристиками умов праці і клініч­них даних санепідемстанції.

Лікувально-профілактичний заклад, у разі підозри на профзахворювання, направляє робітника на консульта­цію до спеціаліста з проф-патології. До остаточного вста­новлення діагнозу працівника направляють для обсте­ження до спеціалізованого лікувально-профілактичного медичного закладу. У суперечливих випадках діагноз профзахворювання встановлює інститут медицини праці (м. Київ).

Протягом трьох днів після остаточного діагнозу повідо­мляють керівника підприємства, санепідемстанції і ліку­вально-профілактичний заклад.

Роботодавець організує розслідування причин проф­захворювання протягом 10 днів з дня одержання повідо­млення. Наказом керівника санепідемстанції до комісії включають працівника санепідемстанції (голова комісії), представників профспілкової організації, трудового ко­лективу, лікувально-профілактичного закладу, спеціаліста з проф-патології і власника підприємства. В комісії можуть брати участь представники міністерства, місцевих органів державної виконавчої влади, органів нагляду за охороною праці і науково-дослідних установ МОЗ. Комісія розслідує обставини та причини профзахворювання, складає акт за формою П-4, в якому намічає заходи до забезпечення нормальних умов праці, визначає відповідальність поса­дових осіб за виникнення профзахворювання. Всі члени комісії підписують акт розслідування профзахворювання. Акт надсилається хворому, підприємству, де виявлено за­хворювання, лікувально-профілактичному закладу, проф­спілковій організації і один примірник залишається в сан­епідемстанції для аналізу та

— 56 —

контролю за здійсненням намічених заходів. Акт розслідування

профзахворювання зберігається на підприємстві санепідемстанції 45 років.

За результатами розслідування профзахворювання ке­рівник підприємства видає наказ, де визначаються заходи запобігання профзахворюванню, визначаються винні відповідальні особи, які допустили порушення санітарних норм і правил.

Контроль за якістю розслідування і здійсненням захо­дів усунення причини профзахворювання проводять ор­гани нагляду за охороною праці МОЗ. Громадський контр­оль здійснюють трудові колективи через уповноважених з питань охорони праці, а також профспілки.

МЕТОДИ АНАЛІЗУ