П.1. Визначення кількісних характеристик викиду СДОР.

Кількісні характеристики викиду СДОР для розрахунку масштабу зараження визначається за їх еквівалентним значенням.Таким чином:

П.1.1. Для аварій на сховищах скрапленого газу:

1) визначення еквівалентної кількості СДОР у первинній хмарі (Q_екв.₁) в тонах:

Q_екв.₁ = K₁· K₃· K₅· K₇·Qo,

де К₁ – коефіцієнт,який залежить від умов зберігання СДОР (таблиця 1 «19») для стиснених газів К₁=1;

К₃ – коефіцієнт дорівнює відношенню порогу токсичної дози хлору (критерій) до порогу токсичної дози іншої СДОР (таблиця 1 «19»);

К₅ – коефіцієнт, що враховує ступінь вертикальної стійкості повітря і має значення:для інверсії -1; для конвекції -0,08; для ізотермії – 0,23;

К₇ – коефіцієнт,що враховує вплив температури повітря (таблиця 1 «19»),для стиснених газів К₇ = 1;

Qo – кількість викинутої при аварії СДОР на сховищах стиснутого газу Qo = d * Wх

де d – щільність СДОР, т/м³;

Wх – об’єм ємності, м³;

П.1.2. Для СДОР в агрегатному стані рідини,що кипить при

температурі навколишнього середовища +25 ⁰С:

Масштаб зараження СДОР розраховується за формулами для вторинної хмари.

Таким чином:

Q_екв.2 = (1 – K₁)· K₂· K₃ ·K₄ ·K₅· K₆· K₇· Qo/h·d, (т)

де К1- коефіцієнт,що залежить від умов зберігання СДОР(Таблиця 2.1(1«19»);

К₂ – коефіцієнт,що залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР (Таблиця2.1 («19»);

К₃ – коефіцієнт,що дорівнює відношенню порогу токсичності дози хлору (критерій) до порогу токсичності дози іншої СДОР (Таблиця2.1(«19»);

К₄ – коефіцієнт,що враховує швидкість вітру (Таблиця 2.2(«4.10»);

К₅ – коефіцієнт,що враховує ступінь вертикальної стійкості повітря і має значення:для інверсії -1; для конвекції -0,08; для ізотермії – 0,23;

К₆ – коефіцієнт,що залежить від часу «t», який пройшов після аварії,визначається після розрахунку тривалості випаровування СДОР за формулою: Т = h· d/ K₂· K₄ ·K₇, де складові

h – товщина шару СДОР в «м» на місці розлиття при аварії, що визначається за формулою:

h = Qo/F·d,

де Qo – кількість викинутої при аварії СДОР в тонах; F – площа розливу в піддоні (в обвалуванні) в м²;

d – щільність СДОР в т/м³;

К₂ – коефіцієнт,що залежить від фізико-хімічних властивостей СДОР (Таблиця2.1(1 «19»),

К₄ – коефіцієнт,що враховує швидкість вітру (Таблиця 2.2(«4.10»). При цьому, якщо t<T, K₆ = t^0,8; якщо t ≥ T, K₆ = t^0,8; якщо Т < 1год., К₆ = 1.

К₇ – коефіцієнт, що враховує вплив температури повітря(Таблиця2.1 «19»), К₇ = 1.

Графік визначення ступеня вертикальної стійкості повітря

Швидкість вітру, м/с	Ніч	День
Ясно	Напівясно	Хмарно	Ясно	Напівясно	Хмарно
0,5
0,6 – 2	Інверсія			Конвекція
2,1 – 4		Ізотермія			Ізотермія
Більше 4

Таблиця 2.1 (1 «19»)

Характеристика СДОР і допоміжні коефіцієнти для визначення

Глибини зони зараження

№ пп	Сильнодіюча отруйна речовина	Щільність СДОР,т/м³	Температура кіпіння ºС	Поріг токсодози, мг.хв/л	Значення коефіцієнтів
Рідина	К1	К2	К3	К7 для температури повітря, ^0С
-40	-20
	Аміак	0,681	-33,42		0,01	0,025	0,04	0,9
	Метил бромистий	1,732	3,6	1,2	0,04	0,04	0,5	0,2	0,4	0,9
	Водень хлористий	1,191	-85		0,28	0,04	0,30
	Водень бромистий	1,49	-67	2,4	0,13	0,06	0,25
	Формальдегід	0,815	-19	0,6	0,19	0,03		0,4
	Метиламін	0,699	-6,5	1,2	0,13	0,03	0,5	0,3	0,7
	Метил хлористи	0,983	-24		0,12	0,04	0,06	0,5
	Сірчаний ангідрид	1,462	-10	1,8	0,11	0,05	0,33	0,2	0,5
	Сірководень	0,964	-60	18,4	0,27	0,04	0,04
	Фосген	1,432	8,2	0,6	0,05	0,06		0,1	0,3	0,7
	Фтор	1,512	-188	0,2	0,95	0,04
	Хлор	1,553	-34	0,6	0,18	0,05		0,9
	Хлорціан	1,22	12,6	0,8	0,04	0,05	0,8			0,6
	Триметиламін	0,671	2,9		0,07	0,05	0,1	0,1	0,4	0,9
	Метил меркаптан	0,867	5,95	1,7	0,06	0,04	0,35	0,1	0,3	0,8
	Окисел етилену	0,882	10,7	2,2	0,05	0,04	0,27	0,1	0,3	0,7

Таблиця 2.2(«4.10»)

Значення коефіцієнта К₄ залежно від швидкості вітру

Швидкість вітру, м/с		1,5
Значення К4		1,18	1,33	1,67		2,34	2,67		3,34	3,67		4,17	4,71

II.2. Визначення глибини зони зараження при аварії

На хімічно небезпечних об’єктах (ХНО)

Максимальне значення глибини зони зараження первинною (Г₁) чи вторинною (Г₂) хмарами СДОР визначаємо за таблицею7 «20». Повна глибина зараження (Г, км) визначається за формулою: Г = Г₂ + 0,5Г₁,

де Г₂ – найбільший розмір зони забруднення;

Г₁ – найменший розмір зони забруднення.

Таблиця 2.3(«20»)

Швидкість (км/год) переносу переднього фронту хмари

зараженого повітря пануючим вітром

Стан атмосфери	Швидкість приземного вітру на місці аварії, м/с
Інверсія					-	-	-	-	-	-
Ізотермія
Конвекція					-	-	-	-	-	-

II.3. Визначення площі зони зараження СДОР

Площу зони зараження (S_з) для первинної (вторинної) хмари СДОР визначаються за формулою:

S_з = 8,72 · 10^-3·Г²·j,

де Г – глибина зони можливого зараження, км;

j – кутові розміри зони можливого зараження в залежності і від швидкості вітру

(табл.4 «4.12»).

Таблиця 2.4(«20»)

Залежність кутового розміру зони зараження

від швидкості вітру на місці аварії

V, м/с				>4
j, град

Площа фактичного зараження S_f км² розраховується за формулою:

S_f = К₈·Г²·t^0,2,

де К₈ – коефіцієнт, що залежить від ступеня вертикальної стійкості атмосфери і дорівнює:

при інверсії – 0,081, при ізотермії – 0,133, при конвекції – 0,235;

t – час після аварії, год.

 

IІ.4. Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкту

Час підходу хмари зараженого повітря до будь-якого об’єкту визначається за формулою:

,

де R – відстань від джерела зараження до найближчої межі об’єкту, км;

V – швидкість переносу переднього фронту хмари зараженого повітря, км/год.

П.5. Визначення тривалості дії фактора зараження

Тривалість дії фактора зараження розраховується за формулою:

,

де h – товщина шару СДОР в метрах;

d – щільність СДОР т/м³;

К₂, К₄, К₇ – коефіцієнти з попередніх розрахунків.