Кримінально-процесуальний Кодекс України ( від статті 94 до статті 236-6 )

Кримінально-процесуальний Кодекс України (від статті 94 до статті 236-6)

Оглавление документа

Кримінально-процесуальний Кодекс України (від статті 94 до статті 236-6) 1

Розділ другий. 4

Глава 8 ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ.. 5

Стаття 94. Приводи і підстави до порушення кримінальної справи. 5

Стаття 95. Заяви і повідомлення про злочин. 5

Стаття 96. Явка з повинною.. 5

Стаття 97. Обов’язковість прийняття заяв і повідомлень про злочини і порядок їх розгляду. 6

Стаття 98. Порядок порушення справи. 6

Стаття 98-1. Запобіжне обмеження щодо особи, відносно якої порушено кримінальну справу 7

Стаття 99. Відмова в порушенні справи. 7

Стаття 99-1. Оскарження рішень про відмову в порушенні кримінальної справи. 7

Стаття 100. Нагляд прокурора за законністю порушення кримінальної справи. 7

Глава 9 ОРГАНИ ДІЗНАННЯ І ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА.. 8

Стаття 101. Органи дізнання. 8

Стаття 102. Органи досудового слідства. 9

Глава 10 ДІЗНАННЯ.. 9

Стаття 103. Повноваження органів дізнання. 9

Стаття 104. Порядок провадження дізнання у кримінальних справах. 9

Стаття 106. Затримання органом дізнання підозрюваного у вчиненні злочину. 9

Стаття 106-1. Порядок короткочасного затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину. 10

Стаття 107. Допит підозрюваного у вчиненні злочину. 11

Стаття 108. Строки провадження дізнання. 11

Стаття 109. Закінчення дізнання. 11

Стаття 110. Оскарження дій і постанов органів дізнання. 11

Глава 11 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА.. 12

Стаття 111. Провадження досудового слідства. 12

Стаття 112. Підслідність. 12

Стаття 113. Початок провадження досудового слідства. 14

Стаття 114. Повноваження слідчого. 14

Стаття 114-1. Повноваження начальника слідчого відділу. 14

Стаття 115. Затримання слідчим підозрюваного у вчиненні злочину. 15

Стаття 116. Місце провадження досудового слідства. 15

Стаття 117. Розв’язання спорів про підслідність. 15

Стаття 118. Окремі доручення. 16

Стаття 119. Провадження слідства в справі декількома слідчими. 16

Стаття 120. Строки досудового слідства. 16

Стаття 121. Недопустимість розголошення даних досудового слідства. 16

Стаття 122. Порядок роз’яснення прав потерпілому. 17

Стаття 123. Визнання цивільним позивачем.. 17

Стаття 124. Притягнення як цивільного відповідача. 17

Стаття 125. Обов’язок забезпечення цивільного позову і передбаченої законом конфіскації майна 17

Стаття 126. Порядок забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна. 17

Стаття 127. Залучення понятих. 18

Стаття 128. Залучення перекладача. 18

Стаття 128-1. Участь спеціаліста при проведенні слідчих дій. 18

Стаття 129. Розгляд клопотань слідчим.. 19

Стаття 130. Постанова слідчого і прокурора. 19

Глава 12 ПРЕД’ЯВЛЕННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ І ДОПИТ ОБВИНУВАЧЕНОГО.. 19

Стаття 131. Притягнення як обвинуваченого. 19

Стаття 132. Постанова про притягнення як обвинуваченого. 19

Стаття 133. Строк пред’явлення обвинувачення. 20

Стаття 134. Порядок виклику обвинуваченого. 20

Стаття 135. Обов’язковість явки обвинуваченого. 20

Стаття 136. Привід обвинуваченого. 20

Стаття 137. Встановлення місця перебування обвинуваченого. 20

Стаття 138. Оголошення розшуку обвинуваченого. 21

Стаття 139. Розшук обвинуваченого. 21

Стаття 140. Порядок пред’явлення обвинувачення. 21

Стаття 141. Зміна і доповнення обвинувачення. 21

Стаття 142. Роз’яснення обвинуваченому його прав на слідстві 21

Стаття 143. Допит обвинуваченого. 22

Стаття 144. Пред’явлення обвинувачення глухим, німим, сліпим, а також особам, які визнані обмежено осудними та їх допит. 22

Стаття 145. Протокол допиту обвинуваченого. 22

Стаття 146. Власноручний запис обвинуваченим своїх показань. 23

Стаття 147. Відсторонення обвинуваченого від посади. 23

Глава 13 ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ.. 23

Стаття 148. Мета і підстави застосовування запобіжних заходів. 23

Стаття 149. Запобіжні заходи. 24

Стаття 150. Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу. 24

Стаття 151. Підписка про невиїзд. 24

Стаття 152. Особиста порука. 24

Стаття 153. Порядок вирішення питання про грошове стягнення з поручителя в разі ухилення обвинуваченого від явки до органів дізнання чи слідства. 25

Стаття 154. Порука громадської організації або трудового колективу. 25

Стаття 154-1. Застава. 25

Стаття 155. Взяття під варту. 26

Стаття 156. Строки тримання під вартою.. 26

Стаття 158. Виконання постанови про застосування як запобіжного заходу взяття під варту. 28

Стаття 159. Заходи піклування про неповнолітніх дітей заарештованого. 28

Стаття 160. Заходи по охороні майна ув’язненого. 28

Стаття 161. Повідомлення про взяття обвинуваченого під варту. 29

Стаття 162. Побачення з заарештованим.. 29

Стаття 163. Нагляд командування військової частини. 29

Стаття 165. Загальні положення щодо порядку застосування, скасування і зміни запобіжного заходу 29

Стаття 165-1. Постанова (ухвала) про застосування, скасування чи зміну запобіжного заходу. 30

Стаття 165-2. Порядок обрання запобіжного заходу. 30

Стаття 165-3. Порядок продовження строків тримання під вартою.. 31

Глава 14 ДОПИТ СВІДКА І ПОТЕРПІЛОГО.. 32

Стаття 166. Порядок виклику свідка для допиту. 32

Стаття 167. Допит свідка. 32

Стаття 168. Допит неповнолітнього свідка. 32

Стаття 169. Допит німого або глухого свідка. 33

Стаття 170. Протокол допиту свідка. 33

Стаття 171. Виклик і допит потерпілого. 33

Глава 15 ОЧНА СТАВКА, ПРЕД’ЯВЛЕННЯ ДЛЯ ВПІЗНАННЯ.. 33

Стаття 172. Очна ставка. 33

Стаття 173. Проведення очної ставки. 33

Стаття 174. Пред’явлення особи для впізнання. 34

Стаття 175. Пред’явлення предметів для впізнання. 34

Стаття 176. Протокол пред’явлення для впізнання. 35

Глава 16 ОБШУК І ВИЇМКА.. 35

Стаття 177. Підстави для проведення обшуку та порядок надання згоди на його проведення. 35

Стаття 178. Підстави для проведення виїмки та порядок надання згоди на її проведення. 36

Стаття 179. Обов’язковість видачі предметів і документів. 36

Стаття 180. Час проведення обшуку і виїмки. 36

Стаття 181. Особи, в присутності яких провадяться обшук і виїмка. 36

Стаття 182. Умови проведення обшуку і виїмки в приміщеннях дипломатичних представництв 36

Стаття 183. Порядок проведення обшуку і виїмки. 37

Стаття 184. Обшук особи та виїмка у неї предметів і документів. 37

Стаття 185. Нерозголошення обставин особистого життя обшукуваних. 38

Стаття 186. Вилучення предметів і документів. 38

Стаття 187. Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку. 38

Стаття 187-1. Огляд і виїмка кореспонденції та дослідження інформації, знятої з каналів зв’язку 39

Стаття 188. Протокол обшуку і виїмки. 39

Стаття 189. Обов’язковість вручення копії протоколу обшуку або виїмки. 40

Глава 17 ОГЛЯД, ОСВІДУВАННЯ, ВІДТВОРЕННЯ ОБСТАНОВКИ ТА ОБСТАВИН ПОДІЇ. 40

Стаття 190. Проведення огляду. 40

Стаття 191. Порядок проведення огляду. 40

Стаття 192. Огляд трупа. 41

Стаття 193. Проведення освідування. 41

Стаття 194. Відтворення обстановки і обставин події 41

Стаття 195. Протокол огляду, освідування і відтворення обстановки та обставин події 41

Глава 18 ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ.. 42

Стаття 196. Порядок призначення експертизи. 42

Стаття 197. Права обвинуваченого при призначенні і проведенні експертизи. 42

Стаття 198. Проведення експертизи в експертній установі 43

Стаття 199. Одержання зразків для експертного дослідження. 43

Стаття 200. Висновок експерта. 43

Стаття 201. Допит експерта. 43

Стаття 202. Пред’явлення обвинуваченому матеріалів експертизи. 43

Стаття 203. Призначення додаткової або повторної експертизи. 43

Стаття 204. Визначення психічного стану обвинуваченого. 43

Стаття 205. Направлення обвинуваченого на стаціонарну експертизу. 44

Глава 19 ЗУПИНЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА.. 44

Стаття 206. Підстави та порядок зупинення слідства. 44

Стаття 207. Зупинення слідства, коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме. 44

Стаття 208. Зупинення слідства при тимчасовому тяжкому захворюванні обвинуваченого. 44

Стаття 209. Зупинення слідства, коли не встановлено особи, яка вчинила злочин. 45

Стаття 210. Відновлення слідства. 45

Стаття 211. Закриття справи, в якій слідство зупинено. 45

Глава 20 ЗАКІНЧЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА.. 45

Стаття 212. Форми закінчення досудового слідства. 45

Стаття 213. Підстави до закриття справи. 45

Стаття 214. Порядок закриття справи. 45

Стаття 215. Оскарження постанови про закриття справи. 46

Стаття 216. Відновлення слідства в закритій справі 46

Стаття 217. Ознайомлення потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача з матеріалами справи. 46

Стаття 218. Оголошення обвинуваченому про закінчення слідства і пред’явлення йому матеріалів справи. 47

Стаття 219. Права захисника при ознайомленні з усіма матеріалами справи. 47

Стаття 220. Протокол про оголошення обвинуваченому про закінчення слідства і про пред’явлення йому і його захисникові матеріалів справи. 47

Стаття 221. Розв’язання клопотань, заявлених при ознайомленні з матеріалами справи. 48

Стаття 222. Пред’явлення обвинуваченому та іншим учасникам процесу додаткових матеріалів слідства 48

Стаття 223. Обвинувальний висновок. 48

Стаття 224. Додатки до обвинувального висновку. 48

Стаття 225. Направлення справи прокуророві 49

Стаття 226. Закінчення досудового слідства у справах осіб, визнаних неосудними. 49

Глава 21 НАГЛЯД ПРОКУРОРА ЗА ВИКОНАННЯМ ЗАКОНІВ ОРГАНАМИ ДІЗНАННЯ І ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА.. 49

Стаття 227. Повноваження прокурора по здійсненню нагляду за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства. 49

Стаття 228. Перевірка прокурором справи з обвинувальним висновком.. 50

Стаття 229. Рішення прокурора в справі з обвинувальним висновком.. 51

Стаття 230. Складання прокурором нового обвинувального висновку. 51

Стаття 231. Зміна прокурором обвинувачення. 51

Стаття 232. Направлення прокурором справи до суду. 51

Стаття 232-1. Дії прокурора у справах, які надійшли до нього від слідчого щодо направлення в суд для вирішення питання про звільнення від кримінальної відповідальності 52

Стаття 233. Строк розгляду прокурором справ, що надійшли від органів дізнання або слідчого 52

Глава 22 ОСКАРЖЕННЯ ДІЙ СЛІДЧОГО І ПРОКУРОРА.. 52

Стаття 234. Оскарження дій слідчого. 52

Стаття 235. Розв’язання скарг прокурором.. 53

Стаття 236. Оскарження дій прокурора. 53

Стаття 236-1. Оскарження до суду постанови про відмову в порушенні справи. 53

Стаття 236-2. Розгляд суддею скарги на постанову про відмову в порушенні справи. 53

Стаття 236-5. Оскарження до суду постанови про закриття справи. 54

Стаття 236-6. Розгляд суддею скарги на постанову про закриття справи. 54

 

Кримінально-процесуальний кодекс України

Розділ другий

(від статті 94 до статті 236-6)

 

(ст.1 - ст.93-1 (1001-05)

(ст.237 - ст.449 (1003-05)

 

Порушення кримінальної справи,

дізнання і досудове слідство

 

Стаття 96. Явка з повинною

Явка з повинною — це особисте, добровільне письмове чи усне повідомлення заявником органу дізнання, дізнавачу, слідчому, прокурору, судді або суду про злочин, вчинений чи підготовлюваний ним, до порушення проти нього кримінальної справи. Якщо кримінальну справу вже порушено за наявністю ознак злочину, таке повідомлення заявником має бути зроблене до винесення постанови про притягнення його як обвинуваченого.

Усна заява заноситься до протоколу, в якому зазначаються відомості про особу заявника і викладений зміст заяви від першої особи. Протокол підписують заявник і посадова особа, яка склала протокол.

Якщо усна заява про явку з повинною зроблена в судовому засіданні, то відомості про особу заявника і зміст його заяви заносяться до протоколу судового засідання і підписуються заявником. Головуючий протягом трьох днів надсилає витяг із протоколу судового засідання відповідному прокурору.

Письмова заява про явку з повинною має бути підписана заявником і посадовою особою органу дізнання, дізнавачем, слідчим або прокурором, якими прийнята заява, із зазначенням на заяві дати її прийняття.

(Стаття 96 в редакції Закону N 3082-III від 07.03.2002)

Стаття 101. Органи дізнання

Органами дізнання є:

1) міліція;

1-1) податкова міліція — у справах про ухилення від сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), а також у справах про приховування валютної виручки;

2) органи безпеки — у справах, віднесених законом до їх відання;

3) начальники органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та їх заступники з питань провадження дізнання — у справах про злочини, вчинені військовослужбовцями Збройних Сил України та військовозобов’язаними під час проходження ними зборів, працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків або в розташуванні військової частини, а командири (начальники) військових частин, з’єднань, начальники військових установ — у справах про злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями і військовозобов’язаними під час проходження ними зборів, а також у справах про злочини, вчинені працівниками Збройних Сил України у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків або в розташуванні військової частини, з’єднання, установи чи на військових об’єктах;

3-1) командири кораблів — у справах про злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбовцями, а також у справах про злочини, вчинені працівниками Збройних Сил України у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків під час походу за межами України;

4) митні органи — в справах про контрабанду;

5) начальники установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, лікувально-трудових профілакторіїв — у справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені працівниками цих установ, а також у справах про злочини, вчинені в розташуванні зазначених установ;

6) органи державного пожежного нагляду — у справах про пожежі і порушення протипожежних правил;

7) органи прикордонної служби — у справах про порушення державного кордону;

8) капітани морських суден, що перебувають у далекому плаванні.

(Стаття 101 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР N 6834-X від 16.04.84, N 8627-X від 20.03.85, Законами N 2857-XII від 15.12.92, N 2468-XII від 17.06.92, N 85/98-ВР від 05.02.98, N 1134-XIV від 08.10.99, N 662-IV від 03.04.2003 — набуває чинності 01.08.2003 року, N 743-IV від 15.05.2003, N 2377-IV від 20.01.2005)

Глава 10 ДІЗНАННЯ

Стаття 112. Підслідність

У справах про злочини, передбачені статтями 115, 116, 117, 118, 119, 120, 137, 140, 141, 142, 143, 144, 145, 146, 152, 157, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 166, частиною 2 статті 168, статтями 170, 171, 172, 173, 175, частиною 3 статті 176, частиною 3 статті 177, статтями 182, 183, частиною 2 статті 184, статтями 209, частиною 3 статті 229, 233, 234, 235, 236, 237, 238, 244, 253, 271, 272, 273, 274, 275, 276, 281, 335, 336, 338, 342, 343, 344, 345, 346, 347, 348, 349, 350, 351, 352, 364, 365, 366, 367, 368, 369, 370, 371, 372, 373, 374, 375, 376, 377, 378, 379, 380, 381, 382, 383, 392, 397, 398, 399, 400, 402, 403, 404, 405, 406, 407, 408, 409, 410, 411, 412, 413, 414, 415, 416, 417, 418, 419, 420, 421, 423, 424, 425, 426, 427, 428, 429, 430, 431, 432, 433, 434, 435, 438, 439, 441, 445 Кримінального кодексу України, а також у всіх справах про злочини, вчинені службовими особами, які займають особливо відповідальне становище, відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про державну службу” та особами, посади яких віднесено до 1-3 категорії посад, працівниками правоохоронних органів досудове слідство провадиться слідчими прокуратури. За постановою Генерального прокурора України, його заступників, прокурора області та прирівняних до них прокурорів слідчими прокуратури можуть розслідуватися і інші злочини.

У справах про злочини, передбачені статтями 121, 122, 123, 124, частиною 2 статті 126, статтями 127, 128, 129, 130, 131, 132, частинами 2 і 3 статті 133, статтями 134, 135, 136, 138, 139, 147, 148, 149, 150, 151, 153, 154, 155, 156, 165, 167, частиною 1 статті 168, статтями 169, 174, частинами 1 і 2 статті 176, частинами 1 і 2 статті 177, статтями 178, 179, 180, 181, частиною 1 статті 184, частинами 2, 3, 4, 5 статті 185, частинами 2, 3, 4, 5 статті 186, статтею 187, частинами 2 і 3 статті 188, статтею 188-1, статтею 189, частинами 2, 3, 4 статті 190, статтями 192, 193, частиною 2 статті 194, частинами 2 і 3 статті 194-1, статтями 195, 196, 197, 198, 199, 200, частиною 2 статті 202, частиною 2 статті 203, статтею 203-1, статтею 204, частиною 2 статті 205, статтями 206, 207, 209, частиною 2 статті 213, статтями 214, 215, 217, 219, 220, 221, 222, 223, 224, частиною 2 статті 225, частиною 2 статті 226, статтями 227, 228, частинами 1 і 2 статті 229, статтями 231, 232, 233, 234, 235, 239, 240, 241, 242, 243, частиною 2 статті 245, частиною 2 статті 248, частиною 2 статті 249, статтями 251, 252, 254, 259, 260, 261, 262, 263, 264, 265, 266, 267, 268, 269, 270, 277, 278, 279, 280, 281, 282, 283, 284, 285, 286, 287, 288, 289, 290, 291, 292, 293, 295, частинами 2, 3, 4 статті 296, статтями 297, 298, 299, 300, 301, 302, 303, 304, 306, 307, 308, 309, 310, 311, 312, 313, 314, 315, 316, 317, 318, 319, 320, 321, 322, 323, 324, 325, 326, 327, 337, 339, 340, 341, 344, 352, 353, 354, 355, 357, 358, 360, 361, 361-1, 361-2, 362, 363, 363-1, 389, 390, 391, 393, 394 Кримінального кодексу України, а також у всіх справах про злочини, вчинені неповнолітніми, досудове слідство провадиться слідчими органів внутрішніх справ.

У справах про злочини, передбачені статтями 109, 110, 111, 112, 113, 114, 201, 209, 258, 261, 294, 305, 328, 329, 330, 332, 333, 334, 359, 361, 361-1, 361-2, 362, 363, 363-1, 422, 436, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 446, 447 Кримінального кодексу України, досудове слідство провадиться слідчими органів Служби безпеки України. Якщо під час розслідування злочинів, передбачених статтями 328, 329, 422, будуть встановлені злочини, передбачені статтями 364, 365, 366, 367, 423, 424, 425, 426 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої ведеться слідство, або іншою особою, якщо вони пов’язані із злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться слідство, вони розслідуються слідчими органів Служби безпеки України, у тому числі й ті, що вчинені службовими особами, які займають особливо відповідальне становище відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про державну службу”, та особами, посади яких віднесено до 1-3 категорій посад державних службовців, а так само вчинені працівниками правоохоронних органів.

У справах про злочини, передбачені статтями 204, 207, 208, 209, частинами 2, 3, 4 статті 212, статтями 216, 218 Кримінального кодексу України, досудове слідство провадиться слідчими податкової міліції. Якщо під час розслідування цих злочинів будуть встановлені злочини, передбачені статтями 192, 200, 201, 202, 203, 205, 213, 215, 219, 220, 221, 222, 358 Кримінального кодексу України, вчинені особою, щодо якої ведеться слідство, або іншою особою, якщо вони пов’язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться слідство, вони розслідуються слідчими податкової міліції.

У справах про злочини, передбачені статтями 191, 210, 211, 255, 256, 257 Кримінального кодексу України, досудове слідство провадиться тим органом, який порушив кримінальну справу. Якщо під час розслідування цих та інших справ будуть встановлені злочини, передбачені статтями 364, 365, 366, 367, 368, 369, 370 Кримінального кодексу України, пов’язані із злочинами, про які порушено справу, вони розслідуються тим органом, що порушив справу.

У справах про злочини, передбачені статтями 209-1, 384, 385, 386, 387, 388, 396 Кримінального кодексу України, досудове слідство провадиться тим органом, до підслідності якого відноситься злочин, у зв’язку з яким порушено дану справу.

Якщо під час розслідування кримінальної справи буде встановлено інші злочини, вчинені особою, щодо якої ведеться слідство, або іншою особою, якщо вони пов’язані зі злочинами, вчиненими особою, щодо якої ведеться слідство, і які не підслідні тому органу, який здійснює у справі досудове слідство, то у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження прокурор, який здійснює нагляд за досудовим слідством, своєю постановою визначає підслідність всіх цих злочинів.

(Стаття 112 із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР від 18.11.63, від 18.01.66, N 1879-VIII від 03.07.73, N 2718-VIII від 17.06.74, N 3086-IX від 16.02.78, N 2942-X від 24.12.81, N 6591-X від 29.02.84, N 6834-X від 16.04.84, N 8627-X від 20.03.85, N 704-XI від 01.08.85, N 1432-XI від 10.12.85, N 2444-XI від 27.06.86, N 2753-XI від 18.08.86, N 4392-XI від 31.07.87, N 4452-XI від 21.08.87, N 4981-XI від 25.11.87, N 4995-XI від 01.12.87, N 5397-XI від 10.02.88, N 5723-XI від 14.04.88, N 6976-XI від 14.12.88, N 7226-XI від 06.03.89, N 7373-XI від 14.04.89, N 7617-XI від 16.06.89, N 8711-XI від 19.01.90, N 8918-XI від 07.03.90, N 9082-XI від 20.04.90, N 9166-XI від 04.05.90, N 596-XII від 26.12.90, N 597а-XII від 26.12.90, N 647-XII від 18.01.91, N 661-XII від 28.01.91, N 1255-XII від 25.06.91, N 1434а-XII від 25.08.91, Законом УРСР N 1255-XII від 03.07.91, Законами N 1564-XII від 18.09.91, N 1974-XII від 12.12.91, N 2354-XII від 15.05.92, N 2468-XII від 17.06.92, N 2547-XII від 07.07.92, N 2613-XII від 17.09.92, N 2703-XII від 16.10.92, N 2935-XII від 26.01.93, N 2936-XII від 26.01.93, N 2947-XII від 28.01.93, N 3039-XII від 03.03.93, N 3351-XII від 30.06.93, N 3582-XII від 11.11.93, N 3785-XII від 23.12.93, N 3888-XII від 28.01.94, N 4043-XII від 25.02.94, N 218/94-ВР від 20.10.94, N 246/94-ВР від 15.11.94, N 299/94-ВР від 16.12.94, N 64/95-ВР від 15.02.95, N 282/95-ВР від 11.07.95, N 323/96-ВР від 12.07.96, N 386/96-ВР від 01.10.96, N 388/96-ВР від 02.10.96, N 530/96-ВР від 20.11.96, N 44/97-ВР від 05.02.97, N 552/97-ВР від 07.10.97, N 85/98-ВР від 05.02.98, N 210/98-ВР від 24.03.98, 1288-XIV від 14.12.99, N 1381-XIV від 13.01.2000, N 1587-III від 23.03.2000, N 1685-III від 20.04.2000, N 1945-III від 14.09.2000, N 1981-III від 21.09.2000, N 2114-III від 16.11.2000, N 2181-III від 21.12.2000 — набирає чинності з 1 квітня 2001 року, N 2247-III від 18.01.2001, N 2362-III від 05.04.2001, N 2409-III від 17.05.2001, в редакції Закону N 2670-III від 12.07.2001, із змінами, внесеними згідно із Законами N 2953-III від 17.01.2002, N 430-IV від 16.01.2003 — набуває чинності 11.06.2003, N 669-IV від 03.04.2003, N 850-IV від 22.05.2003, N 903-IV від 05.06.2003, N 1125-IV від 11.07.2003, N 1703-IV від 11.05.2004, N 1723-IV від 18.05.2004, N 2289-IV від 23.12.2004, N 2598-IV від 31.05.2005)

Глава 13 ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ

Стаття 152. Особиста порука

Особиста порука полягає у відібранні від осіб, що заслуговують довір’я, письмового зобов’язання про те, що вони ручаються за належну поведінку та явку обвинуваченого за викликом і зобов’язуються при необхідності доставити його в органи дізнання, досудового слідства чи в суд на першу про те вимогу. Число поручителів визначає слідчий, але їх не може бути менше двох.

Поручитель повідомляється про суть справи, по якій обирається запобіжний захід, а також попереджається про те, що коли обвинувачений, щодо якого обраний даний запобіжний захід, ухилиться від слідства і суду, то на поручителя може бути накладене грошове стягнення до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При відмові поручителя від взятого на себе зобов’язання особиста порука заміняється іншим запобіжним заходом.

(Стаття 152 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X від 16.04.84, Законом N 530/96-ВР від 20.11.96)

Стаття 153. Порядок вирішення питання про грошове стягнення з поручителя в разі ухилення обвинуваченого від явки до органів дізнання чи слідства

Якщо обвинувачений ухилиться від явки до органів дізнання чи досудового слідства, особа, що провадить дізнання, або слідчий складає про це протокол і приєднує його до справи. Питання про грошове стягнення з поручителя вирішується судом у судовому засіданні при розгляді справи або в іншому судовому засіданні. В судове засідання викликається поручитель.

(Стаття 153 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X від 16.04.84)

Стаття 154-1. Застава

Застава полягає у внесенні на депозит органу досудового розслідування або суду підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, іншими фізичними чи юридичними особами грошей чи передачі їм інших матеріальних цінностей з метою забезпечення належної поведінки, виконання зобов’язання не відлучатися з місця постійного проживання або з місця тимчасового знаходження без дозволу слідчого чи суду, явки за викликом до органу розслідування і суду особи, щодо якої застосовано запобіжний захід.

Розмір застави встановлюється з урахуванням обставин справи органом, який застосував запобіжний захід. Він не може бути меншим: щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого, або особливо тяжкого злочину, — однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; щодо особи, обвинуваченої у вчиненні іншого тяжкого, або особливо тяжкого злочину чи раніше судимої особи, — п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; щодо інших осіб — п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У всіх випадках розмір застави не може бути меншим розміру цивільного позову, обгрунтованого достатніми доказами.

При внесенні застави підозрюваному, обвинуваченому, підсудному роз’яснюються його обов’язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю — у вчиненні якого злочину підозрюється чи обвинувачується особа, щодо якої застосовується запобіжний захід, і що в разі невиконання нею своїх обов’язків застава буде звернена в доход держави.

Міра запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка знаходиться під вартою, до направлення справи до суду може бути обрана лише з дозволу прокурора, який давав санкцію на арешт, а після надходження справи до суду — судом.

Заставодавець може відмовитись від взятих на себе зобов’язань до виникнення підстав для звернення застави в доход держави. У цьому випадку він забезпечує явку підозрюваного, обвинуваченого, підсудного до органу розслідування чи суду для заміни йому запобіжного заходу на інший. Застава повертається лише після обрання нового запобіжного заходу.

Якщо підозрюваний, обвинувачений, підсудний порушує взяті на себе зобов’язання, застава звертається в доход держави. Питання про звернення застави в доход держави вирішується судом у судовому засіданні при розгляді справи або в іншому судовому засіданні. В судове засідання викликається заставодавець для дачі пояснень. Неявка без поважних причин заставодавця в судове засідання не перешкоджає розгляду питання про звернення застави в доход держави.

Питання про повернення застави заставодавцю вирішується судом при розгляді справи. Застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.

(Кодекс доповнено статтею 154-1 згідно із Законом N 530/96-ВР від 20.11.96, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2670-III від 12.07.2001)

Стаття 167. Допит свідка

Свідка можна допитувати про факти, які стосуються даної справи, а також про особу підозрюваного або обвинуваченого та потерпілого.

Свідок допитується в місці провадження досудового слідства, а в разі необхідності — в місці його перебування.

Свідок допитується окремо і у відсутності інших свідків. При цьому слідчий вживає заходів до того, щоб свідки, викликані в одній справі, не могли зноситися між собою до закінчення допиту.

Перед допитом слідчий встановлює особу свідка, повідомляє його, в якій справі він викликаний, і попереджає про обов’язок розповісти все відоме йому в справі, а також про кримінальну відповідальність за відмову дати показання і за дачу завідомо неправдивих показань. Потім слідчий з’ясовує стосунки між свідком і підозрюваним або обвинуваченим, а також потерпілим і починає допит. Після того як свідок закінчить дачу показань, слідчий ставить йому запитання. Забороняється ставити запитання, у формулюванні яких міститься відповідь, частина відповіді або підказка до неї (навідні запитання).

(Стаття 167 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6834-X від 16.04.84; Законом N 1833-III від 22.06.2000)

Стаття 172. Очна ставка

Слідчий вправі провести очну ставку між двома раніше допитаними особами, в показаннях яких є суперечності.

Глава 16 ОБШУК І ВИЇМКА

Стаття 192. Огляд трупа

Зовнішній огляд трупа слідчий проводить з участю судово-медичного експерта і в присутності двох понятих. Коли неможливо викликати судово-медичного експерта, то запрошується найближчий лікар.

Коли виникне необхідність ексгумації трупа, слідчий складає про це постанову, яку затверджує прокурор. Труп виймається з місця поховання в присутності слідчого, судово-медичного експерта та двох понятих, про що складається протокол, який підписують усі зазначені особи.

Стаття 201. Допит експерта

Ознайомившись з висновком експерта, слідчий має право допитати експерта з метою одержання роз’яснення або доповнення висновку. Про допит експерта складається протокол.

Кримінально-процесуальний Кодекс України (від статті 94 до статті 236-6)

Оглавление документа

Кримінально-процесуальний Кодекс України (від статті 94 до статті 236-6) 1

Розділ другий. 4

Глава 8 ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ.. 5

Стаття 94. Приводи і підстави до порушення кримінальної справи. 5

Стаття 95. Заяви і повідомлення про злочин. 5

Стаття 96. Явка з повинною.. 5

Стаття 97. Обов’язковість прийняття заяв і повідомлень про злочини і порядок їх розгляду. 6

Стаття 98. Порядок порушення справи. 6

Стаття 98-1. Запобіжне обмеження щодо особи, відносно якої порушено кримінальну справу 7

Стаття 99. Відмова в порушенні справи. 7

Стаття 99-1. Оскарження рішень про відмову в порушенні кримінальної справи. 7

Стаття 100. Нагляд прокурора за законністю порушення кримінальної справи. 7

Глава 9 ОРГАНИ ДІЗНАННЯ І ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА.. 8

Стаття 101. Органи дізнання. 8

Стаття 102. Органи досудового слідства. 9

Глава 10 ДІЗНАННЯ.. 9

Стаття 103. Повноваження органів дізнання. 9

Стаття 104. Порядок провадження дізнання у кримінальних справах. 9

Стаття 106. Затримання органом дізнання підозрюваного у вчиненні злочину. 9

Стаття 106-1. Порядок короткочасного затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину. 10

Стаття 107. Допит підозрюваного у вчиненні злочину. 11

Стаття 108. Строки провадження дізнання. 11

Стаття 109. Закінчення дізнання. 11

Стаття 110. Оскарження дій і постанов органів дізнання. 11

Глава 11 ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА.. 12

Стаття 111. Провадження досудового слідства. 12

Стаття 112. Підслідність. 12

Стаття 113. Початок провадження досудового слідства. 14

Стаття 114. Повноваження слідчого. 14

Стаття 114-1. Повноваження начальника слідчого відділу. 14

Стаття 115. Затримання слідчим підозрюваного у вчиненні злочину. 15

Стаття 116. Місце провадження досудового слідства. 15

Стаття 117. Розв’язання спорів про підслідність. 15

Стаття 118. Окремі доручення. 16

Стаття 119. Провадження слідства в справі декількома слідчими. 16

Стаття 120. Строки досудового слідства. 16

Стаття 121. Недопустимість розголошення даних досудового слідства. 16

Стаття 122. Порядок роз’яснення прав потерпілому. 17

Стаття 123. Визнання цивільним позивачем.. 17

Стаття 124. Притягнення як цивільного відповідача. 17

Стаття 125. Обов’язок забезпечення цивільного позову і передбаченої законом конфіскації майна 17

Стаття 126. Порядок забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна. 17

Стаття 127. Залучення понятих. 18

Стаття 128. Залучення перекладача. 18

Стаття 128-1. Участь спеціаліста при проведенні слідчих дій. 18

Стаття 129. Розгляд клопотань слідчим.. 19

Стаття 130. Постанова слідчого і прокурора. 19

Глава 12 ПРЕД’ЯВЛЕННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ І ДОПИТ ОБВИНУВАЧЕНОГО.. 19

Стаття 131. Притягнення як обвинуваченого. 19

Стаття 132. Постанова про притягнення як обвинуваченого. 19

Стаття 133. Строк пред’явлення обвинувачення. 20

Стаття 134. Порядок виклику обвинуваченого. 20

Стаття 135. Обов’язковість явки обвинуваченого. 20

Стаття 136. Привід обвинуваченого. 20

Стаття 137. Встановлення місця перебування обвинуваченого. 20

Стаття 138. Оголошення розшуку обвинуваченого. 21

Стаття 139. Розшук обвинуваченого. 21

Стаття 140. Порядок пред’явлення обвинувачення. 21

Стаття 141. Зміна і доповнення обвинувачення. 21

Стаття 142. Роз’яснення обвинуваченому його прав на слідстві 21

Стаття 143. Допит обвинуваченого. 22

Стаття 144. Пред’явлення обвинувачення глухим, німим, сліпим, а також особам, які визнані обмежено осудними та їх допит. 22

Стаття 145. Протокол допиту обвинуваченого. 22

Стаття 146. Власноручний запис обвинуваченим своїх показань. 23

Стаття 147. Відсторонення обвинуваченого від посади. 23

Глава 13 ЗАПОБІЖНІ ЗАХОДИ.. 23

Стаття 148. Мета і підстави застосовування запобіжних заходів. 23

Стаття 149. Запобіжні заходи. 24

Стаття 150. Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу. 24

Стаття 151. Підписка про невиїзд. 24

Стаття 152. Особиста порука. 24

Стаття 153. Порядок вирішення питання про грошове стягнення з поручителя в разі ухилення обвинуваченого від явки до органів дізнання чи слідства. 25

Стаття 154. Порука громадської організації або трудового колективу. 25

Стаття 154-1. Застава. 25

Стаття 155. Взяття під варту. 26

Стаття 156. Строки тримання під вартою.. 26

Стаття 158. Виконання постанови про застосування як запобіжного заходу взяття під варту. 28

Стаття 159. Заходи піклування про неповнолітніх дітей заарештованого. 28

Стаття 160. Заходи по охороні майна ув’язненого. 28

Стаття 161. Повідомлення про взяття обвинуваченого під варту. 29

Стаття 162. Побачення з заарештованим.. 29

Стаття 163. Нагляд командування військової частини. 29

Стаття 165. Загальні положення щодо порядку застосування, скасування і зміни запобіжного заходу 29

Стаття 165-1. Постанова (ухвала) про застосування, скасування чи зміну запобіжного заходу. 30

Стаття 165-2. Порядок обрання запобіжного заходу. 30

Стаття 165-3. Порядок продовження строків тримання під вартою.. 31

Глава 14 ДОПИТ СВІДКА І ПОТЕРПІЛОГО.. 32

Стаття 166. Порядок виклику свідка для допиту. 32

Стаття 167. Допит свідка. 32

Стаття 168. Допит неповнолітнього свідка. 32

Стаття 169. Допит німого або глухого свідка. 33

Стаття 170. Протокол допиту свідка. 33

Стаття 171. Виклик і допит потерпілого. 33

Глава 15 ОЧНА СТАВКА, ПРЕД’ЯВЛЕННЯ ДЛЯ ВПІЗНАННЯ.. 33

Стаття 172. Очна ставка. 33

Стаття 173. Проведення очної ставки. 33

Стаття 174. Пред’явлення особи для впізнання. 34

Стаття 175. Пред’явлення предметів для впізнання. 34

Стаття 176. Протокол пред’явлення для впізнання. 35

Глава 16 ОБШУК І ВИЇМКА.. 35

Стаття 177. Підстави для проведення обшуку та порядок надання згоди на його проведення. 35

Стаття 178. Підстави для проведення виїмки та порядок надання згоди на її проведення. 36

Стаття 179. Обов’язковість видачі предметів і документів. 36

Стаття 180. Час проведення обшуку і виїмки. 36

Стаття 181. Особи, в присутності яких провадяться обшук і виїмка. 36

Стаття 182. Умови проведення обшуку і виїмки в приміщеннях дипломатичних представництв 36

Стаття 183. Порядок проведення обшуку і виїмки. 37

Стаття 184. Обшук особи та виїмка у неї предметів і документів. 37

Стаття 185. Нерозголошення обставин особистого життя обшукуваних. 38

Стаття 186. Вилучення предметів і документів. 38

Стаття 187. Накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку. 38

Стаття 187-1. Огляд і виїмка кореспонденції та дослідження інформації, знятої з каналів зв’язку 39

Стаття 188. Протокол обшуку і виїмки. 39

Стаття 189. Обов’язковість вручення копії протоколу обшуку або виїмки. 40

Глава 17 ОГЛЯД, ОСВІДУВАННЯ, ВІДТВОРЕННЯ ОБСТАНОВКИ ТА ОБСТАВИН ПОДІЇ. 40

Стаття 190. Проведення огляду. 40

Стаття 191. Порядок проведення огляду. 40

Стаття 192. Огляд трупа. 41

Стаття 193. Проведення освідування. 41

Стаття 194. Відтворення обстановки і обставин події 41

Стаття 195. Протокол огляду, освідування і відтворення обстановки та обставин події 41

Глава 18 ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ.. 42

Стаття 196. Порядок призначення експертизи. 42

Стаття 197. Права обвинуваченого при призначенні і проведенні експертизи. 42

Стаття 198. Проведення експертизи в експертній установі 43

Стаття 199. Одержання зразків для експертного дослідження. 43

Стаття 200. Висновок експерта. 43

Стаття 201. Допит експерта. 43

Стаття 202. Пред’явлення обвинуваченому матеріалів експертизи. 43

Стаття 203. Призначення додаткової або повторної експертизи. 43

Стаття 204. Визначення психічного стану обвинуваченого. 43

Стаття 205. Направлення обвинуваченого на стаціонарну експертизу. 44

Глава 19 ЗУПИНЕННЯ ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА.. 44

Стаття 206. Підстави та порядок зупинення слідства. 44

Стаття 207. Зупинення слідства, коли місцезнаходження обвинуваченого невідоме. 44

Стаття 208. Зупинення слідства при тимчасовому тяжкому захворюванні обвинуваченого. 44

Стаття 209. Зупинення слідства, коли не встановлено особи, яка вчинила злочин. 45

Стаття 210. Відновлення слідства. 45

Стаття 211. Закриття справи, в якій слідство зупинено. 45