Фізико-географічний опис території

Звіт з геодезичної практики

Виконали студенти І курсу

Групи -

Київ-2011

План звіту з геодезичної практики

Вступ:

1. Призначення літньої геодезичної практики.

2. Фізико-географічний опис території.

Розділ І. Створення планової геодезичної основи для топографічної зйомки масштабу 1:500.

1.1 Перевірка та юстирування 2Т30.

1.2 Вимоги інструкції д створення планової геодезичної основи.

1.3 Розвиток знімальних мереж теодолітних ходів.

1.4 Розвиток знімальних мереж методом тріангуляції.

1.5 Рекогностування та закріплення на місцевості точок теодолітного ходу.

Розділ ІІ. Створення висотної геодезичної основи для топографічної зйомки масштабу 1:500.

2.1Юстирування нівеліра Н3 та шашкових рейок.

2.2Порядок роботи на станції технічного нівелювання.

2.3Вимоги інструкції до прокладання ходів технічного нівелювання.

2.4Відомість перевищень і висот точок технічного нівелювання.

2.5Нівелювання.

2.6Нівелювання ІV классу.

2.7Технічне нівелювання.

2.8Тригонометричне нівелювання.

Розділ ІІІ. Комп’ютерна обробка геодезичної основи за допомогою пакету «Інвент Град».

Розділ ІV. Тахеометрична зйомка масштабу 1:500 із висот перерізу рельєфу через 0,5 м.

3.1. Вимоги інструкції до виконання зйомки.

3.2. Порядок роботи на станції тахеометричної зйомки.

Висновок.

Додатки:

1. Журнал кутових і лінійних вимірювань.

2. Журнал технічного нівелювання.

3. Журнал тахеометричної зйомки.

4. Абрис.

5. План 1:500.

Література.

 

 

Вступ

Перехід до ринкових відносин вимагає підвищення якості підготовки спеціалістів в області геодезії. Сучасний спеціаліст повинен володіти глибокими теоретичними й практичними навиками, вміти оперативно приймати організаційно-технічні рішення на практиці.

Виробнича практика – важлива складова частина навчального процесу з підготовки висококваліфікованих спеціалістів в області геодезії. Мета практики – поглиблення теоретичних знань, отриманих при вивченні навчальних дисциплін, придбання практичних навиків, розвиток творчого підходу до самостійного вирішення інженерно-технічних задач в реальних виробничих умовах.

 

 

Фізико-географічний опис території

Територія, надана для проходження геодезичної практики, знаходиться на території міста Києва, Солом’янського району.

В межах даної території розташовані житлові будинки, дитячі майданчики, автомобільна парковка, технічне приміщення. Дана територія розміщена в межах схилу. На даній території розміщені такі різновиди зелених насаджень: дерева, кущі, квіти та різна трав’яниста рослинніст

 

 

Планова мережа

 

Знімальну геодезичну мережу створюють з метою згущення геодезичної,планової та висотної основи до щільності, що забезпечує виконання топографічного знімання.

Щільність та розміщення пунктів знімальної основи встановлюють рекогносцируванням в залежності від технології робіт,що визначена з дотриманням даної Інструкції.

Знімальну мережу розвивають від пунктів державних геодезичних мереж, розрядних мереж згущення і технічного нівелювання.

Пункти знімальної мережі визначають побудовою знімальних тріангуляційних мереж, прокладанням теодолітних та мензульних ходів, прямими, оберненими та комбінованими засічками.

Граничні похибки положення пунктів планової знімальної мережі відносно пунктів державної геодезичної мережі та геодезичних мереж згущення не повинні перевищувати:

- на відкритій місцевості та на забудованій території 0,2 мм у масштабі плану і 0,3 мм;

- на місцевості, що закрита деревами та чагарниками;

За стереотопографічного методу знімання розміщення точок геодезичної основи визначається технологією знімання, висотою і масштабом фотографування.

Пункти знімальної основи закріплюють на місцевості центрами тривалого збереження з таким розрахунком, щоб на кожному планшеті було закріплено не менше трьох точок при зніманні в масштабі 1:5000 і двох точок при зніманні в масштабі 1:2000, включаючи пункти державної геодезичної мережі та мережі згущення.

На території населених пунктівта промислових майданчиків всі точки знімальних мереж і планово-висотні розпізнавальні знаки закріплюють центрами тривалого збереження.

Якщо знімальні мережі є самостійною геодезичною основою, їх закріплюють постійними центрами типу У15 У15Н у тому самому обсязі, що і мережі згущення, але не менше 20 % точок знімальної мережі.

Зрівнювання знімальної основи виконують спрощеними способами.

 

 

Розділ ІІ

Порядок виконання роботи.

Встановити нівелір в робоче положення в середині між першою і другою задніми точками. Для цього бульбашку круглого рівня виводять на середину спочатку двома піднімальними гвинтами, а потім третім і фокусують зорову трубу.

Встановити вертикально рейку на задню точку і навести на неї зорову трубу. Зняти відлік з чорного боку рейки за вище проведеною методикою. Отриманий відлік записати в журнал у графу «задні» в позицію.

Встановити рейку на попередню точку і зняти відліки з чорного та червоного боків рейки, записуючи в журнал у графу «передні» в позиції (2), (3).

Зняти відлік з червоного боку задньої рейки і записати в журналі. Якщо на станції є проміжні точки, то встановлюють на них рейки і також знімають відліки з чорного боку та записують в журнал у графу «проміжні».

Виконати обчислення на станції і контроль вимірювань за розбіжностями «п’яток» і перевищень. В такій же послідовності виконують нівелювання на інших станціях.

Після закінчення нівелювання обробляють журнал технічного нівелювання і обчислюють висоти точок в такій послідовності:

- виконують посторінковий контроль в журналі нівелювання

- обчислюють нев’язку ходу і розподіляють її з оберненим знаком порівну на всі середні перевищення з точність до мм так, щоб сума поправок дорівнювала величині нев’язки з оберненим знаком.

- обчислюють виправлені перевищення як суми середніх перевищень і поправок до них та висоти всіх точок як суми висот задніх точок і виправленого середнього перевищення.

- обчислюють горизонт приладу на станціях, на яких є проміжні точки і через нього обчислюють висоти цих точок.

 

 

НІВЕЛЮВАННЯ

Нівелірнімережідлявиконаннявеликомасштабнихтопографічнихзніманьстворюютьсяшляхомзгущеннядержавноїнівелірноїмережі.

Нівелювання III та IV класівєосновнимметодомзгущеннядержавноїнівелірноїмережіпривиконаннівеликомасштабнихтопографічнихзнімань.

Для визначення висот пунктів знімальної основи, а також для визначення висот пунктів геодезичних мереж згущення дозволяється розвивати мережі технічного нівелювання.

Густоту та клас точності нівелірних мереж під час топографічних знімань, у залежності від призначення та масштабів знімань, вибраного перерізу рельєфу місцевості тощо, вказують у технічному проекті (програмі) робіт.

Нівелірні мережі для великомасштабних топографічних знімань створюють у вигляді окремих ходів, полігонів або самостійних мереж і, як правило, прив'язують не менше ніж до двох вихідних нівелірних знаків (марок, реперів) вищого класу.

У містах, площа яких понад 500 км², створюється нівелірна мережа 1 класу.

У містах з площею 50-500 км створюються системи ліній II класу.

містах площею від 25 до 50 км створюються нівелірні мережі III класу, а в невеликих містах та населених пунктах площею менше 25 кмдозволяється створювати нівелірні мережі тільки IV класу.

Для закріплення ліній нівелювання в основному засто­совують стінні репери.

Вимоги до методики нівелювання, приладів та точності робіт описано в діючій Інструкції з нівелювання І, II, III та IV класів.

У нижче сказаному цієї Інструкції наводяться основні вимоги до нівелювання IV класу, технічного та тригонометричного нівелювань.

НІВЕЛЮВАННЯ IV КЛАСУ

Нівелювання IV класу виконується нівелірами, що мають збільшення труби не менш 25, ціну поділки рівня не більше 25" (контактного - не більше 30") на 2 мм та нівелірами з самовстановлювальною лінією візування та їм рівноточними.

При нівелюванні IV класу ходи прокладають в одному напрямку. Довжина ліній не повинна перевищувати 8 км на забудованій території і 12 км на незабудованій.

Перед початком польових робіт виконують польові пе­ревірки та дослідження нівелірів і компарування рейок.

Для нівелювання IV класу застосовують триметрові двосторонні рейки з шашковою шкалою.

Відліки від чорних та червоних сторонах рейок беруть по середній нитці. Для визначення відстані від нівеліра до рейки проводять відлік по віддалемірній нитці по чорній стороні рейки.

Порядок спостережень на станції такий:

- відлік по чорній стороні задньої рейки;

- відлік по чорній стороні передньої рейки;

- відлік по червоній стороні передньої рейки;

- відлік по червоній стороні задньої рейки.

Розходження значень перевищення на станції, що визначені по чорній та червоній сторонах рейок, допускається до 5 мм.

Нерівність відстаней від нівеліра до рейок на станції допускається до 5 м, а накопичення їх у секції - до 10 м.

Нормальна довжина променя візування 100 м. Якщо нівелювання виконують нівеліром, труба якого має збільшення не менше 30^х, то при відсутності коливань зображень дозволяється збільшувати довжину візирного променя до 150 м. Висота променя над підстильною поверхнею повинна бути не менш як 0,2 м.

Нев'язки в ходах між вихідними пунктами та в полігонах повинні бути не більше 20 VL (мм) при кількості станцій менше 15 на 1 км ходу і 5VL та (мм) на місцевості із значними кутами нахилу, коли кількість станцій більше 15 на 1 км ходу, де L - довжина ходу (полігону) в км; п - кількість станцій в ході (полігоні).

Після закінчення нівелювання IV класу здають такі матеріали:

- схему ходів нівелювання;

- журнали нівелювання або його результати в реєстраторах чи накопичувачах інформації;

- матеріали дослідження приладів та компарування рейок;

- абриси місцезнаходження нівелірних марок, стінних та ґрунтових реперів (у т.ч. раніше закладених);

- акти здачі знаків нівелювання для нагляду за збереженням;

- відомості перевищень;

- матеріали обчислень та оцінки точності;

- каталог висот;

- пояснювальну записку.

 

ТЕХНІЧНЕ НІВЕЛЮВАННЯ

Ходи технічного нівелювання прокладають між двома вихідними знаками у вигляді одиночних ходів або системи ходів з однією або декількома вузловими точками...

Прокладання замкнутих ходів, що опираються обома кінцями на один і той самий вихідний знак, не дозволяється.

У мережу технічного нівелювання включаються всі пункти планових мереж згущення (полігонометрії, трилатерації, тріангуляції), які не включені в мережу нівелювання IV класу.

Довжини ходів технічного нівелювання визначають у залежності від висоти перерізу рельєфу топографічного знімання. Допустимі довжини ходів наведено в таблиці.

Характеристика ліній	Довжини ходів (у км) при перерізах рельєфу
0,25 м	0,5 м	1 м і більше
Між двома вихідними пунктами	2,0
Між вихідним пунктом та вузловою точкою	1,5
Між двома вузловими точками	1,0

Для виконання технічного нівелювання застосовуються нівеліри із збільшенням зорової труби не менше 20^х та ціною поділки рівня не більше 45" на 2 мм, нівеліри із самовстановлювальною лінією візування, а також теодоліти з компенсатором або з рівнем на трубі.

Нівелірні рейки повинні мати шашковий малюнок із сантиметровими або двосантиметровими поділками.

Нівелювання виконують в одному напрямку. Відліки по рейці, що встановлена на нівелірний башмак, костиль чи вбитий в землю кілок, беруть по середній нитці.

Порядок спостережень на станції такий:

відліки по чорній та червоній сторонах задньої рейки;

відліки по чорній та червоній сторонах передньої рейки.

* Розходження значень перевищення на станції, що визначені по чорній та червоній сторонах рейок, допускається5 мм.

Віддалі від приладу до рейок визначають по крайніх віддалемірних нитках труби. Нормальна довжина променя візування 120 м. За добрих умов видимості та спокійних зображеннях довжину променя можна збільшити до 200 м.

Нев'язки нівелірних ходів або замкнутих полігонів не повинні перевищувати величин, що обчислені за формулою 50VL (мм), де L - довжина ходу (полігону) в кілометрах.

На місцевості із значними кутами нахилу, коли кількість станцій на 1 км ходу більше 25, допустима нев'язка підраховується за формулою f_h=10Vn (мм), де п - кількість штативів у ході (полігоні).

У процесі технічного нівелювання одночасно нівелюють окремі характерні точки місцевості, стійкі щодо висоти об'єкти: кришки люків, головки рейок на переїздах, пікетажні стовпи вздовж доріг, великі камені і т. ін. Висоти наведених точок визначають як проміжні при включенні їх у хід. Кожна проміжна точка повинна бути замаркірована або на неї повинен бути складений абрис з промірами до ближніх орієнтирів. Особливу увагу треба приділяти визначенню урізів води.

 

ТРИГОНОМЕТРИЧНЕ НІВЕЛЮВАННЯ

Для визначення висот точок геодезичної знімальної основи при топографічному зніманні з перерізом рельєфу через 2 та 5 м, а також при топографічному зніманні місцевості, що вкрита горбами, з перерізом рельєфу через 1 м геометричне нівелювання може бути замінене тригонометричним.

Вихідними знаками для тригонометричного нівелювання є пункти тріангуляції, трилатерації і полігонометрії всіх класів і розрядів, висоти яких визначені геометричним нівелюванням. Вихідні пункти слід розташовувати не рідше ніж через п'ять сторін.

Уразі доброї видимості і використання приладів точністю 1" і 2" кількість сторін між вихідними пунктами в гірських районах може бути збільшена в 1,5 раза.

У гірських районах вихідними можуть бути пункти тріангуляції, трилатерації і полігонометрії, висоти яких визначені тригонометричним нівелюванням.

Вертикальні кути при тригонометричному нівелюванні вимірюють на всі пункти, висоти яких не визначені з геометричного нівелювання. Вертикальні кути вимірюють одночасно з горизон­тальними тими самими приладами в прямому та зворотному напрямках.

Вимірювання проводять трьома прийомами при двох поло­женнях вертикального круга.

Для вимірювань використовують періоди достатньо чітких та спокійних зображень візирних цілей, за винятком часу, близького до сходу а заходу сонця (у межах двох годин).

Коливання значень вертикальних кутів та місця нуля, що обчислені з окремих прийомів, не повинно перевищувати 15".

Розходження між прямим і зворотним перевищенням для однієї і тієї самої сторони не повинно бути більшим від 4 см на кожні 100 м відстані.

Нев'язки по висоті в ходах і замкнутих полігонах не повинні перевищувати величин, обчислених за формулою 0,04S_{сер √}n (см), де S_сер =[S]/n, п - кількість ліній у ході (полігоні); S – довжина лінії в метрах.

В окремих випадках можуть встановлюватися вищі вимоги до точності тригонометричного нівелювання; при цьому методику роботи визначають на основі спеціальних розрахунків.

Висоти верху візирної цілі і горизонтальної осі приладу над маркою центра знака вимірюють з точністю 1" см.

Після закінчення тригонометричного нівелювання здають такі матеріали:

- журнали вимірювання довжин ліній та вертикальних кутів або їх результати в реєстраторах чи накопичувачах інформації;

- матеріали дослідження приладів;

- матеріали обчислення перевищень та оцінки точності;

- каталог висот;

- пояснювальну записку.

 

 

Розділ ІV

Висновок

Під час проходження літньої геодезичної практики нам вдалось не лише поглибити вже придбані теоретичні знання, а й придбати багато нових навиків в роботі з такими геодезичними приладами, як теодоліт 2Т30 та нівелір Н3. Також ми навчились в реальних умових знаходити рішення багатьох неприємних ситуацій, які можуть виникати під час роботи. Група задоволена створеними умовами для проходження практики, та отриманим результатом.

Звіт з геодезичної практики

Виконали студенти І курсу

Групи -

Київ-2011

План звіту з геодезичної практики

Вступ:

1. Призначення літньої геодезичної практики.

2. Фізико-географічний опис території.

Розділ І. Створення планової геодезичної основи для топографічної зйомки масштабу 1:500.

1.1 Перевірка та юстирування 2Т30.

1.2 Вимоги інструкції д створення планової геодезичної основи.

1.3 Розвиток знімальних мереж теодолітних ходів.

1.4 Розвиток знімальних мереж методом тріангуляції.

1.5 Рекогностування та закріплення на місцевості точок теодолітного ходу.

Розділ ІІ. Створення висотної геодезичної основи для топографічної зйомки масштабу 1:500.

2.1Юстирування нівеліра Н3 та шашкових рейок.

2.2Порядок роботи на станції технічного нівелювання.

2.3Вимоги інструкції до прокладання ходів технічного нівелювання.

2.4Відомість перевищень і висот точок технічного нівелювання.

2.5Нівелювання.

2.6Нівелювання ІV классу.

2.7Технічне нівелювання.

2.8Тригонометричне нівелювання.

Розділ ІІІ. Комп’ютерна обробка геодезичної основи за допомогою пакету «Інвент Град».

Розділ ІV. Тахеометрична зйомка масштабу 1:500 із висот перерізу рельєфу через 0,5 м.

3.1. Вимоги інструкції до виконання зйомки.

3.2. Порядок роботи на станції тахеометричної зйомки.

Висновок.

Додатки:

1. Журнал кутових і лінійних вимірювань.

2. Журнал технічного нівелювання.

3. Журнал тахеометричної зйомки.

4. Абрис.

5. План 1:500.

Література.

 

 

Вступ

Перехід до ринкових відносин вимагає підвищення якості підготовки спеціалістів в області геодезії. Сучасний спеціаліст повинен володіти глибокими теоретичними й практичними навиками, вміти оперативно приймати організаційно-технічні рішення на практиці.

Виробнича практика – важлива складова частина навчального процесу з підготовки висококваліфікованих спеціалістів в області геодезії. Мета практики – поглиблення теоретичних знань, отриманих при вивченні навчальних дисциплін, придбання практичних навиків, розвиток творчого підходу до самостійного вирішення інженерно-технічних задач в реальних виробничих умовах.

 

 

Фізико-географічний опис території

Територія, надана для проходження геодезичної практики, знаходиться на території міста Києва, Солом’янського району.

В межах даної території розташовані житлові будинки, дитячі майданчики, автомобільна парковка, технічне приміщення. Дана територія розміщена в межах схилу. На даній території розміщені такі різновиди зелених насаджень: дерева, кущі, квіти та різна трав’яниста рослинніст