Перелік питань для підсумкового контролю з дисципліни.

Модуль 1: Введення у хірургію. Невідкладні хірургічні стани. Основи анестезіології та реаніматології.

1. М.І. Пирогов, його роль в розвитку вітчизняної хірургії.

2. Розвиток хірургії в Україні. Заслуги вітчизняних вчених.

3. Десмургія. Розвиток десмургії. Матеріали, які застосовуються в десмургії.

4. Основні типи пов’язок.

5. Правила бинтування.

6. Антисептика. Суть методу, основні види (механічна. фізична, хімічна, біологічна антисептика).

7.. Внутрішньолікарняна інфекція, шляхи розповсюдження та її профілактика.

8. Асептика. Історія розвитку, визначення, методи.

9. Класифікація і вимоги до шовного матеріалу.

10. Методи стерилізації шовного матеріалу.

11. Методи підготовки рук хірурга до операції.

12. Способи підготовки операційного поля.

13. Хірургічна операція. Класифікація в залежності від строку і об'єму виконання.

14. Передопераційний період. Визначення, основні задачі.

15. Післяопераційний період. Визначення, задачі.

16. Кровотеча, причини, види, діагностика.

17. Тимчасові методи зупинки кровотечі.

18. Кінцеві методи зупинки кровотечі.

19. Крововтрата, класифікація за ступенем важкості, принципи лікування.

20. Вчення про групи крові, Rh фактор.

21. Методи та способи переливання крові і кровозамінників.

22. Визначення групи крові і Rh фактору.

23. Проби на сумісність крові при гемотрансфузії.

24. Ускладнень при переливанні крові та їх профілактика.

25. Кровозамінники, їх класифікація, покази до застосування.

26. Основні етапи розвитку анестезіології.

27 Місцеве знеболення. Показання, протипоказання.

28. Способи місцевого знеболення, новокаїнові блокади.

29. Загальне знеболення, визначення, теорії походження.

30 Стадії наркозу.

31. Термінальні стани.

32. Основні принципи реанімації.

33. Класифікація ран, клінічні ознаки.

34. Фізичні, клінічні і біохімічні зміни в рані. Патогенез ранового процесу.

35. Фази (стадії) ранового процесу.

36. Первинна хірургічна обробка рани.

37. Інфекційні ускладнення рани.

38. Лікування гнійних ран в залежності від фази ранового процесу.

39. Забій, розтягнення, розриви м'яких тканин. Клініка, лікування.

40. Травматичний шок. Теорії та сучасні погляди. Клініка, діагностика, лікування.

41. Переломи. Класифікація, клініка, діагностика.

42. Перша допомога при переломах. Іммобілізація, транспортування.

43. Основні принципи лікування переломів.

44. Вивихи. Механізм виникнення. Методи лікування.

45. Синдром тривалого стиснення. Клініка, лікування.

46. Опіки, класифікація в залежності від ступеню пошкодження.

47.Опікова хвороба, періоди, клінічна діагностика, лікування..

48. Загальні принципи лікування опіків.

49. Характеристика хімічних опіків.

50. Електротравма, особливості впливу на організм людини. Перша допомога при дії електричного струму.

51. Відмороження, класифікація, клініка, лікування.

 

Модуль 2: Хірургічна інфекція. Основи клінічної онкології. Курація хірургічних хворих.

1. Фурункул, фурункульоз. Етіологія, патогенез, клініка, лікування.

2. Карбункул, етіологія, патогенез, діагностика, лікування.

3. Абсцес. Етіологія, клініка, лікування. Флегмона, клініка, діагностика, лікування.

4. Гідраденіт, клініка, лікування.

5. Лімфангіт, лімфаденіт. Причини, клініка, діагностика

6. Мастит. Причини, клініка, діагностика, лікування, профілактика.

9. Бешиха. Етіологія, патогенез, клініка, лікування.

10. Парапроктит. Клініка, діагностика, лікування.

11. Панарицій. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування. Флегмони кисті. Клініка, діагностика, лікування

12. Гострий гематогенний остеомієліт. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування.

13. Сепсис, класифікація, клініка, діагностика, лікування.

14. Правець. Етіологія, класифікація, клініка, діагностика, лікування.

15. Планова і екстрена профілактика правця.

16. Анаеробна інфекція, газова гангрена, газова флегмона. Етіологія, патогенез,

клініка, лікування.

17. Первинні хронічні форми остеомієліту (Ольє, Броді, Гаре), клініка, діагностика, лікування.

18. Кістково-суглобний туберкульоз. Патологічна анатомія, форми клініка, лікування.

19. Причини і види омертвіння тканин.

20. Суха і волога гангрена. Клініка, діагностика, лікування.

21. Трофічні виразки. Причини, особливості клінічного перебігу. Клініка, діагностика, лікування.

22. Нориці. Етіологія, класифікація, діагностика, лікування.

23. Пролежні. Механізм виникнення. Лікування, профілактика.

24.Облітеруючий ендартеріїт та облітеруючий атеросклероз. Клініка, діагностика, лікування.

29. Хронічне порушення венозного кровообігу.

30. Пухлини. Етіологія, патогенез. Класифікація по ТNМР.

31. Загальні принципи лікування пухлин.

Форми контролю

Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та Інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (2005)

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 (117) балів (60%), за результатами модульного підсумкового контролю – 80 (83) балів (40%).

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям з кожної теми. При оцінюванні навчальної діяльності студентів надається перевага стандартизованим методам контролю: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних.

Оцінювання поточної навчальної діяльності:

Вага кожної теми в межах одного модуля має бути однаковою, але може бути різною для різних модулів однієї дисципліни і визначається кількістю тем в модулі. Оцінювання поточної навчальної діяльності студентів описується у робочій навчальній програмі з дисципліни

При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі. В програмі була застосована така система конвертації традиційної системи оцінки у бали:

Традиційна оцінка	Конвертація у бали
Модуль 1	Модуль 2
“5”
“4”
“3”
“2”

Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля 1 дорівнює 120 балам. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “5”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “3”, на кількість тем у модулі.

Оцінювання індивідуальної самостійної роботи студентів(індивідуальних завдань):

Кількість балів за різні види індивідуальної самостійної роботи студента (СРС) залежить від її обсягу і значимості, але не більше 8 балів. Ці бали додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

Оцінювання самостійної роботи:

Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.

Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюється при підсумковому модульному контролі.

Підсумковий модульний контроль:

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.

 

Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Оцінювання дисципліни:

Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.