За конструктивними (геометричними) особливостями

За фізичним принципом

§ перфораційні (з отворами або вирізами) - перфокарта, перфострічка

§ магнітні - магнітна стрічка, магнітні диски

§ оптичні - оптичні диски CD, DVD, Blu-ray Disc

§ магнітооптичні - Магнітооптичний компакт-диск (CD-MO)

§ електронні (використовують ефекти напівпровідників) - карти пам'яті, флеш-пам'ять

За конструктивними (геометричними) особливостями

§ Дискові (магнітні диски, оптичні диски, магнітооптичні диски)

§ Стрічкові (магнітні стрічки, перфострічки)

§ Барабанні (магнітні барабани)

§ Карткові (банківські картки, перфокарти, флеш-карти, смарт-картки)

Іноді носіями інформації також називають об'єкти, читання інформації з яких не потребують спеціальних пристроїв - наприклад паперові носії.

Властивості інформації

Найважливішими, з практичної точки зору, властивостями інформації є цінність, достовірність та актуальність.

Цінність інформації — визначається користю та здатністю її забезпечити суб’єкта необхідними умовами для досягнення ним поставленої мети.

Достовірність — здатність інформації об'єктивно відображати процеси та явища, що відбуваються в навколишньому світу. Як правило достовірною вважається насамперед інформація яка несе у собі безпомилкові та істинні дані. Під безпомилковістю слід розуміти дані які не мають, прихованих або випадкових помилок. Випадкові помилки в даних обумовлені, як правило, неумисними спотвореннями змісту людиною чи збоями технічних засобів при переробці даних в інформаційній системі.Тоді як під істинними слід розуміти дані зміст яких неможливо оскаржити або заперечити.

Актуальність — здатність інформації відповідати вимогам сьогодення (поточного часу або певного часового періоду).

Також інформація має ще такі властивості:

- Корисні

- Повнота

- Вірогідність

- Захищеність

- Ясність.

 

Властивості інформації

Інформація — це нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні

Цінність інформації — визначається користю та здатністю її забезпечити суб’єкта необхідними умовами для досягнення ним поставленої мети.

Достовірність — здатність інформації об'єктивно відображати процеси та явища, що відбуваються в навколишньому світу. Як правило достовірною вважається насамперед інформація яка несе у собі безпомилкові та істинні дані. Під безпомилковістю слід розуміти дані які не мають, прихованих або випадкових помилок. Випадкові помилки в даних обумовлені, як правило, неумисними спотвореннями змісту людиною чи збоями технічних засобів при переробці даних в інформаційній системі.Тоді як під істинними слід розуміти дані зміст яких неможливо оскаржити або заперечити.

Актуальність — здатність інформації відповідати вимогам сьогодення (поточного часу або певного часового періоду).

 

Часові властивості

Часові властивості визначають здатність даних передавати динаміку зміни ситуації (динамічність). При цьому можна розглядати або час запізнення появи в даних відповідних ознак об'єктів, або розходження реальних ознак об'єкта і тих же ознак, що передаються даними. Відповідно можна виділити:

Актуальність — властивість даних, що характеризує поточну ситуацію;

Оперативність — властивість даних, яка полягає в тому, що час їхнього збору та переробки відповідає динаміці зміни ситуації;

Ідентичність — властивість даних відповідати стану об'єкта.

Властивість недоступності

При розгляді захищеності даних можна виділити технічні аспекти захисту даних від несанкціонованого доступу та соціально-психологічні аспекти класифікації даних за мірою їхньої конфіденційності та секретності (властивість конфіденційності)².

Інші властивості інформації

Суспільна природа — джерелом інформації є пізнавальна діяльність людей, суспільства.

Мовна природа — інформація виражається за допомогою мови — знакової системи будь-якої природи, яка служить засобом спілкування, мислення, висловлювання думки. Мова може бути природною, що використовується у повсякденному житті та служить формою висловлення думок і засобом спілкування між людьми а також штучною, створеною людьми з певною метою (наприклад, мова математичної символіки, інформаційно-пошукова, алгоритмічна та ін. мови).

Невідривність від мови носія

Дискретність — одиницями інформації як засобами висловлювання є слова, речення, уривки тексту, а у плані змісту — поняття, висловлювання, описання фактів, гіпотези, теорії, закони тощо.

Незалежність від творців

Старіння — головною причиною старіння інформації є не сам час, а поява нової інформації, з надходженням якої попередня інформація виявляється невірною, перестає адекватно передавати явища та закономірності матеріального світу, людського спілкування та мислення.

Розсіювання — існування у багатьох джерелах.

Історія розвитку комп’ютерної техніки.

П'ятдесяті роки - роки розквіту комп'ютерної техніки, роки значних досягнень і нововведень як в архітектурному, так і в науково - технічному відношенні. Відмітні особливості в архітектурі сучасної ЕОМ в порівнянні з нейманівською архітектурою вперше з'явилися в ЕОМ першого покоління.

В розробку електронних комп'ютерів включилася фірма IBM. В 1952 р. вона випустила свій перший промисловий електронний комп'ютер IBM 701, який був синхронною ЕОМ паралельної дії, що містить 4000 електронних ламп і 12000 германієвих діодів. Вдосконалений варіант машини IBM 704 відрізнялася високою швидкістю роботи, в ній використовувалися індексні регістри і дані представлялися у формі з плаваючою комою. Після ЕОМ IBM 704 була випущена машина IBM 709, яка в архітектурному плані наближалася до машин другого і третього поколінь. В цій машині вперше була застосована непряма адресація і вперше з'явилися канали введення - висновку. 4. Поняття економічної інформації. Властивості економічної інформації.

Економічній інформації притаманні деякі особливості, що випливають із її сутності. Найважливішими з них є: залежність від об'єкта управління; переважання алфавітно-цифрових знаків як форми подання даних із зображенням числових величин у дискретному вигляді; провідна значущість операцій автоматизованої обробки даних (арифметичних і логічних) при забезпечені високої точності результатів обчислень; необхідність оформлення таких результатів у формі, зручній для сприйняття людиною, значне поширення документів як носіїв вхідних даних та результатів обробки даних; значні розміри перероблюваної інформації в разі використання у процесах обробки поряд зі змінними і сталих (постійних) даних; необхідність одержання значної кількості підсумків при обробці одних і тих самих даних за різними критеріями; необхідність стиснення розмірів при передачі з нижчої ланки управління до вищої; необхідність нагромадження і тривалого зберігання тощо.

Властивості економічної інформації слід брати до уваги при розробці комп'ютерних систем обробки даних, при визначенні вимог до всіх видів забезпечення цих систем.

Економічну інформацію розрізняють за стадіями управління, розглядаючи різновиди прогнозованої, планової, облікової, нормативної інформації та інформації для аналізу господарської діяльності, оперативного управління.

Прогнозована інформація пов'язана з функцією прогнозування, планова - з плануванням (перспективним, техніко-економічним, оперативно-виробничим), облікова - з бухгалтерським, фінансовим, господарським обліком, інформаційним обліком, інформація аналізу господарської діяльності - з функцією економічного аналізу, оперативного управління і регулювання - з відповідними функціями.

Структура ПК

Структура персонального компьютера

Обычно персональный компьютер состоит из трех частей:

· системного блока;

· клавиатуры, позволяющей вводить символы в компьютер;

· монитора (или дисплея) – для изображения текстовой или графической информации.

Компьютеры выпускаются и в портативном варианте (как дипломат) или блокнотном (ноутбук) исполнении. Здесь системный блок, монитор и клавиатура заключены в один корпус: системный блок "спрятан" под клавиатурой, а монитор сделан как крышка к клавиатуре.

Хотя из этих частей компьютера системный блок выглядит наименее эффектно, именно он является в компьютере "главным". В нем располагаются все основные узлы компьютера:

· электронные схемы, управляющие работой компьютера (микропроцессоры, оперативная память, контроллеры устройств);

· блок питания, преобразующий электропитание сети в постоянный ток низкого напряжения, подаваемый на электронные схемы компьютера;

· накопители (или дисководы) для гибких магнитных дисков, используемые для чтения и записи на гибкие магнитные диски (дискеты);

· накопитель на жестких магнитных дисках, предназначенные для чтения и записи на несъемные жесткие магнитные диски (винчестер).

 

Пам'ять ПК

Пам’ять комп’ютера -це пристрої, в яких зберігаються дані та програми. Пам’ять комп’ютера поділяється на внутрішню (основну) та зовнішню. До внутрішньої пам’яті відносяться: оперативна пам’ять, регістри процесора, постійна пам’ять і кеш-пам’ять.

Оперативна пам'ять є одним з найважливіших елементів комп'ютера. Саме з її процесор бере програми і вихідні дані для обробки, у неї він записує отримані результати.

Регістри - це надшвидка пам’ять процесора. Вони зберігають адресу команди, саму команду, дані для її виконання і результат. Для збільшення продуктивності комп’ютера, тимчасового зберігання вмісту комірок оперативної пам’яті використовується кеш-пам’ять.

Кеш-пам’ять є проміжним запам’ятовуючим пристроєм і використовується для прискорення обміну між процесором і оперативною пам’яттю. У сучасних комп’ютерах використовуються кілька рівнів кеш-пам’яті. Кеш-пам’ять може розміщуватись як на кристалі мікропроцесора, так і на системній платі.

Системна (або материнська) плата - це плата, на якій розміщено процесор, оперативну та постійну пам’ять, а також системну шину, через яку здійснюється зв’язок з усіма іншими пристроями комп’ютера.

Постійна пам’ять - це пристрої для довготривалого зберігання програм та даних. Комп’ютер має зовнішню пам’ять, яка використовується для довготривалого збереження програм та даних. Вона реалізується за допомогою спеціальних пристроїв (накопичувачів), які залежно від способів запису та зчитування діляться на магнітні, оптичні та магнітно-оптичні.

До зовнішньої пам’яті належать також накопичувачі на гнучких дисках (дискетах). Найпоширенішими є дискети діаметром 3,5″ (знак «”» означає дюйм, 1″ = 2,54см). Для читання та запису інформації на дискетах у комп’ютері є спеціальні пристрої - дисководи для гнучких дисків.

Флеш-пам’ять універсальної послідовної шини (USB) — це маленький портативний пристрій, який під’єднується до USB-порту на комп’ютері. На флеш-пам’яті USB можна зберігати інформацію, як і на жорсткому диску, але за допомогою флеш-пам’яті можна легко переносити дані з одного комп’ютера на інший. Флеш-пам’ять USB може бути різного розміру та форми, і на ній можна зберігати гігабайти даних. Флеш-пам’ять USB також називають флеш-пристрій, флеш-брелок, флеш-накопичувач тощо

Для керування пристроями комп’ютера використовуються електронні схеми, які називаються контролерами. Як правило, для кожного пристрою є свій контролер. Всі контролери підтримують зв’язок з процесором та оперативною пам’яттю комп’ютера через електричний ланцюг, який задіяний для паралельного сполучення пристроїв. Електричний ланцюг називають магістраллю або шиною.

Пристрої вводу інформації

За допомогою пристроїв введення користувачів вводять до комп’ютера нову інформацію та подають йому команди. Найпоширеніші з цих пристроїв – клавіатура, миша, сканер та веб-камера.

Клавіатура.

Основним пристроєм, за допомогою якого користувач вводить до комп’ютера текстову інформацію, є клавіатура. Клавіатура має символьні клавіші, призначені для введення букв, цифр і знаків пунктуації, а також спеціальні – керуючі і функціональні. Клавіші на клавіатурі згруповано у блоки. Алфавітно-цифровий блок клавіш відповідає клавіатурі друкарської машинки.

Цифровий блок нагадує клавіатуру калькулятора. Його клавіші працюють у двох режимах – введення цифр і математичних знаків та керування курсором (режим обирається клавішею Num Lock).

Окремий блок утворюють також клавіші керування курсором, про їх призначення неважко здогадатися з їхньої назви.

Миша.

Маніпулятор «миша» (або просто миша) – це вказівний пристрій введення. Переміщаючи його, користувач керує вказівником – спеціальним курсором, що відображується на моніторі. Миша передає дані про своє переміщення програмі, яка у відповідь переміщує зображення вказівника.

Сканер.

За допомогою сканера створюють цифрову копію зображення з паперових або інших носіїв. Процес отримання такої копії наз. скануванням. Є планшетні сканери і ручні.

Веб – камера.

Веб – камера – це цифрова фотокамера, що може в реальному часі фіксувати зображення, призначені для подальшого передавання через Інтернет. Такі камери транслюють зображення міських вулиць, приміщень, де проходять конференції, тощо.

 

Пристрої виводу інформації

Призначені пристрої виведення інформації, серед яких найпоширеніші – монітор, звукові колонки та принтер.

Монітор.

На моніторі у вигляді текстової та графічної інформації відтворюється результати роботи комп’ютера. Крім того, на моніторі відображується елементи керування, які користувач може вибрати за допомогою миші та активізувати у такий спосіб певну дію. Зображення на моніторі формується з пік селів.

Звукові колонки

Таких колонок може бути 2 або 8. Колонки бувають пасивні та активні. Пасивні колонки не мають власного підсилювача і підключається до виходу підсилювача звукової карти, за допомогою якої комп’ютер відтворює звукову інформацію. Активні колонки оснащено вбудованим підсилювачем, завдяки чому забезпечується краща якість звуку.

Принтер.

Принтер дає змогу вивести результати роботи комп’ютера на папір чи прозору плівку. Сьогодні найпоширенішими є принтери двох типів: струменеві (як правило, їх використовують для кольорового друку) та лазерні (використовуються частіше для чорно-білого друку).

 

Принципи Джона фон Неймана.

Обробка і передача інформації

ПРИНЦИПИ ДЖОНА ФОН Неймана для КОМП'ЮТЕРА

Основні складові частини комп'ютера:

арифметичне-логічний пристрій, що виконує арифметичні і логічні операції;

пристрій управління, яке організовує процес виконання програм;

запам'ятовуючий пристрій (або пам'ять) для зберігання програм і даних, що складається з пронумерованих осередків, легко доступних для інших пристроїв комп'ютера;

зовнішній пристрій для введення-виведення інформації.

Принципи роботи комп'ютера:

спочатку за допомогою зовнішнього пристрою в пам'ять комп'ютер;) вводиться програма;

пристрій управління зчитує вміст комірки пам'яті, де знаходиться перша інструкція програми, і організує її виконання (арифметичні або логічні операції, читання данн з зовнішніх пристроїв або з пам'яті, виведення даних на зовнішні пристрої або запис в пам'ять);

перехід на наступну (або задану) комірку пам'яті і виконання наступної інструкції;

повторення попередніх кроків.

Таким чином може бути організоване автоматичне (без втручання людини), виконання всіх інструкцій програми Потім результати виконаної програми повинні бути виведе на зовнішні пристрої (екран дисплея, аркуші паперу принтера або зовнішня пам'ять), і комп'ютер переходить в режим очікування сигналів зовнішніх пристроїв

 

Структура вікна

Вікно програми Провідник складається з двох частин: лівої (панель ресурсів комп’ютера) і правої (панель вмісту вибраної папки).

На найвищому рівні у панелі ресурсів розміщується робочий стіл, оскільки з нього є доступ до решти ресурсів: Мій комп’ютер, Мережне оточення і Кошик. Таким чином, ці три компоненти знаходяться на одному рівні ієрархії.

Якщо з нижньої частини значка якогось об’єкта виходить вертикальна штрихова лінія, то всі значки, з’єднані з нею горизонтальними лініями, є елементами цього об’єкта. Наприклад, диски є елементами папки Мій комп’ютер.

Формування текста MS Word

Програма текстового процесора ділить текст на складові: сторінки, абзаци, символи Кожному з цих елементів властиві певні ознаки, так званий формат. Формат елемента тексту (сторінки, абзацу, символу) – це властивості даного елемента. Процес задання форматів у програмах обробки тексту називається форматуванням. Або по іншому форматування тексту це – процес установлення параметрів фрагменту тексту, що визначають зовнішній вигляд тексту в цьому фрагменті. Перед зміною параметрів фрагменту тексту його слід виділити. Якщо фрагмент тексту не буде виділений, то змінюватися будуть поточні параметри (параметри тексту, що буде вводитися з поточної позиції). У програмі текстового процесора застосовуються різноманітні способи задання форматів. Від виконання форматування залежить зовнішній вигляд документа. Крім того, правильно задані формати полегшують подальшу роботу з документом. Найшвидшими засобами форматування є кнопки панелі інструментів та передбаченні комбінації клавіш. Більш точне настроювання форматів виконується за допомогою діалогових вікон. Усі прийоми форматування у Word можна розділити на три групи: Форматування символів – використовується для окремих літер, слів, текстових фрагментів і полягає у виборі гарнітури і розміру шрифту, написання (курсив, напівжирний тощо),кольору шрифту, відстані між символами тощо; Форматування абзацу – задає параметри розміщення абзацу відносно полів аркуша та сусідніх абзаців, визначає міжрядковий інтервал абзацний відступ; Форматування сторінок – задає орієнтацію сторінок, розмір паперу, поля.

 

Використання Автофільтру

Автофільтр є простим, але дуже могутнім засобом обробки даних. За допомогою елементарних дій миші можна швидко відфільтрувати дані, залишивши на екрані тільки те, що необхідно бачити чи друкувати: Рядки з інформацією, що не задовольняє обраним критеріям фільтрації, скривають цілком.

При роботі з автофільтром використовують три методи фільтрації даних. У списку, що розкривається, можна вибрати:

- значення поля для пошуку точної відповідності;

- варіант Перші 10, що дозволяє відобразити деяку кількість (за замовчуванням 10) найбільших (за замовчуванням) чи найменших елементів списку;

- команду Умова, щоб викликати діалогове вікно Користувальницький автофільтр, де можна задати простий критерій, що містить до двох умов.

Розглянемо процес автофільтрації на прикладі фільтрації даних таблиці Замовлення.

1: Перед використанням Автофільтру переконаєтеся, що він не використовується для якого-небудь іншого списку. Для цього виберіть команду Дані | Фільтр. Якщо команда Автофільтр відзначена прапорцем, виберіть її, щоб скасувати Автофільтр для іншого списку,

2. Виберіть чарунку всередині фільтрованого списку чи виділіть його цілком. У нашому випадку, наприклад, виділите чарунку А2.

3. Виберіть команду Дані | Фільтр | Автофільтр. У результаті чарунки з назвами полів перетворяться в списки, що розкриваються.

 

Формули масиву

Excel дозволяє будувати формули, результатом обчислення яких є не одне скалярне значення, а цілий масив (сукупність) значень. Наприклад, у множину вбудованих функцій входять функції для роботи з матрицями: обчислення добутку матриць, оберненої матриці. Можна записати і свої власні формули, що застосовуються до діапазонів клітинок, результатом обчислення яких буде діапазон клітинок. Наприклад, =F4:F9–G4:G9.

Для уведення подібних формул:

· Виділіть діапазон клітинок, що повинні містити результати обчислення формули масиву. Розмірність виділеного діапазону повинна відповідати кількості значень, що повертаються формулою.

· Введіть потрібну формулу, вказуючи посилання на діапазони клітинок, що повинні використовуватися в обчисленнях.

· Завершіть уведення формули натисканням сполучення клавіш < Ctrl + Shift + Enter >.

Excel помістить формулу масиву у фігурні дужки, що є ознакою формули масиву. У клітинках виділеного діапазону будуть представлені результати обчислення формули.

Excel завжди інтерпретує масив як єдине ціле та не дозволяє змінити окремі клітинки масиву. Проте можна задати для окремих клітинок різноманітні параметри форматування. Клітинки не можуть бути переміщені з масиву, а нові клітинки – добавлені у масив.

Загальні правила

Перед створенням діаграми слід переконатися, що дані на аркуші розташовані відповідно до типу діаграми, який планується використовувати. Дані повинні бути впорядковані по стовпцях або рядках. Не обов'язково, щоб стовпці (рядки) даних були суміжними, але несуміжні клітинки повинні утворювати прямокутник.

При створенні гістограми, лінійчатої діаграми, графіка, діаграми з областями, кругової діаграми можна використовувати від одного до декількох стовпців (рядків) даних.

При створенні діаграми типу "Поверхня" має бути два стовпці (рядки) даних, не вважаючи стовпця (рядки) підписів категорій.

При створенні кругової діаграми не можна використовувати більше одного стовпця (рядки) даних, не вважаючи стовпця (рядки) підписів категорій.

Як правило, дані, які використовуються для створення діаграми, не повинні суттєво відрізнятися за величиною.

Створення діаграми

1. Виділити клітинки, які містять дані, які повинні бути відображені на діаграмі. Якщо необхідно, щоб у діаграмі були відображені і назви рядків або стовпців, виділіть їх також.
2. Натиснути кнопку Майстер діаграм (Вставка - Діаграма).
3. Дотримуватись інструкцій майстра.

Процес створення діаграм за допомогою Майстра складається з чотирьох характерних кроків. Це:
• Вибір типу та вигляду діаграми, а також перегляд її зразка;
• Зміна або вибір діапазону даних, на основі яких буде побудовано діаграму, і визначення способу формування її рядів;
• Введення заголовків діаграми та її осей; встановлення параметрів діаграми, пов'язаних із її зовнішнім оформленням;

• Вибір варіанта розміщення діаграми.

Експертні системи

Експертні системи (ЕС) - це комп'ютерні програми, створені для виконання тих видів діяльності, які під силу людині-експертові. Вони працюють таким чином, що імітують спосіб дій людини-експерта, і істотно відрізняються від точних, добре аргументованих алгоритмів і не схожі на математичні процедури більшості традиційних розробок.

Якщо при традиційному процедурному програмуванні комп'ютеру необхідно повідомити що і як він повинен робити, то спільним для експертних систем є те, що вони мають справу зі складними проблемами:

· які недостатньо добре розуміються або вивчені;

· для яких немає чітко заданих алгоритмічних рішень;

· які можуть бути досліджені за допомогою механізму символічних міркувань.

Специфіка ЕС полягає в тому, що вони використають:

· механізм автоматичного міркування (висновку);

· «слабкі методи», такі як пошук або евристики.

Основними вимогами до ЕС є:

1. використання знань пов'язано з конкретною предметною галуззю;

2. придбання знань від експерта;

3. визначення реальної й досить складного завдання;

4. наділення системи здатностями експерта.

За фізичним принципом

§ перфораційні (з отворами або вирізами) - перфокарта, перфострічка

§ магнітні - магнітна стрічка, магнітні диски

§ оптичні - оптичні диски CD, DVD, Blu-ray Disc

§ магнітооптичні - Магнітооптичний компакт-диск (CD-MO)

§ електронні (використовують ефекти напівпровідників) - карти пам'яті, флеш-пам'ять

За конструктивними (геометричними) особливостями

§ Дискові (магнітні диски, оптичні диски, магнітооптичні диски)

§ Стрічкові (магнітні стрічки, перфострічки)

§ Барабанні (магнітні барабани)

§ Карткові (банківські картки, перфокарти, флеш-карти, смарт-картки)

Іноді носіями інформації також називають об'єкти, читання інформації з яких не потребують спеціальних пристроїв - наприклад паперові носії.

Властивості інформації

Найважливішими, з практичної точки зору, властивостями інформації є цінність, достовірність та актуальність.

Цінність інформації — визначається користю та здатністю її забезпечити суб’єкта необхідними умовами для досягнення ним поставленої мети.

Достовірність — здатність інформації об'єктивно відображати процеси та явища, що відбуваються в навколишньому світу. Як правило достовірною вважається насамперед інформація яка несе у собі безпомилкові та істинні дані. Під безпомилковістю слід розуміти дані які не мають, прихованих або випадкових помилок. Випадкові помилки в даних обумовлені, як правило, неумисними спотвореннями змісту людиною чи збоями технічних засобів при переробці даних в інформаційній системі.Тоді як під істинними слід розуміти дані зміст яких неможливо оскаржити або заперечити.

Актуальність — здатність інформації відповідати вимогам сьогодення (поточного часу або певного часового періоду).

Також інформація має ще такі властивості:

- Корисні

- Повнота

- Вірогідність

- Захищеність

- Ясність.

 

Властивості інформації

Інформація — це нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні

Цінність інформації — визначається користю та здатністю її забезпечити суб’єкта необхідними умовами для досягнення ним поставленої мети.

Достовірність — здатність інформації об'єктивно відображати процеси та явища, що відбуваються в навколишньому світу. Як правило достовірною вважається насамперед інформація яка несе у собі безпомилкові та істинні дані. Під безпомилковістю слід розуміти дані які не мають, прихованих або випадкових помилок. Випадкові помилки в даних обумовлені, як правило, неумисними спотвореннями змісту людиною чи збоями технічних засобів при переробці даних в інформаційній системі.Тоді як під істинними слід розуміти дані зміст яких неможливо оскаржити або заперечити.

Актуальність — здатність інформації відповідати вимогам сьогодення (поточного часу або певного часового періоду).

 

Часові властивості

Часові властивості визначають здатність даних передавати динаміку зміни ситуації (динамічність). При цьому можна розглядати або час запізнення появи в даних відповідних ознак об'єктів, або розходження реальних ознак об'єкта і тих же ознак, що передаються даними. Відповідно можна виділити:

Актуальність — властивість даних, що характеризує поточну ситуацію;

Оперативність — властивість даних, яка полягає в тому, що час їхнього збору та переробки відповідає динаміці зміни ситуації;

Ідентичність — властивість даних відповідати стану об'єкта.

Властивість недоступності

При розгляді захищеності даних можна виділити технічні аспекти захисту даних від несанкціонованого доступу та соціально-психологічні аспекти класифікації даних за мірою їхньої конфіденційності та секретності (властивість конфіденційності)².

Інші властивості інформації

Суспільна природа — джерелом інформації є пізнавальна діяльність людей, суспільства.

Мовна природа — інформація виражається за допомогою мови — знакової системи будь-якої природи, яка служить засобом спілкування, мислення, висловлювання думки. Мова може бути природною, що використовується у повсякденному житті та служить формою висловлення думок і засобом спілкування між людьми а також штучною, створеною людьми з певною метою (наприклад, мова математичної символіки, інформаційно-пошукова, алгоритмічна та ін. мови).