Кафедра української словесності та культури

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ»

галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування»

за напрямом підготовки 6.030601 «Менеджмент»

галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво»

за напрямом підготовки 6.030509 «Облік і аудит», 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030504 «Економіка підприємства», 6.030503 «Міжнародна економіка», 6.030502 «Економічна кібернетика»

галузі знань 0304 «Право»

за напрямом підготовки 6.030401 «Право», 6.030402 «Правознавство»

галузі знань 0501 «Інформатика та обчислювальна техніка»

за напрямом підготовки 6.050101 «Комп’ютерні науки»

галузі знань 0301 «Соціально-політичні науки»

за напрямом підготовки 6.030103 «Практична психологія»

Галузі знань 1301 «Соціальне забезпечення»

за напрямом підготовки 6.130102 «Соціальна робота»

№ п/п

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Кількість годин

всього

лекції

семінарські (практичні) заняття

Індивідуально-консультаційні заняття

самостійна робота студентів

МОДУЛЬ І.

ЗМ І. (т.1-4) ПРЕДМЕТ І МЕТОДОЛОГІЯ ТЕОРІЇ КУЛЬТУРИ

Т. 1

Сутність культури та її ґенеза.

-/2

-

-

Т. 2

Класичні та сучасні філософські концепції розвитку культури.

-

Т.3

Особистість у світі культури. Діалог культур.

-

-

Т. 4

Умови та особливості становлення й розвитку української культури.

-

-

ЗМ ІІ. (т.5-10) ФЕНОМЕН УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Т.5

Культурний розвиток давніх слов’ян.

-

-

Т.6

Культура Київської Русі.

-

Т.7

Українська культура XIV-першої половини XVII ст.

-

Т.8

Українська культура другої половини XVII- XVIII ст.

-

Т. 9

Доба культурно-національного відродження /ХІХ – початок ХХ ст./

-

Т.10

Українська культура у ХХ столітті. Тенденції розвитку сучасної української культури

2/2

-

Всього із заліковому кредиту

Форма поточно-модульного контролю – письмова контрольна робота (творча робота)

Всього з модулю

20/24

 

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ»

галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво»

всіх напрямів підготовки

Галузі знань 0304 «Право»

всіх напрямів підготовки

 

Для заочної форми навчання

№ п/п

ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Кількість годин

всього

лекції

семінарські (практичні) заняття

Консультаційна робота

самостійна робота студентів

ЗМ І. (т.1-4) ПРЕДМЕТ І МЕТОДОЛОГІЯ ТЕОРІЇ КУЛЬТУРИ

Т. 1

Сутність культури та її ґенеза.

-

-

Т. 2

Класичні та сучасні філософські концепції розвитку культури.

-

-

Т.3

Особистість у світі культури. Діалог культур.

-

-

-

Т. 4

Умови та особливості становлення й розвитку української культури.

-

-

-

ЗМ ІІ. (т.5-10) ФЕНОМЕН УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Т.5

Культурний розвиток давніх слов’ян.

-

-

-

Т.6

Культура Київської Русі.

-

-

Т.7

Українська культура XIV-першої половини XVII ст.

-

-

Т.8

Українська культура другої половини XVII- XVIII ст.

-

-

Т. 9

Доба культурно-національного відродження /ХІХ – початок ХХ ст./

-

-

Т.10

Українська культура у ХХ столітті. Тенденції розвитку сучасної української культури

-

-

-

Форма поточно-модульного контролю – письмова контрольна робота (творча робота)

Всього з курсу

 

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ЗМІСТОВИМИ МОДУЛЯМИ

 

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ № 1

ЗМІ. ПРЕДМЕТ І МЕТОДОЛОГІЯ ТЕОРІЇ КУЛЬТУРИ

ТЕМА 1. Сутність культури та її ґенеза.

 

План лекційного заняття

1. Культура – необхідна умова становлення людини і спеціаліста.

2. Сутність культури. Ґенеза терміна «культура».

3. Структура та функції культури.

4. Поняття субкультури та контркультури.

Літературні джерела:[ 1.1; 1.2; 1.3; 1.4; 2.2; 2.3; 2.7; 2.12]

ТЕМА 2. Класичні і сучасні філософські концепції розвитку культури

План лекційного заняття

1. Філософські концепції розвитку культури епохи античності.

2. Теологічні концепції розвитку культури.

3. Просвітницькі концепції розвитку культури. Німецькі культурологічні школи (І.Кант).

4. Концепції культурних колообігів (Дж.Віко, Ібн Халдун, М.Данилевський, О.Шпенглер, А.Тойнбі).

5. Українська культурологічна думка (Г.Сковорода, М.Драгоманов, М.Грушевський, Д.Донцов).

План семінарського заняття

1. Культура як наукова дисципліна.

2. Ґенеза терміна «культура».

3. Структура та функції культури.

4. Теологічні концепції розвитку культури.

5. Просвітницькі концепції розвитку культури. Німецькі культурологічні школи.

6. Концепції культурних колообігів.

7. Концепція розвитку культури Г. Сковороди, Д.Донцова.

 

Перелік питань для самостійної роботи

1. Функціональні концепції розвитку культури.

2. Еволюціоністські концепції розвитку культури.

3. Марксистсько-ленінська теорія розвитку культури і сталінізм.

4. Психоаналітичні концепції розвитку культури(З. Фрейд, К. Юнг).

5. Концепції ігрової культури(Й. Гейзінга, Х. Ортега-і-Гассет, Г. Гессен та ін.).

Літературні джерела:[ 1.1; 1.2; 1.3; 1.4; 2.2; 2.3; 2.7; 2.12]

ТЕМА 3. Особистість у світі культури. Діалог культур.

 

Перелік питань для індивідуальної роботи

1. Особистість як об’єкт і суб’єкт культурної діяльності.

2. Процес соціалізації особистості.

3. Особистість у різних культурах.

4. Структура та цінності духовної культури.

5. Діалог культур: історичний аспект.

 

Літературні джерела: [1.1; 1.3].

 

ТЕМА 4. Умови та особливості становлення й розвитку української культури.

План лекційного заняття

1. Національна специфіка та змістова своєрідність української культури:

1.1. Поняття «етнос», «нація», «національна культура».

1.2. Зовнішні та внутрішні фактори розвитку української культури.

1.3. Ментальні особливості української культури.

2. Українська національна ідея та ідейний зміст української культури.

3. Формування та етапи розвитку українського народу.

 

План семінарського заняття

1. Український народ як суб’єкт культуротворчої діяльності.

2. Структура національної культури.

3. Національна свідомість та національний менталітет.

4. Культурні фактори національної самоідентифікації українського народу: мова, філософія, наука, релігія, мистецтво.

 

ЗМ ІІ. ФЕНОМЕН УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

ТЕМА 5. Культурний розвиток давніх слов’ян.

План лекційного заняття

1. Ранні форми культури на українських землях. Досягнення трипільської культури.

2. Культура кіммерійців, скіфів, сарматів та грецьких поселень.

3. Зарубинецька, черняхівська, київська культури.

4. Духовна культура праукраїнців.

 

План семінарського заняття

1. Трипільська культура як вершина праукраїнської культури.

2. Вплив античної та римсько-християнської культури на давню українську культуру.

3. Розвиток духовної культури праукраїнців.

ТЕМА 6. Культура Київської Русі

План лекційного заняття

1. Формування держави Київська Русь.

2. Прийняття християнства та його вплив на культуру Київської Русі.

3. Розвиток писемності й літератури, науки та освіти.

4. Розвиток художньої культури Київської Русі: архітектура, мозаїчне мистецтво, іконопис, декоративно-прикладне мистецтво.

План семінарського заняття

1. Утвердження християнства на Русі та його роль у розвитку культури Київської Русі.

2. Розвиток давньоруської писемності та літератури.

3. Архітектура, мозаїчне мистецтво, іконопис.

 

 

Перелік питань для самостійної роботи

1. Розвиток освіти в Київській Русі.

2. Декоративно-прикладне мистецтво.

3. Музичне мистецтво Київської Русі.

Літературні джерела: [1.1; 1.2; 1.3; 1.5; 1.6; 1.7; 1.10; 1.11; 1.12; 2.5; 2.7; 2.9; 2.10].

ТЕМА 7. Українська культура ХІV – першої половини ХVІІ ст.

План лекційного заняття

1. Культура Галицько-Волинської Русі. Історичні обставини розвитку української культури в ХІV – першій половині XVII ст.

2. Умови культурного розвитку українців у складі Литовсько-Руської та Польської держав.

3. Церковні братства та їхня культурно-просвітня діяльність.

4. Розвиток книгодрукування в Україні. Діяльність І.Федорова.

 

План семінарського заняття

1. Формування української народності.

2. Розвиток української культури у складі Литовсько-Руської та Польської держав.

3. Церковні братства та їх культурно-просвітня діяльність.

4. Розвиток книгодрукування. Діяльність І.Федорова.

Перелік питань для індивідуальної роботи

1. Козацтво та його значення в утвердженні культурної самобутності українського народу.

2. Розвиток архітектури та іконопису.

3 Ляльковий народний театр-вертеп. Зародження та розвиток шкільного театру.

 

Літературні джерела: [1.1; 1.2; 1.3; 1.5; 1.6; 1.7; 1.10; 1.11; 1.12; 2.4; 2.5; 2.9; 2.10].

ТЕМА 8. Українська культура другої половини ХVІІ-ХVІІІ ст.

План лекційного заняття

1. Загальні умови розвитку української культури у другій половині ХVІІ – ХVIII ст.

2. Розвиток освіти, науки, літератури.

3. Поліграфічна справа на Україні у XVII ст.

4. Архітектура й образотворче мистецтво. Українське бароко.

5. Музична культура та театральне мистецтво на Україні у ХVIII ст.

 

План семінарського заняття № 1

1. Характерні особливості розвитку української культури другої половині ХVІІ - ХVIII ст.

2. Розвиток освіти в Україні у другій половині ХVІІ і ХVIII ст.

3. Початки вітчизняної науки: І. Гізель, Л. Баранович, І. Галятовський,

Г. Сковорода.

 

План семінарського заняття № 2

1. Діяльність Києво-Печерської, Почаївської, Чернігівської книгодрукарень.

2. Розвиток архітектури. Українське бароко. Видатні пам’ятки, постаті.

3. Розвиток українського музичного мистецтва у другій половині ХVІІ і ХVIII ст.

 

Перелік питань для самостійної роботи

 

1. Розвиток науки і філософії. Діяльність Ф.Прокоповича і Г.Сковороди.

2. Розвиток літератури: церковна література, громадська і любовна лірика, орації.

3. Розвиток театру. Вертеп. Шкільна драма.

4. Український живопис другої половини XVII –XVIII ст. О.Білявський, І.Рутковський, Й.Кондзелевич, Лука Долинський та ін.

5. Розвиток іконопису. Лаврська школа.

 

Літературні джерела: [1.1; 1.2; 1.3; 1.5; 1.6; 1.7; 1.10; 1.11; 1.12; 2.5; 2.7; 2.9; 2.10].

План лекційного заняття

1. Культурно-національне відродження як етап у розвитку української культури.

2. Становлення національної культури:

2.1. Розвиток освіти і просвіти в Україні у ХІХ столітті.

2.2. Ідеал народності в українській культурі ХІХ ст. Розвиток фольклористики, етнографії, мовознавства.

2.3. Українська література ХІХ ­– початку ХХ століття.

3. Суспільно-політичний рух в Україні у другій половині ХІХ століття.

План семінарського заняття № 1

1. Освіта і просвіта в українській культурі у ХІХ столітті.

2. Фольклористика й етнографія. Розвиток української науки: П.Чубинський, П.Житецький, М.Зібер, С.Подолинський, П.Юркевич та ін.

3. Розвиток української літератури: провідні тенденції та художні стилі.

План семінарського заняття № 2

1. Становлення українського професійного театру та музики.

2. Розвиток образотворчого мистецтва. Модерністські напрями і течії.

3. Архітектура другої половини ХІХ ст.

Перелік питань для самостійної роботи

1. Культурний поступ на західноукраїнських землях.

2. Кирило-Мефодіївське товариство й культурне самоутвердження української нації.

3. Українська етнографія та історія: М.Грушевський, Д.Яворницький, Д.Багалій, В.Хвойка, О.Єфименко. Українське сходознавство: А. Кримський.

 

 

Літературні джерела: [1.2; 1.3; 1.5; 1.6; 1.7; 1.10; 1.11; 1.12; 2.5; 2.7; 2.9; 2.10].

План лекційного заняття

1. Національно-культурне піднесення 20-х років в Україні як передумова розбудови освіти та науки.

2. Література і театр на тлі нових національних і соціальних реалій: літературні течії та гуртки 20-х рр., новаторське сценічне мистецтво, українська кінематографія.

3. Оновлення українського образотворчого мистецтва, футуристичні та експресіоністичні захоплення й експерименти.

4. Утворення Української академії наук; науково-організаційна робота В.Вернадського, М.Грушевського, А.Кримського, С.Єфремова, М.Василенка, М.Яворського.

План семінарського заняття

1. Політика українізації та її вплив на культуру.

2. Культурне піднесення в Україні у 20-х рр.

3. Культурне життя в Україні в 30-х рр. «Розстріляне відродження».

4. Українська культура в період політичної відлиги (1956 –1961рр.).

5. Соціокультурна ситуація 70-80-х років в Україні.

6. Національне відродження в 90-х роках ХХ ст.

Перелік питань для самостійної роботи

1. Культуротворча робота української еміграції в 20-30-х рр.

2. Літературне оновлення 60-х рр. Творчість Л.Костенко, Д.Павличка, І.Драча, М.Вінграновського, В.Стуса та ін.

3. Становлення та розквіт українського кінематографу /О.Довженко, С.Параджанов, І. Миколайчук/ в 60-ті рр. та його занепад.

4. Соціалістичний реалізм в українському мистецтві 30-70 рр. Образотворче мистецтво андеґраунду.

5. Розвиток музичного мистецтва: Г.Верьовка, Л.Ревуцький, С.Люткевич, Г. Майборода, Б.Лятошинський, М. Скорик, Л.Дичко.

6. Українська естрада. В.Івасюк.

7. Молодіжна музична культура 70-80-х рр.

 

Літературні джерела: [1.2; 1.3; 1.5; 1.6; 1.7; 1.10; 1.11; 1.12; 2.5; 2.7; 2.9; 2.10].

 

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

Критерії оцінювання знань студентів на семінарських заняттях

Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів здійснюється такими засобами: усне опитування, оцінювання навчальних проектів, проведення контрольних робіт, перевірка тестових завдань, індивідуальної та самостійної роботи.

Під час усного та письмового (написання контрольних робіт) опитування оцінювання навчальної діяльності студентів здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

· 3 бали ставиться студенту, який виявив глибоке розуміння суті поставлених питань, засвоїв теоретичні основи курсу, категоріальну систему, принципи етичного та естетичного аналізу. Виявляє власну позицію до морально-етичних проблем.

· 2 бали ставиться студенту, який грамотно розкриває суть поставлених питань, добре володіє термінами дисципліни, але допускає несуттєві помилки;

· 1 бали ставиться студенту, який поверхово викладає суть навчального матеріалу, допускає багато помилок при відповідях на поставлені запитання;

· 0 бал ставиться студенту, який не знає суті поставлених запитань, при викладенні навчального матеріалу припускається грубих помилок, не знає суті поставлених запитань, не володіє навчальним матеріалом.

 

Критерії оцінювання індивідуальної та самостійної роботи

Методична допомога студентам з питань підготовки індивідуальних робіт надається викладачем на консультації. Захист індивідуальних робіт відбувається під час проведення індивідуально-консультаційних занять.

Шкала оцінювання самостійної роботи

Складання рефератів, тез, доповідей	Оцінка
Студент викладає підготовлений ним матеріал у логічній послідовності, робить узагальнення і висновки. На додаткові запитання дає чіткі, правильні відповіді.
Робота містить неточності, або студент припускається помилок у формулюванні термінів, категорій, понять.

Для заочної форми навчання

Об’єктом контролю є діяльність студентів на семінарських заняттях, а також результати виконання студентами самостійних робіт:

· вивчення окремих тем;

· написання контрольних робіт.

До контрольних заходів входять поточний та підсумковий контроль.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять та виконання контрольної роботи і має на меті перевірку рівня засвоєння студентами навчального матеріалу з курсу.

Під час семінарських занять застосовуються такі засоби контролю: усне опитування з питань, зазначених у плані семінарських занять, самостійної роботи, а також виконання тестових завдань.

Крім усного опитування під час проведення семінарських занять, застосовується такий засіб поточного контролю, як аудиторна контрольна робота, що виконується письмово.

Завдання для контрольної роботи носять творчий характер і добиралися таким чином, щоб можна було перевірити знання студентами теоретичного матеріалу, їх вміння характеризувати явища культурного розвитку.

Підсумковий контроль здійснюється під час проведення іспиту.

 

Орієнтовна тематика

Рекомендована література

Основна

1. Асєєв Ю.С. Джерела. Мистецтво Київської Русі. – К., 1980.

2. Антонович Д. Українська культура – К.: Либідь, 1993.

3. Античность как тип культуры. – М., 1988.

4. Аполлонова лютня: поети ХУІІ – ХУІІІст./ Передмова В. Яременка. – К., 1982.

5. Бачинин В. А. Духовная культура личности. – М., 1986.

6. Білецький П.О. Українське мистецтво ІІ пол.. ХУІІ – ХУІІІ ст. К., 1988.

7. Богуцький Ю.П., Андрущенко В.П., Безвершук Ж.О., Новохатько Л.М. Українська культура в європейському контексті. – К., 2007.

8. Брайчевський М.Ю. Конспект історії України // Старожитності. – 1991. – Ч. 2–6.

9. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. – К., 1988.

10. Братко-Кутинський О. Феномен України. – К., 1996.

11. Волков Г. Три лика культуры. – М., 1986.

12. Голубенко П. Україна і Росія в світлі культурних взаємин. – К., 1993.

13. Гренченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000.

14. Губерначук С. Українська мова і трипілля. – К., 1998.

15. Грушевський М. Ілюстрована історія України. – К., 1913.

16. Грушевський М. Предок. – К., 1990.

17. Грушевський М.С. Історія України–Руси. – Львів, Відень, 1937. – К., 1998. – Т. 1 – 10.

18. Грушевський М.С. Історія української літератури: У 2 т. – К., 1993.

19. Давня історія України: У 2 кн. Кн. 1.– К., 1994; Кн. 2. –К., 1995.

20. Дорощук Н. Культурницька діяльність українства між двома революціями (1907–1917рр.) //»Київська старовина». – 2000. – № 2.

21. Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в ХУІ –ХУІІІ. –К., 1983.

22. Знойко О.П. Міфи Київської землі та події стародавні. – К., 1989.

23. Зубалій О.Д., Рященко Д.С. Освітній рух в Україні у добу національно-державного відродження (1917–1920рр.) //»Український історичний журнал». –1998. –№ 3.

24. Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль у розвитку української культури XVI–XVII ст. / За ред. О.Мишанич. – К., 1993.

25. Ісаєвич Я.Д. Україна давня і нова: народ, релігія, культура. – Львів, 1996.

26. Історія української культури / За ред. І. Крип’якевича. – К., 1994.

27. Історія світової культури: Навч. посіб./ Кер. авт. кол. Л.Т.Левчук. – К., 1994.

28. Історія української та зарубіжної культури: Навч. посіб. / Б.І.Білик, Ю.А. Горбань, Я.С. Калакура та ін./ За ред. С.М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. – К., 1999.

29. Історія української художньої культури: Підручник для студентів. – Х., 1999.

30. Історія української культури: Зб. матеріалів і документів / Упоряд. Б.І. Білик, Ю.А. Горбань, Я.С. Калакура та ін.; За ред. С.М. Клапчука, В.Ф. Остафійчука. – К., 2000.

31. Иконникова С.Н. Диалог о культуре. –Л., 1987.

32. Искусство в мире духовной культуры. – К., 1985.

33. Кант И. Собр. соч.: в 6 том. Т.6. – М., 1996.

34. Карпова П.О. Звідки береться культура? – К., 1990.

35. Касьянов Г. Українська інтелігенція на рубежі ХІХ –ХХ ст. Соціально-політичний портрет. – К., 1993.

36. Київська Русь: культура, традиції. – К., 1982.

37. Кониський Г. Історія русів. – К., 1991.

38. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура. – 2003.

39. Крип’якевич Іван. Всесвітня історія: У 3 кн. – К.: Либідь, 1995.

40. Культура в общественной жизни. – М., 1976.

41. Культура і побут населення України. – К., 1991.

42. Левчук Л.Т., Гриценко В.С., Єфіменко В.В. Історія світової культури. – Вид. 2-ге перероб. і доп. – К., 1998.

43. Лобачевський Б.В., Говдя П.І. Українське мистецтво другої половини ХІХ– початку ХХ ст. – К., 1980.

44. Макаров А. Світло українського бароко. – К., 1994.

45. Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. – К., 1992.

46. Марсове поле. Кн. 1.: Героїчна поезія на Україні Х– І пол. ХУІІ ст. / Упоряд. В. Шевчук. – К., 1988.

47. Півторак Г. Українці: звідки ми і наша мова. – К.,1993.

48. Плачинда С. Лебедія (Як і коли виникла Україна). – К., 2008.

49. Полікарпов В.С. Лекції з історії світової культури. – Харків. Основа, 1999.

50. Попович М.В. Нарис історії культури України. – К., 1998.

51. Русанівський В.М. Культура українського народу: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 1994.

52. Семчишин М. Тисячоліття української культури. – К., 1993.

53. Субтельний О. Україна: історія. – К., 1981.

54. Теорія та історія світової та вітчизняної культури: Курс лекцій /А.К. Бичко, Б.І. Бичко, Н.О. Бондар та ін. – К., 1993.

55. Українська культура: історія і сучасність: Навчальний посібник. / За редакцією Черепанової С.О. – Львів: Світ, 1994.

56. Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / М.М. Закович, І.А. Зязюн, О.М. Семашко та ін. – К., 2000.

57. Українська і зарубіжна культура. Навчальний посібник / Під загальною редакцією Заблоцької К.В. – Донецьк: «Східний видавничий дім», 2001.

58. Українське народне малярство ХІІІ – ХХст. Світ очима народних митців: Альбом / Упоряд. В. Свєнціцька, В.Откович. – К., 1991.

59. Чмихов М.О. Давня культура: Навч. посіб. – К., 1994.

60. Шиш Н.А. Культурно-національне питання на Україні у ХІХ ст. // «Український історичний журнал». – 1991. – № 3.

 

Додаткова

 

1. Библер В.Г. От науковедения к логике культуры. – М., 1991.

2. Гендич П.П. Всемирная история искусств. – М., 1996.

3. Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури. – К., 2000.

4. Голубенко П, Україна і Росія в світлі культурних взаємин. – К., 1993.

5. Гриненко Г.В. Хрестоматия по истории мировой культуры. – М., 1998.

6. Дейвіс Норман. Європа. Історія / Пер. з англ. – К., 2000.

7. Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. – М., 1987.

8. Залізняк Л.Л. Нариси стародавньої історії України. – К., 1994.

9. Идеология, мораль, искусство. – К., 1991.

10. История Европы с древнейших времен до наших дней: В 8 т. – М., 1988 – 1994.

11. Культурология: История мировой культуры. – М., 1998.

12. Кун Н.А. Легенди і міфи Стародавньої Греції. – К., 1992.

13. Любимов Л. Искусство древнего мира: книга для чтения. – М., 1980.

14. Манхейм К. Человек и общество в век преобразований. – М., 1991.

15. Нічик В.М. Петро Могила в Україні. – К., 1997.

16. Ницше Ф. Воля к власти: опыт переоценки всех ценностей. – К., 1994.

17. Огієнко І. Українська церква. Нариси історії української православної церкви. – К., 1993.

18. Орлов А. Общеобразовательная культура. – М., 1986.

19. Павленко Ю.В. Історія світової цивілізації: соціокультурний розвиток людства. – К., 1996.

20. Фохт-Бабушкин Б. Искуство и духовный мир человека. – М., 1982.

21. Фрид Г. Музыка – общение – судьбы. – М., 1987.

22. Хейзинга Й. Человек играющий. – М., 1992.

23. Храпченко М. Познание литературы и искуства.– М., 1987.

24. Художественная культура и развитие личности. – М., 1982.

25. Человек в мире художественной культуры. – К., 1986.

26. Яранцева Н. Принадлежит будущему. – К., 1986.

 

 

 

Кафедра української словесності та культури

 

Затверджено на засіданні

Вченої ради університету,

протокол № ___ від “__”_____2011р.

 

 

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

 

з курсу “Історія української культури”

 

для підготовки фахівців за ОКР бакалавр

денної та заочної форми навчання

галузі знань 0306«Менеджмент і адміністрування»

за напрямом підготовки 6.030601 «Менеджмент»

 

галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво»

за напрямом підготовки 6.030509 «Облік і аудит»

6.030508 «Фінанси і кредит»

6.030504 «Економіка підприємства»

6.030503 «Міжнародна економіка»

6.030502 «Економічна кібернетика»

галузі знань 0304 «Право»

за напрямом підготовки 6.030401 «Право»

6.030402 «Правознавство»

галузі знань 0501 «Інформатика та обчислювальна техніка»

за напрямом підготовки 6.050101 «Комп’ютерні науки»

галузі знань 0301 «Соціально-політичні науки»

за напрямом підготовки 6.030103 «Практична психологія»

галузі знань 1301 «Соціальне забезпечення»

за напрямом підготовки 6.130102 «Соціальна робота»

 

статус дисципліни нормативна

 

 

Ірпінь-2011

 

Робоча навчальна програма з курсу “Історія української культури” складена на основі ОПП, затвердженої в 2010 році.

 

Автори: І.В.Зайцева, канд. пед. наук, доцент

 

О.П.Калита, доцент кафедри української словесності та культури

Г.В.Скуратівська, старший викладач кафедри української словесності та культури

 

 

Рецензент: І.А.Максименко, к. філософ. н, доцент

 

Розглянуто і схвалено

на засіданні кафедри української словесності та культури,

протокол №___ від «___»______2011р.

 

Завідувач кафедри ___________________________ І.В. Зайцева

 

 

Розглянуто і схвалено:

на засіданні вченої ради факультету фінансів та банківської справи,

протокол № ___ від «___»_____2011р.

 

 

Голова вченої ради факультету

фінансів та банківської справи______________________В.П. Унинець-Ходаківська

 

Декан заочного факультету ________________________ В.В.Бриштіна

 

/Завідувач навчально-методичного відділу ____________ О.О.Бойко

 

Реєстраційний №_________

 

 

Зміст

 

 

Передмова
Опис, структура навчальної дисципліни
Зміст навчальної дисципліни
Методи оцінювання
Розподіл балів
Орієнтовна тематика навчальних і творчих проектів
Перелік питань для модульного контролю
Контрольні питання з курсу
Рекомендована література

 

 

 

Передмова

 

У полікультурному й багатонаціональному світі особливої актуальності набуває науковий підхід до вивчення історії української культури. Адже саме знання вітчизняної культури сприяє формуванню в особистості широкого світобачення, орієнтованого на загальнолюдські гуманістичні цінності. Це надзвичайно важливо у зв’язку з необхідністю підвищення не тільки професійної, але й моральної відповідальності кожної людини за наслідки своєї діяльності. Сприйняття та розуміння української культури як соціально-історичного феномена допоможе кваліфіковано аналізувати, систематизувати, класифікувати та створювати оптимальні моделі процесів духовного, соціально-політичного та культурно-мистецького життя. Культурологічна освіта покликана готувати молодь до самостійної орієнтації в сучасному світі, сприяти взаєморозумінню й продуктивному спілкуванню представників різних культур.

Програмою курсу передбачено вивчення: основних питань теорії культури як науки; з’ясування найхарактерніших підходів до визначення української культури як складного суспільно-історичного явища; найголовніших концепцій культури; розвитку української культури від прадавніх часів до наших днів; історії української культури в її взаємозв’язках зі світовою культурою; розгляд досягнень українського народу впродовж тривалої боротьби за національну незалежність та власну державність.

Мета курсу – сформувати усвідомлене розуміння ролі та призначення культури в житті цивілізованого суспільства й людини; залучити студентів до вітчизняної культурної спадщини, допомогти усвідомити місце української культури у світовому культурному процесі; сприяти подоланню розриву між достатньо високим рівнем професійної підготовки та низьким загальнокультурним розвитком випускників ВНЗ; формувати гуманістичний світогляд, заснований на пріоритеті загальнолюдських цінностей; розвивати творчі здібності студентів як невід’ємну частину професійної підготовки.

Завдання курсу – дати студентам базові знання про сутність культури, її структуру та функції, закономірності розвитку; поглибити набуті знання з історії української культури; сформувати навички та вміння самостійного мислення й аналізу закономірностей культурних процесів, застосування знань з історії української культури для визначення лінії особистої поведінки в умовах розмаїття культур.

У результаті вивчення курсу студенти повинні

знати:

основні культурологічні поняття;

· основи та підходи до розуміння культури як складного історичного явища;

· основні філософські концепції культури, зміст яких відображає характер культурно-історичного розвитку світової та української культури;

· досягнення українського народу на кожному історичному етапі з часів трипільської культури до наших днів;

· специфіку української культури як складової частини культурно-світового процесу;

· систему програмування власного художнього та етичного саморозвитку;

вміти:

· вирізняти основні методологічні підходи до визначення суті, змісту та характеру цінностей культури;

· орієнтуватися в основних філософських концепціях культури;

· знаходити тип, характер, історичний контекст тих чи інших духовних цінностей, виходячи з засвоєних знань із історії вітчизняної культури;

· вільно орієнтуватися в логіці розвитку української культури;

Міжпредметні зв’язки зумовлені тим, що «Історія української культури» – це складна синтетична дисципліна, всі поняття якої визначаються філософією, а явища культури розглядаються у процесі їх історичного розвитку. Вивчаючи курс, студенти знайомляться з пам’ятками архітектури, мистецькими стилями й напрямами, соціологічними процесами, різними формами релігії. Тому передумовами вивчення предмета «Історія української культури» є такі дисципліни: «Філософія», «Історія України», «Соціологія», «Релігієзнавство», «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Риторика», «Правознавство».

Програмою курсу «Історія української культури» передбачено лекційні та семінарські заняття, індивідуальна та самостійна робота студента.

Індивідуальна робота студента (під керівництвом викладача) передбачає вивчення окремих тем, виконання творчих завдань, навчальних проектів.

Результатами виконання самостійної роботи є написання доповідей, підготовка та участь у творчих вечорах і фестивалях, екскурсії до визначних пам’яток культури, відвідування театрів, музеїв, мистецьких виставок.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських занять, перевірки виконання індивідуальної та самостійної роботи.

Під час проведення семінарських занять застосовуються такі засоби контролю: усне опитування та перевірка самостійної роботи студента.

Перевірка виконання індивідуальної роботи здійснюється на заняттях, що проводяться за окремим графіком.

Поточно-модульний контроль здійснюється під час проведення модульної контрольної роботи на останньому семінарському занятті.

Форма проведення модульної контрольної роботи – письмова робота (відповідь на питання), виконання тестових завдань, захист навчальних проектів.

 

ОПИС ДИСЦИПЛІНИ «Історія української культури»

 

Предмет курсу: основні питання теорії культури як науки; з’ясування найхарактерніших підходів до визначення української культури як складного суспільно-історичного явища; філософські концепції розвитку культури; розвиток української культури від прадавніх часів до наших днів; історія української культури в її взаємозв’язках зі світовою культурою; розгляд досягнень українського народу впродовж тривалої боротьби за національну незалежність та власну державність.

 

 

Мета: Студенти повинні засвоїти необхідний мінімум теоретичних знань про сутність, структуру, функції, закономірності та основні історичні типи культури. Вивчення курсу повинно сприяти гармонійному поєднанню спеціальних та гуманітарних знань, виробленню професійної етики й моральності, виявленню творчих здібностей, критичному, свідомому сприйняттю різноманітних національно-культурних, етноконфесійних та інших явищ; орієнтації у світі культурних символів, мистецьких стилів та напрямів.

Передумови вивчення: «Історія України», «Філософія», «Соціологія», «Релігієзнавство», «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Риторика», «Правознавство».