Судові доручення та правова допомога в цивільному процесі

Всього годин – 12, у т.ч. лекції – 2, практичних - 4, самостійна робота – 6.

Практичне заняття № 1.

Питання для обговорення:

1. Поняття, види і значення судового доручення в міжнародному цивільному процесі.

2. Види порядків зносин між державами щодо надіслання і виконання судових доручень.

3. Правове регулювання надіслання виконання судових доручень в Україні.

4. Процедурні особливості надіслання і виконання судових доручень.

5. Правове регулювання надіслання і виконання судових доручень у державах Європейського Союзу.

 

Методичні рекомендації для підготовки до практичного заняття

Як свідчить судова практика, нерідко український суд, який розглядає справу з іноземним елементом, постає перед необхідністю звернутися до установ юстиції іноземної держави з проханням про сприяння у проведенні певних процесуальних дій.

Предмет сучасної міжнародної правової допомоги є досить широким – це вручення повістки-повідомлення чи повістки про виклик до суду, проведення експертизи, огляду місця події, допиту справи чи свідка, вилучення і передання речових доказів тощо.

В першому питанні студенти повинні визначити поняття судового доручення, класифікувати судові доручення залежно від того, яка саме процесуальна дія є об’єктом судових доручень у міжнародному цивільному процесі та окреслити їх значення.

У міжнародній практиці склалося декілька порядків зносин між державами щодо надіслання і виконання судових доручень: дипломатичний, консульський, змішаний та безпосередній. Особливості цих порядків студенти мають встановити самостійно.

Загальні правила звернення судів України до іноземних судів із дорученням про виконання окремих процесуальних дій визначено ст. 76, 415 ЦПК та ст. 80 ЗУ «Про міжнародне приватне право». У силу специфіки відносин у сфері міжнародного цивільного процесу особливе значення має саме міжнародно-правове регулювання, яке здійснюється за допомогою норм багатосторонніх конвенцій та двосторонніх договорів. Зокрема, відносини в сфері надіслання і виконання судових доручень, зокрема, регулюють: Гаазька конвенція з питань цивільного процесу 1964 р., Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або торговельних справах 1965 р., Конвенція про отримання за кордоном доказів з цивільних і торговельних справ 1970 р.

Відповідь на четверте питання передбачає встановлення процедурних особливостей надіслання і виконання судових доручень. Вимоги щодо змісту і форми доручення, з яким суд України може звернутися до іноземних судів, встановлено договорами України, у чинному внутрішньому законодавстві відсутні положення з цього питання. Керуючись міжнародними договорами України студентам треба з’ясувати реквізити судових доручень України, мову доручення, строк виконання, можливість відмови у виконанні судового доручення.

Сучасне право Європейського Союзу регулює суспільні відносини на території 27 держав-членів. У процесі інтеграції цим державам вдалося віднайти та апробувати механізми вирішення багатьох правових проблем, в тому числі і в сфері цивільного судочиснтва. Студенти повинні проаналізувати Постанову Ради ЄС № 1393/2007 про вручення в державах-учасницях судових і несудових документів з цивільних та торговельних справ від 13 листопада 2007 р. та Постанову Ради ЄС № 1206/2001 про співробіництво між судами держав-членів у сфері зібрання доказів у цивільних і торговельних справах, виділити основні шляхи розв'язання проблем в сфері надання судових доручень країнам ЄС.

Завдання для самоконтролю:

1. Що таке судове доручення?

2. Що є предметом сучасних судових доручень?

3. Які критерії класифікації судових доручень?

4. Які порядки зносин між державами щодо надіслання і виконання судових доручень Вам відомі?

5. Які конвенції, підготовлені під егідою Гаазької конференції з міжнародного приватного права регулюють питання надання судових доручень?

6. Назвіть договори України про правову допомогу щодо судових доручень.

7. Які реквізити має містити судове доручення?

8. Якою мовою складається судове доручення?

9. В який строк судове доручення повинно бути виконане?

10. Чи можлива відмова у виконанні судового доручення?

11. Як вирішується питання судових доручень у державах Європейського Союзу?

Тематика рефератів:

1. Судові доручення в міжнародному та внутрішньому цивільному процесі.

2. Договори України про правову допомогу щодо судових доручень.

3. Проблематика надіслання і виконання судових доручень України.

Нормативні акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. (розділи І, II, VIII, XII, XV).

2. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р.

3. Про міжніродні договори України: Закон України від 29 червня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 50. – Ст. 540.

4. Гаазька конвенція з питань цивільного процесу 1954 р.

5. Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або торговельних справах 1965 р.

6. Конвенція про отримання за кордоном доказів з цивільних і торговельних справ 1970 р.

7. Постанова Ради ЄС № 1393/2007 про вручення в державах-учасницях судових і несудових документів з цивільних та торговельних справ від 13 листопада 2007 р.

8. Постанова Ради ЄС № 1206/2001 про співробіництво між судами держав-членів у сфері зібрання доказів у цивільних і торговельних справах.

Практичне заняття № 2.

Питання для обговорення:

1. Поняття правової допомоги. Правова характеристика Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах.

2. Двосторонні договори України про правову допомогу.

 

Методичні рекомендації для підготовки до практичного заняття

Правова допомога між державами у цивільних справах – це порядок зносин між державами, який полягає у тому, договірні сторони надають один одному правову допомогу шляхом виконання процесуальних і інших дій, передбачених законодавством запитуваної Договірної Сторони, зокрема складання і пересилання документів, проведення обшуків, вилучення, пересилання і видачі речових доказів, проведення експертизи, допиту сторін, свідків, експертів, визнання і виконання судових рішень по цивільним справам, вироків у частині цивільного позову, виконавчих написів, а також шляхом вручення документів.

Важливим міжнародним актом з цього питання є Конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 р. На основі її положень студенти мають визначити порядок спілкування сторін Конвенції, обсяг правової допомоги, порядок доручення про вручення документів, дійсність документів, інформацію з правових питань.

Серед міжнародних нормативних актів про правову допомогу слід зазначити двосторонні договори між державами. В другому питанні потрібно з’ясувати з якими державами Україна уклала договори про правову допомогу, їх основні положення, зокрема щодо: мови спілкування, порядку вручення документів та виконання судового доручення, повідомлення про час і місце виконання судового доручення, відшкодування витрат, умов визнання та виконання рішень, обміну інформацією.

 

Тематика рефератів:

1. Екстрадиція у міжнародному цивільному процесі.

2. Проблемні аспекти надання правової допомоги між державами.

Нормативні акти:

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. (розділи І, II, VIII, XII, XV).

2. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р.

3. Про міжніродні договори України: Закон України від 29 червня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - № 50. – Ст. 540.

4. Про ратифікацію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах // Закон України від 10 листопада 1994 р. // Відомості Верховної Ради України.- 1994. - № 46. – Ст. 417.

5. Про ратифікацію Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 р.: Закон України від 3 березня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України.- 1998. - № 26. – Ст. 162.

6. Договір між Україною та Республікою Болгарія про правову допомогу в цивільних справах 2004 р.

7. Договір між Україною та Ісламською Республікою Іран про правові відносини та правову допомогу в цивільних і кримінальних справах 2004 р.

8. Договір між Україною та Корейською Народно-Демократичною Республікою про правову допомогу в цивільних та кримінальних справах 2003 р.

9. Договір між Україною та Республікою Куба про правові відносини та правову допомогу в цивільних та кримінальних справах 2003 р.

10. Договір між Україною та Румунією про правову допомогу та правові відносини в цивільних справах 2002 р.

11. Договір між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах 2001 р.

12. Договір між Україною та Угорською Республікою про правову допомогу в цивільних справах 2001 р.

ТЕМА № 26