Матеріали контролю підготовчого етану заняття

1. В якому лікарському контролі визначається перспективність виду спорту для індивіда?

- при первинному обстеженні спортсмена.

2. Основні параметри фізичного навантаження в тренувальному процесі спортсмена?

- інтенсивність, тривалість, щільність заняття.

3. Адекватність інтенсивності фізичного навантаження в тренувальному процесі визначається в якому виді лікарського контролю?

- в оперативному.

4. Яким видом лікарського контролю визначається ступінь стомлення спортсмена і повнота відновлення організму спортсмена після тренування?

- поточним.

5. Для чого проводиться поточний лікарський контроль?

- для вирішення питань повторення тренування і допустимого характеру навантаження в ньому.

6. На що вказує підвищення симпатотонії при поточному контролі?

- на надмірне, неадекватне навантаження в тренуванні і невідновлення організму спортсмена.

7. Що діагностує гіпертонічна реакція на пробу Мартіне-Кушелевського при поточному контролі?

надмірне, неадекватне навантаження в проведеному тренуванні, недовідновлення організму спортсмена.

8. Які типи реагування системи кровообігу на фізичне навантаження під час тренування можуть бути?

- нормотонічний, гіпертонічний, астенічний, дістонічний, степеневий.

9. Як можна визначити щільність тренувального заняття?

- віднести час виконання фізичних вправ до всього часу заняття і помножити на 100.

10. Як зміниться індекс Робінсона (подвійний добуток) після циклу ефективних тренувань на стандартне навантаження? - зменшиться більш, ніж на 20 одиниць.

11. На які частини можна розділити тренувальне заняття?

- ввідну (розминку), основну і заключну.

 

12. Якими показниками функціонування системи кровообігу визначається інтенсивність фізичного навантаження?

- ЧСС, АТ.

13. Якими показниками характеризується астенічний тип реагування системи кровообігу на фізичне навантаження в тренуванні спортсмена?

- надмірним (більше, ніж зазначено лікарем), прискоренням пульсу і зменшенням АТ.

15. Про що свідчить зменшення тонусу симпатичного відділу ВНС після циклу тренувань?

- про позитивний ефект тренувального процесу.

16. Які позитивні зміни в фізичному розвитку спортсмена після ефективних тренувань?

- покращується постава, підвищується рельєфність мускулатури, її тонус і сила, зменшуються жирові відкладення.

17. Якими показниками можна визначити економізацію функції системи кровообігу під впливом ефективних тренувань?

- зменшенням ЧСС спокою і при стандартному фізичному навантаженні.

 

Матеріали основного етапу заняття (відповісти на поставлені запитання за результатами лікарсько-педагогічного контролю за спортсменами чоловічої статі, 20 років під час тренування тривалістю 45 хвилин)

Показники, час їх визначення

Варіанти

До заняття ЧСС за 10 сек АТ, мм рт.ст

110/70

100/60

110/60

120/65

125/70

115/70

115/70

110/70

110/70

120/70

120/80

110/60

В кінці ввідної частини ЧСС за 10 сек АТ, мм рт.ст Час визначення, хв..

110/65

100/60

115/65

140/75

120/80

130/80

135/70

140/50

125/65

110/75

135/70

115/65

Після самого інтенсивного навантаження ЧСС за 10 сек АТ, мм рт.ст Час визначення, хв..

140/60

120/60

105/70

165/80

115/80

170/50

145/75

170/10

145/65

105/80

145/75

105/70

В кінці заняття ЧСС за 10 сек АТ, мм рт.ст Час визначення, хв..

110/70

115/65

105/70

160/70

115/80

135/60

125/75

160/30

130/70

105/80

120/70

105/70

Тривалість заключної частини, хв..

Активний час, хв..

Контрольні запитання: 1. Визначити моторну щільність заняття; 2. Розрахувати тренувальну ЧСС, при який активізується 40 % хронотропного резерву для ввідної частини та 80 % - для основної частини; 3; 3. Визначити відповідні рівні систолічного тиску для тренувальних ЧСС; 4. В який частині тренування найінтенсивніше навантаження?; 5. Які показники контролю про це свідчать?;

6. Інтенсивність тренувального навантаження за даними показників контролю відповідає, перевищує, недостатня функціональним можливостям спортсмена?; 7. Який вид лікарського контролю був використаний?; 8. Який ефект впливу тренування визначався? 9. Дати рекомендації тренеру і спортсмену щодо інтенсивності навантаження для всіх частин заняття (збільшити, зменшити, залишити таку ж)

10. Який кумулятивний ефект від таких тренувань можна чекати, якщо їх затвердити (позитивний, негативний, відсутній)?.

 

Один з варіантів ситуаційної задачі для самостійного вирішення

При проведенні первинного комплексного ЛПК одержані слідуючи результати: 1) першу ступінь фізичного навантаження потужністю 100 Вт виконано з ЧСС 120 за хв., потужність другого навантаження 150 Вт виконано з ЧСС 150 за хв..;

2) при ортопробі ЧСС збільшилась на 35 за хв.., АТ не змінився;

При обстеженні спортсмена через 6 місяців тренувань:

1) першу ступінь фізичного навантаження потужністю 100 Вт виконано з ЧСС 106 за хв., потужність другого навантаження 150 Вт виконано з ЧСС 140 за хв..;

2) при ортопробі ЧСС збільшилась на 10 за хв.., АТ не змінився

 

Контрольні запитання

1. Визначити фізичну працездатність та МСК при первинному і повторному обстеженні, оцінити її в динаміці;

2. Оцінити ортопробу в динаміці.

3. Чи правильно побудований тренувальний процес?

4. Який вид ЛПК був використаний для визначення впливу тренувань на організм спортсмена?

5. Який ефект впливу тренувань на організм визначався?

6. Як змінився функціональний стан спортсмена під впливом тренувань?

 

На наступний день після змагань цьому ж спортсмену проведена ортостатична проба. До проби -ЧСС 60 за хв.., АТ 120/80 мм рт.ст. у відповідь на пробу – ЧСС 78 за хв.., АТ 110/80 мм рт.ст.

 

Контрольні запитання

7. Реакцію на пробу можна характеризувати як: 1.-нормальну, 2-патологічну, 3-парадоксальну?

8. Проба, що використана, відноситься до проб 1 – з динамічним фізичним навантаженням, 2- зі зміною умов зовнішнього середовища, 3 – зі зміною положення тіла у просторі.

9. За допомогою вказаної проби проводився: 1-оперативний лікарський контроль, 2-поточний контроль, 3- етапний лікарсько-педагогічний контроль.

10. Надати рекомендації щодо тренувального процесу.

 

Література

1. Лікувальна фізкультура та спортивна медицина, - підручник для студентів вищих навчальних закладів. - під ред. Клапчука В.В., Дзяка Г.В.. – Київ – 1995

2. Лечебная физкультура и врачебный контроль, - учебник для студентов медицинских институтов. – под ред. Епифанова В.А. и Апанасенко Г.Л. – Москва. – 1990.

3. Детская спортивная медицина. Руководство под ред. Тихвинского С.Б., Хрущева С.В. М., Медицина.–1991.- 558 с.

4.Спортивная медицина под ред. А.В.Чаговадзе, Л.К.Бутченко. – М., Медицина. – 382 с.

5.Методические основы подготовки и проведения учебных занятий в медицинских вузах. – Киев. – 1997. – 64 с.

 

 

Додаток 1 – Розподіл студентів намедичні групи для занять фізичним вихованням в учбових закладах

 

Група	Медична характеристика групи	Допустимі фізичні навантаження
Основна	Особи без відхилень в стані здоров’я та ті, що мають незначні відхилення в стані здоров’я при достатньому фізичному розвитку	Заняття за учбовими програмами в повному обсязі; заняття в одній з спортивних секцій, участь в змаганнях
Підготовча	Особи з недостатнім фізичним розвитком і слабкою фізичною підготовленістю, без відхилень або з незначними відхиленнями в стані здоров’я	Заняття за учбовими програмами фізичного виховання при умові більш поступового засвоєння комплексу рухових навиків і вмінь, особливо зв’язаних з високими вимогами до організму. Додаткові заняття для підвищення рівня фізичної підготовленості.
Спеціальна	Особи з відхиленнями в стані здоров’я постійного або тимчасового характеру, які вимагають обмеження фізичних навантажень, допущені до виконання навчальної і виробничої роботи.	Заняття за спеціальними учбовими програмами

Додаток 2 -Зміни ЕКГ після проби з фізичним навантаженням

 

Показники	Стан спокою	Характер змін
Фізіологічний	Патологічний
Інтервальні
Ритм, ЧСС	Синусовий	Синусовий, ≤ 200 мінус вік	Поява вузлового ритму, екстрасистолії, > 200 мінус вік
P-Q	0,12” – 0,20”	Не змінюється або трохи зменшується	Збільшується
QRS	0,06” – 0,09”	Не змінюється або трохи зменшується	Збільшується
S-Т	0,08” ізоелектричний	Ізоелектричний або зміщується від ізолінії не більше, ніж на 2 мм	Зміщується від ізолінії більш, ніж на 2 мм
Q-Т	К х √ R-R, де К чол. = 0,37, К жін. = 0,40	Не перевищує норму більш, ніж на ± 0,04”	Збільшується порівняно з нормою біль, ніж на ± 0,04”
Амплітудні
Р	1,5 – 2,5 мм 0.11	Сплощується в І відведенні і збільшується ≤ 3 мм в ІІ відведенні	Збільшується в І-ІІ відведеннях більше 3 мм, розщеплюється
R	>5 мм	Не змінюються або збільшується	Зменшується на 50% відносно спокою
Т	3 – 6 мм 0,20”	Збільшується амплітуда	Сплющується на 25 % і більше відносно спокою, розщеплюється, стає негативним, збільшується в 3 і більше разів
		Відновлення ЕКГ на протязі 3-5 хв.	Відновлення ЕКГ більше 5 хв.

 

Тема 5