Загальний розрахунок годин лекцій,

Вступ

Адміністративне право – одна з фундаментальних навчальних дисциплін, основною метою вивчення якої є надання студентам знань щодо правового забезпечення реалізації прав, свобод та інтересів громадян у відносинах з органами державного управління (їх представниками). Дисципліна передбачає також засвоєння знань щодо порядку здійснення державного управління, його форм і методів, особливостей управлінського впливу у різних сферах суспільного життя.

Опанування дисципліни відбувається у формі лекцій, практичних (семінарських) занять, індивідуальних і групових консультацій для студентів, виконання студентами самостійних завдань, а також науково-дослідницької роботи студентів.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні:

- знати предмет, метод і систему адміністративного права, зв’язок цієї галузі права з державним управлінням; основні проблеми науки адміністративного права; поняття та ознаки адміністративно-правових норм і відносин; суб’єктів адміністративного права та елементи їх статусу; функції, принципи, форми і методи державного управління; поняття адміністративного примусу та види його заходів; поняття та ознаки адміністративної відповідальності; поняття і принципи адміністративного процесу; сутність адміністративної юстиції та поняття адміністративного судочинства; способи забезпечення законності і дисципліни в державному управлінні та спеціальні адміністративно-правові режими; особливості галузевого, міжгалузевого і регіонального державного управління; правові основи і організацію управління економікою, соціально-культурною та адміністративною сферами;

- вміти використовувати отримані знання в практичній діяльності; вільно орієнтуватися в системі нормативно-правових актів, якими регламентуються відносини у сфері державного управління; аналізувати й коментувати відповідні нормативні положення; прогнозувати напрямки здійснення реформ у зазначеній сфері; користуватися сучасною науковою і спеціальною літературою, електронними юридичними базами даних, іншими інформаційними джерелами.

Враховуючи численність нормативно-правових актів, якими регламентуються відносини у сфері державного управління, студентам пропонується при опануванні навчальної дисципліни «Адміністративне право» здійснювати пошук необхідних актів на Інтернет-сайті htth://portal.rada.gov.ua.

Матеріал навчального посібника подано з урахуванням вимог, які ставляться при запровадженні модульного принципу організації навчального процесу. Для полегшення сприйняття матеріалу до посібника включено перелік основних термінів, що використовуються при регулюванні відносин у сфері державного управління.

 

 

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВО»

Затверджена Вченою Радою академії

(протокол № 11 від 29 червня 2007 р.)

Розділ I. Державне управління

Та адміністративне право україни

Державне управління і виконавча влада

Управління як соціальне явища. Мета та види управління. Поняття, сутність і ознаки державного управління. Суб’єкти та об’єкти державного управління. Принципи державного управління, їх види. Сутність виконавчої влади. Співвідношення виконавчої влади, державного управління та адміністративного права.

Предмет, метод і система адміністративного права України

Адміністративне право як галузь права. Предмет адміністративного права. Зв’язки адміністративного права з іншими галузями українського права. Метод адміністративного права. Принципи адміністративного права, особливості їх класифікації. Система адміністративного права. Наука адміністративного права.

Адміністративно-правові норми

Поняття адміністративно-правової норми. Особливості норм адміністративного права. Структура норми адміністративного права. Види адміністративно-правових норм. Особливості адміністративно-процесуальних норм. Реалізація адміністративно-правових норм. Поняття джерела адміністративного права. Система та види джерел адміністративного права. Конституція як основне джерело адміністративного права. Систематизація адміністративного права.

Адміністративно-правові відносини

Поняття адміністративно-правових відносин. Риси адміністративно-правових відносин. Види адміністративно-правових відносин. Суб’єкти та об’єкти адміністративно-правових відносин. Підстави виникнення, зміни або припинення адміністративно-правових відносин.

 

Розділ II. СУБ’ЄКТИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ.

ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Громадяни як суб’єкти адміністративного права України

Поняття та складові адміністративно-правового статусу громадянина. Адміністративна правоздатність громадянина. Адміністративна дієздатність громадянина. Права та обов’язки громадян у сфері державного управління. Особливості адміністративно-правового статусу іноземців та осіб без громадянства.

Об’єднання громадян як суб’єкти адміністративного права України

Поняття об’єднання громадян. Види об’єднань громадян. Порядок створення об’єднань громадян та припинення їх діяльності. Легалізація об’єднань громадян. Політичні партії, порядок їх реєстрації. Адміністративно-правовий статус громадських організацій. Адміністративно-правовий статус політичних партій. Правове положення релігійних організацій. Відповідальність за порушення законодавства про об’єднання громадян.

Органи виконавчої влади в Україні

Поняття, ознаки та правове становище органів виконавчої влади. Місце органів виконавчої влади в системі державного апарату. Види органів виконавчої влади. Система органів виконавчої влади.

Кабінет Міністрів України в системі органів державної влади. Основні завдання Кабінету Міністрів України. Правові засади діяльності Кабінету Міністрів України. Склад і порядок формування Кабінету Міністрів України. Компетенція та форми діяльності Кабінету Міністрів України. Повноваження Кабінету Міністрів України у відносинах з органами виконавчої влади, Президентом України, Верховною Радою України та її органами. Відносини Кабінету Міністрів з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян. Акти Кабінету Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади, їх види. Міністерства в системі центральних органів виконавчої влади. Державні комітети в організаційно-правовому механізмі виконавчої влади. Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Місцеві органи виконавчої влади. Органи місцевого самоврядування

Система місцевих органів виконавчої влади. Правові засади організації та діяльності місцевих органів виконавчої влади. Основні завдання і функції місцевих органів виконавчої влади. Принципи і форми діяльності місцевих органів виконавчої влади. Повноваження місцевих державних адміністрацій. Акти місцевих державних адміністрацій.

Адміністративно-правовий статус органів місцевого самоврядування. Повноваження і форми діяльності органів місцевого самоврядування. Відносини місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування.

Державні службовці

Державна служба: поняття, види і принципи. Право на державну службу. Правове регулювання державної служби. Основні напрями державної політики у сфері державної служби.

Державні службовці: поняття і види. Посада та посадова особа: співвідношення понять. Основні права та обов’язки державних службовців. Етика поведінки державного службовця.

Проходження служби в державних органах та їх апараті: поняття і стадії. Прийняття на державну службу. Обмеження, пов’язані з прийняттям на державну службу. Способи зарахування на державну службу. Патронатна служба. Випробування при прийнятті на державну службу. Декларування доходів державних службовців. Присяга державних службовців. Обмеження, пов’язані із перебуванням на державній службі. Службова кар’єра. Організаційно-правові засади класифікації посад державних службовців. Ранги державних службовців. Стажування державних службовців. Навчання і підвищення кваліфікації державних службовців. Матеріальне та соціально-побутове забезпечення державних службовців. Заходи дисциплінарного впливу, які застосовуються до державних службовців. Підстави припинення державної служби. Відставка державного службовця як підстава припинення державної служби.

Форми державного управління

Поняття і види форм державного управління Правові та неправові форми державного управління: поняття та юридичне значення.

Правові акти державного управління: поняття та юридичне значення. Класифікація актів державного управління. Нормативні та індивідуальні акти управління. Адміністративний договір як форма державного управління: ознаки, суб’єктний склад, особливості правового регулювання та сфера застосування. Процесуальні форми управління.

Взаємозв’язок функцій і форм державного управління.

 

В ДЕРЖАВНОМУ УПРАВЛІННІ

Управління освітою і наукою

Організаційно-правові засади освітньої діяльності в Україні. Система органів управління освітою. Види органів управління освітою. Повноваження Міністерства освіти і науки України. Повноваження Вищої атестаційної комісії України. Компетенція місцевих органів виконавчої влади в галузі освіти. Компетенція органів місцевого самоврядування в галузі освіти. Органи управління навчальними закладами. Повноваження керівника навчального закладу.

Правові засади державного управління наукою. Основні принципи державного управління науковою діяльністю. Система органів управління наукою. Завдання Національної академії наук України. Галузеві академії наук. Статус і завдання Академії правових наук України.

ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Т е м а 1. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ І ВИКОНАВЧА ВЛАДА

(для самостійної роботи)

П л а н

1. Управління як соціальне явище.

2. Поняття та особливості державного управління.

3. Сутність виконавчої влади.

4. Співвідношення виконавчої влади та державного управління.

 

Л і т е р а т у р а

Бакуменко В.Д., Надолішній П.І. Теоретичні та організаційні засади державного управління: Навч. посіб. – К.: Міленіум, 2003. – С. 5 – 24. Макаренко О. Щодо співвідношення понять “орган виконавчої влади” та “орган державного управління” // Право України. – 2000. – № 6. – С. 23 – 26.

Малиновський В.Я. Державне управління: Навч. посіб. – Луцьк: Вежа, 2000. – 576 с.

 

Т е м а 2. ПРЕДМЕТ, МЕТОД І СИСТЕМА

З а в д а н н я

1. Громадянин К. подав документи до конкурсної комісії на заняття посади заступника керівника Головної аналітичної служби Секретаріату Президента України. Конкурсна комісія зажадала від К. відомостей про його доходи і зобов’язання фінансового характеру та вклади в банках членів його сім’ї. Громадянин К. відмовився надати таку інформацію, посилаючись на недоторканість особистого життя й таємницю вкладів, тому конкурсна комісія відмовила йому в розгляді документів.

Чи законне рішення комісії? Дайте обґрунтовану відповідь.

2. В одному з управлінь Міністерства освіти і науки України проводилось атестування державних службовців. Державним службовцям О. та П. про проведення їх атестування було повідомлено за 5 днів до засідання атестаційної комісії.

На засіданні атестаційної комісії, яка складалась із двох членів – голови та секретаря, було прийнято рішення про невідповідність О. та П. займаним посадам. За наказом міністра О. та П. звільнено з займаних посад як таких, що «не пройшли атестування».

Чи законне рішення відносно О. та П.? Який порядок проведення атестування державних службовців? Куди О. та П. можуть звернутися за захистом своїх прав?

3. Лейтенанта міліції Р. було звільнено з органів внутрішніх справ у зв’язку з тим, що він, будучи у нетверезому стані, нецензурно лаявся у громадському місці. Про таку поведінку Р. йшлося у протоколі про адміністративне правопорушення, який згідно із ст. 15 КУпАП був надісланий начальнику лейтенанта міліції Р. для вирішення питання про відповідальність останнього.

Вирішить питання про законність звільнення Р. з органів внутрішніх справ.

4. Начальник одного з управлінь у складі державної адміністрації області гр. М. придбав за свої кошти та на своє ім’я на аукціоні пакет акцій підприємства, що приватизується.

За рішенням суду гр. М. був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення спеціальних обмежень (заняття підприємницькою діяльністю), які встановлені щодо осіб, уповноважених на виконання функцій держави.

Чи законне рішення суду? Відповідь обґрунтуйте.

 

Н о р м а т и в н о – п р а в о в і а к т и та л і т е р а т у р а

Про державну службу: Закон України від 16.12.93 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490 (з наступ. змін. та доп.).

Про боротьбу з корупцією: Закон України від 05.10.95 р. // Там же. – 1995. – № 34. – Ст. 266 (з наступ. змін. та доп.).

Коломоєць Т., Гулєвська Г. Етичні засади діяльності державних службовців: передумови та пріоритети правового регулювання в Україні // Право України. – 2006. – № 10. – С. 60 – 64.

Янчук О. Патронатна служба в органах державної влади України // Право України. – 2005. – № 2. – С. 67 – 70.

 

Т е м а 10. ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ, ЇХ ВИДИ

(для самостійної роботи)

П л а н

1. Поняття функцій державного управління.

2. Види функцій державного управління.

 

Л і т е р а т у р а

Дацій О. Адаптація функцій державного управління до інноваційного розвитку // Вісник Національної Академії державного управління при Президентові України. – 2004. - № 3. – С. 50-55.

Скрипнюк О.В. Забезпечення прав людини – головна мета державного управління //Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2006. - № 5. – С. 59-69.

Марченко В.Б. Концептуальне розуміння державного управління, як методологічна основа правового регулювання управлінських функцій державних органів // Часопис Київського ун-ту права. –2006. - № 4. – С. 106-111.

 

Т е м а 11. ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

О с н о в н і п и т а н н я

1. Поняття форм державного управління, їх види.

2. Види правових актів управлення та вимоги до них.

3. Порядок прийняття та чинність правових актів управління.

З а в д а н н я

1. Головний державний санітарний лікар області за результатами перевірки дотримання санітарного законодавства всіма суб’єктами господарювання, які зареєстровані в області і ввозять на її територію з-за кордону сировину для виготовлення харчових продуктів, ухвалив рішення у формі постанови. Зазначеним рішенням санітарний лікар тимчасово заборонив реалізацію окремих видів сировини до отримання висновків санітарно-епідеміологічної експертизи, а також заборонив виробництво та вилучив з обігу харчові продукти, виготовлені з використанням такої сировини.

За ініціативою державного санітарного лікаря була проведена нарада за участю представників обласної державної адміністрації, органів місцевого самоврядування, митної служби, а також інших зацікавлених осіб, на якій обговорювалися питання забезпечення дотримання законодавства у даній сфері.

Чи відповідає рішення головного санітарного лікаря області вимогам законодавства? Дайте обґрунтовану відповідь. Охарактеризуйте форми управлінської діяльності, обрані представником влади у наведеній ситуації.

2. Наказом Державної податкової адміністрації України затверджено узагальнююче податкове роз’яснення щодо застосування Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва». У роз’ясненні відзначено, що доходи державних та комунальних підприємств не можуть оподатковуватися за спрощеною системою.

В наказі Державна податкова адміністрація України підкреслює, що зазначене податкове роз’яснення надане на підставі п. 4.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Дайте юридичний аналіз ситуації. Яка форма управлінської діяльності обрана у даному випадку органом виконавчої влади?

3. Голова Київської міської державної адміністрації видав розпорядження «Про деякі заходи щодо впорядкування руху вантажного транспорту в м. Києві», яким передбачив, що у центральну частину міста вантажні автомобілі і механічні транспортні засоби можуть заїжджати лише за наявності спеціальних перепусток. На виконання розпорядження наказом Головного управлінням транспорту, зв’язку та інформатизації міської державної адміністрації затверджено Положення про порядок оформлення документів та видачі дозволів (перепусток) для заїзду вантажних автомобілів та механічних транспортних засобів в центральну частину м. Києва. Зазначений наказ зареєстрований а Головному управлінні юстиції в м. Києві.

Дайте юридичний аналіз ситуації. Чи відповідають дані акти чинному законодавству?

4. Міська рада прийняла рішення «Про встановлення правил додержання тиші у місті та громадських місцях», згідно з яким під час проведення на центральних вулицях міста зборів, мітингів, демонстрацій та інших масових заходів заборонено використовувати мікрофони й гучномовці, гучний спів і викрики, а також інші джерела побутового шуму.

Чи відповідає зазначене рішення вимогам закону? Дайте обґрунтовану відповідь.

Л і т е р а т у р а

Афанас’єв К.К. Адміністративні договори: реалії та перспективи: Монографія. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2004. – 180 с.

Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – С. 207 – 238.

Правові акти управління як провідна форма реалізації повноважень органів виконавчої влади // Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Ін Юре, 2002. – С. 284 – 289.

 

Т е м а 12. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ МЕТОДИ

О с н о в н і п и т а н н я

1. Поняття адміністративно-правових методів, їх види.

2. Поняття і риси адміністративного примусу.

3. Класифікація заходів адміністративного примусу.

З а в д а н н я

1. Інспектор державної пожежної охорони, проводячи перевірку дотримання правил пожежної безпеки в супермаркеті ТОВ „Сніг”, виявив низку порушень. Зокрема, недотримання вимог щодо обладнання торгівельного залу створило загрозу виникнення пожежі, а відсутність запасного виходу у разі виникнення пожежі перешкоджатиме евакуації людей. За результатами перевірки директорові ТОВ „Сніг” було направлено припис про усунення виявлених порушень. Робота супермаркету була припинена. Директор звернувся зі скаргою до районного прокурора. На його думку, слід встановити винних у недотриманні правил протипожежної безпеки й притягнути їх до відповідальності, а не створювати умови, за яких юридична особа несе збитки.

Дайте мотивовану відповідь на скаргу.

2. У зв’язку з поширенням у місті захворювання на дифтерію студентам вузу було зроблено профілактичне щеплення. Даючи юридичну оцінку зазначеним заходам, студенти юридичного вузу С. і Г. засперечались: перший відніс щеплення до числа заходів адміністративного примусу, а другий – заперечував.

Ваша думка з цього питання. Свою відповідь обґрунтуйте.

3. Громадянин Н., який вчинив дрібне хуліганство, був затриманий працівником міліції за допомогою співробітника митної служби, який проходив поряд. Працівник міліції вдягнув наручники та наніс удар гумовою палицею гр. Н за те, що той відмовився сідати в патрульну машину.

Визначте правомірність дій працівника міліції. Якщо ви дійдете висновку, що вони неправомірні, складіть проект скарги. Що б змінилось в ситуації за умови, що палицю і наручники застосував співробітник митної служби?

4. Громадянина Іспанії О., який перебував у транзитній зоні міжнародного аеропорту «Бориспіль», затримали працівники митної служби України. При затриманні О. пояснили, що його підозрюють у приховуванні предметів контрабанди, а тому він має бути підданий особистому огляду.

Громадянин Іспанії стверджував, що він не порушував закон, заперечував проти проведення особистого огляду й просив негайно запросити представника дипломатичної установи держави, громадянином якої він є. Працівники митної служби вимоги О. проігнорували й провели особистий огляд у присутності двох понятих.

Охарактеризуйте застосовані у даному випадку заходи. Чи відповідають дії працівників митних органів вимогам чинного законодавства? Відповідь обґрунтуйте.

Н о р м а т и в н о – п р а в о в і а к т и т а л і т е р а т у р а

Митний кодекс України: Офіц. видання. – К.: Ін Юре, 2002. – 404 с. (з наступ. змін. та доп.).

Правила застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку: Затв. Постановою Ради Міністрів УРСР від 27.02.91 р. // ЗП Уряду УРСР. – 1991. – № 3. – Ст. 18 (з наступ. змін. та доп.).

Коломоєць Т.О. Адміністративний примус в публічному праві України: теорія, досвід та практика реалізації: Монографія. – Запоріжжя: Поліграф, 2004. – 404 с.

Комзюк А.Т. Адміністративний примус: деякі загальні проблеми дослідження та правового регулювання в контексті забезпечення прав людини // Право України. – 2004. – № 4. – С. 46 – 49.

 

Т е м а 13. Поняття та основні риси адміністративної відповідальності, її законодавчі засади

(семінарське заняття)

П л а н

1. Поняття та основні риси адміністративної відповідальності, її відмінність від інших видів юридичної відповідальності.

2. Законодавство про адміністративні правопорушення, його особливості і місце у системі національного законодавства.

3. Законодавчі засади адміністративної відповідальності.

 

Н о р м а т и в н о – п р а в о в і а к т и т а л і т е р а т у р а

Кодекс України про адміністративні правопорушення // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – № 4. – С. 5 – 250 (з наступ. змін. та доп.).

Колпаков В. Адміністративна відповідальність: сутність, поняття і підстави // Вісник прокуратури. – 2003. – № 6. – С. 75 – 79.

Матіос А. Зміст та сутність адміністративної відповідальності // Право України. – 2006. – № 2. – С. 9 – 12.

 

Т е м а 14. АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЙОГО СКЛАД

О с н о в н і п и т а н н я

1. Поняття адміністративного правопорушення, його ознаки.

2. Склад адміністративного правопорушення.

З а в д а н н я

1. Міська рада прийняла рішення «Про адміністративну відповідальність за порушення громадського порядку», в якому встановила, що за дрібне хуліганство особа, яка вчинила правопорушення, має бути піддана штрафу або виправним робам строком до 15 діб.

Чи законне рішення міської ради? Обґрунтуйте свою відповідь.

2. За рішенням державного інспектора рибоохорони гр. П. притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення правил рибальства. В постанові про накладення адміністративного стягнення зафіксовано, що П. незаконним способом, використовуючи сітку, ловив рибу у ставку, який належить ТОВ “Світанок”. Прокурор опротестував дану постанову. В протесті відзначено, що гр. П. повинен відповідати за дрібне розкрадання колективного майна.

Порівняйте склади правопорушень, про які йдеться у завданні, та висловити свою точку зору щодо обґрунтованості позиції прокурора.

3. Чотирнадцятирічний С. учинив дрібне хуліганство. 15 січня 2006 р. щодо його матері гр. М. був складений протокол про адміністративне правопорушення, згідно з яким вона підлягає відповідальності за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення. При розгляді справи в суді М. пояснила, що вона не позбавлена батьківських прав, однак її син проживає окремо від неї та її чоловіка – у своєї бабусі, тому вона не може відповідати за виховання сина.

Яке рішення може постановити суд у даному випадку? Відповідь обґрунтуйте.

4. Громадяни Д. та Ц. – керівники різних акціонерних товариств з участю державного капіталу – використовували службовий автомобіль в особистих цілях. Автомобіль належав акціонерному товариству, головою якого був гр. Д. Інспектор ДАІ склав протокол про вчинення громадянами Д. та Ц. корупційного діяння. Протокол інспектор передав до суду.

Обґрунтуйте позицію суду щодо можливості притягнення до відповідальності громадян Д. та Ц.

 

Н о р м а т и в н о – п р а в о в і а к т и т а л і т е р а т у р а

Кодекс України про адміністративні правопорушення // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – № 4. – С. 5 – 250 (з наступ. змін. та доп.).

Про боротьбу з корупцією: Закон України від 05.10.95 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – № 34. – Ст. 266 (з наступ. змін. та доп.).

Зима О.Т. Адміністративна відповідальність юридичних осіб за Господарським кодексом України // Проблеми законності. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2005. – № 72 – С. 79 – 83.

Зуй В.В. Особливості складів та адміністративної відповідальності посадових осіб за корупційні діяння // Відповідальність посадових осіб за корупційну діяльність: Збірник матеріалів міжнародного науково-практичного семінару (11-12 травня 2001 р.). – Х.: Східно–регіональний центр гуманітарно–освітніх ініциатив, 2003. – С. 97 – 100.

Гуржій Т. Предмет адміністративного делікту // Право України. – 2006. – № 7. – С. 25 – 27.

 

Т е м а 15. СИСТЕМА ТА ВИДИ АДМІНІСТРАТИВНИХ СТЯГНЕНЬ.

За адміністративним правом

О с н о в н і п и т а н н я

1. Поняття, сутність і підстави дисциплінарної відповідальності.

2. Поняття та види матеріальної відповідальності.

З а в д а н н я

1. Державний інспектор з пожежного нагляду наклав на військовослужбовця К. штраф у розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян за грубе порушення правил пожежної безпеки. В постанові про накладення штрафу відзначалося, що К. в своїй квартирі збудував камін та розташував вихід димового ходу у вікні.

Чи законні дії інспектора з пожежного нагляду? У якому порядку може бути притягнутий до відповідальності військовослужбовець К. та які примусові заходи можуть бути до нього застосовані?

2. Сержант міліції Л. з дружиною і донькою повертався на машині з відпустки. В одному з населених пунктів він перевищив швидкість руху і не відреагував на вимогу інспектора ДАІ зупинитися. Через тридцять хвилин автомобіль, яким керував Л., було зупинено. Працівник ДАІ склав протокол про вчинення Л. адміністративного правопорушення й запропонував сплатити штраф. Л. не оспорював допущене порушення й погодився сплатити штраф.

Дайте правову оцінку діям працівника ДАІ. Як необхідно кваліфікувати діяння, вчинені Л.? В якому порядку притягаються до відповідальності працівники органів внутрішніх справ, які скоїли подібні порушення?

3. Працівник прокуратури Ф. 5 грудня 2006 р. був затриманий інспектором ДАІ за керування автомобілем у стані сп’яніння. Протокол про вчинення адміністративного правопорушення був направлений прокурору. Останній після ознайомлення з матеріалами справи й отримання пояснень від порушника видав наказ про накладення дисциплінарного стягнення на Ф. у вигляді звільнення. 30 січня 2007 р. Ф. оскаржив Генеральному прокуророві України наказ про його звільнення. У скарзі він не заперечував факт вчинення правопорушення, однак оспорював можливість застосування дисциплінарного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення.

Визначте законність наказу прокурора про звільнення Ф. Обґрунтуйте свою позицію щодо можливості задоволення скарги Ф.

4. Громадянин Х. 27 червня 2006 р. звернувся до суду із адміністративним позовом про визнання неправомірними дій начальника УМВС України у Волинській області щодо звільнення його зі служби в органах внутрішніх справ.

У позові зазначалося, що гр. Х. проходив службу на посаді оперуповноваженого Ківерцівського районного відділу внутрішніх справ. Наказом начальника УМВС України у Волинській області від 28 травня 2006 р. його звільнено з органів МВС України за п. 64 «е» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР за порушення дисципліни. На думку керівництва та атестаційної комісії УМВС в області порушення дисципліни, допущене Х., полягало в тому, що у нього 18 травня 2006 р. було виявлено незареєстровану заяву гр. П. про заподіяння потерпілому у 2002 році тілесних ушкоджень.

Позивач звільнення зі служби вважав незаконним, оскільки накладене стягнення, на його думку, не відповідає тяжкості вчиненого проступку. Він вказував, що за рік, який передував видачі оскаржуваного наказу, на нього дисциплінарні стягнення не накладались і він мав лише заохочення.

Обґрунтуйте позицію суду щодо рішення по цій справі.

 

Н о р м а т и в н о – п р а в о в і а к т и

Про статус суддів: Закон України від 15.12.92 р. // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 8. – Ст. 56.

Дисциплінарний статут Збройних Сил України: Затв. Законом України від 24.03.99 р. // Там же. – 1999. – № 22 – 23. – Ст. 197.

Дисциплінарний статут митної служби України: Затв. Законом України від 06.09.2005 р. // Там же. – 2005. – № 42. – Ст. 467.

Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України: Затв. Законом України від 22.02.2006 р. // Там же. – 2006. – № 29. – Ст. 245.

Дисциплінарний статут прокуратури України: Затв. Постановою Верховної Ради України від 06.11.91 р. // Там же. – 1992. – № 4. – Ст. 15.

Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі: Затв. Постановою Верховної Ради України від 23.06.95 р. // Там же. – 1995. – № 25. – Ст. 193 (з наступ. змін та доп.).

 

Т е м а 17. Адміністративний процес, ЙОГО ЗМІСТ

(для самостійної роботи)

П л а н

1. Адміністративний процес: поняття та особливості.

2. Суб’єкти адміністративного процесу.

3. Поняття і риси адміністративної юрисдикції.

 

Л і т е р а т у р а

Перепелюк В.Г. Адміністративний процес. – Чернівці: Рута, 2001. – 316 с.

Селіванов А.О. Адміністративний процес в Україні: реальність і перспективи розвитку правових доктрин. – К: Ін Юре, 2000. – С. 2 – 67.

 

Т е м а 18. ЗАГАЛЬНІ РИСИ, ПРИНЦИПИ ТА СТРУКТУРА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ

О с н о в н і п и т а н н я

1. Адміністративний процес, його риси та принципи.

2. Структура адміністративного процесу.

3. Адміністративні провадження: поняття і класифікація.

З а в д а н н я

1. Громадянин І. звернувся із клопотанням про зміну імені до відділу реєстрації актів громадянського стану за місцем постійного проживання. При зверненні І. пред’явив свій паспорт та квитанцію про сплату державного мита.

Через чотири місяці від дати звернення І. отримав листа за підписом керівника відділу реєстрації актів громадянського стану, в якому повідомлялося, що заявлене клопотання не розглядалося, оскільки втрачено запис про народження заявника.

Дайте юридичний аналіз ситуації. Чи порушив у даному випадку представник влади закон? Назвіть та охарактеризуйте стадії провадження по реєстрації зміни імені.

2. Сімнадцятирічний Ф. надіслав до виконавчого комітету міської ради листа, в якому просив зареєструвати його як підприємця. До свого звернення Ф. додав: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця; копію довідки про включення заявника до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів; документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця; нотаріально посвідчену письмову згоду батьків на зайняття Ф. підприємницькою діяльністю.

У проведенні державної реєстрації Ф. було відмовлено. В листі за підписом міського голови зазначалося, що Ф. не може бути зареєстрований як підприємець, оскільки на момент звернення із відповідним проханням він не досяг повноліття.

Дайте юридичний аналіз ситуації. Хто уповноважений вирішувати питання про реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності? Як у даному випадку вправі діяти Ф.?

3. ТОВ «Фауна» звернулося до Міністерство аграрної політики України із заявою про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності, пов’язаної із розведенням домашніх тварин (собак, котів, екзотичних та декоративних тварин) у племінних розплідниках, дресируванням собак та підготовкою фахівців у цих сферах. Міністерство через десять днів після отримання заяви і документів, що додавалися до неї, повідомило суб’єктові підприємницької діяльності про те, що воно не уповноважено на видачу таких ліцензій.

Чи законно діяло міністерство? Яким чином повинні діяти представники влади у подібних ситуаціях? Відповідь обґрунтуйте.

 

Л і т е р а т у р а

Адміністративні послуги з боку органів виконавчої влади та їх правове регулювання // Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Ін Юре, 2002. – С. 170 – 178.

Кузьменко О. Адміністративний процес: сутність і структура // Право України. – 2003. – № 2 – С. 22 – 25.

Кудря В. Види проваджень за зверненнями громадян до органів виконавчої влади та адміністративні (управлінські) послуги // Право України. – 2006. – № 3. – С. 12 – 15.

Т е м а 19. ЗАВДАННЯ, ПОРЯДОК І СТАДІЇ ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО АДМІНІСТРАТИВНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ

О с н о в н і п и т а н н я

1. Завдання та принципи провадження в справах про адміністративні правопорушення.

2. Стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення.

З а в д а н н я

1. Громадянин Х. був затриманий працівником органів внутрішніх справ при вчиненні дрібного хуліганства. Під час складання протоколу про дрібне хуліганство з’ясувалося, що гр. Х три місяці тому був притягнутий до адміністративної відповідальності за злісну непокору законному розпорядженню працівника міліції й підданий стягненню у вигляді штрафу. Враховуючи це, начальник органу внутрішніх справ вирішив протокол про дрібне хуліганство направити до суду, а гр. Х затримати до розгляду суддею справи.

Чи відповідає вимогам закону рішення начальника органу внутрішніх справ? Відповідь обґрунтуйте.

2. Щодо гр. М. 6 березня 2005 р. був складений протокол про вчинення нею правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 160 КУпАП. Суддя, отримавши 4 травня 2005 р. зазначений протокол, призначив справу до розгляду на 6 травня 2005 р., про що повідомив гр. М, яка у судове засідання не з’явилася. Суддя, враховуючи те, що є дані про своєчасне сповіщення гр. М. про місце і час розгляду справи, за відсутності останньої ухвалив постанову про накладення на неї штрафу.

Визначте законність рішення судді. Чи є підстави для скасування постанови про накладення на гр. М. штрафу? Хто, за чиєю ініціативою та в якому порядку може переглянути винесену суддею постанову по справі? Яке рішення може бути ухвалене за результатами перегляду справи?

3. Керівник митниці, вирішуючи питання про притягнення до відповідальності гр. А. за ст. 333 Митного кодексу України, з’ясував, що на момент розгляду справи закінчився встановлений законом строк накладення стягнень у справах про порушення митних правил.

Посилаючись на законодавчі приписи, визначте вид постанови, яку має винести керівник митниці. Складіть проект постанови.