Аналіз ефективності використання основних виробничих фондів

 

При аналізі техніко-економічних показників також особливу увагу приділяють динаміці основних фондів.

 

Оцінка руху ОФ проводиться на основі коефіцієнтів, які аналізуються в динаміці за ряд років.

Таблиця 1.9

Показники руху і стану основних фондів

Найменування показників	Методи розрахунку	Економічна інтерпретація показників
Показники стану
1. Коефіцієнт зносу (Кзн)	Сума зносу ОФ / Первісна вартість наявних ОФ ФЗН / ФПЕРВ	Частка вартості ОФ перенесена на продукцію Кзн = 1 - КПР
2. Коефіцієнт придатності (Кп)	Залишкова вартість ОФ / Первісна вартість наявних ОФ ФЗАЛ / ФПЕРВ	Рівень придатності ОФ КПР = 1 – КЗН

 

 

Анализ структури и динаміки ОВФ наведено в таблиці 1.10

 

 

Таблиця 1.10

Структура основних виробничих фондів підприємства

Групи основних фондів

2006 рік

2007 рік

Відхилення 2007/2006

2008 рік

Відхилення 2008/2006

тис. грн.

Стр-ра, %

тис. грн.

Стр-ра, %

Абс.

%

за структурою, %

тис. грн.

Стр-ра, %

Абс.

%

за структурою, %

Група 1

Група 2

Група 3

Група 4

Всього:

 

Для узагальнюючої характеристики ефективності використання основних фондів служать показники рентабельності (відношення прибутку до середньо -річної вартості виробничих фондів), фондовіддачі (відношення вартості зробленої продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів).

Фондовіддача ОВФ розрахована відповідно до формули

(1.9)

Більш достовірним показником ефективності використання ОВФ являється показник фондовіддачі, який розраховується по активній частині ОВФ.

(1.10)

Всі подальші розрахунки ведуться по середньорічній вартості активної частини ОВФ.

Загальне відхилення фондовіддачі 2007 року від аналогічного показника 2006 року визначено по формулі

, (1.11)

, (1.12)

Вплив зміни обсягу товарної продукції на величину фондовіддачі

, (1.13)

Зміна фондовіддачі під впливом зміни середньорічної вартості активної частини ОВФ

, (1.14)

Загальне відхилення фондовіддачі 2008 року від аналогічного показника 2006 року визначається аналогічно.

Ще одним узагальнюючим показником використання основних фондів є фондоозброєність праці робітників. За сучасних умов, коли вартість основних фондів зростає швидкими темпами, значення цього показника збільшується. Практика роботи свідчить, що чим вищій рівень озброєності робітників основними виробничими фондами, тим вища їх продуктивність праці, тим більше можна виробити продукції за певний період часу при незмінній чисельності робітників.

Показник фондоозброєності праці робітників розрахований на підставі даних таблиці 1.1 по формулі (1.15). Розрахуємо цей показник спочатку з середньорічною вартістю всіх ОВФ, потім з урахуванням вартості активної частини ОВФ:

(1.15)

Загальне відхилення фондоозброєності праці в 2007 році від показника 2006 року дорівнює

, (1.16)

Далі проведений аналіз зміни показника фондоозброєності праці в залежності від чинників: вартості основних виробничих фондів і чисельності робітників.

(1.17)

Під впливом вартості ОВФ фондоозброєність змінилася на величину, розраховану по формулі

(1.18)

Зміну фондоозброєності праці в залежності від чисельності робітників знайдено по формулі

, (1.19)

Загальне відхилення фондоозброєнності 2008 року від аналогічного показника 2006 року визначаэться аналогічно.

 

2.4. Ефективність використання оборотних коштів

 

Ефективність використання оборотних коштів характеризуєть­ся швидкістю їхнього обертання, оборотністю. Прискорення оборотності цих коштів зумовлює:

по-перше, збільшення обсягу про­дукції на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства;

по-друге, вивільнення частини коштів і завдяки цьому створення додаткових резервів для розширення виробництва.

Коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) розраховується діленням вартості реалізованої продукції за діючими оптовими ціна­ми за певний період на середній залишок оборотних коштів за той самий період.

, оборотів / рік (1.20)

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів має тенденцію до підвищення що позитивно характеризує діяльність підприємства.

На зміну коефіцієнту вплинули чинники обсягу реалізованої продукції і сума оборотних коштів.

При розгляді наявний даних вплив чинника суми реалізації продукції оцінюється як

(1.21)

Вплив зміни суми оборотних коштів знайдено відповідно до формули:

(1.22)

оборотів /рік

Тривалість одно­го обороту в днях (або швидкість обороту) оборотних коштів виз­начається як співвідношення кількості днів у розрахунковому пер­іоді (для кварталу - 90 днів, року - 360 днів) і коефіцієнта обо­ротності за той самий період.

, (1.23)

 

2.5. Аналіз показників витрат на виробництво продукції

 

Собівартість продукції - це виражена у вартісній формі сукупність витрат на виробництво та реалізацію продукції.

Аналіз собівартості продукції має такі основні завдання:

- вивчення причин відхилення фактичних витрат від планових у цілому по підприємству, за окремими групами і видами продукції, а також за статтями витрат;

- виявлення резервів зниження собівартості продукції та розробка відповідних заходів щодо їх використання.

Для проведення аналізу використовуються дані ф.2 “Звіт про фінансові результати”, ф.1-ПВ “Звіт з праці”, оперативного обліку.

В процесі аналізу застосовуються такі показники собівартості: валові витрати, виробнича собівартість товарної продукції, собівартість окремих видів продукції.

Завдання з собівартості продукції вважається виконаним, якщо фактичний показник дорівнює плановому або нижчий від нього.

Аналіз витрат на виробництво реалізованої продукції за їх структурою

наведено в табл. 1.11

Таблиця 1.11

Структура витрат на виробництво реалізованої продукції підприємства

Статті витрат

2006 рік

2007 рік

Відхилення 2007/2006

2008 рік

Відхилення 2008/2006

тис. грн.

Стр-ра, %

тис. грн.

Стр-ра, %

Абс.

%

за структурою, %

тис. грн.

Стр-ра, %

Абс.

%

за структурою, %

Матеріальні витрати

Витрати на оплату праці

Відрахування на соціальні заходи

Амортизація

Інші операційні витрати

Разом

Для вивчення собівартості часто залучається показник витрат на 1 гривню товарної продукції.

Витрати на 1 гривню товарної продукції певною мірою виконують роль показника рентабельності виробництва. Рівень витрат на 1 гривню продукції залежить від собівартості продукції, обсягу випуску, структури та асортименту продукції, рівня цін на продукцію.

Корисним для вивчення структури витрат на виробництво є аналіз собівартості за елементами витрат, до яких належать матеріальні витрати, оплата праці, відрахування на соціальні потреби, амортизаційні відрахування, інші грошові витрати. Він дає змогу охарактеризувати зміни у матеріаломісткості, фондомісткості, енергомісткості, трудомісткості виробництва.

Під час аналізу матеріальних витрат слід виявити вплив таких факторів: зміни витрат матеріалів (сировини) в натуральних вимірниках на одиницю продукції, зміни ціни одиниці матеріалів (собівартості заготівлі).

Аналіз впливу на обсяг виробництва продукції змін витрат матеріальних ресурсів та матеріаломісткості продукції проводиться за допомогою формул, потім заповнюється таблиця 1.12.

∆ТП_ВМ = , (1.24)

∆ТП_м = , (1.25)

 

 

Таблиця 1.12

Вплив матеріаломісткості на обсяг виробництва, тис. грн.

Показники	рік	рік	Відхилення 2007/2007	рік	Відхилення 2008/2006
Абс.	%	Абс.	%
Обсяг виробництва продукції (ТП)
Витрати матеріальних ресурсів
Матеріаломісткість продукції, коп./грн.
Зміни обсягу виробництва продукції, (+/-) внаслідок зменшення:
- витрат матеріальних ресурсів;
- матеріаломісткості продукції

Витрати на одну гривню продукції розраховуються за формулою:

∆ТП_С = , (1.26)

Вплив факторів на обсяг товарної продукції розраховується за формулою і заноситься в таблицю 1.13

.∆ТП_Z = , (1.27)

 

 

Таблиця 1.13

Вплив витрат на 1 грн. товарної продукції на обсяг виробництва, тис. грн.

Показники	рік	рік	Відхилення 2007/2006	рік	Відхилення 2008/2006
(+/-)	%	(+/-)	%
Обсяг виробництва товарної продукції (ТП), тис. грн.
Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг), тис. грн.
Витрати на 1 грн. продукції (робіт, послуг), коп./грн.
Зміни витрат на 1 грн. продукції (+/-), коп., внаслідок росту (зменшення)
- витрат на виробництво продукції
- обсягу виробництва продукції

2.6. Аналіз прибутковості та рентабельності підприємства

 

Основними завданнями аналізу прибутку і рентабельності є:

- контроль за виконанням планів одержання прибутку у цілому та за окремими видами;

- виявлення факторів формування прибутку та визначення їхнього впливу;

- оцінка рівня рентабельності продукції та підприємства;

- виявлення резервів збільшення прибутку.

Джерелами інформації є дані форми № 1 “Баланс підприємства”, форми № 2 “Звіт про фінансові результати”, декларації про прибуток підприємства, а також відповідні планові матеріали та дані бухгалтерського обліку.

Необхідно виконати розрахунки впливу основних факторів на зміни валового прибутку. Для цього слід використовувати відомості про обсяги реалізації в натуральних показниках (або в незмінних цінах), собівартість та ціну одиниці реалізованої продукції.

Показник прибутку характеризує абсолютний ефект від діяльності, рентабельність показує міру ефективності – відносний ступінь прибутковості підприємства або продукції, що виробляється. Рентабельність розраховують як відношення прибутку до витрат, чистого доходу (виручки) від реалізації продукції, застосованих ресурсів.

Рентабельність застосованих ресурсів нерідко обчислюється як відношення фінансових результатів від звичайної діяльності (до або після оподаткування) до балансових активів, власного капіталу, сукупності основних виробничих фондів.

Рентабельність реалізованої продукції звичайно розглядається як співвідношення валового прибутку та чистого доходу (виручки) від реалізації.

Показники рентабельності можна розраховувати за окремими структурними підрозділами і за видами діяльності.

Рентабельність підприємства – найбільш узагальнюючий показник його діяльності. В ньому синтезуються всі фактори виробництва та реалізації продукції, а також позареалізаційні фінансові результати.

Рентабельність основних виробничих фондів та вплив на рівень рентабельності змін суми прибутку та вартості виробничих фондів розраховуються спираючись на вихідну інформацію, що надано в табл.. 1.14.

∆R_Фср = , (1.28)

∆R_П = , (1.29)

Для характеристики ефективності господарської діяльності підприємства визначається рівень рентабельності основної діяльності, та розрахуємо вплив на зміну рівня рентабельності суми прибутку від реалізації та витрат на виробництво реалізованої продукції (табл. 1.15).

 

∆R_С = , (1.30)

∆R_П = , (1.31)

 

Таблиця 1.14

Вплив факторів на рентабельність основних виробничих фондів

Показники	рік	рік	Відхилення	рік	Відхилення
(+/-)	%	(+/-)	%
Чистий прибуток, тис. грн.
Середньорічна вартість активної частини ОВФ, тис. грн.
Рентабельність основних фондів в %
Зміна рентабельності основних фондів (+/-), в наслідок росту (зменшення), %
- середньорічної вартості основних фондів;
- чистого прибутку

Таблиця 1.15

Вплив факторів на рентабельність основної діяльності підприємства

Показники	рік	рік	Відхилення	рік	Відхилення
(+/-)	%	(+/-)	%
Чистий прибуток, тис. грн.
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.
Рентабельність основної діяльності, %
Зміна рентабельності основної діяльності (+/-), в наслідок росту (зменшення), %
- собівартості реалізованої продукції;
- чистого прибутку

Таблиця 1.16

Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства за 2006-2008 роки

Найменування показника	один. вим.	2006 рік	2007 рік	Відхилення	2008 рік	Відхилення
Абс.	%	Абс.	%
Товарна продукція	тис. грн
Реалізована продукція	тис. грн.
Оборотні кошти	тис. грн.
Вартість ОВФ	тис. грн.
Вартість активної частини ОВФ	тис. грн.
Середньооблікова чисельність	чол.
Фондовіддача	грн/грн
Фондоозброєність	грн/грн
Коефіцієнт оборотності	оборотів
Тривалість одного обороту	днів
Виробіток на 1-го працюючого	тис.грн./чол.
Собівартість товарної продукції	тис. грн.
Собівартість реалізованої продукції	тис. грн.
Витрати на 1 грн. товарної продукції	грн/грн
Прибуток від реалізації продукції	тис. грн.
Чистий прибуток	тис. грн.
Рентабельність ОВФ	%
Рентабельність основної діяльності	%
Рентабельність реалізованої продукції	%

 

3. Фінансова діагностика діяльності підприємства

 

Фінансова діагностика діяльності підприємства передбачає здійснення повномасштабного фінансового аналізу за результатами його господарської діяльності. Слід нагадати, що господарська діяльність вважається ефективною, якщо підприємство:

- раціонально використовує наявні активи;

- своєчасно погашає зобов'язання;

- функціонує рентабельно.

Фінансову діагностику підприємства слід здійснити, використавши статті фінансової звітності:

1) Баланс підприємства (форма 1 – додаток до П(С)БО 2);

2) Звіт про фінансові результати (форма 2 – додаток до П(С)БО 3);

3) Звіт про рух грошових коштів (форма 3 – додаток до П(С)БО 4);

4) Звіт про власний капітал (форма 4 – додаток до П(С)БО 5);

5) Примітки до річної фінансової звітності (форма 5).

Метою фінансової діагностики є наглядна оцінка динаміки розвитку підприємства, його фінансового стану. Студент повинен розглянути і здійснити загальновизнані методи аналізу, які використовує будь-який фінансовий аналітик:

- горизонтальний аналіз;

- вертикальний аналіз;

- аналіз із використанням фінансових коефіцієнтів.

Сутність горизонтального аналізу полягає в порівнянні показників звітності попереднього і звітного років. При цьому здійснюється постатейне співставлення звітів, визначається абсолютне та відносне відхилення статей. Аналізуючи динаміку валюти балансу, порівнюють її значення на початок і кінець року (строки 280 та 640 балансу підприємства). Зменшення валюти балансу на кінець року свідчить про скорочення підприємством обсягів його господарської діяльності.

На відміну від горизонтального аналізу, який відтворює динаміку фінансової звітності за ряд років, вертикальний аналіз є аналізом внутрішньої структури звітності. При здійсненні такого аналізу узагальнюючий показник приймається рівним 100%, а кожна його складова обчислюється як питома вага (частка від 100%). Узагальнюючими показниками приймаються підсумки Балансу (Актив, Пасив), обсяг реалізованої продукції Звіту про фінансові результати. За допомогою цього методу аналізу з'ясовують, яку частку в групі чи підгрупі узагальнюючих показників займає та чи інша стаття. Це дає змогу визначити вплив складової узагальнюючого показника на діяльність підприємства.

Аналіз із використанням фінансових коефіцієнтів складається із 6 частин:

1. Операційного аналізу.

2. Аналізу операційних витрат.

3. Аналізу управління активами.

4. Аналізу ліквідності.

5. Аналізу довгострокової платоспроможності.

6. Аналізу прибутковості.

Операційний аналіз передбачає розрахунок коефіцієнта росту валових продажів (k_РВП), коефіцієнта валового доходу (k_ВД), коефіцієнта операційного прибутку (k_ОП), коефіцієнта чистого прибутку (k_ЧП) за формулами:

(3.1)

тобто за даними форми 2 слід підставляти наступні показники:

	(3.2)

тобто за даними форми 2 слід підставляти наступні показники окремо для звітного, окремо для попереднього років:

	(3.3)

тобто за даними форми 2 слід підставляти наступні показники окремо для звітного, окремо для попереднього років:

	(3.4)

тобто за даними форми 2 слід підставляти наступні показники окремо для звітного, окремо для попереднього років:

Аналіз операційних витрат передбачає розрахунок коефіцієнта собівартості реалізованої продукції (k_ВС), коефіцієнта витрат на реалізацію та управління (k_ВРУ), коефіцієнта фінансових витрат та витрат від участі в капіталі (k_ФВ) за формулами:

(3.5)

тобто за даними форми 2 слід підставляти наступні показники окремо для звітного, окремо для попереднього років:

	(3.6)

тобто за даними форми 2 слід підставляти наступні показники окремо для звітного, окремо для попереднього років:

	(3.7)

тобто за даними форми 2 слід підставляти наступні показники окремо для звітного, окремо для попереднього років:

Аналіз управління активами передбачає розрахунок коефіцієнтів оборотності активів (k_ОА), оборотності необоротних активів (k_НА), оборотності чистих активів (k_ЧА), оборотності дебіторської заборгованості (k_ДЗ), середнього періоду погашення (періоду інкасації) дебіторської заборгованості (Т_ДЗ), оборотності запасів по реалізації (k_ЗР), оборотності запасів по собівартості (k_ЗС), оборотності кредиторської заборгованості (k_КЗ), середнього періоду погашення кредиторської заборгованості (Т_КЗ) за формулами:

(3.8)

тобто за даними форми 1 та форми 2 слід підставляти наступні показники:

	(3.9)

тобто за даними форми 1 та форми 2 слід підставляти наступні показники:

	(3.10)

тобто за даними форми 1 та форми 2 слід підставляти наступні показники:

	(3.11)

тобто за даними форми 1 та форми 2 слід підставляти наступні показники:

	(3.12)
	(3.13)

тобто за даними форми 1 та форми 2 слід підставляти наступні показники:

	(3.14)

тобто за даними форми 1 та форми 2 слід підставляти наступні показники:

	(3.15)

тобто за даними форми 1 та форми 2 слід підставляти наступні показники:

	(3.16)

Аналіз ліквідності підприємства вказує на його спроможність перетворити актив на грошові кошти швидко і без втрат ринкової вартості. Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують достатність поточних (оборотних) активів для погашення поточних зобов'язань – короткострокової кредиторської заборгованості. При оцінці ліквідності розраховують 3 коефіцієнти:

1. Коефіцієнт покриття.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт покриття (коефіцієнт поточної ліквідності) (k_П) дає загальну оцінку ліквідності активів, вказуючи на те, скільки гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Він розраховується за формулою:

(3.17)

тобто за даними форми 1 для його обчислення слід підставляти наступні показники:

Коефіцієнт швидкої ліквідності (так званий коефіцієнт «лакмусу») (k_ШЛ) на відміну від попереднього вказує на якість використання оборотних активів. Він розраховується за формулою:

(3.18)

тобто за даними форми 1 для його обчислення слід підставляти наступні показники:

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (k_АЛ) показує, яка частина поточних зобов'язань може бути погашеною негайно. Він розраховується за формулою:

(3.19)

тобто за даними форми 1 для його обчислення слід підставляти наступні показники:

Для оцінки платоспроможності та фінансової стійкості підприємства слід також розрахувати чистий робочий капітал підприємства (Р_К). Його наявність свідчить про те, що підприємство спроможне не тільки сплатити поточні борги, але й має фінансові ресурси для розширення діяльності та інвестування найбільш прибуткових видів діяльності. Він розраховується за формулою:

(3.20)

тобто за даними форми 1 для його обчислення слід підставляти наступні показники:

Аналіз довгострокової платоспроможності характеризує фінансову стійкість підприємства на перспективу з позицій структури коштів, залежністю підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів. При цьому аналізі використовують наступні коефіцієнти:

1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу.

2. Коефіцієнт концентрації залученого капіталу.

3. Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу.

4. Коефіцієнт забезпечення по кредитах.

Коефіцієнт концентрації власного капіталу (коефіцієнт автономії) (k_ВК) визначає питому вагу коштів власників підприємства в загальній сумі засобів, вкладених в майно підприємства. Він характеризує можливість підприємства виконати свої зовнішні зобов'язання за рахунок використання власних коштів і розраховується за формулою:

(3.21)

тобто за даними форми 1 слід підставляти наступні показники окремо для початку звітного періоду, окремо для його закінчення:

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу (k_ЗК) доповнює попередній коефіцієнт, оскільки їх сума повинна дорівнювати одиниці. Він характеризує питому вагу залучених коштів в загальній сумі засобів, вкладених в майно підприємства, і розраховується за формулою:

(3.22)

тобто за даними форми 1 слід підставляти наступні показники окремо для початку звітного періоду, окремо для його закінчення:

Коефіцієнт співвідношення залученого і власного капіталу (k_ЗВ) дає узагальнену оцінку фінансової стійкості підприємства. Він розраховується за формулою:

(3.23)

тобто за даними форми 1 слід підставляти наступні показники окремо для початку звітного періоду, окремо для його закінчення:

Коефіцієнт забезпечення по кредитах (коефіцієнт покриття процентів) (k_КРЕД) дає можливість оцінити потенційну можливість підприємства погасити зовнішні запозичення. Він вказує на ступінь захищеності кредиторів від несплати процентних платежів і обчислюється за формулою:

(3.24)

тобто за даними форми 2 слід підставляти наступні показники окремо для звітного, окремо для попереднього років:

Загальновідомо, що на короткострокову та довгострокову платоспроможність підприємства впливає його можливість отримувати прибуток. В цьому зв'язку необхідно зді