Загальні положення про реструктуризацію землеволодінь і землекористувань.

Після проведення паювання земель стала проблема реструктуризації землеволодінь існуючих господарств. Потрібно було зробити механізм формування, процедуру розподілу земель і напрямки їх подальшого ко­ристування на базі сертифікатів, які отримали громадяни шляхом фор­мування землеволодінь і землекористувань (далі - землекористувань) товарних сільськогосподарських підприємств ринкового типу, фер­мерських господарств, які базуються на приватній власності на землю та засоби виробництва.

Стало необхідним замінити старі організаційні форми господарю­вання новими. Це потрібно було зробити виходячи з світового досвіду на базі приватної власності, як передумови інтенсивного використання землі.

Правовою базою реструктуризації сільськогосподарських під­приємств є Земельний кодекс України, Указ Президента України від З грудня 1999 р. "Про невідкладні заходи щодо реформування аграрного сектора економіки", Закон України "Про оренду землі" та інші норма­тивні акти.

Тема 2. Процесуальний порядо к формування сільскогосподарських лідприєств

Реструктуризація землеволодінь проводиться після паювання землі в такій послідовності:

• прийняття рішення і відкриття справи про реструктуризацію;

• створення нових організаціііио-правових форм господарювання;

• ■здійснення передбачених законодавством угод з земельними ча­стками (паями);

• розробка проекту реструктуризаі/ії сільськогосподарського підприємства;

• виділення земельних ділянок в натурі та видача документів, що посвідчують право на землю.

Учасниками реформування є власники сертифікатів на земельну ча­стку (пай), власники землі і землекористувачі, підприємці і виробничі формування, які виявили бажання прийняти участь.

Реструктуризація проводиться на добровільних засадах за ініціати­вою самих підприємств в умовах вільного доступу його членів до вирішення всіх питань, що при цьому виникають. Кожний член підприємства є самостійним і незалежним під час прийняття рішення щодо майбутнього використання своєї земельної частки.

Рішення щодо розпорядження землями, які знаходяться у спільній сумісній власності членів недержавних сільськогосподарсь­ких підприємств (під господарськими шляхами та прогонами, гідро­технічними спорудами, лісовими насадженнями, солонцями, солон­чаками, солодями, пісками, перезволоженими землями, кам'янистими місцями, порушеними землями, покинутими та діючими господарсь­кими дворами, тваринницькими фермами і комплексами тощо) прийма­ються на загальних зборах членів цього підприємства

Фінансування робіт повинно здійснювати господарство, яке прий­няло рішення про реструктуризацію. В окремих випадках фінансування здійснюється за рахунок коштів бюджету, заінтересованих власників сертифікатів на земельну частку (пай), інших юридичних і фізичних осіб. Оновлення, при необхідності, планово-картографічних матеріалів на територію господарства, а також інформації щодо стану ґрунтового покриву сільськогосподарських угідь може здійснюватись при належ­ному обґрунтуванні за рахунок коштів державного та місцевого бюд­жетів (Рис. 2.1).

 

Земельно-правовий процес

Рис. 2.1. Послідовність та механізм формування землеволодінь після паювання землі та майна

Тема 2. Процесуальний порядок дармування сільскогосподарських підлриеств

2. Прийняття рішення та відкриття справи про реструктури­зацію сільськогосподарського підприємства

Початок реструктуризації повинен починатися з загальних зборів власників сертифікатів, на яких затверджується склад комісії, що по­винна робити реструктуризацію.

До складу комісії входять:

% власники сертифікатів,

^> провідні спеціалісти господарства,

% пенсіонери з числа працівників господарства,

% представники органів місцевого самоврядування,

\ представники громадських організацій,

% органи управління районної ради тощо.

Комісія повинна дати роз 'яснення загальним збором права влас­ників сертифікатів, варіанти використання паїв і порядок реалізації своїх прав.

Загальні збори власників сертифікатів приймають рішення про ре­структуризацію.

Це рішення передається в районний відділ земельних ресурсів, який у 5-денний термін повинен:

• відкрити справу про реструктуризацію і

• повідомити про відкриття справи місцеву раду та управління сільського господарства райдержадміністрації.

Повідомлення про відкриття справи про земельні впорядкування публікується в місцевій пресі та визначається дата проведення засідання комісії з реструктуризації. Як правило засідання поводиться через 2 місяці, але не більше 75 днів з часу публікації.

В цей період збирається інформація про майбутніх правонас­тупників, визначаються організаційні форми нових господарств, планується - хто бере на себе лідерство.

Після здійснення державної реєстрації новоутворених агроформу- вань, комісія, відповідно до вказаних в оголошенні термінів, проводить засідання представників нових формувань. За цей час нові агроформу- вання працюють з власниками сертифікатів на предмет передачі їм землі (як власники сертифікатів готові передати землю конкретному аг-роформуванню в оренду). Перед засіданням представників агроформу-вань збирається, опрацьовується і аналізується інформація, як власники

Земелыю-правовнй процес

сертифікатів визначились з своїми паями. Якщо пайовики визначилися із своїми земельними частками (паями) у кількості 90% і більше, тоді приступають до подальшої роботи, якщо менше, то проходить далі про­цес підготовки.

Земельні ділянки тих, хто не визначився, передаються сільською ра­дою в оренду агроформуванням, які виявили бажання їх взяти в оренду на час поки власник сертифікату визначиться.

Комісією господарства проводиться опитування членів господар­ства щодо їх намірів відносно розпорядження земельними паями та роз'яснення їм:

> суті здійснюваних робіт щодо створення нових типів госпо­дарств, які дозволені чинніш законодавством;

> прав громадян щодо розпорядження земельними паями;

У можливих позитивних і негативних наслідків їх дій щодо розпо­рядження власними паями.

Комісією виявляються потенційні керівники майбутніх госпо­дарств, в тому числі з власників фермерських господарств, які бажа­ють розвинути власне господарство. Розгляд кандидатур майбутніх керівників та формування пропозицій загальним зборам здійснюється комісією з залученням громадських організацій.

Зазначені особи повинні мати достатні знання в агрономії, зоо­технії, техніці, технологіях, економіці, маркетингу, а також певний досвід практичної діяльності, вміти працювати самостійно, напружено, ініціативно, не боячись ризикувати і нести відповідальність; бути здат­ними, при необхідності, рішуче внести зміни в цілі та напрями вироб­ництва, в залежності від змін в попиті та пропозиціях.

Виявляються бажаючі працювати на землі самостійно, створити се­лянське (фермерське) господарство. При цьому комісія господарства, за допомогою фахівців, які розробляють проект, зобов'язана роз'яснити майбутнім фермерам, за яких умов (площі сільськогосподарських угідь, напрямків спеціалізацій, обсягів виробництва, операційних витрат та капіталовкладень) їх господарства можуть бути конкурентоздатними, високорентабельними. Бажано на підготовчому етапі передати комісії господарства типові мінімальні параметри рентабельного виробниц­тва певних спеціалізацій в природно-кліматичних та соціально-еко­номічних умовах регіону.

______________ Тема 2. Процесуальний порядок формування сільского сподарських підприєств

Виявляються побажання членів господарства щодо:

> організаційно-правових форм, перетворення існуючого господар­ства, його внутрішніх підрозділів, якщо в основному господар­ство збереже свою територіальну та виробничу цілісність;

> організаціїїно-правових форм новостворених господарств, якщо є наміри членів господарства щодо їх розукрупнення, особливо в умовах, коли в господарстві є декілька населених пунктів.

Проводиться роз'яснення, що новостворені господарства можуть бути спеціалізованими сільськогосподарськими, обслуговуючими, пе­реробними або поліфункціональними. В будь-якому випадку необхідно рекомендувати вибір таких форм і розмірів господарств, їх структуру виробництва, які забезпечать постійну зайнятість мінімальної кількості працюючих без залучення додаткових робітників на виконання основ­них технологічних операцій.

Наголошується, що напрямки спеціалізації новостворених госпо­дарств, їх потужність повинні також пов'язуватись з розмірами цілісних майнових комплексів, зокрема тих, що відносяться до сфери обслуговування сільськогосподарського виробництва, доробки, пере­робки продукції, її транспортування (Рис 2.2).

3. Створення нових організаційно-правових форм господарю­вання.

Першим кроком у подальшій роботі є укладення установчого до­говору власників сертифікатів, які об'єдналися і приступають до скла­дання проекту реструктуризації господарства, уточнюють площі земель, які повинні бути закріплені, площі земель запасу і резервного фонду.