Матеріальна база викладання біології. Кабінет біології. Пришкільна навчально-дослідна ділянка. Куточок живої природи.

Значення й загальна

характеристика матеріальної бази навчання біології

Упроцесі вивчення біології учні загальноос­вітніх навчальних закладів не лише засвою­ють певну суму теоретичних знань, а й набувають практичних нави­чок. Адже школа не тільки має забезпечувати опанування учнями тео­ретичних і практичних знань і вмінь з основ біології, екології та сільськогосподарського виробництва, а й прищеплювати їм любов до праці, створювати оптимальні умови для задоволення різнобічних ін­тересів дітей, розвивати їхні здібності й творче мислення, орієнтувати їх на вибір професій, пов'язаних із біологією, екологією та сільськогос­подарським виробництвом.

Одним із найефективніших способів досягнення поставленої мети є активне впровадження масового дослідництва в процесі роботи учнів у кабінетах-лабораторіях, куточках живої природи, теплицях та оранже­реях, на шкільних навчально-дослідних земельних ділянках. Для цього учні проводять лабораторні роботи та досліди з рослинами й тварина­ми в кабінеті біології школи, куточку живої природи, на навчально-до­слідній земельній ділянці.

Зрозуміло, що в кожній школі має бути відповідна навчально-мате­ріальна база (рис. 14.1): кабінет біології з препараторською кімнатою й куточком живої природи, навчально-дослідна земельна ділянка з бо­танічним і зоологічним відділами, теплиця, наочні посібники, лабора­торне обладнання, сільськогосподарський інвентар, а також науково-методична література для вчителя й науково-популярна — для учнів.

Кабінет біології

Кабінет біології є місцем проведення навчаль-іо-виховної роботи з біології на уроках і в позаурочний час, що здійснюється за комплексного використання за­собів навчання, демонстрування дослідів, виконання самостійних екс­периментальних, лабораторних, практичних робіт, роботи з книгою, довідковим та роздатковим матеріалом.

У кабінеті біології має бути три приміщення: клас-лабораторія, пре­параторська й куточок живої природи. Бажано, щоб усі вони розташо­вувалися на першому поверсі й поблизу до вхідних дверей.

Якщо немає препараторської кімнати, то лабораторні шафи з нав­чальним обладнанням розставляють у класі-лабораторії біля проти­лежної від вікон стіни або в простінках між вікнами.

Вибираючи приміщення для кабінету біології, слід звернути увагу на те, щоб вікна не затінялися зеленими насадженнями й щоб кімнати були забезпечені водою.

Оснащення кабінету біології. До нього входять:

· повний комплект навчального обладнання з біології;

· комплект технічних засобів навчання та пристрої для їх викорис­
тання;

· комплект навчально-методичних посібників для вчителів відповід­
но до «Типових переліків навчально-наочних посібників та нав­
чального обладнання для загальноосвітніх шкіл»:

· картотека аудіовізуальних засобів, програми навчальних радіо- й телепередач;

· бібліотечка суспільно-політичної, науково-популярної, довідково-інформаційної та методичної літератури, підручники, журнали, не­обхідні в навчально-виховній роботі з біології;

• матеріали про охорону природи, про результати дослідної та інших
видів позакласної й краєзнавчої роботи з біології;

. картотека дидактичних матеріалів, інструкції для виконання лабо­раторних і практичних робіт, дослідів і спостережень;

. картотека навчального обладнання та наочних посібників для вив­чення кожного розділу програми;

· навчально-наочні посібники, виготовлені учнями, їхніми батьками,
спонсорами школи;

· інструменти, матеріали для виготовлення та ремонту навчальних
посібників, інвентар, необхідний для догляду за рослинами й твари­
нами куточка живої природи;

. протипожежний інвентар, аптечка;

. інструкції з техніки безпеки та журнали вступного й періодичного інструктажу з техніки безпеки;

. інвентарна книга.

Обладнання класу-лабораторії, робочих місць учителя та учнів.

Приміщення лабораторії використовується для всіх видів навчальних занять із біології й має площу близько 70 м², що дає змогу розмістити робочі місця вчителя та учнів, класну дошку, пристрої для встановлен­ня апаратури, засоби навчання, змінну тематичну експозицію.

Основні й допоміжні робочі місця вчителя та учнів обладнуються з урахуванням особливостей їхньої трудової діяльності й відповідно до вимог наукової організації праці (НОП) та ергономіки, а також техніки безпеки й естетики.

Робоче місце вчителя в лабораторії — це демонстраційний стіл, який встановлюється на узвишші й складається з двох частин: демон­страційної та препараторської. До демонстраційної частини підводять­ся вода, електричний струм, каналізація, підмикається пристрій для підсвічування демонстрованих об'єктів знизу. Препараторська части­на столу призначена для препарування об'єктів, розміщення обладнан­ня, дидактичного матеріалу. На ній монтується пульт дистанційного керування апаратурою, технічними засобами. Стіл обладнується лот­ками для зберігання підготовлених до уроку демонстраційних посібни­ків і препарувальних інструментів.

Робочі місця учнів у лабораторії — це двомісні лабораторні столи й стільці консольного типу різної висоти, що відповідають зростові уч­нів. До лабораторних столів від розподільного щита підводиться елект­ричний струм для освітлювачів мікроскопів.

У передній частині лабораторії встановлюються телевізор, комп'ю­тер (між демонстраційним столом і вікном), розміщується невелика кімнатна теплиця для проведення дослідів із фізіології рослин відпо­відно до навчальної програми.

Передню стіну обладнують класною дошкою, екраном і щитом (із підведеним електрострумом та телеантеною).

Класна дошка лабораторії — настінна, з рухомими щитами й при­строями для демонстрування друкованих посібників. її середній щит слугує екраном і магнітною дошкою.

Бічну стіну використовують для тимчасових експозицій, інструкти­вних довідкових таблиць, навчально-наочних посібників до теми, що вивчається, учнівських робіт тощо.

Біля задньої стіни встановлюються: шафи для приладів та інших за­собів навчання, що використовуються під час самостійних робіт учнів; пересувний візок — підставка для технічних засобів навчання.

Якщо немає препараторської кімнати, то вздовж стін у лабораторії встановлюються спеціальні підставки для акваріумів, невеликих кім­натних рослин (які не затіняють вікна).

У лабораторії мають бути прилади для вимірювання температури й вологості повітря в приміщенні.

Оформлення лабораторії поділяється на постійне та змінне.

До постійного оформлення належать: два-три портрети видатних учених-біологів, матеріали про еволюцію органічного світу та його класифікацію, перспективи розвитку сільського господарства, приро­доохоронні заходи.

На тимчасових експозиційних стендах невеликих розмірів роз­міщуються матеріали до певних розділів програми, до визначних дат у галузі біології, інформація про новітні досягнення біологічної науки, про результати дослідної роботи учнів, краєзнавчі матеріали, списки рекомендованої літератури, рекомендації вчителя щодо виконання практичних завдань зі збирання й оформлення гербаріїв, колекцій то­що. Матеріали експозицій замінюються з переходом до вивчення іншо­го розділу програми.

Обладнання препараторської. Препараторська — це приміщення, яке має виходи в лабораторію та в коридор і призначається для збе­рігання й підготовки до використання засобів навчання, демонстрацій­ного, лабораторного та екскурсійного обладнання.

У препараторській розміщуються:

· секційні шафи (шафи-стелажі) з полицями й напівполицями для зберігання приладів, різногабаритних посібників, літератури, уч­нівських робіт тощо;

· шафа для зберігання посібників, що псуються від дії світла;

· препараторський стіл для підготовки лабораторних і практичних робіт, препарування та консервування натуральних об'єктів, закла­дання дослідів, монтування приладів тощо. Стіл обладнується ящи­ками для інструментів і матеріалів, що використовуються для виго­товлення й ремонту посібників. Біля столу розміщуються сушильна дошка для лабораторного посуду, протипожежні засоби, ящик із піском, ковдра;

· письмовий стіл для роботи вчителя;

· візок для перевезення в лабораторію та до робочих місць підготов­
лених до використання засобів навчання;

· аптечка з необхідними для надання першої допомоги медикамента­ми й матеріалами.

· Правильне розміщення навчальних посібників у кабінеті біології сприяє їх збереженню й створює зручні умови для користування ними.

Усі навчальні посібники й допоміжне обладнання зберігають у ла­бораторних шафах за групами, розглянутими нижче.

· Сухі природні об 'єкти. До цієї групи належать різні види гербаріїв,
колекції комах, опудала та мумії. їх зберігають у затемнених лабора­
торних шафах. Загербаризовані рослини та їхні основні органи (корінь,
стебло, квітка) зберігаються в картонних коробках або теках між арку­
шами білого паперу. Рослини, засушені в піску, опудала, мумії та ске­
лети краще зберігати під скляними чи паперовими ковпаками або
просто на полицях лабораторної шафи. Щоб ці препарати не псували­
ся, між ними кладуть нафталін (грудочками або в мішечках). Насіння
й сухі плоди рослин, колекції комах зберігають у спеціальних кар­
тонних коробках, накритих склом або целофаном.

· Муляжі, моделі з воску, парафіну, пластиліну слід зберігати в за­
критих картонних коробках або в тканинних чохлах, уникаючи потра­
пляння на них пилу й прямих сонячних променів.

· Мікропрепарати зберігають у картонних коробках, не допускаючи
їхнього перегрівання, бо при цьому фіксатор розм'якшується й накрив­
ні скельця сповзають.

· Вологі препарати. Натуральні рослинні й тваринні об'єкти, закон­
сервовані у формаліні чи комбінованих рідинах (формалін з 1 %-м роз­
чином мідного купоросу, розчин саліцилової кислоти та кухонної солі
та ін.), слід зберігати в герметично закритих скляних банках або циліндрах у затемнених шафах, бо під дією прямих сонячних променів вони швидко вицвітають і псуються.

· «Таблиці й картини. Щоб уникнути передчасного зношування таб­лиць і картин, їх наклеюють на марлю, полотно чи картон або оканто­вують тканиною. Якщо таблиці не підклеюють, їх беруть у планки, на яких закріплюють спеціальні гачки для підвішування. Таблиці, виго­товлені на картоні, зберігають у шафах-стелажах із висувними ящика­ми або в спеціальних ящиках-тумбах вертикально. Таблиці, згорнуті в рулони, незручні для користування й швидко зношуються.

· Діапозитиви, діа- й відеофільми зберігають в упаковці з позначен­
ням на них порядкових номерів номенклатурного списку. Щоб не псу­
валася нанесена на плівку або скло наочність і не втрачалася чіткість
зображення, діафільми й діапозитиви треба зберігати в сухому місці за
кімнатної температури.

· Оптичні прилади — лупи, мікроскопи, біноклі, мікропрепарати,
епідіаскопи — зберігають у картонних коробках або накривають чох­
лами з тканини.

· Препарувальні інструменти — пінцети, скальпелі, ножиці тощо —
після роботи добре промивають і насухо витирають. Зберігають усі ме­
талеві інструменти в спеціальних висувних ящиках — у чохлах або в
шарі вати, злегка змащеними вазеліном. Препарувальні інструменти не
можна зберігати у вологих місцях і шафах, разом із хімічними реакти­
вами, бо це спричиняє їхнє швидке псування.

· Інше обладнання — хімічний посуд, реактиви й отрутохімікати —
зберігаються в спеціальних лабораторних шафах під замком, ключ від
якого знаходиться в учителя. Всі навчальні посібники слід зберігати за
розділами шкільної біології («Царство Рослини», «Царство Тварини»,
«Біологія людини», «Загальна біологія») й за темами, щоб учитель або
лаборант міг швидко відшукати посібник до кожного уроку.

У кабінеті біології зберігається також екскурсійне обладнання.

Для проведення екскурсій і зберігання зібраного під час них мате­ріалу треба мати теки з аркушами паперу (газетами), преси для герба­ризації. Майже для всіх екскурсій потрібні компас, складані лупи, се­катори для зрізання рослин, квадратні рами для підрахунку середньої кількості рослин (1 м² і 1/4 м²), складані метри, легкі лопати з коротки­ми держаками й ножівка.

Для гідробіологічних екскурсій слід мати сачки повітряні й водяні, морилки, екскурсійні відерця, ентомологічні пробірки, коробки тощо.

В організації роботи в кабінеті, виготовленні саморобних посібни­ків і наданні допомоги вчителеві в проведенні уроків можуть брати ак­тивну участь члени біологічних гуртків та всі охочі учні.

Відділи кабінету біології. Найкращі кабінети біології мають п'ять самостійних, але взаємопов'язаних відділів: науково-методичний, нав­чального обладнання, експозицій, довідковий, обліку й планування.

У науково-методичному відділі міститься все, що необхідне вчите­лю для творчої підготовки до занять і самостійного підвищення ква­ліфікації:

· портрети видатних біологів і методистів;

· програми, підручники, збірники задач із біології, а також довідкова, науково-популярна й методична література;

· матеріали роботи біологічних гуртків, із досвіду роботи школи, карт­ки для підготовки вчителя до уроку.

 

У відділі навчального обладнання зберігаються:

· натуральні об'єкти;

· зображувальні наочні посібники;

· дидактичні картки;

· прилади й технічні та аудіовізуальні засоби;

· пристрої, інструменти й матеріали для збирання натуральних об'єк­
тів і виготовлення навчальних посібників.

Комплекти навчального обладнання розробляються вчителями до кожного уроку.

У відділі експозицій кабінету розміщаються тимчасові й постійні експозиції.

У довідковому відділі міститься картотека для швидкого одержання інформації про наявність у кабінеті навчального обладнання й місце його зберігання. Картотека має такі розділи: література, прилади, тех­нічні й аудіовізуальні засоби та ін.

Відділ обліку та планування існує для обліку й поповнення матеріа­лів та реактивів. Для цього ведеться книга обліку. Завідувач кабінету складає перспективний та річний плани роботи кабінету.

Навчально-методичний комплект. Найбільшої ефективності нав­чально-виховного процесу з біології можна досягти за умови викорис­тання різних джерел знань із предмета. Нині в Україні силами вчених, методистів, найкращих учителів розробляються навчальні та наочно-навчальні посібники, які становлять навчально-методичний комплект (НМК) із біології для загальноосвітніх навчальних закладів.

Із погляду педагогічної теорії навчально-методичний комплект — це система навчальних посібників, які органічно взаємопов'язані й слугують успішному розв'язанню навчально-виховних завдань сучас­ної школи.

Навчально-методичний комплект із біології складається з таких компонентів:

1. програма;

2. підручник (базова складова НМК);

3. методичний посібник (загальнометодичний);

4. методика викладання конкретного розділу;

5. методичний посібник (розробки уроків);

6. робочий зошит із друкованою основою;

7. дидактичний матеріал (збірники завдань);

8. хрестоматія;

9. словник;
10)визначник;

11) програми комп'ютерної підтримки.

Використання всіх складових НМК на уроках біології значно підви­щує ефективність навчально-виховного процесу.

Керівництво роботою кабінету біології. Роботою кабінету керує завідувач, який призначається директором школи з числа досвідчених учителів біології. Завідувач несе відповідальність за організацію та зміст роботи кабінету, зберігання й правильне використання навчаль­но-наочних посібників, обладнання та інших матеріальних цінностей, які є в кабінеті.

Обоє 'язки завідувача кабінету біології:

· систематичне поповнення й удосконалення навчально-матеріальної бази кабінету;

· забезпечення разом з учителями біології умов для проведення уро­ків, позакласних заходів, самопідготовки учнів;

· організація виготовлення й використання в навчально-виховному процесі саморобних наочних посібників;

· забезпечення систематизації наявних у кабінеті навчально-наочних посібників, матеріалів тощо;

· надання консультацій учителям та учням із питань біології, пропа­ганда передового досвіду вчителів біології;

· організація належного догляду за рослинами й тваринами куточка живої природи;

· забезпечення безвідмовної роботи приладів, діючих моделей, тех­нічних засобів навчання з дотриманням техніки безпеки, правил са­нітарії та гігієни, протипожежної безпеки й поводження з електрич­ним струмом;

· створення активу учнів;

· систематичне ведення інвентарної книги, складання кошторису на придбання нового обладнання, наочних посібників;

· звітування про роботу кабінету на педагогічній раді школи.

Планування роботи кабінету біології. Перспективний та річний плани обладнання й роботи кабінету обговорюються на засіданні мето­дичного об'єднання вчителів біології та затверджуються директором школи. Планами роботи кабінету передбачаються:

· проведення заходів, спрямованих на підвищення рівня знань учнів
із біології; систематичне здійснення міжпредметних зв'язків;

· раціональне комплексне використання на уроках і в позакласній ро­
боті навчального обладнання кабінету;

· проведення різних форм позакласної та самостійної роботи учнів у
кабінеті;

· організація консультацій для вчителів та учнів із питань біологічної
науки;

· поповнення кабінету роздатковим матеріалом, новими навчально-
наочними посібниками, обладнанням і необхідною літературою;

· виготовлення саморобної та ремонт наявної в кабінеті наочності;
проведення конкурсів на краще виготовлення наочних посібників і
організація виставок саморобної наочності;

· поповнення куточка живої природи та організація догляду за його меш­
канцями; поповнення відповідними матеріалами краєзнавчого кутка.

Правила й порядок роботи в кабінеті біології вивішуються на

видному місці.

Правил а поведінки у ч ні в:

· учні заходять до кабінету за дзвінком, одразу займають свої постій­ні робочі місця й готуються до уроку;

· лабораторним обладнанням, приладами та іншими засобами нав­чання учні користуються тільки з дозволу вчителя;

· кожний учень відповідає за стан свого робочого місця й повну цілість виданого йому лабораторного обладнання, приладів, нав­чально-наочних посібників тощо. За недбале поводження з навчаль­ним обладнанням або навмисне псування його матеріальну відпо­відальність несуть батьки учнів;

· до препараторської учні можуть заходити лише з дозволу вчителя або лаборанта.

 

Порядок проведення лабораторних (практичних)

занять:

· до кожної лабораторної (практичної) роботи учні готуються вдома
за вказівкою вчителя;

· учні мають виконувати лабораторну (практичну) роботу, досліди,
спостереження, керуючися вказівками вчителя та інструктивними
картками;

· під час виконання робіт учні можуть вставати й ходити кабінетом
тільки з дозволу вчителя;

· під час виконання робіт треба суворо додержуватися правил тех­
ніки безпеки;

· завершивши роботу, учень повинен прибрати обладнання зі свого
робочого місця й залишити його впорядкованим.

Куточок живої природи

Успішне засвоєння учнями матеріалу з біоло­гії, набуття ними практичних умінь і навичок

із вирощування рослин та догляду за тваринами, розвиток інтересу й працьовитості істотно залежать від практичних робіт і спостережень, які ведуться за живими об'єктами безпосередньо в природі. На жаль, багато уроків із біології припадає на зимовий період, коли можливість спілкування з живими об'єктами в природі обмежена. Це певною мірою можна компенсувати роботою учнів у куточку живої природи. Куточок живої природи є невід'ємною складовою кабінету біології загальноосвітнього навчального закладу. В ньому учні систематично доглядають за рослинами й тваринами, закладають досліди та проводять експерименти. В куточку живої природи вчитель має змогу вихо­вувати в учнів інтерес і любов до природи, до праці, прищеплювати практичні вміння й навички, збагачувати знання, розширювати світо­гляд і розвивати допитливість.

Для куточка живої природи, залежно від умов школи, вибирають світлу кімнату площею 20—40 м² із вікнами, що виходять на південь або південний схід. Підлогу кімнати покривають лінолеумом або кера­мічними плитками.

Якщо в школі немає спеціального приміщення для куточка живої природи, то взимку дослідну роботу з рослинництва учні проводять у шкільній теплиці. Рослини й тварин можна утримувати також у препа­раторській, частину рослин — розміщувати в класі-лабораторії на спе­ціальних підставках.

Організація та обладнання куточка живої природи. Площа, місце, кількісний і видовий склад рослин і тварин куточка живої природи ви­значаються його завідувачем з урахуванням місцевих умов і кількості учнів, які залучаються до роботи, та погоджуються з керівником навчального закладу й представниками санепідем­станції.

Для утримання рослин і тва­рин, догляду за ними необхідно мати столи, стелажі, невеличку шафу, підставки для розміщення кімнатної теплички, акваріумів, вазонів і ящиків з рослинами, тераріумів, ентомологічних сад­ків, кліток і вольєрів для птахів і ссавців. Столи й підставки, гір­ки з квітами (рис. 14.3) найкра­ще розміщувати навпроти вікон, а клітки для птахів, тварин — біля протилежної від вікон стіни. Крім того, потрібні ковпаки різного діаметра, чашка Петрі, пробірки, циліндри, колби, лійки, скляні й гумові трубки, лінійки, ножі, пінцети, поливальниці, пуль­веризатор для обприскування рослин, щітки й губки для обмивання листків. У підсобному приміщенні мають бути ґрунт різного складу (торфовий, дерновий, листяний), а також річковий пісок.

Згідно з «Положенням про куточок живої природи загальноосвітніх навчальних закладів» у ньому можуть бути експозиційна й навчально-дослідпа частини, частина лабораторно-селекційної роботи та підсоб­не приміщення.

В експозиційній частині розміщуються акваріуми, флораріуми, те­раріуми та віварії. Кількісний і видовий склад експозиції визначається завідувачем куточка живої природи, місцевими умовами, наявністю експозиційних площадок.

Навчально-дослідна частина має забезпечити кількісний і видовий склад об'єктів для навчально-дослідної роботи учнів та виконання програмних завдань із біології.

У частині лабораторно-селекційної роботи мають бути умови для утримання, розмноження, вирощування, збереження рослин і тварин, догляду за ними, а також необхідна кількість навчально-дослідних місць для роботи учнів із вивчення представників рослинного й тва­ринного світу — мешканців куточка живої природи.

У куточку живої природи утримуються рослини й дрібні тварини, набір яких визначається змістом лабораторних, практичних робіт, дос­лідів, спостережень, які передбачені навчальною програмою з біології та планом роботи в гуртках.

Рослини куточка живої природи, їх розміщення й догляд за ни­ми. Для шкільного живого куточка рекомендовано близько ЗО кімнат­них рослин — представників родин, що вивчаються в курсі біології (табл. 14.1). Бажано, щоб до колекції входили ті рослини, над якими можна провести не один, а кілька дослідів (пеларгонія, первоцвіт, фук­сія, монстера, традесканція, бегонія, елодея, кактуси та ін.).

У куточку живої природи мають бути також дикорослі рослини для виявлення їхніх біологічних особливостей. Такі рослини викопують із грудкою землі під час екскурсій і висаджують у невеликі горщики.

Культурні рослини вирощують у разі потреби (для постановки дослідів).

Розміщати рослини в куточку живої природи треба групами — за біологічними особливостями.

Щоб краще використати природне освітлення кімнати, необхідно світлолюбні й низькорослі рослини розмістити ближче до джерела світла, а тіневитривалі — подалі від нього. Оптимальні умови ви­рощування рослин — стала температура повітря (коливання в межах З— 6 °С не шкідливі) та відсутність протягів.

Паспортизація об'єктів куточка жи­вої природи. На кожний живий об'єкт має бути паспорт (етикетка), в якому зазнача­ються назва й короткі відомості про росли­ну чи тварину. Ці дані записуються в карт­ки, з яких складають картотеку мешканців куточка живої природи.

На підставі зібраних даних про рослину чи тварину виготовляють етикетки, котрі прикріплюють до посудини з рослиною, акваріума, тераріуму або клітки тварини.

Етикетки бажано виготовляти з пласт­масових матеріалів (їх можна використову­вати протягом багатьох років, а паперові — треба постійно поновлювати).