Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Засоби навчання біології. Визначення засобу навчання , класифікація засобів навчання біології. Методика використання живих рослин та тварин на уроках біології.
У педагогіці існують різні означення поняття «засоби навчання»: · знаряддя праці вчителя та учнів; · весь комплекс засобів, що сприяють оснащенню навчального процесу, його вдосконаленню; · предмети, за допомогою яких у процесі навчання передається наукова інформація та здійснюється виховний вплив на учнів із метою їх навчання й виховання; · матеріальні об'єкти, носії навчальної інформації і предмети живої природи, а також предмети, штучно створені людиною, що використовуються вчителями й учнями в навчально-виховному процесі як інструмент їхньої діяльності; · матеріальні та ідеальні об'єкти, що залучаються до навчального процесу як носії інформації й інструменти діяльності вчителя та учнів; · різноманітні матеріали та знаряддя навчального процесу, завдяки яким більш успішно й раціонально, за коротший час досягаються поставлені цілі навчання. У дидактиці засоби навчання зазвичай розглядають як елемент методу навчання, аргументуючи це тим, що будь-який метод як модель діяльності, котра проектується суб'єктом, містить знання про: цілі діяльності; необхідний для досягнення мети спосіб діяльності; можливі засоби, оскільки діяльність завжди пов'язана із засобами діяльності інтелектуального, практичного чи предметного характеру; об'єкт діяльності, бо без об'єкта, ідеального чи матеріального, діяльності не буває. Та навряд чи можна погодитися з цим твердженням. Якщо під методом навчання й виховання розуміти не саму діяльність, а спосіб досягнення мети, розв'язання конкретного завдання, сукупність прийомів та операцій практичного або теоретичного освоєння та здійснення цієї діяльності, то стає очевидним, що поняття діяльності й методу не тотожні. Метод як спосіб здійснення навчальної діяльності тісно пов'язаний із засобами її реалізації, але самі засоби є радше структурними елементами діяльності, ніж методу. Засоби навчання мають самостійний статус поряд із цілями, змістом, методами й організаційними формами навчання. Всі компоненти взаємозумовлені й взаємопов'язані таким чином (рис. 9.1): цілі навчання (загальні й конкретні) реалізуються через зміст, методи й організаційні форми навчання; засоби навчання можуть виступати як спосіб реалізації (розвитку) змісту, методів і форм організації навчально-виховного процесу.
Між усіма компонентами навчання як педагогічної системи є зв'язки керування, взаємодії, перетворення й розвитку. Між цілями та засобами навчання основними й визначальними є зв'язки керування. Зміст, методи, організаційні форми й засоби навчання мають бути цілком спрямовані на виконання поставлених цілей, причому найраціональнішим шляхом з урахуванням психоло-го-фізіологічних особливостей учнів різного віку. Разом із тим засоби можуть впливати на цілі. Наприклад, сучасні мультимедійні засоби навчання, комп'ютери, веб-сайти, локальні й глобальні комп'ютерні мережі змінюють цілі навчання не лише в аспекті соціально-психологічної адаптації учнів до умов оточуючого середовища, а й у плані можливостей їхнього інтелектуального розвитку. Системотвірні зв'язки між змістом освіти та засобами навчання зумовлюються насамперед провідними компонентами навчального предмета (для предмета біології — це наукові знання), специфікою навчальної діяльності в рамках цього предмета, а також своєрідністю формування певних навичок і вмінь, які дають змогу використовувати здобуті знання як інструмент для набуття нових. Перетворення знання на засіб, прийом, метод здобуття нових знань відбувається лише тоді, коли створено умови для розвитку в учнів пізнавальних здібностей: спостережливості, уяви, мислення, практичних дій, цілеспрямованості, стійкої мотивації, активності, самостійності тощо. Для цього вчитель використовує в навчально-виховному процесі проблемні ситуації, пошуковий і дослідницький методи, самостійне спостереження, експеримент тощо, а також індивідуальний, груповий і диференційований підходи в навчанні. Проте забезпечити ці умови й реалізувати конкретні методи без використання в навчальному процесі засобів навчання неможливо. Сучасний процес навчання стає ефективним тільки в разі включення до нього засобів навчання та природної взаємодії всіх інших компонентів навчально-виховного процесу в діяльності вчителя (викладанні) й діяльності учня (учінні).
Пізнавальні компоненти діяльності, таким чином, пов'язані з її проектуванням: прийняттям рішень, вибором способів і форм організації діяльності, пошуком радикальних шляхів досягнення цілей і відповідно з визначенням матеріальних умов виконання ухваленої програми. Класифікація засобів навчання Розроблено багато класифікацій сучасних засобів навчання біології за різними ознаками: · за складом об'єктів — матеріальні (приміщення, устаткуван · за джерелами появи — штучні (прилади, картини, підручни · за складністю — прості (колекції, моделі, карти) та складні · за способом використання — динамічні (кіно-, відеофільми) · за особливостями будови — плоскі (таблиці, карти), об 'ємні · за характером дії — візуальні (натуральні об'єкти, демонстра · за носієм інформації — паперові (підручники, картотеки), · за рівнями змісту освіти — на рівні уроку (дидактичний ма · за технологічною прогресивністю — традиційні (наочні Незважаючи на таку різноманітність класифікацій засобів навчання, найбільш обґрунтованою на сьогодні залишається класифікація С. Г. Шаповаленка, за якою виокремлюються чотири групи засобів навчання: ] 1) натуральні об'єкти (оригінали); 2) засоби зображення й відображення об'єктів (оригіналів); 300 3. письмові описи предметів і явищ за допомогою знаків, слів, 4. технічні засоби для відтворення наукової інформації, закладеної Саме ця класифікація дістала конкретизацію й розвиток під час формування системи засобів навчання з багатьох навчальних предметів загальноосвітньої школи, в тому числі й біології, оскільки розроблена з урахуванням такого важливого фактора, як розвиток. Це дає змогу вдосконалювати її в міру виникнення нових видів засобів навчання. Беручи за основу загальну класифікацію С. Г. Шаповаленка, засоби навчання з біології можна поділити на такі групи: I. Натуральні об'єкти: · предмети й явища об'єктивної дійсності для безпосереднього ви · натуральні предмети й технічні засоби для демонстраційного та · матеріальні й технічні засоби для виготовлення предметів навча
II. Засоби зображення й відображення об'єктів: · об'ємні посібники (муляжі, моделі, рельєфні таблиці); · площинні посібники (навчальні таблиці, плакати, настінні карти, кар . знаково-символічні засоби (піктограми, ідеограми); • аудіовізуальні засоби (діапозитиви, епіоб'єкти, транспаранти, діа-, . віртуальні засоби (мультимедійні програми). III. Технічні засоби: • передачі інформації (діа-, епі-, графо-, кіно-, мультимедіапроекто- • контролю (старі модифікації пристроїв типу АМК-2, сучасна комп'ютерна техніка й контролювальне програмне забезпечення); навчання й • самонавчання (комп'ютерні навчальні програми — лінійні, розгалужені, комбіновані); • допоміжні (дошки — традиційні класні, презентаційні, електронні; панелі — рідинно-кристалічні, плазмові; модеми, сканери, принтери, відеокамери, фотоапарати, лазерні указки тощо); комбіновані, або універсальні (аудиторні технічні комплекси). IV. Навчально-методичні посібники: • друковані навчальні видання для учнів (підручники, робочі зошити, книжки для читання, довідники, збірники задач і вправ тощо); • друковані навчально-методичні видання для вчителя (навчальні програми, методична та науково-популярна література, довідники тощо); • електронні навчальні видання й ресурси (електронні підручники та посібники, енциклопедії, довідники, словники, хрестоматії тощо).
Натуральні об'єкти До натуральних належать об'єкти живої природи (рослини, гриби, тварини, їхні органи й частини) та неживої (зразки гірських порід, ґрунту, палива; продукти промислового й сільськогосподарського виробництва; реактиви й матеріали). В навчальному процесі з біології використовують (рис. 9.2): · непрепаровані об 'єкти живої природи (живі організми) та препаро · необроблені об 'єкти неживої природи (зразки гірських порід, пали
Шкільною програмою з біології передбачається безпосереднє ознайомлення учнів із натуральними об'єктами живої та неживої природи. Основними методами, що застосовуються в роботі з натуральними об'єктами, є спостереження й експеримент. Головна мета кожного спостереження — вироблення правильних умінь і навичок роботи з натуральними об'єктами та формування біологічних понять. За способом використання на уроці натуральні об'єкти поділяються на демонстраційні (використовуються вчителем) та роздаткові (використовуються учнями). Відповідно задаються певні параметри об'єктів, які мають забезпечувати їх детальний розгляд. Для демонстрування використовуються натуральні об'єкти розміром не менш як 60x40 мм (наприклад, опудала й скелети тварин). Як роздатковий матеріал придатніші об'єкти малих розмірів (гербарії, вологі препарати тощо). Найефективніше використання натуральних об'єктів як роздатково-го матеріалу для організації самостійної роботи учнів. Успішність самостійної роботи учнів багато в чому залежить від якості керування їхнім сприйняттям (усний інструктаж учителя). Важливо не так показати сам об'єкт, як навчити працювати з ним, спостерігати, робити висновки. Ознайомлення учнів з об'єктом має відбуватися від цілого до деталей, а потім на основі проведеного спостереження, — знову до цілого. Якщо з певних причин натуральний об'єкт не можна продемонструвати, то вчитель має передбачити інші компенсаторні варіанти, наприклад застосування екранних технічних засобів статичної проекції, за допомогою яких натуральний об'єкт проектується на екран. У шкільній практиці трапляються випадки методично непродуманого використання натуральних об'єктів, коли роздатковий матеріал править за демонстраційний (гербарії, вологі препарати тощо), що не забезпечує необхідної наочності й не сприймається учнями. Наочність — одна з основних вимог до відбору натуральних об'єктів або проектування різних видів посібників, компонентами яких є натуральні об'єкти. Відповідно до цієї мети відбирають об'єкти з яскраво вираженими типовими ознаками, необхідними для розкриття змісту біологічних понять, що формуються в шкільному курсі. Передбачається також використання оптичних приладів, за допомогою яких можна краще роздивитись об'єкт. Допускається застосування поряд зі складними за будовою об'єктами пояснювальних схем і рисунків. Для більшої наочності в натуральних об'єктах використовуються різні способи кодування: кольором, цифрами, літерами тощо. Схарактеризуємо групу натуральних об'єктів із біології. Предмети і явища об'єктивної дійсності для безпосереднього вивчення. Живі організми — це група натуральних об'єктів (рослини, тварини, гриби, дроб'янки), що забезпечують найбільшу конкретність і повноту знань учнів. Частину живих рослин і тварин збирають на пришкільній навчально-дослідній земельній ділянці безпосередньо перед заняттями здебільшого для одноразового використання.
■ Наприклад, для забезпечення лабораторних робіт із теми «Різноманітність покритонасінних» (розділ «Царство Рослини», 6 клас) на пришкільній навчально-дослідній земельній ділянці доцільно вирощувати представників родин, що вивчаються: дикорослі рослини (паслін чорний, редька дика, ромашка аптечна, деревій звичайний) та культурні (жоржини, айстри, картопля, капуста). Забезпечення занять живим роздатковим і демонстраційним матеріалом істотно полегшується, якщо в школі є куточок живої природи (див. дод. 1). Добираючи рослини й тварин до куточка живої природи, слід насамперед ураховувати можливості їх використання на уроках та в позаурочній роботі. У процесі вивчення розділу «Царство Тварини» (7 клас) можна організувати різноманітні самостійні роботи з використанням живих тварин. Це сприяє успішнішому засвоєнню учнями анатомо-морфологічних, екологічних і систематичних понять розділу, ефективному оволодінню школярами вміннями правильно вести спостереження над тваринами, з'ясуванню систематичного положення різних видів тварин. На розвиток пізнавальної самостійності учнів істотно впливає проведення лабораторних робіт із використанням живих тварин (евглени зеленої, інфузорії туфельки, дощового черв'яка, трубочника, молюсків тощо). Зазвичай на таких уроках роботі з натуральними об'єктами відводиться більша частина навчального часу, оскільки вона виконується на етапі вивчення нового матеріалу й має репродуктивний або пошуковий характер. Для успішного проведення цих уроків слід попередньо підготувати роздатковий матеріал та інструктивні картки, в яких зазначено тему лабораторної роботи, мету, обладнання й матеріали, хід роботи, а також завдання або запитання, що сприяють усвідомленому розумінню школярами об'єктів вивчення.
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-13; просмотров: 1027; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.149.233.6 (0.023 с.) |