Засоби навчання біології. Визначення засобу навчання , класифікація засобів навчання біології. Методика використання живих рослин та тварин на уроках біології.

У педагогіці існують різні означення поняття «засоби навчання»:

· знаряддя праці вчителя та учнів;

· весь комплекс засобів, що сприяють оснащенню навчального про­цесу, його вдосконаленню;

· предмети, за допомогою яких у процесі навчання передається нау­кова інформація та здійснюється виховний вплив на учнів із метою їх навчання й виховання;

· матеріальні об'єкти, носії навчальної інформації і предмети живої природи, а також предмети, штучно створені людиною, що викори­стовуються вчителями й учнями в навчально-виховному процесі як інструмент їхньої діяльності;

· матеріальні та ідеальні об'єкти, що залучаються до навчального про­цесу як носії інформації й інструменти діяльності вчителя та учнів;

· різноманітні матеріали та знаряддя навчального процесу, завдяки яким більш успішно й раціонально, за коротший час досягаються поставлені цілі навчання.

У дидактиці засоби навчання зазвичай розглядають як елемент ме­тоду навчання, аргументуючи це тим, що будь-який метод як модель діяльності, котра проектується суб'єктом, містить знання про: цілі дія­льності; необхідний для досягнення мети спосіб діяльності; можливі засоби, оскільки діяльність завжди пов'язана із засобами діяльності ін­телектуального, практичного чи предметного характеру; об'єкт діяль­ності, бо без об'єкта, ідеального чи матеріального, діяльності не буває. Та навряд чи можна погодитися з цим твердженням. Якщо під методом навчання й виховання розуміти не саму діяльність, а спосіб досягнення мети, розв'язання конкретного завдання, сукупність прийомів та опе­рацій практичного або теоретичного освоєння та здійснення цієї діяль­ності, то стає очевидним, що поняття діяльності й методу не тотожні. Метод як спосіб здійснення навчальної діяльності тісно пов'язаний із засобами її реалізації, але самі засоби є радше структурними елемента­ми діяльності, ніж методу.

Засоби навчання мають самостійний статус поряд із цілями, зміс­том, методами й організаційними формами навчання. Всі компоненти взаємозумовлені й взаємопов'язані таким чином (рис. 9.1): цілі навчан­ня (загальні й конкретні) реалізуються через зміст, методи й організа­ційні форми навчання; засоби навчання можуть виступати як спосіб ре­алізації (розвитку) змісту, методів і форм організації навчально-вихов­ного процесу.

Між усіма компонентами навчання як педагогічної системи є зв'яз­ки керування, взаємодії, перетворення й розвитку.

Між цілями та засобами навчання основними й визначальними є зв'язки керування. Зміст, методи, організаційні форми й засоби навчання мають бути цілком спрямовані на виконання поставлених цілей, причому найраціональнішим шляхом з урахуванням психоло-го-фізіологічних особливостей учнів різного віку. Разом із тим засоби можуть впливати на цілі. Наприклад, сучасні мультимедійні засоби навчання, комп'ютери, веб-сайти, локальні й глобальні комп'ютерні мережі змінюють цілі навчання не лише в аспекті соціально-психоло­гічної адаптації учнів до умов оточуючого середовища, а й у плані мож­ливостей їхнього інтелектуального розвитку.

Системотвірні зв'язки між змістом освіти та засобами навчання зумовлюються насамперед провідними компонентами навчального предмета (для предмета біології — це наукові знання), специфікою навчальної діяльності в рамках цього предмета, а також своєрідністю формування певних навичок і вмінь, які дають змогу використовувати здобуті знання як інструмент для набуття нових.

Перетворення знання на засіб, прийом, метод здобуття нових знань відбувається лише тоді, коли створено умови для розвитку в уч­нів пізнавальних здібностей: спостережливості, уяви, мислення, практичних дій, цілеспрямованості, стійкої мотивації, активності, са­мостійності тощо. Для цього вчитель використовує в навчально-ви­ховному процесі проблемні ситуації, пошуковий і дослідницький ме­тоди, самостійне спостереження, експеримент тощо, а також інди­відуальний, груповий і диференційований підходи в навчанні. Проте забезпечити ці умови й реалізувати конкретні методи без використан­ня в навчальному процесі засобів навчання неможливо. Сучасний процес навчання стає ефективним тільки в разі включення до нього засобів навчання та природної взаємодії всіх інших компонентів на­вчально-виховного процесу в діяльності вчителя (викладанні) й дія­льності учня (учінні).

Пізнавальні компоненти діяльності, таким чином, пов'язані з її проектуванням: прийняттям рішень, вибором способів і форм орга­нізації діяльності, пошуком радикальних шляхів досягнення цілей і відповідно з визначенням матеріальних умов виконання ухваленої програми.

Класифікація засобів навчання

Розроблено багато класифікацій сучасних за­собів навчання біології за різними ознаками:

· за складом об'єктів — матеріальні (приміщення, устаткуван­
ня, меблі, комп'ютери, розклад занять) та ідеальні (образні уявлен­
ня, знакові моделі, уявні експерименти, моделі Всесвіту);

· за джерелами появи — штучні (прилади, картини, підручни­
ки) та природні (натуральні об'єкти, препарати, гербарії);

· за складністю — прості (колекції, моделі, карти) та складні
(відеомагнітофони, комп'ютерні мережі);

· за способом використання — динамічні (кіно-, відеофільми)
та статичні (діапозитиви, діафільми, кодопосібники);

· за особливостями будови — плоскі (таблиці, карти), об 'ємні
(муляжі, моделі) та віртуальні (мультимедійні програми);

· за характером дії — візуальні (натуральні об'єкти, демонстра­
ційні прилади), аудіальні (магнітофони, радіо) та аудіовізуальні (те­
лебачення, відеофільми);

· за носієм інформації — паперові (підручники, картотеки),
магнітооптичні (фільми) та електронні (електронні видання й
ресурси);

· за рівнями змісту освіти — на рівні уроку (дидактичний ма­
теріал), нарівні предмета (підручники), нарівні всього процесу на­
вчання (навчальні кабінети);

· за технологічною прогресивністю — традиційні (наочні
посібники, музеї, бібліотеки), сучасні (засоби масової інформації,
комп'ютерна техніка та мультимедійні засоби навчання) та перспек­
тивні (веб-сайти, локальні й глобальні комп'ютерні мережі) тощо.

Незважаючи на таку різноманітність класифікацій засобів на­вчання, найбільш обґрунтованою на сьогодні залишається класифіка­ція С. Г. Шаповаленка, за якою виокремлюються чотири групи засобів навчання:

] 1) натуральні об'єкти (оригінали);

2) засоби зображення й відображення об'єктів (оригіналів); 300

3. письмові описи предметів і явищ за допомогою знаків, слів,
фраз;

4. технічні засоби для відтворення наукової інформації, закладеної
в інших засобах.

Саме ця класифікація дістала конкретизацію й розвиток під час фор­мування системи засобів навчання з багатьох навчальних предметів загальноосвітньої школи, в тому числі й біології, оскільки розроблена з урахуванням такого важливого фактора, як розвиток. Це дає змогу вдо­сконалювати її в міру виникнення нових видів засобів навчання.

Беручи за основу загальну класифікацію С. Г. Шаповаленка, засоби навчання з біології можна поділити на такі групи:

I. Натуральні об'єкти:

· предмети й явища об'єктивної дійсності для безпосереднього ви­
вчення (живі організми, гербарії, вологі препарати, мікропрепарати,
скелети, колекції, опудала, мумії, тушки, зразки гірських порід, ґрун­
ту, палива тощо);

· натуральні предмети й технічні засоби для демонстраційного та
лабораторного відтворення явищ природи, кількісного та якісного
їх вивчення (прилади, інструменти, реактиви, матеріали тощо);

· матеріальні й технічні засоби для виготовлення предметів навча­
льного обладнання, для догляду за ними та ремонту (інструменти,
технічні пристрої, матеріали тощо).

II. Засоби зображення й відображення об'єктів:

· об'ємні посібники (муляжі, моделі, рельєфні таблиці);

· площинні посібники (навчальні таблиці, плакати, настінні карти, кар­
тини, фотографії, дидактичний матеріал тощо);

. знаково-символічні засоби (піктограми, ідеограми);

• аудіовізуальні засоби (діапозитиви, епіоб'єкти, транспаранти, діа-,
кіно- та відеофільми, радіо- й телепередачі, відеозаписи тощо);

. віртуальні засоби (мультимедійні програми).

III. Технічні засоби:

• передачі інформації (діа-, епі-, графо-, кіно-, мультимедіапроекто-
ри, магнітофони, відеомагнітофони, програвачі, диктофони, аудіо-
техніка, радіо, телевізори, сучасна комп'ютерна техніка й демон-
страційно-моделювальне програмне забезпечення);

• контролю (старі модифікації пристроїв типу АМК-2, сучасна ком­п'ютерна техніка й контролювальне програмне забезпечення); навчання й

• самонавчання (комп'ютерні навчальні програми — лі­нійні, розгалужені, комбіновані);

• допоміжні (дошки — традиційні класні, презентаційні, електронні; панелі — рідинно-кристалічні, плазмові; модеми, сканери, прин­тери, відеокамери, фотоапарати, лазерні указки тощо); комбіновані, або універсальні (аудиторні технічні комплекси).

IV. Навчально-методичні посібники:

• друковані навчальні видання для учнів (підручники, робочі зошити, книжки для читання, довідники, збірники задач і вправ тощо);

• друковані навчально-методичні видання для вчителя (навчальні про­грами, методична та науково-популярна література, довідники тощо);

• електронні навчальні видання й ресурси (електронні підручники та посібники, енциклопедії, довідники, словники, хрестоматії тощо).

 

Натуральні об'єкти

До натуральних належать об'єкти живої природи (рослини, гриби, тварини, їхні органи й частини) та неживої (зразки гірських порід, ґрунту, палива; продукти промислового й сільськогосподарського виробництва; реактиви й ма­теріали). В навчальному процесі з біології використовують (рис. 9.2):

· непрепаровані об 'єкти живої природи (живі організми) та препаро­
вані (гербарії, вологі препарати, мікропрепарати, остеологічні пре­
парати, колекції, таксидермічні зоологічні експонати — опудала,
мумії, тушки);

· необроблені об 'єкти неживої природи (зразки гірських порід, пали­
ва; колекції форм збереженості викопних організмів) та оброблені
(реактиви й матеріали, колекції зразків промислового та сільського­
сподарського виробництва).

Шкільною програмою з біології передбачається безпосереднє озна­йомлення учнів із натуральними об'єктами живої та неживої природи. Основними методами, що застосовуються в роботі з натуральними об'­єктами, є спостереження й експеримент. Головна мета кожного спосте­реження — вироблення правильних умінь і навичок роботи з натураль­ними об'єктами та формування біологічних понять.

За способом використання на уроці натуральні об'єкти поділяють­ся на демонстраційні (використовуються вчителем) та роздаткові (використовуються учнями). Відповідно задаються певні параметри об'єктів, які мають забезпечувати їх детальний розгляд.

Для демонстрування використовуються натуральні об'єкти роз­міром не менш як 60x40 мм (наприклад, опудала й скелети тварин). Як роздатковий матеріал придатніші об'єкти малих розмірів (гербарії, во­логі препарати тощо).

Найефективніше використання натуральних об'єктів як роздатково-го матеріалу для організації самостійної роботи учнів. Успішність самос­тійної роботи учнів багато в чому залежить від якості керування їхнім сприйняттям (усний інструктаж учителя). Важливо не так показати сам об'єкт, як навчити працювати з ним, спостерігати, робити висновки. Ознайомлення учнів з об'єктом має відбуватися від цілого до деталей, а потім на основі проведеного спостереження, — знову до цілого.

Якщо з певних причин натуральний об'єкт не можна продемонстру­вати, то вчитель має передбачити інші компенсаторні варіанти, напри­клад застосування екранних технічних засобів статичної проекції, за допомогою яких натуральний об'єкт проектується на екран.

У шкільній практиці трапляються випадки методично непродума­ного використання натуральних об'єктів, коли роздатковий матеріал править за демонстраційний (гербарії, вологі препарати тощо), що не забезпечує необхідної наочності й не сприймається учнями.

Наочність — одна з основних вимог до відбору натуральних об'єк­тів або проектування різних видів посібників, компонентами яких є на­туральні об'єкти. Відповідно до цієї мети відбирають об'єкти з яскраво вираженими типовими ознаками, необхідними для розкриття змісту біологічних понять, що формуються в шкільному курсі. Передбачаєть­ся також використання оптичних приладів, за допомогою яких можна краще роздивитись об'єкт. Допускається застосування поряд зі склад­ними за будовою об'єктами пояснювальних схем і рисунків.

Для більшої наочності в натуральних об'єктах використовуються різні способи кодування: кольором, цифрами, літерами тощо.

Схарактеризуємо групу натуральних об'єктів із біології.

Предмети і явища об'єктивної дійсності для безпосереднього вивчення. Живі організми — це група натуральних об'єктів (росли­ни, тварини, гриби, дроб'янки), що забезпечують найбільшу конкрет­ність і повноту знань учнів. Частину живих рослин і тварин збирають на пришкільній навчально-дослідній земельній ділянці безпосередньо перед заняттями здебільшого для одноразового використання.

■ Наприклад, для забезпечення лабораторних робіт із теми «Різноманіт­ність покритонасінних» (розділ «Царство Рослини», 6 клас) на пришкіль­ній навчально-дослідній земельній ділянці доцільно вирощувати представ­ників родин, що вивчаються: дикорослі рослини (паслін чорний, редька ди­ка, ромашка аптечна, деревій звичайний) та культурні (жоржини, айстри, картопля, капуста).

Забезпечення занять живим роздатковим і демонстраційним мате­ріалом істотно полегшується, якщо в школі є куточок живої природи (див. дод. 1). Добираючи рослини й тварин до куточка живої приро­ди, слід насамперед ураховувати можливості їх використання на уро­ках та в позаурочній роботі.

У процесі вивчення розділу «Царство Тварини» (7 клас) можна орга­нізувати різноманітні самостійні роботи з використанням живих тварин. Це сприяє успішнішому засвоєнню учнями анатомо-морфологічних, екологічних і систематичних понять розділу, ефективному оволодінню школярами вміннями правильно вести спостереження над тваринами, з'ясуванню систематичного положення різних видів тварин.

На розвиток пізнавальної самостійності учнів істотно впливає про­ведення лабораторних робіт із використанням живих тварин (евглени зеленої, інфузорії туфельки, дощового черв'яка, трубочника, молюсків тощо). Зазвичай на таких уроках роботі з натуральними об'єктами від­водиться більша частина навчального часу, оскільки вона виконується на етапі вивчення нового матеріалу й має репродуктивний або пошуко­вий характер. Для успішного проведення цих уроків слід попередньо підготувати роздатковий матеріал та інструктивні картки, в яких зазна­чено тему лабораторної роботи, мету, обладнання й матеріали, хід ро­боти, а також завдання або запитання, що сприяють усвідомленому ро­зумінню школярами об'єктів вивчення.