Поняття та види пенсій в Україні.

В Україні функціонує 763 районних і місцевих управлінь соці­ального захисту населення і 728 регіональних підрозділів Пен­сійного фонду України (ПФУ). За статистичними даними в Україні нараховується близько 15 млн. пенсіонерів, у тому чис­лі — 2 млн. інвалідів.

Правові відносини у сфері пенсійного страхування базуються на Конституції України і регулюються:

• Кодексом законів про працю в Україні;
• Законом України «Про загальнообов'язкове державне пен­сійне страхування» від 9 липня 2003 р. № 1058-IV.

Пенсія — це гарантована щомісячна грошова виплата громадя­нам у старості на випадок повної або часткової непрацездатності, втрати годувальника, а також у зв'язку з досягненням законодавчо встановленого стажу роботи у сферах трудової діяльності.

Населенням пенсійного віку вважаються:

• жінки старше 55 років;
• чоловіки старше 60 років.

У залежності від причини, що обумовлює право на одержання пенсії, розрізняють наступні види державних пенсій:

а) трудові:

■ за віком: чоловікам — при досягненні 60 років і стажі робо­ти не менше 25 років; жінкам — при досягненні 55 років і стажі роботи не менше 20 років (стаття 12);

■ по інвалідності: у випадку настання інвалідності, яка викликає повну або часткову втрату здоров'я;

■ у випадку втрати годувальника: непрацездатним членам родини померлого годувальника, що знаходилися на його утриманні;

■ за вислугу років: окремим категоріям громадян, зайнятим на роботах, виконання яких приводить до втрати професійної працездатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

б) соціальні — пенсії непрацездатним громадянам, що не ма­ють права на трудову пенсію. Розмір соціальних пенсій установ­люється за категоріями у відсотках до мінімальної пенсії за ві­ком, що гарантує громадянам мінімальний прожитковий рівень незалежно від наявності виробничого стажу.

Прийняття Закону України «Про загальнообов'язкове держав­не пенсійне страхування» внесло суттєві зміни у пенсійному за­конодавстві, зокрема це стосується порядку призначення та пере­рахунку пенсій.

Право на (призначення) перерахунок пенсій за цим законом мають особи, яким до І січня 2004 року була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія за іншими зако­нодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» — за умови, якщо вони не отримають пенсію з інших джерел.

 

 

Для обчислення пенсій враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період стажу, починаючи з 1 липня 2000 року.

Заробітна плата (дохід) за період стажу, набутого до 1 липня 2000 року, враховується для обчислення пенсії на підставі доку­ментів (довідок) про нараховану заробітну плату, а за період ста­жу, починаючи з 1 липня 2000 року — за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

При визначенні розміру пенсії за новими правилами врахову­ються два основних показники — страховий стаж та заробіт­на плата особи.

Виходячи зі страхового стажу, обчислюється коефіцієнт стажу (Кс), а заробітна плата використовується для визначення індивідуального коефіцієнта заробітку і заробітної плати (Зп), з якої обчислюється пенсія.

У Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсій­не страхування» порядок визначення розміру пенсії за віком ви­ражено у вигляді формули:

 

,

 

де П — розмір пенсії, грн;

Зс — заробітна плата (дохід) застрахованої особи, з якої обчи­слюється пенсія, грн;

Кс— коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.

 

Для визначення однієї із складових цієї формули — (Зп) — за­робітної плати (доходу) для обчислення пенсії необхідно на під­ставі даних довідки про заробітну плату, наявної в пенсійній справі, визначити середньоарифметичний індивідуальний ко­ефіцієнт заробітку.

Він визначається шляхом відношення заро­бітної плати особи на кожний місяць з періоду, за який врахову­ється заробіток, на середню заробітну плату у галузях економіки за цей же місяць.

Сума коефіцієнтів за весь період, за який врахо­вується заробітна плата, ділиться на кількість місяців, за які роз­раховано коефіцієнт заробітку.

Наступна складова формули — коефіцієнт страхового стажу (Кс), що розраховується за формулою:

 

= / 100 %

 

де Кс— коефіцієнт страхового стажу;

См — сума місяців страхового стажу;

Вс— величина оцінки одного року страхового стажу (у відсо­тках).

 

За період участі тільки в солідарній системі величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1,35 %, а за період участі в солідарній і накопичувальній системах пенсійного страхуван­ня — 0,8 %. (Згідно Дербюджету на 2009 рік).

 

Коефіцієнт страхового стажу (Кс) визначається, виходячи із наявного страхового стажу за документами пенсійної справи на час перерахунку пенсії.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

 

Зп = Зс * (Ск/К),

де Зп — заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчис­лення пенсії, грн; Зс — середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звер­нення за призначенням пенсії;

Ск — сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць;

К — кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

 

Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчис­ленні пенсії, визначається за формулою:

 

Кз = 3в/3с,

де Кз — коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;

Зв — сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону врахо­вується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);

Зс— середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу).

 

Головною умовою при призначенні пенсії по інвалідності є наявність певного страхового стажу на час настання інвалідності.

Пенсію по інвалідності встановлюють залежно від групи інва­лідності у таких розмірах:

I група — 100 %;

II — 90%;

III — 50 % пенсії за віком.

У 2005 році набрав сили Закон України «Про державну соціа­льну допомогу особам, що не мають право на пенсію, і інвалі­дам», що регулює питання фінансової підтримки людей, які не приймали участь у пенсійному страхуванні, а також призначення державної допомоги по догляду.

Відповідно до Закону розмір со­ціальної допомоги особам, що не мають право на пенсію, і інва­лідам, установлюється, виходячи з гарантованого мінімуму, за­твердженого в Законі «Про державний бюджет України на ______ рік