Банківська діяльність як галузь економіки. Банківські проценти та участь банків у створенні ВВП.

банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів
фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.Багатогранна банківська діяльність в умовах становлен­ня ринкової економіки потребує постійного удосконалення, яке неможливе без фінансового контролю і впровадження науково обгрунтованих методик щодо поліпшення банківсь­кої справи. Основним джерелом прибутку є банківський процент. Першоосновою процента є додатковий продукт, створений у виробництві, а на поверхні явищ прибуток банків виступає переважно як різниця між сумою процентів, отриманих за надані банком кредити і виплачених по внесках клієнтів.регулювання ставки банківського процента, який є важливим інструментом грошово-кредитної політики центрального банку, стає ключовим важелем формування економічної межі кредиту та забезпечення її дотримання з боку банківської системи. Якщо центральний банк проводить політику зниження процента (здешевлення кредиту), то попит на позички зростатиме, а межа кредиту - розширюватиметься. І навпаки, якщо проводитиметься політика подорожчання кредиту, то попит на позички буде зменшуватися, а межа кредиту - звужуватися. У такому розумінні межі кредиту набувають суто економічного змісту, оскільки вони формуються під впливом економічних інтересів (попиту) юридичних і фізичних осіб - суб'єктів грошового ринку. Говорити ще про якісь неекономічні аспекти цієї проблеми - часові чи просторові, на наш погляд, немає достатніх підстав.Обсяги і темпи зростання ВВП прямо пропорційно впливають на макроекономічну межу кредиту, оскільки відповідно до цього зростання збільшуються запаси і затрати, інвестиції, інші потреби в капіталі. Для задоволення цих потреб необхідні додаткові позичкові кошти. Проте ця залежність може бути істотно деформована дією інших чинників. Так, якщо в структурі фінансової системи важливе місце займає власний капітал підприємств і його роль зростає, а стан державних фінансів дає змогу скорочувати рівень оподаткування підприємств, то додаткова потреба в капіталі може бути задоволена за рахунок використання власних коштів, без залучення позичкового капіталу і макромежа кредиту не розшириться чи розшириться меншою мірою, ніж зросте ВВП. І навпаки, якщо в базовому періоді (до зростання ВВП) економіка була недокредитована, то в новому періоді макромежа кредиту зросте не тільки в міру зростання обсягу ВВП, а й на обсяг "невикористаної" межі кредиту в попередньому періоді 144. Банк як фірма: порядок створення та реєстрації, ліцензування, регулювання діяльності та оргструктура. Реєстрація і ліцензування банків покликані обмежувати або розширювати банківську діяльність згідно з вимогами чинного законодавства та нормативних актів НБУРеєстрація банку - це момент відповідного запису у "Республіканській книзі реєстрації банків і кредитно-банківських установ". і означає створення специфічної юридичної особи - банківської установи. Зворотний процес - ви-креслення реквізитів банку з Республіканської книги - банк як юридична особа перестав існувати. в Україні регулюється "Положенням про порядок створення і реєстрації комерційних банків", затвердженим Постановою Правління НБУ від 21 липня 1998 р.
Комерційні банки різних видів і форм власності створюються у вигляді акціонерних товариств або товариств з обмеженою відповідальністю відповідно до ЗУ, законодавчих актів та нормативних актів НБУ.Комерційний банк вважається створеним і набуває статусу юридичної особи з моменту його реєстрації в Національному банку України.
Засновниками, акціонерами к.б. можуть бути українські та іноземні юридичні і фізичні особи за винятком Рад народних депутатів усіх рівнів, їхніх виконавчих органів, політичних і профспілкових організацій, спілок і партій, громадських фондів.Згідно із З У визначається мінімальний розмір статутного капіталу банку, якийформується тільки за рахунок власних вільних коштів учасників. Забороняється використовувати для формування статутного фонду комерційного банку бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу.Для реєстрації комерційного банку в двотижневий строк після аудиторської перевірки фінансового стану його засновників до регіонального управління НБУ за місцем створення банку подаються документи.Регіональне управління НБУ за місцезнаходженням комерційного банку в двотижневий строк з дати отримання від банку повного пакета документів готує висновок про:
- фінансовий стан, платоспроможність і репутацію акціонерів (учасників) банку, наявність вільних власних коштів для внеску до статутного фонду банку і підтвердження про внесок на тимчасовий рахунок банку коштів до статутного фонду кожним акціонером (учасником) у передбачених законом розмірах;- наявність приміщення, придатного для розміщення банку;- професійну придатність і репутацію голови виконавчого органу (правління) банку і головного бухгалтера банку. Ліцензування банківської діяльності полягає в наданні банкам офіційного дозволу на здійснення певних банківських операцій.Національний банк України визначає порядок надання ліцензії банкамДокументи для реєстрації банку розглядаються департаментом реєстрації і ліцензування банків, юридичним департаментом та іншими департаментами і подаються Комісії НБУ з питань нагляду і регулювання діяльності банків.

146.+147.+148. Характеристика пасивних операцій комерційних банків, їх роль у бізнесовій діяльності банків. + Характеристика активних операцій комерційних банків, їх роль у бізнесовій діяльності банків. + Комісійно-посередницькі операції банків.

Пасивні операції забезпечують формування ресурсів банку, необхідних йому понад власний капітал для забезпечення нормальної діяльності, ліквідності та одержання запланованого доходу. Сформовані у результаті пасивних операцій кошти становлять переважну частину всіх ресурсів банків, що визначає важливу роль цих операцій в їх діяльності.Активні операції – це розміщення банками власних та залучених коштів з метою одержання доходу та забезпечення своєї ліквідності. До активних операцій належать: - операції з надання кредитів;- вкладення в цінні папери;- формування касових залишків та резервів;
- формування інших активів (формування основних засобів – будівель, обладнання тощо). Комісійно-посередницькі операції банків. Залежно від особливостей формування та розміщення ресурсів комерційного банку, його послуги можуть бути реалізовані у формі проведення трьох основних груп операцій: пасивних, активних та комісійно-посередницьких. Комісійно-посередницькі операції проводяться банком за дорученням і на користь клієнта за певну плату. У цьому випадку має місце не власне формування і розміщення ресурсів, а переміщення вже наявних у банку коштів клієнта за його розпорядженням або здійснення інших операцій, які не повязані безпосередньо з рухом грошей так звані збалансовані послуги. До складу цих опреацій належать: розрахункові, касові, валютні,трастові, консультаційні, гарантійні та деякі інші види банківської іяльності. Розрахункові опреації пов'язані із здійсненням внутрішніх та міжнароднихбезготівкових розрахунків за дорученням клієнтів шляхом перерахування коштів по рахунках у банку. Здійснюючи інкасові операції, комерційний банк за дорученням свогоклієнта на основі отриманих від нього грошових документів стягує коштиз боржників та зараховує їх на рахунок клієнта.

150.+151. Банківські ризики, їх класифікація та вплив на бізнесові успіхи. + Основи менеджменту банківськими ризиками.

105.