Динаміка розвитку малого та середнього підприємництва в Україні

 

З урахуванням змін, внесених до Господарського кодексу України та Закону України „Про державну підтримку малого підприємництва” від 19.10.2000р. №2063-III стосовно критеріїв віднесення підприємств до великих, середніх і малих, питома вага малих і середніх підприємств в загальній кількості підприємств України у 2008 році залишилась майже на рівні 2007 року і склала 99,5% (у 2007 році 99,6%), що в цілому відповідає світовим стандартам.

За даними Держкомстату України станом на 01.01.2009р. в структурі вітчизняного підприємництва за розміром підприємств частка малих підприємств становила 92,7%, середніх – 6,8%, великих – 0,5%.

В Україні налічувалось 332,2тис. малих підприємств, 23,1тис. середніх підприємств та 1,685тис. великих підприємств. Однак, тенденція щодо кількісного зростання була характерна лише для великих підприємств – 18,3%, від’ємний приріст щодо кількості малих та середніх підприємств становив відповідно 5,7% та 0,4%.

 

 

Рис. 2.4. Класифікація підприємств за розмірами у 2008 р.

 

Натомість, простежується позитивна динаміка щодо кількості фізичних осіб-підприємців, у 2008 році їх кількість зросла на 9%. Станом на кінець 2008 року кількість фізичних осіб-підприємців в Україні без урахування найманих працівників становила 2,4млн. осіб.

 

Разом з тим, в Україні спостерігалось незначне скорочення кількості фермерських господарств – на 2,3%. За підсумками 2008 року кількість фермерських господарств склала 42,4тис., яким належало 4,3млн. га сільськогосподарських угідь.

 

Рис. 2.5. Загальні тенденції розвитку кількості суб’єктів підприємницької діяльності.

 

Як і в попередні роки, більше половини малих підприємств від загальної кількості в Україні зосереджено в семи регіонах: у м. Києві (20,2%), Донецькій (7,3%), Дніпропетровській (7,0%), Харківській (6,8%), Одеській (5,9%), Львівській областях (5,8%) та Автономній Республіці Крим (4,8%).

В цілому, загальна кількість суб’єктів малого підприємництва на 10тис. осіб наявного населення по Україні за даними державної статистики становила 609 одиниць, або на 8,5% більше, ніж в попередньому році. При чому, найкращим цей показник був в Запорізькій (721), Миколаївській (752), Одеській (725), Херсонській (727), Чернівецькій (711) областях та містах Києві (915) і Севастополі (776). Водночас, в Донецькій, Львівській, Рівненській, Тернопільській та Чернігівській областях цей показник зафіксовано значно нижчим за середній показник по Україні.

 

 

Рис. 2.6. Кількість суб’єктів малого підприємництва у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення за регіонами (одиниць)

 

Однак, кількість малих підприємств на 10тис. наявного населення скоротилась по Україні з 76 у 2007 році до 72 у 2008 році, досягши рівня 2006 року. Для середніх підприємств впродовж 3-х років поспіль цей показник утримався на рівні 5 одиниць.

Кількість фізичних осіб-підприємців на 10тис. осіб наявного населення становила 530 осіб. При чому, найкращим цей показник є в Запорізькій (636), Миколаївській (655), Одеській (623), Херсонській (655), Чернівецькій (660) областях та містах Києві (672) й Севастополі (689).

Всього в секторі малого та середнього підприємництва на кінець 2008 року було зайнято майже 10млн. громадян, або 49,2% зайнятого населення працездатного віку, що, практично, відповідає рівню 2007 року. На малих і середніх підприємствах працювало 5,38млн.осіб проти 5,71млн осіб у 2007 році. Кількість фізичних осіб-підприємців з урахуванням найманих працівників склала майже 4млн. осіб.

За розмірами підприємств в структурі зайнятості спостерігались зміни на користь великих підприємств. Так, якщо співвідношення зайнятості на підприємствах великі / середні / малі у 2007 році виглядало як 37,6% / 38% / 24,4%, то у 2008 році відбувся перерозподіл, відповідно 40,1% / 35% / 24,9%.

Питома вага малого підприємництва в зайнятості за видами економічної діяльності виглядає наступним чином: торгівля – 51,5%, оптова торгівля та посередництво – 11,3%, промисловість – 11,1%, операції з нерухомістю – 11%, транспорт, зв’язок – 6,9%, будівництво - 5,9%, сільське господарство – 4,9%.

Рис. 2.7. Питома вага малого підприємництва в зайнятості за видами економічної діяльності

 

Частка малих та середніх підприємств в загальних обсягах реалізації продукції в Україні у 2008 році склала 55,4% (з них: малих – 16,3%, середніх – 39,1%) проти 60,7% у 2007 році.

Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) малими та середніми підприємствами в порівнянні з 2007 роком зріс на 14% і склав 1669988,1млн.грн. При чому, приріст спостерігався як для малого, так і для середнього секторів підприємництва.

Однак, необхідно зазначити, що впродовж 2007-2008 років внесок малих і середніх підприємств в загальні обсяги реалізованої продукції (робіт, послуг) в країні зменшився відповідно на 1,8% та 3,5%. Максимальний внесок в загальні обсяги реалізованої продукції по країні здійснили суб’єкти малого підприємництва Дніпропетровської (8,8%), Донецької (8,0%), Одеської (6,0%), Харківської (6,5%) областей та міста Києва (24,9%).

Дещо інакше виглядає показник питомої ваги малих підприємств в загальних обсягах реалізації продукції (робіт, послуг) відповідного регіону. Значно вищим за середнє значення по Україні (16,3%) цей показник є в Автономній Республіці Крим (25,4%), Вінницькій (25,6%), Житомирській (28,4%), Кіровоградській (33,1%), Миколаївській (25,8%), Одеській (25,2%), Сумській (25,2%), Херсонській (35,3%), Хмельницькій (25,7%), Чернівецькій (28,5%), Чернігівській (25,8%) областях та місті Севастополь (29,3%). В той же час, найнижчі значення спостерігались у Донецькій (10,0%) та Волинській (10,6%), Дніпропетровській (13,2%), Луганській (14,6%) областях та місті Києві (14,9%).

Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) фізичними особами-підприємцями у 2008 році значно збільшився (на 34%) в порівнянні з 2007 роком, та майже вдвічі - порівняно з 2006 роком.

Питома вага малого підприємництва в обсягах реалізації продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності виглядає наступним чином: торгівля – 62,7%, оптова торгівля та посередництво – 44,4%, операції з нерухомістю – 10,3%, промисловість – 9,1%, будівництво – 7,0%, транспорт, зв’язок – 4,3%, сільське господарство – 2,6%.

Рис. 2.8. Частка малого підприємництва в обсягах реалізації продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності.

 

Аналізуючи фінансові результати малих та середніх підприємств від звичайної діяльності до оподаткування, необхідно зазначити, що 64,2% середніх підприємств і 62,7% малих підприємств були прибутковими у 2008 році. Проте, лише в Донецькій, Чернівецькій та Чернігівській областях фінансові результати діяльності малих підприємств мали позитивне сальдо. Найгірший результат фінансової діяльності відмічено на малих підприємствах Дніпропетровської, Київської, Одеської областей та міста Києва. При чому, на столичні малі підприємства припало майже 60% загального від’ємного сальдо малих підприємств по країні.

В структурі валових капітальних інвестицій 50,5% всіх інвестицій було спрямовано у великі підприємства, 27,9% - у середні підприємства, 21,6% - у малі підприємства. Всього в малі та середні підприємства було інвестовано 121822,2млн.грн, що на 13% більше, ніж у 2007 році.

За даними Державної податкової адміністрації станом на 01.01.2009р. кількість платників податків в Україні, що працювали за спеціальним режимом оподаткування, становила: 1137122 фізичних осіб платників єдиного податку, або на 16,64% більше, ніж у 2007 році; найманих працівників фізичних осіб платників єдиного податку – 706214 осіб (приріст 3,8%); юридичних осіб, платників єдиного податку – 143149 осіб, або на 2,74% більше, ніж у 2007 році.

 

 

 

Рис. 2.9. Динаміка кількості платників, що працюють за спеціальними режимами оподаткування (осіб)

 

Середньооблікова чисельність юридичних осіб платників єдиного податку склала 911318 осіб. Починаючи з 2004 року, за цим показником вперше було зафіксовано приріст (25,52%), при чому це відбулось здебільшого за рахунок стрімкого зростання цього показника в Донецькій та Херсонській областях.

В цілому по Україні спостерігалась позитивна динаміка надходжень до бюджетів від платників, що працюють за спеціальним режимом оподаткування.

Всього у 2008 році було сплачено 1841016,8тис.грн єдиного податку від діяльності юридичних осіб, що на 10,4% більше, ніж за попередній рік. При цьому, за виключенням Кіровоградської області, зростання відбулось в усіх регіонах.

Рис. 2.10. Динаміка надходжень від платників єдиного та фіксованого податків з 2003 по 2008 роки (тис. грн.)

 

Від діяльності фізичних осіб було сплачено єдиного податку на суму 2471534тис.грн, або на 21,4% більше за відповідні надходження у 2007 році. Найбільший приріст було зафіксовано у Вінницькій (36,7%), Івано-Франківській (34,1%) та Херсонській (35,4%) областях.

Фізичними особами було сплачено фіксованого податку в сумі 318117,5тис.грн. При середньому прирості по Україні в 5,12%, максимальний приріст цього показника відмічено у Вінницькій (23,5%) та Херсонській (23%) областях.

2.3. Порівняння регіонів за станом розвитку та підтримки малого підприємництва (рейтинг регіонів)

 

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва щорічно здійснює комплексну оцінку і порівняння регіонів за станом розвитку та підтримки малого підприємництва шляхом розрахунку рейтингу згідно з методикою, схваленою рішенням №1 колегії Держкомпідприємництва від 26 липня 2002 року.

Обчислення здійснюються на основі кількісних та якісних показників і критеріїв, які за оцінками експертів є найбільш важливими в розрахунку місця кожного регіону в даному рейтингу. Відповідно до методики показники і критерії за певними ознаками сформовано в три групи, що мають різний вплив на загальний інтегрований показник або рейтинговий бал, зокрема: I група - показники щодо кількості суб’єктів малого підприємництва та економічні показники їх діяльності (60%). II група - критерії оцінки ефективності діяльності місцевих органів влади та самоврядування щодо стимулювання розвитку малого бізнесу (30%). III група - показники стану розвитку інфраструктури підтримки малого підприємництва та громадської підтримки (10%). Таким чином, перша група показників має максимальний вплив на інтегральний бал, а друга та третя - носять стимулюючий характер.

Розрахунок даного Рейтингу 2008 здійснювався на основі офіційних даних Державного комітету статистики України, інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та Єдиного ліцензійного реєстру, звітної інформації Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій про хід виконання регіональних програм розвитку малого підприємництва, про стан реалізації державної регуляторної політики та про виконання законодавства з питань спрощення процедур реєстрації та видачі дозволів.

У зв’язку з переходом у 2008 році Державного комітету статистики України на повноцінне вибіркове обстеження малих підприємств на річній основі та з метою удосконалення методики в напрямі врахування показників діяльності органів ліцензування на місцевому рівні, до переліка показників і критеріїв було внесено незначні зміни та доповнення.

Рейтинг 2008 обчислювався за 53 показниками, які включають як вимірні числові дані, так і додаткові бали. При цьому регіонам, в яких мав місце певний позитивний фактор впливу, присвоювався додатковий бал. Так, окремі показники II-III групи оцінювались відповідними балами, величина яких визначалась експертним шляхом.

Безпосередній розрахунок місця регіону серед інших регіонів України здійснювався, як по кожному показнику окремо, так і по групі показників, що дало можливість, крім загального рейтингу визначити групові та часткові рейтинги регіонів.

В залежності від результатів розрахунку величини інтегрального балу умовно регіони розподілено на 4 групи: „лідери”, „переслідувачі”, „основний масив” та „аутсайдери”.

Так, у 2008 році група „лідерів” (з 1 по 7 місце) охоплювала: м. Київ, Одеська, Дніпропетровська, Луганська, Миколаївська, Херсонська та Кіровоградська області.

 

 

 

 

Рис. 2.11. Рейтинг регіонів у 2008 році.

 

Протягом 2000-2008 років м. Київ незмінно посідає перше місце, а Одеська область впродовж зазначеного періоду чередує друге місце з третім (у 2008 році - 2 місце). Дніпропетровська область останні п’ять років перебуває в групі „лідерів” та у порівнянні з 2007 роком покращила свої результати на 3 позиції (з 6 місця на 3). Вдруге за останні дев’ять років Луганська область у 2008 році увійшла до групи „лідерів”, перемістившись з групи „переслідувачів”, до якої входила у 2007 році (з 10 місця на 4). Миколаївська область вдруге поспіль займає 5 місце. Херсонська та Кіровоградська області - посіли 6 та 7 місце відповідно. Однак, якщо Херсонська область щороку поступово піднімається в рейтингу, то положення Кіровоградської області є дещо нестабільним.

До групи „переслідувачів” (8-10 місця) и входять: Запорізька, Харківська та Хмельницька області, що мають достатньо високий рейтинг та значний потенціал для розвитку.

Запорізька область у 2008 році в порівнянні з 2007 роком перемістилась вниз на 6 сходинок (з 2 на 8 місце). Харківська область піднялась з 4 на 9 місце. Хмельницька область вже втретє, починаючи з 2006 року, знаходиться в групі „переслідувачів”, зайнявши у 2008 році 10 місце - на одну сходину нижче, ніж за результатами Рейтингу 2007, що свідчить про достатньо стабільний розвиток.

Далі йде найбільша група за кількістю регіонів - група „основний масив” (з 11 по 19 місце), що характеризується порівняно задовільним станом розвитку, яка включає: Вінницьку, Донецьку, Полтавську області, Автономну Республіку Крим, Київську, Івано-Франківську, Чернівецьку, Волинську та Львівську області.

У порівнянні з Рейтингом 2007 р. Вінницька область у 2008 році покращила свої результати на 2 позиції (з 13 місця на 11). Три регіони поступилися двома сходинками в Рейтингу 2008: Автономна Республіка Крим (з 12 на 14 місце), Чернівецька область (з 15 місця на 17), Львівська область (з 17 на 19 місце). Донецька область з групи „переслідувачів” у 2006-2007 роках перемістилась у 2008 році до групи „основного масиву” (з 8 на 12 місце) - вперше за дев’ять років розрахунку рейтингу. Полтавська область впродовж останніх 4-х років (з 2005 по 2008 рік) займає стабільне положення в групі „основного масиву”, піднявшись в межах групи з 16 на 13 місце. Київська область впродовж трьох останніх років почергово посідає 14 і 15 місця. Найкращий поступ в рейтингу серед усіх регіонів України продемонстровано в Івано-Франківській області (з 26 місця на 16). Волинська область вдруге посіла 18 місце, закріпившись в групі „основного масиву”.

До групи „аутсайдерів” (з 20 по 27 місце) входить решта регіонів України, а саме: Черкаська, Сумська, Закарпатська, Житомирська, Тернопільська, Чернігівська області, м. Севастополь та Рівненська область.

Порівняно з Рейтингом 2007, чотири регіони цієї групи опустились по шкалі (Сумська та Житомирська області - на 1 позицію, Рівненська область - на 4, м. Севастополь - на 7), два регіони покращили свої результати (Черкаська і Закарпатська області - на 1 та 5 сходинок відповідно), а Тернопільська і Чернігівська області утримались на минулорічних позиціях. Усі 8 регіонів групи „аутсайдерів” (за винятком м. Севастополя) вже не перший рік знаходяться в її межах. Рівненська область, як і в 2006 році завершує групу „аутсайдерів”.

Обчислення інтегрального та часткових рейтингів дає підстави про те, який склався клімат для розвитку сфери малого бізнесу в кожному регіоні, виявити слабкі місця і резерви для їх розвитку, а також визначити пріоритетні напрямки державної політики для подолання регіональних диспропорцій розвитку даного сектору економіки. Комплексна порівняльна оцінка регіонів за станом розвитку та підтримки малого підприємництва, сприяє посиленню уваги місцевих органів влади та самоврядування до проблем малого підприємництва в регіонах, поширенню прогресивного досвіду, активізації місцевої ініціативи щодо більш повного використання своїх повноважень по запровадженню нових ефективних форм його підтримки.