Стан та використання мінерально-сировинної бази

Рівень забезпеченості головними, традиційними корисними копалинами Чернігівської області є достатнім. В той же час стан сировинної бази вуглеводневої сировини (нафти та газу), а саме – виснаженість родовищ, не створює передумов для суттєвого розширення її потужності. Проблеми раціонального використання мінерально-сировинної бази області залишаються актуальними.

Основними проблемними питаннями в галузі охорони та використання надр залишаються: самовільне надрокористування без спеціальних дозволів на користування надрами (підземні води), самовільне водокористування з підземних джерел без наявності дозволу на спецводокористування, порушення правил експлуатації артезіанських свердловин (захаращеність території та відсутність огороджень першого поясу зони санітарної охорони на свердловинах), порушення правил ведення первинного обліку водокористування з підземних джерел, не виконання вимог природоохоронних органів щодо проведення ліквідаційного санітарно-технічного тампонажу непридатних до експлуатації свердловин. На теперішній час питання проведення тампонажу залишається проблемним, оскільки недіючі артезіанські свердловини являються потенційними джерелами забруднення підземних вод. Зокрема, роботи з тампонажу недіючих свердловин виконуються дуже повільно, в зв’язку з тяжким фінансовим становищем підприємств, на балансі яких знаходяться дані свердловини, а також з причини розпаювання земель та неможливості встановлення власників свердловин. Своєчасно не проводиться рекультивація порушених та відпрацьованих земель при здійсненні кар’єрних розробок родовищ будівельної сировини. Процес отримання спеціальних дозволів надрокористувачами на право користування надрами залишається також уповільненим, оскільки потребує значних зусиль щодо оформлення необхідної документації та фінансових витрат.

Разом з тим багато із раніше розвіданих родовищ корисних копалин досліджені не повністю, що може стати перепоною для їх комплексного освоєння.

Методи і засоби видобутку корисних копалин, що застосовуються на даний час, не дозволяють повністю вилучати їх із надр. Іноді втрати, що виникають при цьому досягають до 50%. Особливо значні вони при підземному видобутку корисних копалин.

Втрати в надрах не тільки передчасно виснажують балансові запаси, але й, знижують віддачу коштів витрачених на розвідку родовища.

За оперативними даними, наданими територіальним управлінням Держгірпромнагляду по Чернігівській області, на території області здійснюють використання надр 22 підприємства (див. додаток 3 табл. 7.1.1.3).

Дані щодо загальної кількості кар’єрів, шахт, розрізів, розробок відсутні (табл. 7.1.1.1).

 

Табл. 7.1.1.1 Використання надр

№ з.п.	Загальна кіль кість кар`єрів, шахт, розрізів та розробок	Наявність документації	Загальна площа порушених земель, га	Площа відпрацьованих земель, що підлягають рекультивації	Рекульти-вовано в 2008р.
гірничий відвод	земельний відвод	ліцензії
-	-	-	-	-	-	-	-

 

В цілому розвиток мінерально-сировинної бази у найближчій перспективі визначатиметься:

- обмеженим державним фінансуванням геологорозвідувальних робіт;

- концентрацією зусиль геологорозвідувальної служби на дефіцитних видах сировини;

- більш широким залученням іноземного капіталу в інвестиційний процес.

Створений в області фонд родовищ корисних копалин і відповідний резерв розвіданих запасів виступає однією з важливих передумов стабільності соціально-економічних процесів на майбутнє.

 

Система моніторингу геологічного середовища

 

Вся територія Чернігівської області у гідрогеологічному відношенні знаходиться в межах Дніпровського артезіанського басейну. Прісні підземні води приурочені до осадових відкладів четвертинних, неогенових, палеогенових, верхньо- та нижньокрейдяних.

Усі водоносні горизонти підземних вод є водними об’єктами загальнодержавного значення. Чернігівська область забезпечена підземними водними ресурсами в достатній мірі.

Підземні води: ресурси, використання, якість

Води підземних горизонтів використовуються на виробничі та господарсько-побутові потреби, вони розвідані на 29 ділянках.

Питне забезпечення населення здійснюється тільки підземними водами.

Прогнозні ресурси підземних вод Чернігівської області становлять 3,038 км3/рік, що становить близько 15% загального об'єму підземних вод України (табл. 7.2.1.1).

Табл. 7.2.1.1 Прогнозні ресурси підземних вод питного призначення,

зосереджених в річкових басейнах Чернігівської області

Басейн річки	Прогнозні ресурси, км^3/рік	Експлуатаційні запаси, км^3/рік
Всього	В тому числі:
пов‘язані з поверхневим стоком	не пов‘язані з поверхневим стоком
Дніпро всього:	3,038	0,486	2,552	0,233
в т.ч. Десна	1,600	0,256	1,344	0,130
Сож	0,015	0,002	0,013	-
Судость	0,007	0,001	0,006	-
Сейм	0,048	0,008	0,040	-
Снов	0,258	0,041	0,217	0,011
Остер	0,586	0,094	0,492	0,029
Трубіж	0,003	0,0005	0,0025	-
Супой	0,017	0,003	0,014	-
Удай	0,383	0,061	0,322	0,052
Ромен	0,037	0,006	0,031	-
р.Дніпро від р.Сож до початку Київського водосховища	0,084	0,013	0,071	0,011

Табл. 7.2.1.2. Прогнозні ресурси підземних вод питного призначення, зосереджених в адміністративних районах Чернігівської області

Адміністративні райони	Прогнозні ресурси, км^3/рік	Експлуатаційні запаси, км^3/рік
Всього	В тому числі
Пов’язані з поверхневим стоком	Не пов’язані з поверхневим стоком
Бахмацький	0,210	0,010	0,200	0,0087
Бобровицький	0,033	0,019	0,014
Борзнянський	0,348	0,030	0,318
Варвинський	0,032	-	0,032
Городнянський	0,110	-	0,110	0,0031
Ічнянський	0,149	0,011	0,138
Козелецький	0,277	0,073	0,204	0,0033
Коропський	0,012	-	0,012
Корюківський	0,026	-	0,026
Куликівський	0,175	0,012	0,163
Менський	0,310	0,031	0,279
Ніжинський	0,164	0,029	0,135	0,0256
Н.-Сіверський	0,036	-	0,036	0,0036
Носівський	0,182	0,007	0,175
Прилуцький	0,160	0,026	0,134	0,0517
Ріпкинський	0,143	0,055	0,088	0,0112
Семенівський	0,060	-	0,060
Сосницький	0,030	-	0,030
Срібнянський	0,035	-	0,035
Талалаївський	0,054	-	0,054
Чернігівський	0,394	0,022	0,372	0,0734
Щорський	0,098	0,084	0,014	0,0076
м. Чернігів	-	-	-
Всього:	3,038	0,409	2,629	0,188

Підземні води є основним джерелом для забезпечення питних потреб населення, харчової та переробної промисловості і сільгоспводопостачання.

В області експлуатується 10 родовищ прісних підземних вод: Бахмацьке, Городнянське, Козелецьке, Крехаївське 1, Ніжинське, Новгород-Сіверське, Прилуцьке, Славутицьке, Чернігівське, Щорське.

В області використовуються такі водоносні горизонти:

· Четвертинний;

· Харківський;

· Бучацький;

· Верхньокрейдяний;

· Нижньокрейдяний.

Четвертинний горизонт використовується повсюди. Забір води, в основному, проводиться шахтними колодязями, рідше - трубчатими.

Харківський і бучацький горизонти можуть бути пов'язані між собою.

Верхньокрейдяний і нижньокрейдяний горизонти - найчистіші і якість води відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10. Але в останні роки у верхньокрейдяному виявлені нітрати, які приблизно в 2 рази перевищують нормативні вимоги.

У 2011 році забір підземних вод із артезіанських свердловин становив 51,74 млн. м³.

В області, згідно ліцензій, експлуатується одне родовище мінеральної води: Менське - 1 свердловина, власником якої є санаторій «Остреч» Менського району, 1 свердловина- власник ТОВ «Нептун». Родовище Березнянське - 2 свердловини, власник - ПАТ «САН ІнБев Україна» (Чернігівське віддділеня), не експлуатується.

Для контролю за якісним станом підземних вод в минулі роки побудовано 292 спостережні свердловини. Вони розміщені на 55 об’єктах області, які здійснюють антропогенний тиск на стан підземних вод і є потенційними забруднювачами підземних водоносних горизонтів. Нагляд за станом підземних вод практично призупинився в усіх районах області. Моніторинг ведеться на очисних спорудах Остерської КЕЧ Козелецького району, Сосницького ВУЖКГ, ТОВ «Лосинівський маслосирзавод», Менського санаторію «Остреч», полігоні твердих побутових відходів Ніжинського ВУЖКГ та на об’єктах м. Чернігова (КЕП «Чернігівська ТЕЦ», ПАТ «Чернігівський завод радіоприладів «ЧеЗаРа», ПАТ «Чернігівське Хімволокно», ТОВ «Чернігіввовна плюс», очисні споруди КП «Чернігівводоканал», міське звалище твердих побутових відходів, ВАТ «Чернігівнафтопродукт»).