ТЕМА 3. Аналіз поведінки споживача.

 

Графічний аналіз споживчого вибору між двома благами за допомогою кривих байдужості та бюджетної лінії можна значно наблизити до реальності, якщо розглядати вибір між окремим благом і всіма іншими благами. Таке припущення дещо змінює параметри моделі, а саме: по вертикальній осі відкладається загальна сума грошей, що витрачається на придбання всіх інших благ, а по горизонтальній – кількість блага Х. Тоді формула бюджетного обмеження матиме вигляд:

I = P_XQ_X + ΣP_YіQ_і,

Гранична норма заміщення благом Х витрат споживача на інші блага виражається у грошовій формі й означає міру готовності пожертвувати можливістю витратити бюджет на інші блага задля споживання додаткової одиниці Х, залишаючись на кривій байдужості.

Рішення споживача щодо придбання блага Х залежить від доходу, яким він розпоряджається в певний проміжок часу. Зміни у доході (бюджеті) можуть призвести до зміни кількості блага Х, що купується. Моделювання цього явища здійснюється за допомогою переміщення бюджетної лінії паралельно самій собі (нахил залишається без змін, оскільки незмінним є співвідношення цін) та знаходження нового положення точок оптимуму (рівноваги) споживача.

 

Þ

Лінія«дохід-споживання»

крива, що проходить через усі точки рівноваги, які відповідають різним величинам доходу (рис.3.1).

Залежно від зміни доходу може змінитися і ставлення споживача до блага Х:

· як до блага з нормальною споживчою цінністю (повноцінного). Споживання повноцінних благ при збільшенні доходу зростає, що зумовлює додатній нахил лінії «дохід-споживання».

· як до блага з низькою споживчою цінністю (неповноцінного). Споживання неповноцінних благ при збільшенні доходу скорочується, що зумовлює від’ємний нахил лінії «дохід-споживання».

 

Þ

Лінія Енгеля

показує взаємозв’язок доходу споживача і кількості придбаного блага Х (рис.3.2)

 

 

 

Реакція споживача на зміну цін товарів

Þ, крива що з’єдну усі точки оптимуму, які утворюються дотиком бюджетної лінії, яка змінює свій нахил під впливом зміни цін, до кривих байдужості. Вона показує як реагує споживач на зміну ціни одного із благ.

Лінія «ціна-споживання»

Різновид такого взаємозв’язку, залежить від пов’язаності благ у споживанні:

· для благ замінників лінія «ціна-споживання»

має від’ємний нахил (рис.3.3);

· для доповнюючих благ лінія «ціна-споживання»

має додатній нахил (рис 3.4)

Лінія «ціна-споживання»

може бути використана для побудови лінії індивідуального попиту шляхом встановлення графічної відповідності певних оптимальних кількостей даного блага і цін цього блага (рис.3.4)

Реакція споживача на зміну ціни може бути поділена на ефект заміни і ефект доходу.

		Ефект заміни та ефект доходу.
	Ефект заміни

Þ має місце тоді, коли у відповідь

на зміну відносних цін споживач замінює блага, які відносно подорожчали, на ті, які відносно подешевшали.

 

Þ

Ефект доход у

має місце тоді, коли у відповідьна зміну реального доходу споживач змінює обсяг благ залежно від їх різновиду (повноцінні чи неповноцінні). Якщо благо вважається повноцінним, обсяг його споживання при зростанні ціни зменшується, якщо неповноцінним – зростає.

Рішення про кількість, в якій варто споживати будь-яке благо, - це результат зіставлення споживачем вигод і витрат.

	Цінністьблага

Þ корисність блага у грошових одиницях.

 

Þ

Вартістьблага

Грошові кошти або ринкова ціна одиниці блага, помножена на кількість блага, що купується споживачем.

Цінність перевищує вартість блага, оскільки споживач готовий заплатити за попередні одиниці блага більш високу ціну, ніж ту, яку він реально платить при купівлі.

Þ

Надлишок споживача

різниця між цінністю і вартістю блага.

Þ Різниця між максимальною ціною,

яку споживач заплатив би за кожну кількість певного блага і ринковою вартістю цієї кількості блага.

Графічну ілюстрацію формування надлишку споживача подано на рис.3.8, де прямокутник ОР₀ЕQ₀ – вартість блага, прямокутник ОАЕQ₀ – цінність блага, трикутник Р₀АЕ – надлишок споживача.