З 2004 року пат«аес рівнеобленерго» входить до загальноукраїнського рейтингу “топ-100. Найдинамічніші компанії”, що складається на основі результатів фінансових показників діяльності.

ЦОС повинен бути загальнодоступним центром для юридичних, фізичних осіб-підприємців та населення, які є споживачами електричної енергії або мають намір стати споживачами та звернулися за консультацією, отриманням інформації або для розв'язання суперечних питань, які виникли між компанією-енергопостачальником та заявниками. Інформаційно-консультаційні послуги надаються заявнику на безоплатній основі.

Кожного місяця в ЦОС повинне проходитьзасідання комісіїз а участю представників ПАТ «АЕС Рівнеобленерго», за присутності заявника для розв'язання суперечностей та конфліктних ситуацій. Комісія ЦОС ретельно повинна перевіряти та аналізувати факти з питань, які вирішені не на користь заявника.

Завданя ЦОС є настунні:

- надавати консультації щодо норм чинного законодавства та нормативних документів, що регулюють відносини в галузі електроенергетики, та порядку їх застосування

- надавати інформацію та консультації з питань щодо якості електричної енергії, послуг, пов'язаних з її постачанням, цін (тарифів), порядку оплати за надані послуги, умов та режимів споживання електричної енергії тощо

- розв'язання суперечностей та конфліктних ситуацій, які виникають між Товариством та заявниками

- листування зі споживачами електричної енергії, підприємствами, органами виконавчої влади, організаціями та іншими установами з питань, які належать до

повноважень ІКЦ

- організація прийому заявників та розгляд їх звернень за присутності представників регуляторних органів відповідно до законодавства України та Положення про Інформаційно-консультаційний центр

Для обґрунтування обраного господарського рішення, необхідно провести аналіз діяльності та стану підприємства. Динаміку основних техніко економічних показників представимо в таблиці 2.1.

 

Таблиця 2.1. Основні техніко-економічні показники діяльності ПАТ «АЕС Рівнеобленерго»

№ пп	Показники	Од. вим.	Джерело інформації	Методика розрахунку	Роки	Відхилення
			абс., +/-	відн., %
2009/	2010/	2009/	/2009
	Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції	тис.грн.	Звіт про фінансові результати	ЧД= Дохід(виручка) від реалізації (товарів,робіт,послуг)- ПДВ				-4351		-0,88	1,95
	Середньорічна вартість основних засобів	тис.грн.	Примітки до річної фінансової звітності	= (Залишок на початок року ОВФ+ Залишок на кінець року ОВФ)/2						8,14	7,2
2.1	в тому числі активна частина	тис.грн.		акт = (Залишок на початок року ОВФ акт + Залишок на кінець року ОВФ акт)/2	154682,5		209606,5	36312,5	18611,5	23,48	9,8
	Середньорічний залишок оборотних коштів	тис.грн.	Баланс	= (ОА на початок зв.п.+ ОА на кінець зв.п.)/2						46,78	188,2
	Коефіцієнт обіговості оборотних коштів	оборотів	Аналітичний розрахунок	К оок = ЧД від реалізації продукції/	17,45	11,8	4,2	-5,67	-7,62	-32,46	-64,6
	Середньорічна вартість активів	тис.грн.	Баланс	= (Актив балансу на поч.зв.п.+ Актив балансу на кін.зв.п.)/2	218484,5	279931,5	306410,5			2,8	9,4
	Коефіцієнт обіговості активів	оборотів	Аналітичний розрахунок	К оа = ЧД від реалізації продукції/	2,27	1,75	1,63	-0,52	-0,12	-22,6	-6,9
	Середньоспискова чисельність працівників	осіб	Звіт з праці- ф. № 1-ПВ;					-28		-1,86	10,5
7.1	в тому числі робітників	осіб						-236		-19,9	20,2
	Фонд оплати праці	тис.грн.	Звіт з праці ф.№1-ПВ		24870,4	36945,6	46204,7	12075,2	9259,1	48,5	25,1
	Середньорічний виробіток одного працівника	тис.грн./ особу	Аналітичний розрахунок	прац.=ЧД від реалізації продукції/ прац.	330,00	333,31	307,56	3,31	-25,75	1,0	-7,7
	Середньорічний виробіток одного робітника	тис.грн./особу	Аналітичний розрахунок	прац.=ЧД від реалізації продукції/ робітн.	420,54	520,95	441,84	100,42	-79,11	23,9	-15,2
	Середньомісячна заробітна плата одного працівника	грн.	Аналітичний розрахунок	прац.=ФОП/ прац.	16,84	22,64	29,15	5,8	6,51	34,4	28,8
	Фондозабезпеченість	грн./грн.	Аналітичний розрахунок	Ф забез.= /ЧД від реалізації продукції	0,26	0,27	0,3	0,01	0,03	3,8	11,1
	Фондовіддача	грн./грн.	Аналітичний розрахунок	Ф в= ЧД від реалізації продукції/	3,88	3,64	3,3	-0,24	-0,34	-6,2	-9,3
	Механозабезпеченість	грн./грн.		М забез.= /ЧД від реалізації продукції	0,77	0,83	0,87	0,07	0,04	8,9	5,1
	Фондоозброєність праці	тис.грн./особу		Ф озбр.= /ЧД від реалізації продукції	253,18	278,74	270,37	25,55	-8,37	10,1	-3,0
	Механоозброєність праці	тис.грн./особу		Сума активів/чисельність прац.	145,17	189,52	187,75	44,35	-1,78	30,6	-0,9
	Собівартість реалізованої продукції	тис.грн..	Ф2						-14907	15,1	-3,3
	Витрати виробництва	тис.грн.	Ф2							38,4	8,2
	Питомі витрати	грн./грн.	Ф2	Витрати вир-ва/ЧД(Виручка-ПДВ)	0,19	0,28	0,29	0,08	0,02	39,6	6,2
	Прибуток від реалізації	тис.грн.	Ф2	(Ф.2, р.100)					-31688	70,3	-57,6
	Прибуток від звичайної діяльності	тис.грн.	Ф2	(Ф.2, р.170)				-1828	-11969	-4,9	-33,7
	Рентабельність виробництва	%		Прибуток реал/В-ти вир-ва	28,61	22,83	16,48	-5,78	-6,35	-20,2	-27,8
	Рентабельність виробничих фондів	%		Приб від реал-ї/ОВФ	8,47	13,36	5,28	4,88	-8,01	57,7	-60,5
	Рентабельність продукції	%		ф.2 (р.100 (або р.105)+090-060)/ ф.2 (р.040+070+080)	8,00	10,00	5,00		-5		-50
	Рентабельність витрат	%		Приб.з.д/В-ти вир-ва.	38,01	26,16	16,02	-11,91	-10,14	-31,3	-38,76

Отже, можна зробити висновок, що за аналізований період підприємство значно збільшило свої виробничі потужності з 381038

тис.грн в 2007 році до 441240 тис. грн в 2009 році. Показник фондовіддачі тримається на доволі високому рівні, з 1 гривні вкладеної в основні засоби ПАТ «АЕС Рівнеобленерго» отримує 3,3 гривні доходу. Спостерігається те що підприємству знизилося продуктивності праці, так якщо 1 працівник в 2008 році виробляв продукції на суму в 520,95 тис. грн., то в 2009 році даний показник знизився до 441,84 тис.грн. Негативну тенденцію має показник прибуток від реалізації, а відтак і усі показники рентабельності. Це пов’язане із економічною кризою і нестабільністю тарифів., зростанням питомих витрат на майже 7 % в 2009 році і зменшенням коефіцієнту обіговості оборотних коштів. Тобто попит на електроенергію в період кризи значно скоротився, що потягнуло за собою негативні наслідки для діяльності підприємства, навіть на фоні меншої собівартості реалізованої продукції. 2010 рік, якого немає у таблиці став реабілітаційним роком, так званим після кризовим періодом, де всі вище розраховані показники мають позитивну тенденцію.

Основними видами діяльності товариства є:

• виробництво електричної енергії;,

• отримання, передача, розподіл та постачання електроенергіі споживачам на умовах укладених договорів по тарифах, що регулюються відповідно до чинного законодавства;

• ремонт та технічне обслуговування електророзподільчої та контрольної апаратури;

• монтаж та установка електророзподільчої та контрольної апаратури;

• розвиток електромереж у регіоні та за його межами;

• здійснення будівництва, ремонтно-експлуатаційних робіт, обслуговування електромереж та трансформаторних підстанцій;

• здійснення енергетичного нагляду за споживанням електричноі енергіі;

• виготовлення, ремонт та обслуговування засобів вимірювання, контролю та інші види виробництва;

• будівельно - монтажні роботи, будівництво, реконструкція, технічне обслуговування, ремонт будівель та споруд;

• здійснення оптової та роздрібної торгівлі (торгівельно-посередницька діяльність);

• надання комунально - побутових та господарських послуг;

• транспортно - експедиційні послуги;

• інвестиційна діяльність, науково-технічні, виробничі, фінансові та інші види інвестицій в перспективну виробничу продукцію, послуги та роботи, виходячи з попиту на внутрішньому та зовнішньому ринках, включаючи організацію досвідчених та серійних виробництв, в тому числі за участю іноземного капіталу;

• організація професійної освіти, підготовки та перепідготовки спеціалістів на комерційній основі, проведення навчання з метою одержання та підвищення рівня професійної освіти працівників;

 

При обгрунтуванні стратегії виробництва необхідно досліджувати динаміку витрат на виробництво, вивчати як змінюються питомі витрати, а також проводити заходи щодо їх зниження.

 

Таблиця 2.2

Структурно-динамічний аналіз витрат підприємства за економічними елементами

 

№	Показники	Роки	Відносні відхилення
			08/07	09/08
	Матеріальні затрати				26,43	49,7
	Витрати на оплату праці				9,3	45,3
	Відрахування на соціальні заходи				19,27	50,4
	Амортизація				-9,91	18,5
	Інші операційні витрати				44,34	33,5
	Разом				17,09	38,4

 

 

Зробивши структурно-динамічний аналіз витрат підприємства за економічними елементами можна зробити висновок, що витрати підприємства зростають. У 2008 році витрати зросли на на 17,09 % порівняно із 2007 роком. В 2009 році відбулося значне зростання витрат на 38,4% порівняно з 2008 роком.

 

Фінанси. Для того щоб здійснювати виробничий процес необхідно забезпечити підприємство потрібним вхідним потоком, саме, сировиною, матеріалами та інструментами. Щоб це забезпечити підприємству необхідні фінансові ресурси. З метою збереження стабільного стану стосовно забезпеченості фінансами, підприємству необхідно здійснювати постійний нагляд за коштами та відслідковувати негативні зміни. Проаналізуємо Ф№2 «Звіт про фінансові результати» та співставимо темпи росту обсягів реалізації та темпи росту розміру валового прибутку. Отримані результати представимо у вигляді таблиці 2.6.

 

 

Таблиця 2.3.

Основні фінансові показники (тис.грн.)

№	Показники	Роки	Відносне відхилення
			08/07	09/08
	Доход від реалізації продукції				9,00	-0,88
	Чистий доход від реалізації продукції				9,00	-0,88
	Собівартість реалізованої продукції				12,18	-3,33
	Валовий прибуток				-13,33	21,46
	Інші операційні доходи				-7,95	587,12
	Адміністративні витрати				15,11	26,69
	Інші операційні витрати				55,20	202,28

 

За результатами аналізу операційної діяльності видно, що з періоду з 2007 по 2008 рік дохід від реалізації продукції зріс на 595988 тис. грн. У 2009 році відбулося незначне зменшення на 5221 тис грн..Чистий дохід від реалізації продукції у 2008 році порівняно з 2007 роком збільшився і становить 496657 тис грн.., у 2009 році відбулося зменшення на 4351 тис грн.. Відносно збільшилась і собівартість продукції із збільшенням обсягу реалізації і збільшенням матеріальних витрат. Значною мірою зросли інші операційні доходи на 578,12 %, відповідно і зросли інші операційні доходи.

 

Спів ставимо темпи росту обсягів реалізації та валового прибутку.

Темпи росту обсягів реалізації 2009/2007:

590767/546785=1,08

Темпи росту обсягів реалізації 2009/2008

590767/595988=0,99

Темпи росту валового прибутку:

2009/2007= 59748/56757=1,05

2009/2008=59748/49192=1,21

 

Отже, як видно з розрахунків темпи росту валового прибутку менші ніж темпи росту обсягів реалізації, що свідчить про погіршення ефективності господарювання підприємства.

 

 

Таблиці 2.4.

Основні показники капіталу підприємства

№	Показники	Роки	Відносне відхилення
			08/07	09/08
	Статутний капітал				0,00	0,00
	Інший додатковий капітал				-9,37	-10,08
	Резервний капітал				21,57	0,00
	Нерозподілений прибуток				36,12	39,97

 

На основі показників за 2007-2009 роки можна зробити наступні висновки: інший додатковий капітал протягом досліджуваного періоду у 2009 році зменшився на 11889 тис.грн. Статутний капітал залишається не зміним. Резервний капітал 205 році становив 1379 тис. грн.., а в 2009 році збільшився і становить 5321 тис. грн.. Нерозподілений прибуток у 2009 році збільшився на 48555 тис. грн. у порівнянні з 2007роком, що у відносному відхиленні складе 39,97 %.

Аналіз фінансової стійкості і ліквідності виконано за допомогою відповідних коефіцієнтів, які наведено в таблиці 1.9.

Таблиця 2.5 Аналіз фінансової стійкості і ліквідності активів ПАТ «АЕС Рівнеобленерго»

№	Показники	Роки	Відносне відхилення
			08/07	09/08
	Коефіцієнт автономії	0,7233246	0,706	0,5751	-2,41	-18,53
	Коефіцієнт фінансової залежності	1,3825053	1,417	1,7389	2,47	22,75
	Коефіцієнт фінансової стійкості	2,9630162	2,742	1,4748	-7,46	-46,21
Продовження таблиці 2.5
	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,3335096	0,37	0,7032	10,93	90,07
	Коефіцієнт швидкої ліквідності	0,2502269	0,254	0,5486	1,38	116,25
	Коефіцієнт покриття	0,9360921	0,833	2,925	-10,98	251,02

 

Як видно з таблиці фінансовий стан підприємства є стійким. Коефіцієнт автономії має позитивне значення, тому що чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, він повинен бути більше 0,5. Коефіцієнт фінансової залежності показник обернений до коефіцієнта автономії; показує, яка сума загальної вартості майна підприємства припадає на 1 грн. власних коштів. З 2007 року по 2009рік коефіцієнт зростав до 1,73. Коефіцієнт фінансової стійкості повинен бути більшим за 1. Підприємство є фінансово стійким на ринку, власний капітал перевищує залучений і це позитивно відображається на діяльності підприємства. Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує негайну готовність підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість і визначається як відношення суми грошових коштів підприємства та короткотермінових фінансових вкладень до суми короткотермінових зобов’язань і повинен бути більше 0,2. Підприємство має змогу ліквідувати короткострокову заборгованість і є стабільним гравцем на ринку. Коефіцієнт швидкої ліквідності показує, яка частина поточних зобов’язань може бути погашена не тільки за рахунок грошових коштів, але і за рахунок очікуваних фінансових надходжень, показник повинен бути більшим 1. Підприємство не в змозі погасити швидко частину поточних зобов’язань швидко за рахунок очікуваних надходжень, тому що користувачі електроенергією несвоєчасно розраховуються за надані їм послуги. Коефіцієнт покриття визначається співвідношенням усіх поточних активів до короткострокових зобов’язань, характеризує достатність оборотних засобів для покриття своїх боргів, показник повинен бути більше 2-х. Підприємство з 2007 по 2008 не в змозі не характеризувалось достатністю оборотни засобів і в 2008 році коефіцієнт станови 0,83, але з 2009 року коефіцієнт зріс у двійчі і становив 2,96. Це позитивно характеризує підприємство.

 

Маркетинг. На підприємстві ПАТ «АЕС Рівнеобленерго» існує маркетингова системи, яка здійснює маркетингові дослідження та аналіз інформаційних даних про ситуацію на ринку з метою зменшення ризику діяльності.

Проведення маркетингових досліджень, котрі включали як аналіз наявної вторинної, зокрема, статистичної інформації, так і збір первинної інформації шляхом проведення опитування. Зокрема, протягом 2008-009років були проведені наступні маркетингові дослідження:

1."Оцінювання діяльності підприємств ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" з позицій споживачів, та визначення ступеня задоволення потреб споживачів комунальних послуг";

2."Сучасні схеми поводження з твердими побутовими відходами та ставлення жителів м. Рівне до роздільного збору сміття";

3."Виявлення регіональних факторів, що стримують розвиток підприємництва у Рівненській області";

4."Ринок консультаційних послуг м. Рівне";

5."Дослідження споживчих ринків Гощанського, Дубенського та Сарненського районів Рівненської області".

6. Розробка рекомендацій та аналітичних записок, зокрема, рекомендації щодо вдосконалення методики встановлення тарифів на комунальні послуги, рекомендації по подоланню факторів, що стримують розвиток підприємництва, рекомендації щодо перспективних напрямків підприємницької діяльності в районах області, концепцію комплексної системи поводження з твердими побутовими відходами у м. Рівне.

Цінова політика. Тарифна політика базується на принципі забезпечення повного відшкодування обгрунтованих витрат на виробництво, передачу та постачання електричної енергії, має гарантувати підтримання відповідного технічного стану електроенергетики та відтворення потужностей, надійне забезпечення споживачів електроенергією нормованої якості, створення суспільного контролю за процесами ціноутворення.

Роздрібні ціни на електроенергію формуються енергопостачальниками згідно з Умовами та Правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електроенергії за регульованим тарифом (z0433-96).

Всі енергопостачальні компанії перейшли на розрахунки тарифів за ринковою формулою, яка включає оптову ціну, тариф на передачу та постачання.

Оптова ціна на електроенергію визначається згідно із ст. 15 Закону України "Про електроенергетику" (575/97-вр) як середньозважена величина вартості електроенергії, яка закуплена від всіх виробників, витрат на утримання високовольтних мереж, здійснення диспетчеризації, ведення розрахунків здійснення компенсації втрат енергопостачальників за підприємницьку діяльність постачальників електричної енергії за регульованим тарифом, на інвестиційні проекти тощо.

Тарифи на передачу розподільчими мережами енергопостачальних компаній (напруга 0,4-154 кіловольт) і постачання електричної енергії встановлюються (згідно ст.17 Закону України "Про електроенергетику" (575/06-вр) Національною комісією регулювання електроенергетики України.

Тарифи на передачу та постачання електроенергії розраховуються згідно з "Тимчасовою методикою розрахунку роздрібного тарифу на спожиту електроенергію, тарифу на передачу електроенергії місцевими (локальними) електромережами та тарифу на постачання електроенергії", затвердженою постановою НКРЕ від 06.05.2009 N 564 (v0564227-08).

Відповідно до цієї методики роздрібні споживачі об'єднані у дві групи:

1 група - споживачі промислові та прирівняні до них,

комерційні, сільськогосподарські споживачі-виробники,

непромислові;

2 група - міське та сільське населення.

Роздрібні споживачі розподіляються за класами напруги мереж, до яких вони підключені: 1 клас напруги - 154-35 кВ; 2 клас - 10-0,4 кВ. Розробляється методика розподілу споживачів за 4класами напруги.

Крім того, Комісією розроблено "Порядок визначення роздрібних тарифів на електричну енергію, тарифів на передачу електроенергії місцевими (локальними) електромережами та тарифів на постачання електроенергії для ліцензіатів з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, які забезпечують повну оплату електроенергії, купованої ними на Оптовому ринку електроенергії України", затверджений постановою НКРЕ від 10.04.2009 N 348 (v0348227-01), відповідно до якого здійснюються розрахунки тарифів для енергопостачальних компаній, що забезпечують повну оплату електроенергії, купованої ними на Оптовому ринку.

Тарифи на передачу і постачання розраховуються на підставі наданих енергопостачальними компаніями обгрунтованих кошторисів витрат та необхідних витрат з прибутку.

Роздрібна ціна на електричну енергію формується енергопостачальними компаніями самостійно як сума вищезгаданих складових: оптової ринкової ціни, тарифів на передачу і постачання.

Роздрібним тарифом відшкодовуються витрати на здійснення закупівлі електроенергії на ринку за оптовою ціною і витрати компанії на передачу електроенергії мережами компанії і постачання її споживачу.

Відповідно до політики Уряду на сьогодні забезпечується однаковий по всій території України тариф для населення (постанова Кабінету Міністрів України від 19.05.99 N 845 (845-99-п) "Про затвердження заходів, спрямованих на оздоровлення фінансового становища електроенергетичної галузі України у 2008-2009 роках)".

Тариф для населення на сьогодні відшкодовує близько 70% витрат на виробництво, передачу та постачання електроенергії. Населення опосередковано дотується за рахунок інших груп споживачів.

Так, населення субсидується за рахунок промислових споживачів, транспорту, непромислових споживачів. Механізм субсидіювання здійснюється шляхом збільшення оптової ринкової ціни на суму місячної дотації. Середній розмір дотації на населення становить близько 100 млн. грн. щомісяця, що збільшує оптову ринкову ціну до 10%. Ці витрати перекладаються на промисловість, транспорт, бюджетні організації і викликають справедливі нарікання з боку підприємств, оскільки знижується конкурентні можливості вітчизняної продукції. Перехід до повного відшкодування населенням вартості виробництва, передачі та постачання електроенергії надасть можливість знизити оптову ринкову ціну за рахунок ліквідації дотацій і забезпечить умови для підвищення конкурентоспроможність вітчизняної продукції.

Організація управління. Структура організації – це сукупність елементів і взаємозв’язків між ними, що дає змогу найефективніше перетворювати вхідні ресурси в завершальний продукт і досягати поставлених цілей. Формування організаційної структури, вибір певного її типу зумовлюється багатьма чинниками. Це і специфіка діяльності підприємства, яка вимагає виконання тих чи інших видів робіт, і технологія, що застосовується для перетворення ресурсів у кінцевий продукт, і масштаби діяльності. Структура організації має у своїй основі розподіл праці, який ніколи не буває випадковим, а ґрунтується на тому що кожен вид роботи доручається тим фахівцям, які можуть виконати її краще, ніж інші працівники з погляду інтересів даної організації. Такий розподіл називається спеціалізованим і може стосуватися роботи з людьми, роботи з машинами та з інформацією. Розподіл завдань, пов’язаних з машинами, устаткуванням, інструментами, сировиною та іншими засобами праці формує виробничу структуру підприємства. Поряд з горизонтальним розподілом праці для організації є не менш важливим забезпечення раціонального вертикального розподілу праці. Це дає змогу визначити кількість рівнів управління, побудувати управлінську вертикаль і сформувати скалярні ланцюги, за якими має здійснюватися керівництво або надходити інформація на вищі рівні управління. Структура апарату управління являє собою форму розподілу влади й відповідальності між управлінськими працівниками й сукупність формальних стосунків між ними з приводу цього розподілу. Об’єднувальну роль щодо розглянутих вище структур відіграє організаційна структура управління. Під час її побудови передусім визначаються функції, які повинен здійснювати персонал даної організації. Вибір функціональних сфер багато в чому зумовлює можливість успішної діяльності організації.

Виробнича структура – сукупність основних і допоміжних виробничих підрозділів, а також форми зв`язків між ними. Найбільш характерними факторами, що визначають виробничу структуру для мережевих підприємств є: протяжність електромереж, параметри енергії, що передається, форми організації обслуговування енергоустановок, об`єм ремонтно – експлуатаційного обслуговування, рельєф місцевості, стан доріг.

 

Рис 1. Структура підприємства

Вихідним моментом для оцінки і прийняття рішень у зміні кадрового потенціалу є аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами та ефективності їх використання. Кадровий потенціал відіграє провідну роль у розв’язанні науково-технічних, організаційних і економічних завдань господарювання. Ступінь забезпечення підприємства робочою силою та раціональне її використання визначають організаційно-технічний рівень.