Принципи організації внутрішньогосподарського

розрахунку

З метою ефективної організації внутрішньогосподарсько­го (управлінського) обліку в умовах господарського розрахун­ку можна виділити основні принципи:

♦ підрозділи здійснюють виробничу діяльність на основі річного внутрішньогосподарського завдання, або дого­вору, в якому визначається виробниче завдання і норма­тивні витрати на виробництво, затверджені керівником;

♦ продукція, вироблена у внутрігосподарському під­розділі, надходить в розпорядження господарюючого суб'єкта, а потім використовується за розпорядженням його керівника;

♦ управлінський персонал бере на себе функції матері­ально-технічного постачання і забезпечення, плануван­ня, обліку і аналізу, реалізації продукції і використання грошових коштів;

♦ взаємовідносини між управлінським персоналом і вироб­ничими підрозділами за отримані насіння, корми, пальне і мастила й інші матеріали, нараховану оплату праці пра­цівникам підрозділів, відрахування на соціальні заходи і т.ін., за вироблену у внутрішньогосподарських підроз­ділах і здану на склад продукцію, а також взаємовідноси­ни між підрозділами за надані послуги оформляють внут­рішньогосподарськими розрахунковими чеками [87].

Розділ 4

В господарствах, де зберігся внутрішньогосподарський розрахунок, на підставі річного плану фінансово-економічний відділ доводить завдання до всіх підрозділів по обсягу вироб­ництва продукції (товарів, робіт, послуг) і ліміту виробничих витрат на рік з розподілом на квартали, місяці.

Завдання по виробництву продукції (товарів, робіт, по­слуг) доводиться в натуральних (центнерах, тонах, тонно-кілометрах і т.ін.) й у вартісних показниках:

а) основна продукція рослинництва і тваринництва — оці­
нюються за операційно-технологічною або за плановою (нор­
мативною) виробничою собівартістю;

б) побічна продукція рослинництва і тваринництва — за
нормативними витратами, за собівартістю основної продукції,
перерахованої за відповідними коефіцієнтами, та за реаліза-
ційними цінами;

в) продукція, роботи і послуги промислових і допоміжних
виробництв — за виробничою плановою (нормативною) собі­
вартістю;

г) роботи тракторного парку — за виробничою плановою
(нормативною) собівартістю умовного еталонного гектара.

Ліміт виробничих затрат визначається за такими елементами:

а) у рослинництві — оплата праці з відрахуваннями на
соціальні заходи, насіння, добрива, засоби захисту рослин, по­
слуги машинно-тракторного парку та автопарку, електрое­
нергія, амортизація, інші витрати;

б) у тваринництві — оплата праці з відрахуванням на соці­
альні заходи, корми, ветпрепарати, підстилку, послуги машин­
но-тракторного парку та автопарку,електроенергію, водопос­
тачання, амортизацію та інші витрати;

в) у промислових підрозділах — оплата праці з відрахуван­
ням на соціальні заходи, сировину і матеріали, пальне і мастила,
амортизацію, електроенергію, водопостачання, інші витрати.

Завдання по виробництву продукції і сумі витрат в цілому і окремо по кожному виробничому підрозділу розробляються

12*

Іванюта П.В., Левченко З.М.

під керівництвом керівника та начальника фінансово-еко-номічного відділу при обов'язковій участі керівників підроз­ділів та головних спеціалістів.

Спочатку проводиться аналіз виробничо-фінансової діяльності суб'єкта господарювання і його підрозділів за пев­ний період. На підставі виробничої програми всього господа­рюючого суб'єкта визначається виробнича програма кожного виробничого підрозділу і ліміти виробничих витрат. В рослин­ництві визначають площі посіву сільськогосподарських куль­тур, планову урожайність і валові збори основної і побічної продукції; в тваринництві — середньорічне поголів'я тварин, їх продуктивність і вихід продукції по всіх видах і групах тварин (табл. 4.1, 4.2, 4.3, 4.4, 4.5, 4.6, 4.7, 4.8, 4.9, 4.10, 4.11, 4.12).

Розрахунок ліміту виробничих витрат в окремих госпо­дарствах здійснюється кількома способами.

Перший — по кожному виду продукції складаються техно­логічні карти, за допомогою яких розраховується ліміт витрат за підрозділом. У теперішніх умовах практично відсутні тех­нологічні карти, хоча методика складання їх є.

Другий — по укрупнених нормативах за кожним виробни­чим підрозділом. Основні статті в рослинництві плануються на: оплату праці з відрахуванням на соціальні заходи, за дію­чими тарифними ставками і нормами, враховуючи форми і си­стеми матеріального стимулювання; насіння — по фактичній собівартості за попередній період, добрива, нафтопродукти, засоби захисту рослин, ветеринарні препарати, запасні части­ни, малоцінний інвентар — за покупними цінами, послуги ма­шинно-тракторного парку і автотранспорту — за фактичною собівартістю т/км, ум/га попереднього періоду; в тварин­ництві — корми, підстилка — за фактичною собівартістю попе­реднього періоду. Амортизація нараховується за вибраною в господарстві методикою. Після цього операційно-технологічні витрати підсумовують і в даному випадку можна встановлю­вати ліміт витрат на одиницю виконаної роботи або вирощеної

Розділ 4

продукції- В деяких господарствах на суму операщино-логічних витрат нараховують до 5% загальновиробничих вит­рат в рослинництві і 10% — в тваринництві, а в кінці року про­водять коригування цих витрат.

На підставі визначених лімітів розраховують нормативи витрат в розрахунку на 1 га по кожній культурі і на 1 ц запла­нованого виробництва продукції на основі діючої технології виробництва з урахуванням ЇЇ удосконалення. Аналогічно роз­раховують нормативні витрати по догляду на голову всіх груп тварин і на 1 ц продукції. По машинно-тракторному парку роз­раховують суму витрат на 1 умовний еталонний гектар вико­наних робіт, по вантажному автотранспорту — на один тонно-кілометр автоперевезень, по електрогосподарству — на 1 кВт/год електроенергії. По переробних промислових підрозділах об­числюються витрати на переробку 1 ц зерна та іншої продукції. На підставі цих нормативів витрат визначається загальна річ­на сума витрат на запланований обсяг виробництва продукції;

Третій — коли обсяг виробництва продукції рослинництва, тваринництва і промислових підрозділів, обсяг виконання робіт магаинно-тракторним парком, автоперевезень вантажними ав­томобілями, використання електроенергії, води, отримання інших видів продукції і виконання інших робіт, а також ліміт витрат для виконання цих робіт визначається не методом розра­хунку, а виходячи з фактичного обсягу виробництва і фактич­них витрат за останні три роки на підставі даних бухгалтерсько­го обліку. Під час визначення обсягів виробництва і ліміту витрат на наступний рік враховуються очікувані і необхідні зміни в обсязі і технології виробництва, виробничих витратах.

При визначенні ліміту витрат в підрозділах включаються всі прямі витрати по виробництву продукції, робіт і послуг, і непрямі (загально-виробничі) витрати даного виробничого підрозділу. В ліміт витрат виробничих підрозділів включають також витрати на виконання робіт незавершеного вироб­ництва. Адміністративні витрати та витрати на збут в ліміт ви-^грат підрозділів не включаються.

)-техно-

Oo to

Таблиця 4.1 Розрахунок затрат на виробництво продукції за плановими нормами на фактичний обсяг виробленої продукції, виконаних робіт і послуг по рільничій бригаді № 1 кооперативу "Авангард" Полтавського району