Проблема обмеженості ресурсів та необхідність вибору.

Економічні ресурси — всі речові чинники виробництва, які використовують для виготовлення товарів і послуг. ґрунт, водні басейни, засоби виробництва, наука, інформація, корисні копалини, трудові ресурси, грошові ресурси та ін. Крива виробничих можливостей показує можливі комбінації двох товарів чи послуг, які можуть бути вироблені з наявної кількості ресурсів. Економічна теорія постійно нагадує: ресурси обмежені, тому необхідно робити вибір – на виробництво якого товару їх витрачати. Тому витрати будь-якого ресурсу завжди носять альтернативний характер: якщо ми витратимо їх на виробництво одного товару, ми не можемо скористатися ними для виробництва іншого товару.

Позитивний і нормативний мікроекономічний аналіз.

Мікроекономічний аналіз являє собою комплекс знань, поглядів, ідей, спрямованих на пояснення поведінки окремих суб’єктів ринку (індивіда, фірми, галузі) в процесі здійснення економічного вибору. Позитивна економічна теорія пояснює, як функціонує економіка, чим керуються господарюючі суб’єкти, приймаючи те чи інше рішення, як суспільство організовує процес виробництва, розподілу, обміну та споживання матеріальних благ та послуг.(вивчає те, що є). Нормативна економічна теорія відбиває суб’єктивне уявлення про те, якою може і повинна бути економіка, які політичні або економічні дії треба запроваджувати, щоб змінити економічний стан, якщо його оцінка є негативною. Економічна наука може стати теоретичною основою певної економічної політики уряду. Економічна політика уряду спрямована на досягнення певних цілей: забезпечення повної зайнятості, стабільності цін, економічного зростання, справедливого розподілу доходів, збереженню довкілля тощо.

Ринок, його роль і функції.

Ринок – система товарно-грошових відносин, що виникає між покупцем і продавцем. Це і місце зустрічі покупця з продавцем, і взаємодія попиту і пропозиції, і особливий механізм пристосування обсягу і структури суспільного виробництва до суспільного споживання, засіб установлення і підтримки пропорційності. Передумови функціонування ринкового механізму: приватна власність, повна економічна самостійність і відповідальність суб’єктів господарювання, вільне ціноутворення, наявність ринкової інфраструктури, конкуренція, зовнішньоекономічні зв’язки, законодавча база, соціальний захист населення з боку уряду. Функції ринку: інформаційна, регулююча, врівноважуюча, ціноутворювальна, посередницька, санаційна (виштовхуються слабкі).

Ринок та умови його функціонування.

Ринок – система товарно-грошових відносин, що виникає між покупцем і продавцем. Передумови функціонування ринкового механізму: приватна власність, повна економічна самостійність і відповідальність суб’єктів господарювання, вільне ціноутворення, наявність ринкової інфраструктури, конкуренція, зовнішньоекономічні зв’язки, законодавча база, соціальний захист населення з боку уряду. Ринкова інфраструктура – комплекс підприємств, установ організацій, які забезпечують пересування товарів від виробника до споживача: товарні, фондові, валютні біржі, біржі труда, банки, державні фінанси, інвестиційні, інноваційні фонди та ін.

Ринок та форми його організації.

Ринок – система товарно-грошових відносин, що виникає між покупцем і продавцем. Якщо в основу класифікації ринку ми покладемо товар, який виробляється в певній галузі, то ми будемо розглядати відносини, які складаються між виробниками і споживачами даного товару на галузевому ринку. Чим глибший суспільний поділ праці, тим більше галузевих ринків. У галузевих ринках залежно від їх територіальних масштабів можна виділити локальні (товари неможливо або недоцільно транспортувати), національні (в межах ніж виробляти самим) ринки. Ринкова інфраструктура – комплекс підприємств, установ організацій, які забезпечують пересування товарів від виробника до споживача: товарні, фондові, валютні біржі, біржі труда, банки, державні фінанси, інвестиційні, інноваційні фонди та ін.

Ринок та його види.

Ринок – система товарно-грошових відносин, що виникає між покупцем і продавцем. Різновиди ринку в залежності від об’єктів угод: 1)р. споживчих товарів та послуг; 2)р. засобів виробництва; 3)р. грошових коштів; 4)р. цінних паперів; 5)р. валют; 6)р. робочої сили; 7)р. нерухомості; 8)р. інформації і НТ розробок.

Кон’юнктура ринку — це сукупність умов, що визначають конкретну економічну ситуацію ринку на певний момент чи відрізок часу. (співвідношення попиту і пропозиції, що складається під впливом численних факторів). Розрізняють сприятливу (перевищення попиту над пропозицією, підвищення цін на найбільш розповсюджені товари), в’ялу (низький рівень попиту та ділової активності), стійку (стабільний рівень цін, угод купівлі-продажу).

Конкуренція та її види.

Конкуренція — це суперництво між суб'єктами ринкової економіки за найкращі умови виробництва, вигідну позицію на ринку тощо. Вона є тією ринковою силою, що забезпечує взаємодію попиту і пропозиції, яка урівноважує ринкові ціни. Цінова конкуренція існує головним чином на ринках досконалої конкуренції, перемагає той продавець, який пропонує товар за нижчою ціною. Нецінова конкуренція, це, по-перше, конкуренція якості. По-друге, конкуренція економічності. У неціновій конкуренції велику роль відіграє реклама. Ознаки досконалої конкуренції: необмежена кількість продавців та покупців, відсутність перешкод до вступу підприємця у будь-яку галузь, вільний доступ до інформації, до будь-якої технології, абсолютна однорідність товарів, жоден не може впливати на рішення інших неекономічними методами. До ринків недосконалої конкуренції належать ринки монополістичної конкуренції, олігопольні ринки та ринки чистої монополії.

Характерні риси ринку досконалої конкуренції.

Ринки досконалої конкуренції характеризуються таким: необмежена кількість продавців та покупців, відсутність перешкод до вступу підприємця у будь-яку галузь, вільний доступ до інформації, до будь-якої технології, абсолютна однорідність товарів, жоден не може впливати на рішення інших неекономічними методами. Переваги: ефективне використання ресурсів: ефективність виробництва – ціна встановлюється на рівні мінімальних середніх витрат, і кожна фірма отримує лише нормальний прибуток, і це сприяє збільшенню суспільного добробуту; ефективність розподілу ресурсів – досягається рівністю ціни з граничними витратами. Це означає оптимальний розподіл ресурсів між галузями та окремими виробниками, при якому вони використовуються найраціональніше, даючи максимальну корисність. Недоліки: ринок враховує тільки ті витрати, які відшкодовуються(шкода екології); досконала конкуренція не передбачає виробництва суспільних благ(оборона, охорона суспільного порядку); д.к. не концентрує ресурси для розвитку науки; не враховує потреби споживача щодо різноманітної продукції.

Ринок монополістичної конкуренції.

Монополістична конкуренція – ринок, на якому відносно велике число виробників пропонують подібну, але не ідентичну продукцію, яка диференційована, що є основною рисою даної моделі. Ознаки: на ринку функціонує велика кількість фірм, товари диференційовані, може існувати контроль над цінами у вузьких межах, вступ до галузі нових підприємців не має суттєвих перешкод, переважною формою конкуренції стає нецінова к. Переваги: монополістична к. постійно націлює виробника на пошук варіантів виділення свого продукту серед аналогічних товарів галузі, найповніше враховуючи при цьому різноманітність потреб споживачів. Недоліки: елемент монополізму, властивий мон. к., не забезпечує оптимального розподілу та використання ресурсів. Є багато випадків недовикористання виробничих потужностей. Таким чином, недовантажені потужності підприємств та завищені ціни – це плата суспільства за монополістичну конкуренцію.