Аорта: частини, топографія, описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах.

Ао́рта (грец. αορτη) — головна артерія кровоносної системи, що виходить з лівогошлуночка серця. Постачає артеріальною (збагаченою киснем) кров'ю всі тканини й органи.

 

• Висхідний відділ (aorta ascendens) - починається значним розширенням - цибулиною аорти (bulbus aortae). Довжина цього відділу становить близько 6 см. Лежить позаду легеневого стовбура (truncus pulmonalis) і разом з ним прикритий перикардом.
• Дуга аорти (arcus aortae) - на рівні рукоятки грудини аорта робить вигин кзади і наліво, перекидаючись через лівий головний бронх.
• Спадний відділ (aorta descendens) - починається на рівні IV грудного хребця. Лежить в задньому середостінні, на початку зліва від хребетного стовпа, поступово відхиляючись вправо, на рівні XII грудного хребця розташовуючись кпереди від хребта, по серединній лінії. Виділяють два відділи низхідній аорти: грудна аорта і черевна аорта, поділ проходить по аортальному отвору діафрагми (hiatus aorticus). На рівні IV поперекового хребця низхідна частина аорти ділиться на свої кінцеві гілки - праву і ліву загальні клубові артерії, так звана - біфуркація аорти (bifurcacio aortae)

Загальна сонна артерія (лат. arteria carotis communis) — парна артерія бере початок у грудній порожнині, права від плечоголовного стовбура (лат. truncus brachiocephalicus) та ліва — від дуги аорти (лат. arcus aortae), тому ліва загальна сонна артерія на декілька сантиметрів довше правої. Постачає кров до мозку, органів зору та у більшу частину голови. Загальна сонна артерія підіймається майже вертикально вверх та виходить через apertura thoracis superior у ділянку шиї. Тут вона розташовується на передній поверхні поперечних відростків шийних хребців та м'язів, що їх покривають, збоку від трахеї та стравоходу, позаду грудинно-ключично-сосцеподібного м'язу та предтрахеальної пластинки фасції шиї із закладеним до неї лопатково-під'язиковим м'язом, (лат. musculus omohyoideus). Ззовні від загальної сонної артерії розташовується внутрішня яремна вена (лат. vena jugularis interna), а позаду у жолобку між ними — блукаючий нерв (лат. nervus vagus). Загальна сонна артерія за ходом своїх розгалужень не дає й на рівні верхнього краю щитовидного хряща поділяється на:

• зовнішню сонну артерію (лат. arteria carotis externa),
• внутрішню сонну артерію (лат. arteria carotis interna).

У місця розгалуження є розширення загальної сонної артерії — каротидний синус (лат. sinus caroticus), до якого прилягає невеликий вузлик — сонний гломус (лат. glomus caroticum).

Плечоголовний стовбур (лат. truncus brachiocephalicus) або іноді плечоголовна артерія — це артерія в середостінні, що несе артеріальну кров до верхньої правої кінцівки, а також голови та шиї.

Грудна аорта: топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах.

Грудна аорта (aorta thoracica) розташовується в задньому середостінні, прилягає до хребетного стовпа і поділяється на два види гілок: внутренностние і пристінкові.

До нутрощевих гілок відносяться:

 

1) бронхіальні гілки (rr. bronchiales), які в кількості двох, рідше більше, розгалужуються разом з бронхами і постачають кров'ю тканини легені, а їх кінцеві гілочки підходять до бронхіальних лімфатичних вузлах, плеврі, навколосерцевої сумці і стравоходу;

2) стравохідні гілки (rr. esophagei), які в кількості трьох-шести направляються до стінки стравоходу і розгалужуються висхідними, анастомозирующими з лівої шлуночкової артерії, і спадними гілками, анастомозирующими з нижньої щитовидної артерії;

3) медіастинальні, або середостінні гілки (rr. mediastinales), численні дрібні, живлять сполучну тканину, лімфатичні вузли та органи середостіння;

4) перикардіальні, або околосердечно-сумкові, гілки (rr. pericardisci), що постачають кров до задньої поверхні навколосерцевої сумки.

 

Група пристінкових гілок включає в себе:

1) верхні діафрагмальні артерії (aa. phrenicae superiores), які в кількості двох забезпечують кров'ю верхню поверхню діафрагми;

2) задні міжреберні артерії (aa. interrcostales posteriores) в кількості 10 пар, 9 з яких проходять у міжреберних проміжках (від 3-го до 11-го), а нижні залягають під XII ребрами і називаються підреберній артеріями (aa. subcostales). Кожна з них поділяється на дорсальну гілку (r. dorsalis) і спинно-мозкову гілка (r. spinalis). У головок ребер кожна міжреберна артерія поділяється на передню гілку, яка живить міжреберні м'язи, широкі і прямі м'язи живота, шкіру грудей і молочну залозу, і задню гілку, яка постачає кров'ю спинний мозок, шкіру і м'язи спини.

Грудна аорта: топографія, пристінкові гілки, ділянки їх кровопостачання; описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах

Група пристінкових гілок включає в себе:

1) верхні діафрагмальні артерії (aa. phrenicae superiores), які в кількості двох забезпечують кров'ю верхню поверхню діафрагми;

 

2) задні міжреберні артерії (aa. interrcostales posteriores) в кількості 10 пар, 9 з яких проходять у міжреберних проміжках (від 3-го до 11-го), а нижні залягають під XII ребрами і називаються підреберній артеріями (aa. subcostales). Кожна з них поділяється на дорсальну гілку (r. dorsalis) і спинно-мозкову гілка (r. spinalis). У головок ребер кожна міжреберна артерія поділяється на передню гілку, яка живить міжреберні м'язи, широкі і прямі м'язи живота, шкіру грудей і молочну залозу, і задню гілку, яка постачає кров'ю спинний мозок, шкіру і м'язи спини.

Грудна аорта: топографія, нутрощеві гілки, ділянки їх кровопостачання; описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах

До нутрощевих гілок відносяться:

 

1) бронхіальні гілки (rr. bronchiales), які в кількості двох, рідше більше, розгалужуються разом з бронхами і постачають кров'ю тканини легені, а їх кінцеві гілочки підходять до бронхіальних лімфатичних вузлах, плеврі, навколосерцевої сумці і стравоходу;

2) стравохідні гілки (rr. esophagei), які в кількості трьох-шести направляються до стінки стравоходу і розгалужуються висхідними, анастомозирующими з лівої шлуночкової артерії, і спадними гілками, анастомозирующими з нижньої щитовидної артерії;

3) медіастинальні, або середостінні гілки (rr. mediastinales), численні дрібні, живлять сполучну тканину, лімфатичні вузли та органи середостіння;

4) перикардіальні, або околосердечно-сумкові, гілки (rr. pericardisci), що постачають кров до задньої поверхні навколосерцевої сумки.

447. Черевна аорта: топографія, класифікація гілок; назвати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах.

 

Черевна частина аорти є безпосереднім продовженням грудної. Потрібно наголосити, що незважаючи на назву, аорта лежить не в черевній порожнині, а в заочеревинному просторі. Починається вона від аортального отвору діафрагми і продовжується до Liv-v, де поділяється на праву та ліву загальні клубові артерії. Довжина черевної частини аорти становить 13—15 см. Аорта в отворі діафрагми кріпиться завдяки відросткам передхребтової фасції і судинам, які відходять від неї. Черевна частина аорти розташована спереду і зліва від хребта на передхребтовій фасції і межує спереду з підшлунковою залозою, висхідною частиною дванадцятипалої кишки, коренем брижі тонкої кишки. Ліворуч від неї розташований лівий симпатичний стовбур, праворуч лежить нижня порожниста вена. Аорта оточена клітковиною, що містить лімфатичні вузли.

Від черевної частини аорти відходять пристінкові та нутрощеві гілки.

 

Пристінкові гілки: права та ліва нижні діафрагмові, поперекові (по 4 з кожного боку) і серединна крижова артерії.

 

Нутрощеві гілки: черевний стовбур (truncus coeliacus), верхня та нижня брижові, середні надниркові, ниркові артерії й артерії статевих залоз (аа. testiculares, аа. ovaricae).

Права та ліва загальні клубові артерії, довжина яких коливається від 3 до 11 см, на рівні Ц розходяться вниз і вбік під кутом 40—60°. Зазначені судини діляться на внутрішню та зовнішню клубові артерії.

Черевна аорта: пристінкові гілки, їх топографія, ділянки кровопостачання; описати латинськими термінами і продемонструвати на препаратах.