Вступ. Основні завдання і мета курсу. Наукова періодизація історії України. Історіографія

ЗМ 1. ДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Вступ. ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ І МЕТА КУРСУ. НАУКОВА ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. ІСТОРІОГРАФІЯ

 

План лекції:

1.Курс “Історія України”, його мета і завдання.

2.Методологічні засади курсу “Історія України”.

3.Джерела та історіографія історії України. Наукова періодизація історії України.

 

Питання для самостійної роботи:

1.Джерела та історіографія історії України.

2.Наукова періодизація історії України.

 

Методичні вказівки і рекомендації:

 

Готуючи відповідь на перше питання, студенти повинні звернути увагу, що джерелами з історії України є матеріальні носії історичної інформації, що безпосередньо відображають той чи інший бік діяльності людей (речові, етнографічні, лінгвістичні, усні, писемні).

Одне з чільних місць серед історичних джерел належить літописам. Окрему групу джерел з давньої історії України складають юридичні пам’ятки: договори Русі з Візантією, “Руська Правда” та ін.

Слід зазначити, що вивчення історичного минулого нашого народу ґрунтується на ознайомленні з працями провідних вітчизняних науковців, що складають величезний доробок української історіографічної традиції. Серед них – комплексні дослідження з історії України М. Грушевського, Д. Дорошенка, Д. Яворницького, В. Сарбея, В. Смолія, Ю. Зайцева, Б. Лановика та ін.

Зусиллями вітчизняних істориків і науковців засновано низку періодичних видань – „Український історичний журнал” (1957 р.), “Київська старовина” (1992 р.), “Пам’ять століть” (1997 р.).

Відповідь на друге питання пов‘язана з усвідомленням того факту, що вивчення курсу історії України повинно ґрунтуватися на дотриманні наукової періодизації вітчизняного історичного поступу.

В сучасній історичній науці виокремлюють кілька етапів в історії України:

І. Праісторичний період (до ІХ ст. н.е.).

ІІ. Княжа доба (ІХ ст. – 1349 р.).

ІІІ. Литовсько-польська доба (початок XIV ст. – 1648 р.).

IV. Доба козацько-гетьманської держави (1648 р. – кінець XVIII ст.).

V. Українські землі у складі Російської та Австро-Угорської імперій (ХІХ – початок ХХ ст.).

VI. Українська революція 1917-1920 рр.

VII. Україна в 20-30-х роках ХХ ст.

VIII. Україна в роки Другої світової війни (1939–1945 рр.).

ІХ. Україна в 1945-1991 рр.

Х. Розбудова Української держави (з 1991р.).

 

Література:

1. Брайчевський М.Ю. Вступ до історичної науки. – К., 1995.

2. Грушевський М.С. Звичайна схема “русской” історії і справа раціонального укладу східнього слов’янства // Пам’ятки України. – 1991. - № 3.

3. Кремень В., Табачник Д., Ткаченко В. Україна: альтернативи поступу. – К., 1996.

4. Кремень В., Ткаченко В. Україна: шлях до себе. Проблема суспільної трансформації. – К., 1998.

5. Реєнт О. Сучасна історична наука в Україні: шляхи поступу // Український історичний журнал (далі – УІЖ). – 1999. – № 3-4.

6. Тойнби А. Постижение истории. – М., 1991.

7. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.

 

Тема 1. ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ПЕРВІСНООБЩИННОГО ЛАДУ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ. ЕТНІЧНИЙ РОЗВИТОК СЛОВ’ЯНСЬКИХ ПЛЕМЕН

 

План лекції:

1. Українські землі в первісну епоху.

2. Неолітична революція та її значення. Трипільська культура.

3. Кочові племена на території України. Античні міста-поліси Північного Причорномор’я.

4. Формування класового суспільства у східних слов’ян. Перші державні утворення на території України.

ЗМ 2. УКРАЇНА В ЕПОХУ ФЕОДАЛІЗМУ (IX – XVIII ст.)

Тема 3. ЛИТОВО-ПОЛЬСЬКА ДОБА УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ (XIV – сер. XVII ст.)

 

План лекції:

1. Захоплення українських земель Литовським князівством та шляхетською Польщею.
2. Люблінська унія та її наслідки для українських земель.
3. Зародження козацтва. Запорозька Січ – ядро формування козацької держави.

 

Семінар: ЛИТОВО-ПОЛЬСЬКА ДОБА В УКРАЇНСЬКІЙ ІСТОРІЇ

 

Мета: визначити причини та основні етапи інкорпорації українських земель до складу Литовського князівства та шляхетської Польщі. Розкрити особливості релігійного і культурного життя в українських землях у литово-польський період; охарактеризувати діяльність братств.

 

Питання для обговорення:

1. Інкорпорація українських земель до Литовського князівства та шляхетської Польщі. Політичний та соціально-економічний розвиток окремих українських регіонів у складі Великого князівства Литовського та Польської держави.

2. Етапи інтегрування Великого князівства Литовського та Польщі. Наслідки утворення Речі Посполитої для українських земель.

3. Релігійне і культурне життя в литово-польський період. Діяльність православних братств.

Методичні вказівки до семінару:

1. Розкриваючи перше питання, охарактеризуйте специфіку інкорпорації українських земель до складу Литовського князівства та шляхетської Польщі. Проаналізуйте специфіку політичного та соціально-економічного розвитку окремих українських земель у складі двох держав. Що було покладено в основу сепаратистських устремлінь руських князів?

Визначте причини процесів централізації, що посилилися у Великому князівстві Литовському з кінця XIV ст. та її наслідки для руських князівств.

2. Готуючи відповідь на питання, при аналізі етапів інтегрування зверніть увагу на те, що різні об'єднавчі заходи Польщі і Великого князівства Литовського (далі – ВКЛ), які були покликані підси­ли­ти обидві держави, проводилися впродовж XIV – XV ст. З'ясуйте чому? Після цьо­го переходьте до розкриття причин, які змусили об'єднати держави у 1569 р. Кожна з країн переслідувала власну мету, тому Ви маєте чітко визначити, у чому полягав інтерес Польщі, а в чому ВКЛ. Розкриваючи унійний процес, Ви побачите, що об'єд­навчий сеймтривав майже півроку. Зважаючи на це, логічно було б з'ясувати причи­ну такої колізії. Причини, серед іншого, необхідно шукати й у протилежності інте­ре­сів різних суспільних станів ВКЛ. Обов'язково сконцентруйте увагу на представ­ни­ках українського суспільства, їх позиції в цьому процесі. Насамкінець, необхідно вийти на чіткі висновки щодо наслідків утворення Речі Посполитої для україн­сь­кого суспільства (в економічній, соціальній, релігійній сферах тощо).

3. В третьому питанні аналізуючи релігійне і культурне життя українців в литово-польський період, слід звернути увагу на посилення процесу покатоличення після утворення Речі Посполитої, визначити наслідки цього процесу. Одним з таких наслідків стала Берестейська церковна унія 1596 р., що започаткувала українську греко-католицьку церкву. Розкриваючи причини об'єднання католицької і православної церков необхідно в кількох реченнях показати історичне тло цього явища.

Визначте причини, що зумовили Реформацію в Європі XVI ст., її вплив на релігійне і культурне життя українців. Обов'­яз­ково зверніть увагу на таке, суто українське явище як виникнення православних братств. Студент має показати їх місце в поширенні освіти, книгодрукуванні, збе­реженні національних традицій і захисті православ'я. Однак, разом із цим, і вказати на них як на одну з причин Берестейської унії 1596 р. Обґрунтуйте пояснення, чому появу греко-католицької церкви розглядаємо як агресію католицизму на українські терени; чи була в цьому небезпека. Насамкінець, необхідно пояснити до яких нас­лідків привела поява ще однієї церкви в Україні, чи відбилося це на національному русі, на ментальності українців.

 

Семінар: ВИНИКНЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА.

Тема 4. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Рр.

 

 

План лекції:

1. Причини, характер, рушійні сили та періодизація національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького 1648 – 1657 рр.

2. Формування української козацької державності в ході боротьби.

3. Зовнішня політика Української держави й укладення союзу з Росією.

Семінар: УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648-1676 рр.

Мета: показати згубність амбіцій козацької старшини для державотворчого процесу; розкрити конструктивну та деструктивну роль запорізького козацтва та його старшини у подіях Національно-визвольної революції; розкрити принципи полівасалітету козацтва.

Питання для обговорення:

1. Особливості внутрішньої та зовнішньої політики козацької держави за гетьманування Б.Хмельницького. Переяславська рада та її історичні наслідки.

2. Причини і наслідки боротьби старшинських угруповань за владу в другій половині XVII ст.

3. Історичне значення національної боротьби українського народу в XVII ст.

 

Методичні вказівки до семінару:

 

1. У першому питанні необхідно з’ясувати причини зовнішньополітичної активності Б.Хмельницького, місце військової детермінанти у цьому процесі. Зверніть увагу на постульовану останнім часом в українській історіографії ідею полівасалітету. В загальних рисах вона виходить із того, що козацтво завжди прагнуло до укладання угод з кількома суверенами одночасно. Це зберігало можли­вості до маневрування та забезпечувало певні важелі тиску на кожного з них. Покажіть причини, що спонукали козацтво укладати чи розривати взаємини з Московією, Османською імперією, Річчю Посполитою та іншими державами.

Аналізуючи питання Переяславської ради 1654 р. чітко визначте мотиви, що спо­ну­кали козацтво до укладання угоди з московським царем, та наслідки цього історичного акту – як для ко­зацтва, так і для козацької держави. Зверніть увагу на означення даної події різ­ними істориками.

Розкриваючи внутрішню політику Б.Хмельницького, необхідно акцентувати увагу на тих кроках, що дають підстави говорити про існування козацької держави і, ширше – про власне революційність тих подій, що відбулися на українських теренах у середині XVII ст.

2. У другому питанні необхідно з’ясувати місце козацтва як нового соці­аль­ного стану в подіях середини XVII ст., розкрити місце і роль козацтва у війську Б.Хмельницького. Після цього порівняйте, яке значення відігравала Запорозька Січ на початку революції, в роки гетьманування Б.Хмельницького, після його смерті; обґрунтуйте відповідь. Зверніть увагу на Січ як на місце ви­сунення альтернативних гетьманів, чим це зумовлювалось. Всебічно проаналізуйте постать кошового І. Сірка, розмежувавши його військовий та політичний хист.

Розкриваючи питання студент має вийти на розуміння того, що не поляки, не московити, не турки чи татари знищили козацьку державу – її зни­щили українці своїми руками. У цьому питанні необхідно з’ясувати причини старшинської боротьби за владу, місце зовнішньої детермінанти цього явища. Розкриваючи наслідки боротьби, зверніть увагу на зневіру населення у дер­жавницькій ідеї, проведіть паралелі з пізнішими століттями аж до су­час­нос­ті.

3. В останньому питанні необхідно систематизувати всі наявні знання щодо подій національної революції та визначити її значення для полі­тич­ного, еко­но­мічного, культурного, соціального, духовного розвитку українства як позитив­ного, так і негативного плану.

Ключові поняття і терміни:

Національна революція, полівасалітет, козацька держава, стар­шинські угрупо­вання, «переливи населення», Переяславська рада, Гадяцька угода, Андрусівське пере­мир’я, Б.Хмельницький, І.Сірко, Д.Дорошенко.

Питання для самостійної роботи:

1. Дайте характеристику тим подіям, що можуть підтвердити револю­цій­ність змін в українському суспільстві.

2. Чим Ви поясните відмову Московії надати Б.Хмельницькому допомогу на початковому етапі революції? Чому ця позиція змінилася?

3. Яке місце козацтва у війську Б.Хмельницького? (По-можливості, поясніть на прикладі битви під Берестечком)

4. У чому, на Вашу думку, причини “хитань” П.Дорошенка: від московської орієнтації до польської та османської?

5. Чи можна провести паралелі між Українською національною революцією середини XVII ст. та тогочасними подіями в Європі? Аргументуйте відповідь.

 

Методичні вказівки і рекомендації:

 

Готуючи відповідь на перше питання, студент повинен усвідомлювати, що революційними прийнято вважати ті події, які спричинюють докорінні, структурні зміни в усіх сферах життя суспільства і призводять до структурної перебудови суспільства в цілому. Отже, на прикладі тих процесів, які відбувалися в українських землях в середині XVII ст., слід довести, що українське суспільство зазнало структурної трансформації не лише у політичному відношенні (формування власної державності), але й в соціально-економічному, національно-культурному відношенні тощо. Обов‘язково зверніть увагу на роль козацтва у формуванні нової соціальної структури, й зокрема, в генезисі нової української еліти.

Відповідь на друге питання потребує ґрунтовного аналізу всієї зовнішньополітичної діяльності Б. Хмельницького у контексті тогочасної геополітичної ситуації. Зверніть увагу на такий чинник, як легітимація Української козацької держави через встановлення дипломатичних стосунків з Портою, Кримським ханством та іншими державами, що засвідчило, з одного боку, міжнародне визнання української держави, а з іншого, – зростання її ролі у регіональній геополітиці.

Визначаючи місце козацтва у війську Б. Хмельницького, зверніть увагу на те, що саме козацтво стало провідною рушійною силою українських національно-визвольних змагань середини XVII ст., а Запорізька Січ, в свою чергу, – місцем, звідки розпочалося повстання. Також слід зазначити, що саме козацька старшина сформувала нову генерацію української військово-політичної еліти, що розпочала державне будівництво.

Вірна відповідь на четверте питання тісно пов‘язана із аналізом внутрішньо- та зовнішньополітичної ситуації, що склалася навколо українських земель в другій половині XVII ст., та була результатом тривалої боротьби старшинських угруповань за владу. Гетьман П. Дорошенко, здобувши булаву, одразу зіткнувся з традиційною для тодішнього українського політикуму проблемою пошуку зовнішніх союзників. Студент на підставі аналізу зовнішньої політики П. Дорошенка, порівняння її з діяльністю його попередників повинен обґрунтувати приреченість спроб гетьмана заручитися дієвою підтримкою московітів, поляків або турок, та незацікавленість останніх у сильній гетьманській владі в Україні.

Слід враховувати, що події Української національно-визвольної революції 1648-1676 рр. відбувалися на тлі завершення Тридцятирічної війни 1618-1648 рр., паралельно з громадянською війною в Англії в середині XVII ст., що призвела до встановлення конституційної монархії тощо. Всі ці події призвели до суттєвих геополітичних та суспільних трансформацій, що мали революційний характер. Студенти повинні визначати специфіку та паралелі між цими подіями, в тому числі їх вплив на загальноєвропейський поступ.

 

Завдання для індивідуальної роботи:

1. Б. Хмельницький – державний діяч і полководець, фундатор української держави.

2. Фінансова і податкова система Української козацької держави середини XVII ст.

 

Література:

1. Апанович О.М. Українсько-російський договір 1654 р.: Міфи і реальність. – К., 1994.

2. Батюк В.С. Українська державність напередодні та в роки Визвольної війни 1648 – 1654 рр. у працях дослідників із західної діаспори // УІЖ. – 1993. - № 1.

3. Березневі статті Б. Хмельницького // Пам’ятки України. – 1991. - № 2.

4. Гетьмани України. Історичні портрети. – К., 1991.

5. Гуржій О.І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна // Україна крізь віки. – Т. 8. – К., 1999.

6. Літопис гадяцького полковника Григорія Граб’янки. – К., 1992.

7. Мицик Ю. Національно-визвольна війна українського народу 1648-1658 рр. // Пам’ять століть. – 1998. - № 4.

8. Пасічник М. Варшава, Москва і Стамбул у боротьбі за Україну (1657-1665). – Львів, 1998.

9. Сергійчук Г. До і після Переяславської Ради // Наука і суспільство. – 1990. - № 1.

10. Смолій В.А., Степанков В.С. Богдан Хмельницький. – К., 1995.

11. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея. – К., 1997.

12. Степанков В.С. Українська революція 1648 – 1676 рр. в контексті європейського революційного руху XV – XVII ст.: спроба порівняльного аналізу // УІЖ. – 1997. - № 1.

13. Стецишин О. Метаморфози політики гетьмана Хмельницького // Політика і культура. - № 41 (172). – 2002. – с. 42-43.

14. Стецишин О. Міф, який живе й донині // Політика і культура. - № 42 (173). – 2002. – с. 42-43.

15. Стецишин О. Політичні ігри гетьмана Хмельницького // Політика і культура. - № 40 (171). – 2002. – с. 44-45.

16. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій. – К., 1999.

17. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків: У 3-х т. – К., 1990 – 1993.

Ключові поняття і терміни

Імперська політика, інкорпорація, Гетьманщина, політична еліта, Малоросійська колегія, Конституція Пилипа Орлика, гайдамаки, опришки, Коліївщина, поділи Речі Посполитої, російсько-турецькі війни.

Питання для самостійної роботи:

1. Дайте характеристику діяльності гетьмана К. Розумовського.
2. Роль і місце Запорізької Січі в геополітичних відносинах другої половини XVIII ст.
3. Перша українська Конституція Пилипа Орлика.
4. Суспільні рухи в українських землях у XVIII ст.

Методичні вказівки і рекомендації:

 

Готуючи відповідь на перше питання, зверніть увагу на особистісні риси гетьмана К. Розумовського, що сприяли його перетворенню на одну із знакових постатей вітчизняної історії XVIII ст. Також студент повинен проаналізувати суспільно-політичну ситуацію в тогочасній Гетьманщині та імперську політику щодо українських земель.

Зверніть особливу увагу на соціально-політичні домагання старшини, що знайшли своє відображення у Глухівських статтях, надісланих 1763 р. Катерині ІІ. Ця петиція стали результатом роботи генерального з‘їзду козацької старшини, скликаного К. Розумовським у Глухові. В них політична еліта Гетьманщини зверталася до імператриці з проханням повернути Україні колишні права й створити парламент на кшталт польського сейму.

Проаналізуйте, чому державницька позиція К. Розумовського та заходи гетьмана, спрямовані на зміцнення автономії України, повністю суперечили централістській політиці російського уряду і які це мало наслідки для українських земель.

Розкриваючи питання про роль і місце Запорізької Січі в геополітичних відносинах другої половини XVIII ст., зверніть увагу на участь січового козацтва у російсько-турецьких війнах та наслідки заснування Новосербії на колишніх землях запорожців тощо. Доведіть, що визнаючи заслуги січовиків у боротьбі проти Криму та Туреччини, російський уряд водночас намагався послідовно обмежити права і привілеї Запоріжжя, а зрештою, за наказом імператриці її було зруйновано остаточно.

При підготовці відповіді на третє питання студент повинен проаналізувати історичні реалії створення «Пактів й Конституції прав і вільностей Війська Запорізького», а також їх основний зміст і статті, посилаючись на історичне джерело. У підсумку необхідно вийти на усвідомлення того, що в Конституції П. Орлика був узагальнений увесь попередній досвід існування Української козацької держави та намічені шляхи її подальшого розвитку. Посилаючись на текст документа, доведіть що Конституція мала демократичний, республіканський характер.

Підготовка відповіді на питання про суспільні рухи в українських землях у XVIII ст. тісно пов‘язана з аналізом гайдамацького та опришківського рухів, їхнього впливу на соціально-політичний розвиток українського соціуму. Обов‘язково зверніть увагу на реакцію з боку владних кіл, на консолідацію зусиль влади і заможних верств населення у боротьбі проти учасників цих рухів. Проаналізуйте вимоги та соціальний склад учасників гайдамацького та опришківського руху, окремо – Коліївщини. Визначте історичне значення суспільних рухів в українських землях у XVIII ст.

 

Завдання для індивідуальної роботи:

1. Розвиток податкової системи в українських землях у ХVІІІ ст.

2. Ліквідація Запорізької Січі та подальша доля козацтва.

3. Українська культура ІІ пол. ХVІІ – ХVІІІ ст.: основні напрямки та стилі.

Література:

1. Верига В. Нариси з історії України (кінець XVII – початок ХХ ст.) – Львів, 1996.

2. Верстюк В., Дзюба О., Репринцев В. Україна від найдавніших часів до сьогодення: хронологічний довідник. – К., 1995.

3. Гетьмани України. Історичні портрети. – К., 1991.

4. Гуржій О.І., Чухліб Т.В. Гетьманська Україна // Україна крізь віки. – Т. 8. – К., 1999.

4. Когут З. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація Гетьманщини (1760 – 1830). – К., 1996.

5. Літопис гадяцького полковника Григорія Граб’янки. – К.. 1992.

6. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе: В 2 т. – К., 1994.

7. Романцов В. Український етнос на одвічних землях та за їхніми межами (XVIII – ХХ століття). – К., 1998.

8. Цуп В. Похресник Мазепи // Політика і культура. - № 3 (182). – 2003. – с. 42-43.

9. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій. – К., 1999.

10. Яворницький Д.І. Історія запорозьких козаків – К., 1990.

В ХІХ ст.

Мета: охарактеризувати процеси національного відродження в українських землях наприкінці XVIII – в ХІХ ст., визначити і проаналізувати основні етапи.

Дати характеристику буржуазним реформам 1860 – 1870-х років в українських землях; визначити причини та особливості формування модерної української нації впродовж ХІХ – початку ХХ ст.; охарактеризувати суспільно-політичні рухи в Наддніпрянській Україні та в українських землях в складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ ст., визначити специфіку та напрямки їхньої діяльності

 

Питання для обговорення:

1. Національне відродження в українських землях наприкінці XVIII – в середині ХІХ ст. Характеристика основних етапів.
2. Реформи 1860 – 1870-х років та розвиток капіталістичних відносин в Україні в другій половині ХІХ ст. Формування модерної української нації в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.
3. Суспільно-політичні рухи в українських землях в другій половині ХІХ ст.

Методичні вказівки до семінару:

1. Розкриваючи перше питання, необхідно з‘ясувати сутність та ознаки українського національного відродження кінця XVIII – початку ХХ ст., визначити його етапи, охарактеризувати їх.

Зверніть увагу на хронологічні та змістовні відмінності процесів національного відродження в українських землях у складі Австро-Угорської та Російської імперій, визначте їх специфіку. Слід показати, що українське національне відродження ХІХ – початку ХХ ст. було складовою частиною загальноєвропейського національно-визвольного руху ХІХ ст.

2. Готуючи відповідь на друге питання, зверніть увагу на особливості розвитку капіталізму в українських землях, його регіональну специфіку. Студенти повинні розуміти зміст та сутність буржуазних реформ 1860 – 1870-х років, визначати причини та результати їх впровадження в українських землях під владою Російської та Австро-Угорської імперій. Проаналізуйте ті суспільно-політичні зміни, що змусили царизм здійснити буржуазні реформи.

На основі аналізу процесу капіталізації суспільних та господарських відносин розкрити особливості формування модерної української нації в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., визначити його чинники, показати зв‘язок між процесами національного відродження в Наддніпрянщині та підавстрійській Україні. Необхідно підкреслити, що в ХІХ ст. в Європі формується нова система цінностей, в основі якої – етнічна належність. Тому саме в цей період починає формуватися національна самосвідомість.

3. В третьому питання студенти повинні показати, що основними формами національного відродження в Україні в другій половині ХІХ ст. були суспільно-політичні рухи. Необхідно з‘ясувати ідеологічні та організаційні засади, методи діяльності учасників суспільно-політичних рухів в українських землях в Наддніпрянській Україні та в українських землях в складі Австро-Угорщини.

Ключові поняття і терміни

Національне відродження, суспільно-політичний рух, національний рух, декабристський рух, Кирило-Мефодіївське товариство, народницький рух, промисловий переворот, буржуазні реформи, громади, федералізм, слов‘янофільство, модерна нація.

Питання для самостійної роботи:

1. Адміністративний устрій українських земель в складі Російської та Австрійської імперій.
2. Соціально-економічний розвиток українських земель в першій половині ХІХ ст.
3. Війна 1812 р. і Україна.
4. Діяльність таємних організацій в Україні: масонські ложі, декабристські товариства, таємні товариства.
5. Діяльність Кирило-Мефодіївського братства.
6. Суспільно-політична діяльність М.П. Драгоманова.
7. Західна Україна в складі Австро-Угорщини. Революція 1848-1849 рр. та активізація національного руху.
8. Українська культура ХІХ ст.

Методичні вказівки і рекомендації:

 

Готуючи відповідь на перше питання, зверніть увагу, що кінець XVIII – початок ХІХ ст. був періодом величезних політичних змін і соціальних перетворень в Україні, спричинених новою геополітичною ситуацією в Центральній та Східній Європі. Внаслідок цих процесів українські землі почали набувати нової політичної конфігурації у складі двох імперій – Австрійської та Російської. Проаналізуйте еволюцію адміністративної практики, що поширювалася на українські землі відповідно до загальноімперських структур. Визначте, чим зумовлювалися зміни і яку роль відігравали національно-етнічний та історичний чинники при впровадженні нової адміністративно-територіальної структури. Порівняйте устрій Наддніпрянщини та під-австрійської України.

Друге питання. Початок ХІХ ст. ознаменувався подальшим занепадом поміщицького землеволодіння та феодальної системи в цілому. Використовуючи знання з економічної історії, доведіть, що криза феодальних відносин та генезис промислового перевороту були цілком природними етапами поступу українського суспільства в першій половині ХІХ ст. Порівняйте соціально-економічне становище в Наддніпрянщині та західноукраїнських землях.

У питанні про вплив війни 1812 р. на Україну зверніть увагу на те, що в територіальному відношенні тільки частина Західної Волині зазнала окупації французьких військ та їх союзників (поляків, саксонців, австрійців). Проте у воєнно-політичних планах Наполеона щодо українських земель передбачалося відокремлення їх від Росії та поділ на три частини. Особливо слід підкреслити, що Наполеон проводив у цьому питанні традиційну для французьких урядових кіл політику. В чому це проявилося?

Четверте питання. Війна 1812 р. стала каталізатором розгортання діяльності таємних організацій в українських землях. Студент повинен проаналізувати ідейне підґрунтя, організаційні форми та методи діяльності масонських та декабристських організацій в українських землях. Зверніть увагу на різноманітність програмних настанов, на соціальний склад їх учасників. Визначте, чим зумовлювалось висування національних вимог українцями й яким було ставлення до них з боку росіян та поляків – учасників таємних організацій. Проаналізуйте причини малочисельності учасників цих організацій та їхньої поразки в підсумку. Насамкінець, студент повинен дійти висновку про роль і місце таємних організацій і товариств у розгортанні процесу українського національного відродження.

П‘яте питання. На початку 40-х років ХІХ ст. центром українського національно-визвольного руху став Київ. Саме тут в 1846 р. таємний гурток «Київська молода» був реорганізований у нелегальне Кирило-Мефодіївське братство. Використовуючи джерельний матеріал, проаналізуйте соціальний склад, ідейні настанови та організаційну структуру учасників товариства. Доведіть, що створення братства було першою, хоч і невдалою, спробою української інтелігенції перейти від культурницького до політичного етапу національного розвитку.

В шостому питанні характеризуючи суспільно-політичну діяльність М.П. Драгоманова зверніть особливу увагу на його ідейну трансформацію, в результаті якої ним було сформовано власну політичну систему поглядів, що поєднувала федералізм із демократизмом західноєвропейського типу. Проаналізуйте його ставлення до українства та національного питання в цілому, до ідей ортодоксального марксизму і діяльності загальноросійських революційних організацій. Визначте місце і роль М.П. Драгоманова в українському національному русі.

Сьоме питання. Необхідно ознайомитися зі статусом та соціально-економічним становищем західноукраїнських земель у кінці XVIII – першій половині XIX ст., зосередивши увагу на реформах габсбурзького двору і особливо Йосифа ІІ та на їх наслідках як у духовному, так і у соціально-економічному житті. Простежити хід подій в краї в часи революції 1848-1849 років. По-перше, акцентувати увагу на остаточному розмежуванні між польським та українським національними рухами і утворенні першої русько-української політичної організації – Головної руської Ради та її програмні цілі. Бажано ознайомитись з опозицією Головній руській Раді з боку поляків, а також зі здобутками українського національного руху в ході революції.

Восьме питання. Опрацювання цього питання слід нерозривно зв'язувати з процесом національно-культурного відродження. Бажано передусім ознайомитись зі станом освіти як у Наддніпрянській Україні, так і в західноукраїнських землях, а потім з відродженням інтересу до національної історії (праці Д. Бантиш-Каменського, М. Маркевича, М. Максимовича, М. Грушевського та інших). Крім того варто звернути увагу на фольклористичні, мовознавчі дослідження та формуванні наукових центрів українознавства. Необхідно бути обізнаним з літературним процесом в Україні, з впливом на нього творчості Т.Г. Шевченка, з театральним життям, зі станом книговидавничої сфери, живопису, архітектури, дослідженнями у сфері математики, фізики, механіки тощо.

 

Література:

1. Бовуа Даніель. Битва за землю в Україні 1863 – 1914. поляки в соціоетнічних конфліктах: Пер. з фр. З.Борисюк. – К., 1998.

2. Верига В. Нариси з історії України (кінець XVII – початок ХХ ст.) – Львів, 1996.

3. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ – ХХ століття. – К., 1996.

4. Дорошенко Д. І. Нарис історії України: У 2 т. – Львів, 1991.

5. Історія України в особах ХІХ – ХХ ст. – К., 1995.

6. Кирило-Мефодіївське товариство: у 3 т. – К., 1990.

7. Когут З. Російський централізм і українська автономія. Ліквідація Гетьманщини (1760 – 1830). – К., 1996.

8. Литвин В.М., Мордвинцев В.М., Слюсаренко А.Г. Історія України. – К., 2002.

9. Мицик Ю.А., Бажан О.Г., Власов В.С. Історія України: Навч. посіб. для старшокласників. – К., 2005.

10. Полонська-Василенко Н.В. Історія України: У 2 т. – К., 1993.

11. Реєнт О.П. Українські землі в ХІХ – на початку ХХ ст. – К., 2003.

12. Романцов В. Український етнос на одвічних землях та за їхніми межами (XVIII – ХХ століття). – К., 1998.

13. Сарбей В.Г. Національне відродження України // Україна крізь віки. – Т. 9. – К., 1999.

14. Хрестоматія з історії України. – К., 1993.

15. Шевчук В.П., Тараненко М.Г. Історія української державності: Курс лекцій. – К., 1999.

Ключові поняття і терміни

Політична партія, революція, імперіалізм, реакція, Столипінська аграрна реформа, Державна Дума, конституційна монархія, лібералізм, шовінізм, національно-культурна автономія, сепаратизм, самостійники, Антанта, Троїстий союз, фракція.

 

Питання для самостійної роботи:

1. Генезис імперіалістичних відносин на початку ХХ ст. в українських землях.

2. Революційні події в Україні у 1905-1907 рр.

3. Перша світова війна: плани ворогуючих сторін.

4. Створення та бойовий шлях Легіону січових стрільців.

 

Методичні вказівки і рекомендації:

 

При вивченні питання, пов'язаного з генезисом імперіалістичних відносин в Україні на початку ХХ ст. слід звернути увагу на завершенні промислового перевороту і переході до індустріалізації, на особливостях економічного розвитку окремих регіонів та їх спеціалізації. Важливо зазначити політику імперського центру щодо України, яка гальмувала і деформувала її розвиток.

Стосовно революційних подій в Україні у 1905-1907 рр., необхідно охарактеризувати специфіку страйкового руху робітників, селянських виступів, повстання в армії і на флоті, збройної боротьби в грудні 1905 рр. Також бажано ознайомитися з національним рухом в Україні, з діяльністю української думської громади в І та ІІ Державних Думах.

В процесі підготовки питань, пов'язаних з Першою світовою війною, необхідно ознайомитись з причинами війни, планами Росії, Австро-Угорщини, Німеччини і Антанти щодо України. В контексті діяльності СВУ та Головної Української Ради слід розглядати і питання щодо створення легіону Українських Січових Стрільців (УСС). Варто орієнтуватися у ставленні до ідеї його утворення командування австро-угорської армії, уміти простежити бойовий шлях УСС.

Література:

1. Бовуа Даніель. Битва за землю в Україні 1863 – 1914. поляки в соціоетнічних конфліктах: Пер. з фр. З.Борисюк. – К., 1998.

2. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ – ХХ століття. – К., 1996.

3. Грушевський М. Новий період історії України за роки 1914 до 1919. – К., 1992.

4. Гунчак Т. Україна: перша половина ХХ століття: Нариси політичної історії – К., 1993.

5. Дорошенко Д. Нарис історії України. Т.2. – К., 1991.

6. Історія України в особах ХІХ – ХХ ст. – К., 1995.

7. Лисяк-Рудницький І. Історичні есе: В 2 т. – К., 1994.

8. Мицик Ю.А., Бажан О.Г., Власов В.С. Історія України: Навч. посіб. для старшокласників. – К., 2005.

9. Полонська-Василенко Н.В. Історія України: У 2 т. – К., 1993.

10. Реєнт О.П. Українські землі в ХІХ – на початку ХХ ст. – К., 2003.

11. Романцов В. Український етнос на одвічних землях та за їхніми межами (XVIII – ХХ століття). – К., 1998.

12. Україна в ХХ ст. 1900 – 2000: Збірник документів і матеріалів: Навч. посібник / А.Г. Слюсаренко та ін. (упоряд.). – К., 2000.

13. Українська державність у ХХ столітті. – К., 1996.

14. Українські політичні партії кінця ХІХ – початку ХХ ст.: програмові документи і довідкові матеріали / Упоряд. В.Ф.Шевченко. – К., 1993.

 

 

В 1917 – 1921 рр.

 

План лекції:

1. Утворення Центральної Ради та проблеми державності України у її діяльності. Харківський з’їзд Рад (грудень 1917 р.) та його політичні наслідки.
2. Політика Гетьманату та уряду Директорії. Утворення ЗУНР.
3. Становлення радянської державності в Україні (кін. 1918 – 1921 рр.).

 

Семінар: УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917 - 1921 рр.

Мета: осмислити процеси, що відбулися в українському суспільстві впродовж 1917-1921 рр. Охарактеризувати і порівняти державотворчу діяльність Української Центральної Ради, гетьманату Павла Скоропадського та Директорії. Визначити особливості зовнішньої та внутрішньої політики українських урядів періоду національно-демократичної революції 1917-1921 рр. Проаналізувати причини поразки українських визвольних змагань 1917-1921 рр.

 

Питання для обговорення:

1. Діяльність Центральної Ради у сфері державного будівництва: від ідеї автономії України до її незалежності.

2. Державне будівництво за часів гетьманату П.Скоропадського.

3. Внутрішня політика і зовнішньополітичні орієнтири Директорії.

Методичні вказівки до семінару:

 

1. В процесі підг