Як спочатку тлумачилося слово «культура»?

Як спочатку тлумачилося слово «культура»?

В Древней Греции близким к термину культура являлась пайдейя(реч. παιδεία — «воспитание детей», однокоренное с παιδος «мальчик», «подросток») — категория древнегреческой философии, соответствующая современному понятию «образование»)

В латинском языке слово культура имеет несколько значений:

возделывание, обрабатывание, уход (agri Lcr, C etc.); разведение (vitis C);

земледелие, сельское хозяйство Vr, Q, H;

воспитание, образование, развитие (animi C; culturae patientem commodare aurem H);

поклонение, почитание (potentis amici H)[5].

Римляне употребляли слово культура с каким-нибудь объектом в родительном падеже, то есть только в словосочетаниях, означающих совершенствование, улучшение того, с чем сочеталось: «culture juries» — выработка правил поведения, «culture lingual» — совершенствование языка и т.д

Яких значень може набувати поняття «цивілізація»?

Цивілізація — людська спільнота, яка впродовж певного періоду часу (процес зародження, розвиток, загибель чи перетворення цивілізації) має стійкі особливі риси в соціально-політичній організації, економіці та культурі (науці, технологіях, мистецтві тощо), спільні духовні цінності та ідеали, ментальність (світогляд).

Цивілізація — такий щабель розвитку людства, коли власні соціальні зв'язки починають домінувати над природними і коли суспільство починає розвиватися і функціонувати на своєму власному ґрунті.

Як співвіднесені культура і цивілізація у поглядах М.Бердяева?

. это из лекции, если что не так, прощу прошения

1)Культура родилась из культа, истоки ее сокральны, ей передался иерархический характер, происхождение мирское, родилась в борьбе человека с природой.

2)Культура всегда явление уникальное, цивилизация - общая и повторяющаяся.

3)Культура - это связь поколений, отцов с сынами, память о предках.

4)Цивилизация - футуристична, сегодняшние достижения, нет дела до предков.

5)Цивилизация удобно и весело устраивается на кладбищах, забыв о покойниках. Первый блин да и тот комом(издавна первый блин жертвовался предкам).

Як називається створений людиною, суспільством продукт культури?

Артефакт (від лат. arte — штучний, і factus — створений) — це продукт людської діяльності, штучно створена річ, предмет, а також ідеї, способи діяльності. Для артефактів характерно те, що вони створені людиною і являють певну цінність для соціальної групи або суспільства (парова машина, книга, храм, знаряддя праці, житловий будинок, прикраси).

Чи є парадигма комплексом цінностей, практичних правил у певній області культури?

Парадигма - система форм, уявлень та цінностей явища, які відображають його видозміну, історичний шлях, заради досягнення ідеального поняття. Таким чином, у певній області культури парадигма є комплексом цінностей та правил, адже це є сутністю цього поняття.

Що вивчає морфологія культури?

Морфологія культури — це розділ культурології, присвячений структурному аналізові культури як соціального феномена, вивченню закономірностей побудови та процесів формоутворення культурних явищ. Для цього використовуються три основних методи пізнання: структурно-функціональний, семантичний та генетичний.

Що таке субкультура?

Субкультýри — сукупність культурних зразків, тісно пов'язаних з домінантною культурою і у той же час відмінних від неї.Субкультура - це спільність людей, чиї переконання, погляди на життя і поведінку відмінні від загальноприйнятих або просто приховані від широкої публіки, що відрізняє їх від більш широкого поняття культури, відгалуженням якої вони є.

Яким поняттям визначається соціокультурний спадок, що передається від покоління до покоління та зберігається тривалий час?

Термін "традиції" трактується як соціальний і культурний спадок, що передається від покоління до покоління і відтворюється в певних суспільствах і соціальних групах протягом довгого часу. Традиції

включать в себе об’єкти соціокультурного спадку (матеріальні і духовні цінності); процеси

соціокультурного спадку; способи цього успадкування. В якості традицій виступають певні

культурні зразки, інститути, норми, цінності, ідеї, звичаї, обряди, стилі і т.д.

Чи можна назвати ментальність сукупністю образів і символів, які відображають уявлення конкретного соціуму про навколишній світ, що, у свою чергу, зумовлюють мотиви поведінки та вчинки людей?

так

Як називається індивідуальний рівень ідентифікації з культурно визначеним колективом, коли людина вважає себе належною до особливої культурної спільноти?

культурна ідентифікація

11. Чи є національний характер сукупністю стійких особистісних рис та якостей, які визначають особливі форми світосприйняття, поведінки, мислення

Довгий час нам нав´язувалася думка, що вивчення національного характеру неможливе, адже, вивчаючи окремих індивідів, ми не можемо скласти уявлення про націю в цілому. І справді, окрема особистість не розкриває в повному обсязі національний характер. Елементами національного характеру (його складниками) можуть бути окремі соціально-психологічні риси, а не характери окремих індивідів. Індивідуальна ж психологія є лише допоміжною галуззю психології народів. Поняття національний характер охоплює типові якості і психологічні особливості етнічної спільноти, які сформувалися етносом впродовж багатьох віків проживання його на спільній території, і відрізняють його від сусідніх народів.

Чи можна вважати обряд стереотипним способом діяльності, що має для його виконавців магічне, юридично-побутове та ритуально-ігрове значення?

Релігійна суть ритуалу, що лежить в основі обряду, найчастіше втрачена, але він продовжує жити за принципом "так було споконвіку" і тим самим демонструє відмінність певного етносу від усіх інших. Так, далеко не всі українці знають, що суть українського обряду колядування - ведення кози Маланки є похідним від язичницького ритуалу. Обряд - це те, що з культу перейшло в побут, втратило магічно-релігійний або державно-встановлений зміст (наші сучасники в Західній Європі, як правило, святкують карнавал просто як свято весни, аж ніяк не пов'язуючи його з початком релігійного посту).

Що утворює побут етносу?

На думку більшості вчених (Г. Спенсер, Л. Морган, А. Бастіан, Ф. Ратцель) те, що створює етнос, це сукупність певних об'єктивних прикмет, таких як походження, мова, побут, своєрідний спільний стиль. На рівні масової свідомості часто до таких прикмет відносять мову, територію і культуру.

Якій спільноті властиві спільні культурні риси, сильне почуття єдності та солідарності, чітке усвідомлення національної ідентичності, закорінене в історії?

Нації

Чи можна визначити етнос як населення, що має власну назву, міфи про спільне походження, спільну історичну пам’ять, елементи спільної культури, прив’язаність до батьківщини та усвідомлення своєї єдності?

Так, адже етнос — стійка сукупність людей, яка належить до певного народу, проживає на території чи в складі іншого народу і зберігає свою культуру, побут, мовні та психологічні особливості.

Що таке національність?

Націона́льність — національна ідентичність, належність особи до певної нації (або іншої етнічної групи (спільності)), яка визначається як відмінними особливостями етнічної групи (мова, звичаї і традиції, культура, фізіологічні риси (належність до певного типу) тощо), яких дотримується особа, так і особистим почуттям належності до етнічної спільності — почуттям національної ідентичності. У деяких країнах (державах тощо) національність фіксується у документах, що посвідчують особу і найчастіше національність новонародженої дитини визначається національністю батьків.

У системі цінностей української культурної традиції домінують серце чи розум?

Означуючи специфіку української філософії, більшість дослідників звер­тає увагу на її несхильності до побудови строгих раціонально-абстрактних систем: в ній “серце” домінує над “головою”.

Що таке Антропогенез?

Антропогене́з (грец. ανθρωπος — людина, γενεσις — виникнення) — походження і розвиток усіх видів роду Люди (Homo), розглянуті в біологічному (біологічна еволюція людини), психічному і соціокультурному плані.

Антропогенез — розділ антропології, що висвітлює питання про місце людини серед організмів, час і місце її виникнення, про первісний суспільний розвиток людей, про фактори олюднення безпосередніх предків людини — двоногих мавп.

Мелетій Смотрицький

Важливе місце в системі української полемічної літератури посідає творчість М.Смотрицького, зокрема його трактат "Тренос". У "Треносі" та інших творах М.Смотрицький виявив ґрунтовні знання й вільну орієнтацію у західноєвропейських літературах, мистецтві, культурних традиціях.

Так.

У XVII столітті популярною стає драматургія. Найбільш поширеними були два види драми: релігійна і шкільна. Релігійна драма, в свою чергу, поділялася на три форми: містерія, міракль, мораліте.

Шкільна́ дра́ма — жанр латиномовної релігійної драматургії, що виник на межі 15-16 ст. в країнах Західної Європи. До шкільної драми на біблійні сюжети додавалися інтермедії.

93. Українська вертепна драма складалася з двох частин: релігійної та інтермедійної з національно-побутовими елементами. Починалася вистава релігійною частиною, яка відбувалася на верхній сцені вертепу. Тут чергувалися сцени про народження Ісуса Христа, поклін пастухів, винищення немовлят царем Іродом та Іродова смерть. Потім дійство переходило на нижню сцену, де розігрувалися сцени з народного життя. Головними героями вертепу були Бог, Ангели, Святі, Запорожець, Москаль, Чорт, Шинкар та ін. Персонажі розмовляли народною мовою, були вдягнені в українські національні костюми. У вертепі ставилися драми анонімних авторів та інтермедії, що поєднували релігійні й світські сюжети. Вертепні драми влаштовували й виконували студенти братських шкіл, школярі, дяки тощо.

94. Швидше за все, ні. Українські архітектори середини XVII ст. добре поєднували в будівництві народні традиції з найкращими тогочасними зразками європейської архітектури — такий стиль дістав назву українського бароко, найбільше пам'яток якого представлено в храмовому будівництві. Найвидатнішими пам'ятками цього стилю є архітектурні ансамблі в Києві (на території Печерської лаври, Софійського собору та Кирилівського монастиря), Успенська церква у Львові, церкви Чернігова та Переяслава.

95. Архітектура, храмове будівництво.

Один из наиболее интересных архитектурных ансамблей старого Львова, создан в конце 16 - начале 17 в. Львовским Успенским братством, возглавлявшим в то время борьбу за развитие украинской национальной культуры. Ансамбль состоит из Успенской церкви (1591 -1629), часовни Трех святителей (1578) и высокой четырехгранной колокольни (1572-1578). Вместе с украинскими мастерами работали итальянцы. Успенскую церковь строили Павел Римлянин, Войтих Купинос, Амвросий Прихильный и мастера Кульчицкие. Сооружением часовни Трех святителей руководил Петр Красовский, а колокольни - Петр Барбон. И Успенская церковь и часовня Трех святителей сохраняют внутреннюю структуру украинских храмов

 

 

Як спочатку тлумачилося слово «культура»?

В Древней Греции близким к термину культура являлась пайдейя(реч. παιδεία — «воспитание детей», однокоренное с παιδος «мальчик», «подросток») — категория древнегреческой философии, соответствующая современному понятию «образование»)

В латинском языке слово культура имеет несколько значений:

возделывание, обрабатывание, уход (agri Lcr, C etc.); разведение (vitis C);

земледелие, сельское хозяйство Vr, Q, H;

воспитание, образование, развитие (animi C; culturae patientem commodare aurem H);

поклонение, почитание (potentis amici H)[5].

Римляне употребляли слово культура с каким-нибудь объектом в родительном падеже, то есть только в словосочетаниях, означающих совершенствование, улучшение того, с чем сочеталось: «culture juries» — выработка правил поведения, «culture lingual» — совершенствование языка и т.д