Позитивна і нормативна функції макроекономіки.

Предмет макроекономіки.

Макроекономіка є самостійним розділом економічної теорії,який вирішує основні економічні питання в цілому, на рівні національного господарства. Предметом макр-ого аналізу є механізм функціонування всього народного господарства, об‘єктом - економічна система та ії агреговані параметри. Мікроекономіка-наука про індивідуальну єкономічну поведінку та ключову компоненти ринкової економіки. Макроекономіка- наука, яка вивчає функціонування народного господарства в цілому, фактори, які визначають його зміни в короткостроковій та довгостроковій перспективах, включаючи вплив з боку держави.

Макроекономічний аналіз стає основою державної політики,знаходить в ній свій початок і завершення.Економічна політика – система дій державних і суспільних інститутів, направлених на віправлення ситуації,корекцію економіних процесів.

Позитивна і нормативна функції макроекономіки.

Особливість макроекономіки полягає в тому,що в цьому розділі кономічної теорії вивчаються відносини,які об ‘ єднують національне господарство в єдине ціле. Предметом макр-ого аналізу є механізм функціонування всього народного господарства, об‘єктом - економічна система та ії агреговані параметри. Позитивний макроаналіз відповідає на питання «Що відбува еться?» і пояснює стан речей, служить базою для прогнозування, нормативний макроаналіз зайнят проблемою «як повинно бути?» і,відповідно,сприяє виправленню ситуації шляхом розробки планів, в основному правового порядку.В сучасній економічній теорії розповсюджується об‘єднуюче відношення до аналізу, спроби синтезації різних,часом суперечливих або розрізнених наукових напрямків. Макроекономічний аналіз стає основою державної політики,знаходить в ній свій початок і завершення.Економічна політика – система дій державних і суспільних інститутів, направлених на віправлення ситуації,корекцію економіних процесів.Наукове обгрунтування екон.політики сприятиме глибокому оновленню матеріального життя,більш повному розкриттю соціальних ресурсів суспільства.

Система національних рахунків та її основні показники.

Баланс народного господарства представляє собою систему (джерела надходження мат.благ та їх використання) економічних таблиць та показників,призначених для відображення в узагальненому вигляді конкретних характеристик процесу суспільного відтворення та його результатів, основних співвідношень та пропорцій в економіці, руху суспільного продукту, співвідношення матеріальних і трудових потреб, ресурсів господарства у їх взаємозв‘язку в галузевій та соціальній структурах. Система БНГ не враховує в повному обсязі діяльність невиробничої сфери, сфери нематеріальних послуг,фінансовий процес відтворення, держ.бюджет, кредит та ін., у зв‘язку з цим важливим є запровадження СНР, яка розглядає економіку як єдине ціле, дозволяє дати загальну оцінку результатів діяльності по всьому нар.госп. на всіх рівнях функціонування економічного механізму. Основною метою СНР (сукупність показників послідовного та взаємопов‘язаного опису найважливіших процесів та явищ економіки: виробництва,споживання,нагромадження капіталу,фінансів,доходу) є інформаційне забезпечення комплексного і багатостороннього аналізу процесу створення та використання нац.продукту і національного доходу. Показники СНР: валовий національний продукт (ВНП)- вироблений протягом року сукупний обсяг кінцевих товарів та послуг(без проміжних),виражений в грошах;валовий внутрішній продукт (ВВП) – враховуються вартість кінцевих товарів і послуг вироблених всередині країни,що не залежить від того,хто є їх власником;чистий національний продукт (ЧНП) = ВНП – амортизація;національний дохід (НД) - сукупний дохід,який заробляють власники факторів виробництва:власники праці(зар.плата найманих робітників), власики капіталу(прибуток і процент), власники землі(зем.рента)=ЧНП - непрямі податки;особистий дохід (ОД) - дорівнює НД,але за вирахуванням внесків на соц.страхування,податку на прибуток,нерозподілених прибутків корпорацій,з додаванням трансфертних платежів;особистий дохід до використання(ОДВ) обчислюється як особистий дохід за вирахуванням індивідуальних податків.

Валовий внутрішній продукт і валовий національний продукт.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – показник СНР, при розрахунку якого враховуються вартість кінцевих товарів і послуг вироблених всередині країни, що не залежить від того, хто є їх власником (певну частину сукупної маси товарів та послуг виготовляють філії іноземних компаній і, очевидно, що їх продукція та доходи, будуть власністю країн, де діє «материнська» компанія).

При розрахунку ВВП не враховуються непродуктивні витрати (операції з цінними паперами), а також купівля та продаж речей б/у. Також не приймаються до уваги трансфертні платежі, субсидії, приватні платежі (перекази зі сторони громадян або членів родини, напр. подарунок до дня Св.Валентина).

Валовий національний продукт (ВНП) - вироблений протягом року сукупний обсяг кінцевих товарів та послуг(без проміжних), виражений в грошах.

Рух товарів, послуг та доходів між країнами, внаслідок чого виникає своєрідне сальдо(різниця) між платежами, які отримує крана з-за кордону, і платежами, які ідуть за кордон. Все це має безпосереднє значення для ВНП та ВВП. Якщо платежі з-за кордону > платежів за кордон, то сальдо додатнє, а ВНП > ВВП, якщо навпаки, то ВВП < ВНП

Недолік цих показників: вони включають не тільки вартість тієї продукції, яка використовуэться при поліпшенні добробуту суспільства, але й тієї, яка направляється для відновлення спожитої (зношеної) в процесі виробництва.

Тіньова економіка — господарська діяльність, яка розвивається поза державним обліком та контролем, а тому не відображається в офіційній статистиці. «Тіньові» підприємства не перерозподіляють власних доходів до бюджетів та державних цільових фондів, вони не сплачують податки, максимізуючи власні прибутки.

Валовий внутрішній продукт: зміст поняття.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) – показник СНР, при розрахунку якого враховуються вартість кінцевих товарів і послуг вироблених всередині країни, що не залежить від того, хто є їх власником (певну частину сукупної маси товарів та послуг виготовляють філії іноземних компаній і, очевидно, що їх продукція та доходи, будуть власністю країн, де діє «материнська» компанія).

Додана вартість – різниця між вартістю продукції, виробленою фірмою, і сумою, сплаченою іншими фірмами за придбані сировину, матеріали тощо (тобто за проміжну продукцію). Якщо підсумувати всю додану вартість усіх виробничих фірм, то отримаємо величину ВВП.

«Кінцевий» продукт – це товар.який купується для кінцевого використання, «проміжний» продукт- це товар, який купується з метою його подальшої обробки чи перепродажу.

При розрахунку ВВП не враховуються непродуктивні витрати (операції з цінними паперами), а також купівля та продаж речей б/у. Також не приймаються до уваги трансфертні платежі, субсидії, приватні платежі (перекази зі сторони громадян або членів родини, напр. подарунок до дня Св.Валентина).

ВНП і суспільний добробут.

ВНП - ринкова вартість сукупного обсягу кінцевих товарыв та послуг,вироблених протягом календарного року. Дуже широко розповсюджена думка, що саме ВНП э головним виразником національного добробуту і між ними існує тісний позитивний зв’язок, але це не зовсім так. ВНП дійсно дає реальну уяву про матеріальний добробут, але він не є характеристикою добробуту суспільства і існують деякі недоліки, які або занижують або завищують реальні обсяги виробництва, до того ж збільшення обсягів виробництва не обов’язково веде до зросту добробуту суспільства. Це обумовлено такими обставинами: існуванням неринкової діяльності, результати якої не стають об’єктами купівлі-продажу; наявністю тіньової економіки; ВНП є кількісним показником і не враховує повною мірою змін якості товарів та послуг, змін у розподілі; у ВНП не знаходять відображення збільшення вільного часу, освіта, охорона здоров’я, задоволення духовних потреб, ступінь забруднення навколишнього середовища. Таким чином, ВНП може виступати характеристикою економічного стану країни, але повною характеристикою рівня добробуту населення бути не може. Більш точним показником добробуту суспільства можна назвати виробництво реальних ВНП та НД на душу населення. Показники добробуту повинні бути пов’язані безпосередньо з людиною і враховувати всі її потреби.

Для відображення ступеня задоволення потреб суспільства пропонується, наприклад, застосування показника чистого економічного добробуту як скорегованого виміру нац. обсягу виробництва, що враховує тільки споживання і інвестиції, які мають безпосередній вплив на економічний добробут.

Created by FEUP 29 2009/2010

14. Зміни в макроекономічній рівновазі. "Ефект храповика".

Макроекономічна рівновага – це перетин кривої AD та AS, який визначає рівноважний рівень цін та виробництва. Якщо фактичний обсяг нац.виробництва, тобто сукупна пропозиція виявиться більшою рівноважний обсяг то у виробників збільшиться залишки товарної продукції, конкуренція змусить їх знизити ціни та скоротити випуск продукції до рівноважного рівня. За протилежної ситуації конкуренція з боку попиту збільшить ціни, це змусить виробників нарощувати виробництво.

При воздействии неценовых детерминант на кривую AD, при ее смещении вправо на горизонтальном отрезке AS, то это приведет к увеличению равновесного объема пр-ва при неизменном уровне цен. Если аналогичный процесс произойдет на промежуточном отрезке, то предложение товаров и услуг также возрастет, но одновременно повысятся и цены. На вертикальном отрезке рост совок. спроса вызовет лишь повышение уровня цен, тогда как величина предложения останется прежней. Следствием смещение кривой совок. спроса на промежуточном и вертикальном отрезках будет так называемая инфляция спроса. Определенные трудности возникают при анализе последствий смещения кривой совок. спроса влево. По логике, на вертикальном и промежуточном отрезках такое смещение должно сопровождаться снижением уровня цен. Однако, если в сторону повышения цены могут изменяться очень быстро, то для снижения они оказываются негибкими и в короткое время снизиться не могут. В эк. теории это явление наз. эффектом храповика. В следствии действия эффекта храповика, при смещении кривой совок. спроса влево цены если и снижаются, то незначительно, а равновесие достигается за счет смещения горизонтального участка кривой совок. предложения вверх, а вертикального – влево.

Предмет макроекономіки.

Макроекономіка є самостійним розділом економічної теорії,який вирішує основні економічні питання в цілому, на рівні національного господарства. Предметом макр-ого аналізу є механізм функціонування всього народного господарства, об‘єктом - економічна система та ії агреговані параметри. Мікроекономіка-наука про індивідуальну єкономічну поведінку та ключову компоненти ринкової економіки. Макроекономіка- наука, яка вивчає функціонування народного господарства в цілому, фактори, які визначають його зміни в короткостроковій та довгостроковій перспективах, включаючи вплив з боку держави.

Макроекономічний аналіз стає основою державної політики,знаходить в ній свій початок і завершення.Економічна політика – система дій державних і суспільних інститутів, направлених на віправлення ситуації,корекцію економіних процесів.

Позитивна і нормативна функції макроекономіки.

Особливість макроекономіки полягає в тому,що в цьому розділі кономічної теорії вивчаються відносини,які об ‘ єднують національне господарство в єдине ціле. Предметом макр-ого аналізу є механізм функціонування всього народного господарства, об‘єктом - економічна система та ії агреговані параметри. Позитивний макроаналіз відповідає на питання «Що відбува еться?» і пояснює стан речей, служить базою для прогнозування, нормативний макроаналіз зайнят проблемою «як повинно бути?» і,відповідно,сприяє виправленню ситуації шляхом розробки планів, в основному правового порядку.В сучасній економічній теорії розповсюджується об‘єднуюче відношення до аналізу, спроби синтезації різних,часом суперечливих або розрізнених наукових напрямків. Макроекономічний аналіз стає основою державної політики,знаходить в ній свій початок і завершення.Економічна політика – система дій державних і суспільних інститутів, направлених на віправлення ситуації,корекцію економіних процесів.Наукове обгрунтування екон.політики сприятиме глибокому оновленню матеріального життя,більш повному розкриттю соціальних ресурсів суспільства.