Урок № 1. Жили-були три музичні кити

Урок № 1. ЖИЛИ-БУЛИ ТРИ МУЗИЧНІ КИТИ

Мета:

• навчальна: розширювати уявлення учнів про емоційний зміст музики; активізувати образне мислення учнів; розкрити поняття «музика вокальна» та «інструментальна», «пісенна», «танцювальна», «маршова»;

• розвивальна: розвивати творчу фантазію учнів, уяву, уміння імпровізувати;

• виховна: виховувати в учнів вокальні, виконавські навички, прищеплювати зацікавленість музикою, співом.

Музичний матеріал: Д. Кабалевський «Три кити», «Пісня про школу».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрет Д. Кабалевського.

Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія.

Тип уроку: урок уведення в тему.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід («Пісня про школу» Д. Кабалевського).

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

♦ Пригадайте, за яких обставин відбувалися ваші зустрічі з музикою. (Учні розповідають про літні музичні враження.) Де можна почути музику?

♦ Чи може природа мати свої звуки?

Учитель. Про де ми дізнаємося сьогодні на уроці.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

♦ Що таке музика? (Мистецтво звуків, що зображує життя людей та навколишній світ)

* Із чого складається музика? (Із музичних творів)

♦ Хто потрібен для того, щоб музика жила? Допишіть пропущені літери.

К__П О _ ИТОР С__ХАЧ В_____ВЕЦЬ

* Якими бувають музичні твори?

♦ Хто виконує музику?

Гра «Шумить, співає, грає»

Учитель називає предмети або явища природи, а учні мають швидко відповідати, що роблять ці предмети або явища природи. Наприклад: ліс... (шумить), оркестр... (грає), хор... (співає).

Бандура... Дощ... Соловей... Гітарист... Гусак... Літак... Джміль... Співак... Потяг... Вокаліст... Піаніст...

(Гру можна продовжити, замінивши словесні відповіді на імітацію звуків або рухів.)

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Робота з поняттями

Музичні твори для співу називають вокальпими, а твори, що виконують на музичних інструментах, називають інструментальними.

Слухання музики

Учитель. За прадавніх часів люди вважали, що Земля схожа на диск, який посеред великого океану тримають на спинах три кити. Я згадав (-ла легенду тому, що в музиці існують свої «три кити». Звісно, вислів «три кити є умовним. Це — три основних жанри музики.

♦ Що це за жанри? Як звуть цих трьох музичних «китів»?

♦ Яка музика зустріла вас сьогодні, коли ви заходили до класу?

Так, це була пісня. Ось ми й назвали першого «кита» музики — пісня.

Ім’я другого «кита» ви впізнаєте швидко. На святі звучать не лише пісні,а й інша музика — танцювальна. Упродовж століть народи світу створюваві свої пісні й танці. Давні танці поступилися місцем новим, хоча деякі з поміж них популярні й досі (наприклад, вальс, полька, гопак, хороводи). Про інші танці (наприклад, гавот, контрданс, менует) ми знаємо лише завдяки їх описам та найкращим зразкам музики. Сучасні танці, що доволі швидко змінюють один одний, живуть поряд зі старими.

Ім’я третього «кита» назвати також нескладно. Пригадайте: спортсмени перед початком змагань ідуть стадіоном із прапорами, або на параді чітко крокують солдати, попереду — великий військовий оркестр.

♦ Яку музику ви уявляєте?

Так, це — марш.

Ми назвали трьох музичних «китів» (пісня, танець, марш) і визначили, що музика може бути пісенною, танцювальною та маршовою.

♦ Прослухайте музику російського композитора Д. Кабалевського та скажіть, які «кити» музики прозвучали.

Слухання музики («Три кити» Д. Кабалевського),

Обговорення особливостей кожного фрагмента

♦ Позначте пісенну музику плавними рухами рук, танцювальну — оплесками, а маршову — крокуванням на місці.

Повторне прослуховування музики («Три кити»Д. Кабалевського) з відповідними рухами

Вокально-хорова робота

Учитель. На початку уроку, коли ви заходили до класу, вас зустріла пісня. Послухайте її ще раз. Про що вона розповідає?

Слухання «Пісні про школу» Д. Кабалевського

♦ Чи відома вам ця пісня?

♦ Який настрій вона викликає?

Художник малює портрети, Вірші — то вже пишуть поети.

Письменник складає історії, А музика? Хто її створює?

Людина, яка створює музику,— це композитор.

Цю пісню написав російський композитор Дмитро Кабалевський. Зараз ми вивчимо її, адже ця пісня — про всіх, хто йде до школи, а отже, і про вас також.

Розучування «Пісні про школу» Д. Кабалевського [робота над поставою, початком співу, плавністю та м'якістю звуковедення)

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Що таке музика?

♦ Якою буває музика та хто виконує музичні твори?

♦ Яких «трьох китів» музики ми сьогодні згадали?

Учні виходять із класу під музичний супровід («Пісня про школу»

Д. Кабалевського).

 

Урок № 2. НА ГОСТИНИ ДО ПІСНІ

Мета:

• навчальна: визначити з учнями багатогранні можливості музики;

• розвивальна: розвивати емоційну сферу учнів; удосконалювати співацькі навички;

• виховна: прищеплювати учням зацікавленість музикою.

Музичний матеріал: Л. ван Бетховен «Бабак», Д. Кабалевський «Пісня про школу», по- співка «Бім-бом».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Л. ван Бетховена, Д. Кабалевського; ре­продукція картини А. Ватто «Савояр із бабаком».

Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД уроку

Учні входять до класу під музичний супровід («Пісня про школу» Д. Ка­балевського).

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Перевірка готовності класу до уроку. Музичне вітання

МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Що таке пісня? У якому стані людина хоче співати? Які пісні вам подобається слухати або підспівувати, коли маєте гарний настрій? А коли сумуєте? Завдяки пісням людина може виражати свій настрій або стан, тобто те, що в неї на душі. Пісня передає різні почуття, звеселяє та заспокоює, розва­жає, змушує замислитися... Сьогодні Пісня запросила нас на гостини та пообі­цяла відкрити свою таємницю — чому всі люди так люблять співати.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Сьогодні па уроці ми разом з Піснею вирушаємо у подорож до Німеччини, де зустрінемо хлопчика, який грає на шарманці.

Розгляньмо репродукцію картини А. Ватто «Савояр із бабаком». У руках хлопчик тримає старовинний механічний музичний інструмент — шарман­ку. Обертаючи її ручку, шарманщик міг виконувати 6—8 записаних на меха­нізмі інструмента мелодій. Саме цим бідні діти заробляли собі та своїм рідним на життя. їм допомагали дресировані бабаки, які їх супроводжували. Савоя­рам доводилося мандрувати, адже життя безпритульних дітей було дуже важ­ким. У XVIII столітті у художників замовляли картини, що зображують савоярів. Картина Антуана Ватто «Савояр із бабаком» — одна з найкращих прикрас зібрань французького живопису в Ермітажі у Санкт-Петербурзі (Росія). Кар­тина вражає як якістю живопису, так і виразністю образу хлопчика років два­надцяти з простакуватим, відкритим обличчям. На ньому скромний одяг, при­значений для далекої подорожі. З ним — флейта, скриня та вчений бабак, що вміє «гадати», витягуючи «білети щастя».

♦ Поміркуйте, якою має бути музика, що розповідає про бідного хлопчика та його друга бабака.

Понад 200 років тому видатний німецький композитор Людвіг ван Бетхо­вен написав пісшо, у якій ідеться саме про такого хлопчика, який мандрував зі своїм вірним другом.

Музику до пісні «Бабак» Бетховен створив ще юнаком. Пісня виконуєть­ся від імені маленького хлопчика-савояра, що заробляє в Німеччини піснями з дресированим бабаком, та розповідає про нелегке життя мандрівного музи­канта, з яким ділить горе і радість його маленьке звірятко — бабак. Вслухай­тесь у зміст цієї скромної, але внутрішньо багатої пісні!

♦ Прослухайте цей твір і скажіть, чи розкриває музика картину життя біднго хлопчика.

Слухання пісні «Бабак» Л. ван Бетховена

♦ Чи саме такою ви очікували почути музику?

♦ Схарактеризуйте музику, користуючись словничком (обираючи необх^; характеристики).

Радісна Весела

Сумна Печальна

Повільна Туждива

Спокійна Яскрава

Ласкава Красива

♦ Звучанням якого музичного інструмента Л. ван Бетховен передав пісню шарманки? (Фортепіано)

Пропоную погратися у музичну гру. Об’єднаймося у дві групи: перша група — це «виконавці», які імітуватимуть гру на шарманці, а друга — «диригенти», які намагатимуться диригентськими рухами передати настрій і характер. твору. \

Вокально-хорова робота

Учитель. Для багатьох саме пісня — найулюбленіший вид музики. Головною в ній завжди є мелодія, яку може прикрашати супровід.

♦ Із яких звуків складається мелодія? (Високих, низьких, довгих, коротких)

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Які пісні лунали сьогодні на уроці та хто їх створив?

♦ Про яку таємницю пісні ми дізнались?

♦ Чому більшість людей люблять пісні?

Учитель. Існує багато пісень, що розповідають про навколишній світ, ві­дображують різні події, стосунки між людьми. У них виражено радість і сму­ток, мужність і доброту, тобто душевний стан людини. Отже, пісня — це музи­ка душі людини.

Учні виходять із класу під музичний супровід («Пісня про иіколу>>

Д. Кабалевського).

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід («Лугом іду» Я. Степового).

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Гоа «Упіймай у долоньку»

Оберіть слова, що відповідають характеру прослуханого твору: наспівний, суворий, мелодійний, рішучий, мужній, сумний, плавний.

♦ Послухайте ще раз та поміркуйте, якими кольорами можна зобразити цю музику.

Вокально-хорова робота

Учитель. Після милування красою рідної природи та відпочинку, що по­дарувала нам пісня, настає час працювати. Для вас, школярів, основна пра­ця — це добре навчатися й гарно поводитися.

Розспівування

Повторення поспівки «Бім-Бом» із підкресленням пульсу, плесканням у долоні (на 1-й та 5-й рядки поспівки) та відбиванням ритму ударами по колінах (на решті рядків) або з використанням дитячих музичних інструментів — трикутника та бубна

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Яку таємницю своєї привабливості розкрила нам мелодія?

♦ Хто створює пісні?

♦ Які пісні лунали сьогодні на уроці?

Учні виходять із класу під музичний супровід («Лугом іду» Я. Степо­вого).

 

 

ДОДАТОК ДО УРОКУ № З

Гра «Піжмурки»

Троє учнів виходять до дошки і стають обличчям до класу. Четвертий учена пише на дошці ритмічний рисунок коротенької пісні або поспівки. Увесь клас мовчки його запам’ятовує. Потім запис на дошці витирають і діти, які сидята за партами, проплескують ритмічний рисунок по пам’яті. Перший з учнів, які «жмурилися», проплескує ритмічний рисунок, другий — називає його ритміч­ними складами «та» або «ті-ті», третій — записує рисунок на дошці.

Гра «Естафета»

Учні об’єднуються у дві групи і шикуються у дві колони. Останній учень в кожній колоні тихенько простукує нескладний ритмічний рисунок по пле­чу товариша, який стоїть перед ним. Той «передає естафету» далі. Учень, який «приймає естафету» останнім, має записати ритмічний рисунок на дошці. Перемагає команда, яка першою завершить гру й правильніше передасть почат­ковий ритмічний рисунок.

Вправа-гра «Телевізор»

Уважно погляньте на екран уявного телевізора. Запам’ятайте «передачу» Проплескайте і запишіть.

ПІПI IПIZ

 

 

Урок № 4. ЗАПРОШУЄ ТАНЕЦЬ

Мета:

• навчальна: закріпити набуті учнями знання та вчити застосовувати їх на практиці; продовжити ознайомлення учнів з українською музикою; дати визначення понять «вальс» та «полька»;

• розвивальна: розвивати в учнів чуття ритму, розуміння емоційного змісту й харак­теру танців; ч

• виховна: прищеплювати учням зацікавленість народною творчістю, заохочувати до її вивчення.

Музичний матеріал: С. Рахманінов «Італійська полька», П. Чайковський «Вальс» з бале­ту «Спляча красуня», Ф. Колесса «Школяр», поспівка «Ми співали».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети С. Рахманінова, П. Чайковського, Ф. Колесси.

Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія; роздавальний мате­ріал (картки).

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід («Італійська полька» С. Рахманінова).

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

Учитель.У творі майже кожного композитора є танцювальна музика.

♦ Які танці ви можете пригадати?

♦ Заповніть пропуски літерами так, щоб утворилися назви танців:

ГО__К В__ЬС ПО__КА МЕ__ЕТ.

♦ Чим різняться ці танці?

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Танець здебільшого виконують під інструментальну музику або спів, для нього характерний чіткий ритм. Іноді танцюристи самі створю­ють музичний супровід, відбиваючи ритм підборами або використовуючи до­даткові засоби на зразок кастаньєт або маракасів. Один із танців допоможе нам відвідати казковий бал. Пригадайте казку «Спляча красуня».

Щоб уникнути нещастя, король Флористан видав наказ: під страхом смерт­ної кари його підданим заборонялося прясти пряжу і тримати вдома веретена та прядки.

...Минули роки, в замку — знову свято: принцесі Аврорі виповнилося 16 років. Завітало безліч гостей, усі хочуть привітати принцесу з повноліттям. Почувши про красу Аврори, на урочисту подію завітало четверо іноземних принців. Кожен із них сподівається заволодіти серцем юної красуні. У святко­во прикрашених залах палацу і в тінистих алеях парку панують веселощі, зву­чить музика. Ллється широка співуча мелодія вальсу, запрошуючи всіх у ви­рій танцю.

А що відбулося далі — ви дізнаєтесь, прочитавши казку або переглянув балет «Спляча красуня».

Послухайте чудову музику з цього балету та дайте відповідь на запитай:: -

♦ Як називається ця чудова мелодія, що запрошує всіх на танець?

Робота з поняттями

Полька — веселий рухливий дводольний танець. Його виконують парами з підскоками. Характер у польки легкий, грайливий. Послухайте танок ще раз і легкими рухами рук, нібито танцюючи, підкресліть пульс музики.

Вокально-хорова робота

Учитель. Багато пісень розповідають про танці та мають танцювальниі характер. Навіть наша поспівка — про дітей, які дуже люблять танцювати.

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Музику яких танців ми почули на уроці?

♦ Назвіть характерні ознаки вальсу та польки.

Учитель. Танець споконвіку допомагав людям спілкуватися, весело проводити час із друзями на майданах, на балах, на вечірках, святах. Сподіваюся, що сьогодні ви захотіли навчитися красиво танцювати!

Учні виходять із класу під музичний супровід («Італійська полька» С. Рахманінова).

 

Урок № 5. ТАНЦІ ЖАРТУЮТЬ

Мета:

♦ навчальна: навчати учнів визначати особливості емоційного змісту, засоби музич­ної виразності;

♦ розвивальна: продовжити формувати зорово-слухове сприйняття; розвивати твор­чі здібності, емоційну сферу учнів;

♦ виховна: виховувати любов до музики, народної творчості; прищеплювати бажан­ня навчатися.

Музичний матеріал: Д. Шостакович «Вальс-жарт», Д. Кабалевський «Танець молодого бегемота», поспівка «Ой, ру-ду-ду», А. Філіпенко «Ой, заграйте, дударики».

Наочні посібники: нотнахрестоматія; портрети Д. Кабалевського,Д. Шостаковича, А. Філіпенка; намальована дудочка.

Обладнання: ТЗІН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід («Валъс-жарт» Д. Шоста­ковича).

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Учитель. Сьогодні на урок до нас завітала музика геніального російсько­го композитора. Він створив багато серйозної глибокої музики, з якою ми зу­стрінемось у старших класах. Як і кожна людина, цей композитор любив жар­тувати. Але його жарти не звичайні, а музичні. Послухайте його п’єсу та дайте відповідь на запитання.

♦ Якого музичного «кита» ми зустрічаємо у цій музиці?

Вокально-хорова робота

Учитель. Чи існують пісні, що також запрошують до танцю? Так, звісно. Сьогодні ми познайомимося з такою піснею.

♦ На якому інструменті грають ці веселі хлопчики? (Розглядання малюнка)..

Так, це дудочки. Про цей музичний інструмент наша поспівка «Ой, ру-ду-г

Ой, ру-ду-ду, ру-ду-ду, ру-ду-ду,

Танцювати я піду!

Гра «Композитор»

Учитель. Складіть закінчення поспівки своєю мелодією зі словами:

Веселіше, дудочко моя, грай,

Танцювати діточкам помагай!

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Назвіть танці, мелодії яких пролунали на уроці.

♦ Чим вони різняться між собою?

♦ Які танці вам ще відомі?

Учитель. Отже, танцювальна музика може дарувати радість не тільки від самого танцювання, вона примушує нас посміхатися. А добрий жарт здаатний підвищити настрій будь-якої людини і допомогти у будь-якій справі.

Учні виходять із класу під музичний супровід («Вальс-жарт» Д. Шо- стаковича).

Урок № 6. КРОКУЄМО РАЗОМ...

Мета:

♦ навчальна: розширювати уявлення учнів про емоційний зміст музики; активізувати образне мислення учнів; розкрити поняття «марш» та «маршова музика»;

♦ розвивальна: розвивати творчу фантазію учнів, уяву, уміння імпровізувати;

♦ виховна: виховувати в учнів вокальні, виконавські навички; прищеплювати учням зацікавленість музикою.

Музичний матеріал: Є. Адамцевич «Запорізький марш», Д. Кабалевський «Три варіан­ти маршу», поспівка «Ой, ру-ду-ду», А. Філіпенко «Ой, заграйте, дударики».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Д. Кабалевського, Є. Адамцевича, А. Філіпенка.

Обладнання:. ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід («Запорізький марш»

Є. Адамцевича).

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

♦ Які якості музичного звука вам відомі?

♦ Пригадайте, як позначають довгі та короткі звуки.

Гра «Телевізор»

Учитель. Що потрібно знати виконавцеві, щоб прочитати музику? Звіс­но, ноти й ритм — тривалості звуків. Чи пам’ятаєте ви тривалості звуків?

Уявіть, що повернулися додому та ввімкнули телевізор, а на екрані — зна­ки. Уважно розгляньте їх і запам’ятайте!

♦ Що це за знаки? Назвіть їх і проплескайте (групою, індивідуально).

ІПІП ППІІ

♦ Якими звуки бувають за висотою?

♦ 3 якою гучністю може звучати музика?

♦ Оберіть звуки для пісеньки мишки та пісні слона.

Низькі	Високі
Тихі	Гучні
Довгі	Короткі

 

Робота з поняттями

Слово марш у перекладі з французької означає «рух, хода».

Слухання музики

Учитель. Музика, що супроводжує рухи людей у темпі крокування, ви­никла дуже давно. Під цю музику воїни вирушали у похід та поверталися додому. Цією музикою починаються циркові вистави. Її ми можемо'почути на урочистих зустрічах, на спортивних парадах, у концертних залах, театрах, кіно. Як і будь-який музичний «кит», марші також мають різний характер та настрій. Д. Кабалевський, із музикою якого ми неодноразово зустрічалися, ство­рив твір «Три варіанти маршу». Сама назва підказує нам, що ми почуємо тр різновиди цієї музики. Послухайте та дайте відповідь на запитання.

♦ Хто крокує у цих трьох варіантах маршу?

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Які види маршу лунали на уроці?

♦ Хто потрібен для того, щоб зазвучав військовий марш?

♦ Чи відрізняються марші за характером?

♦ Де можна почути музику маршу?

Учитель. Марш звучить усюди, де живе і діє людина. Звуки маршу згур­товують людей, змушують розправити плечі. Музика маршу дарує не тільки піднесений настрій, а й сповнює нас відвагою та гордістю за Батьківщину.

Учні виходять із класу під музичний супровід («Запорізький марш»

Є. Адамцевича).

 

Урок № 7. МАРШІ... ДЛЯ ІГРАШОК

Мета:

♦ навчальна: розкрити життєві зв'язки музики; забезпечити усвідомлення учнями особливостей музики образно-сюжетного напряму;

♦ розвивальна: розвивати творчу уяву учнів, фантазію, спостережливість;

♦ виховна: прищеплювати учням зацікавленість музикою, культуру слухання.

Музичний матеріал: П. Чайковський «Марш дерев'яних солдатиків», М. Блантер «Фут­больний марш», А. Філіпенко «Веселий музикант», поспівка «Ля-ля-ля».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети П. Чайковського, М. Блантера, А. Філіпенка.

Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія; роздавальний мате­ріал (картки); іграшкові солдатики (чи їх зображення); ілюстрації із зображеннями скрипки,балалайки, барабана.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід («Футбольний марш»

М. Блантера).

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

♦ Які «кити» музики вам відомі?

♦ Що таке марш? Де можна почути марш?

♦ Які види маршу ви слухали на попередньому уроці?

Гра «Композитор»

Учитель. Яку б музику ви створили, щоб супроводити футбол: на футбольне поле? Послухайте «Футбольний марш», що написав радянський композитор Матвій Блантер, та дайте відповідь на запитання.

♦ Чи такою ви уявляли музику для футболістів?

Гра «Футбол»

Учитель. Об’єднайтеся у дві групи, послухайте музику ще раз та уявіть себе спортсменами-футболістами, які легко вибігають на поле (біг на місті), та вболівальниками, які вітають спортсменів (плескання пульсу маршу).

Вокально-хорова робота

Учитель. Виконаймо поспівку «Ля-ля-ля» так, немовби сопілочка запрошує до веселого танцю.

 

Як і будь-який музичний інструмент, сопілка може передавати різні настрої та почуття. Вона може запросити до танцю, а може співати ласкаво, ніжно, немов заколисуючи. Виконайте поспівку так ніжно, як колискову.

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Які настрої ми відчули у маршах, що звучали сьогодні на уроці?

♦ Чим різняться ці марші?

Учні виходять із класу під музичний супровід («Футбольний марш»

М. Блантера).

 

Урок № 8. ПІСНЯ, ТАНЕЦЬ І МАРШ... ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ

Мета:

• навчальна: розкрити поняття «танцювальна», «пісенна», «маршова музика», «коло­мийка»; надати учням уявлення про музику як мистецтво, що розповідає про жит­тя людей і навколишній світ мовою звуків; підготувати учнів до уроку узагальнення знань;

• розвивальна: розвивати в учнів уміння сприймати музику та визначати засоби її виразності; розвивати вокально-хорові навички, творчі здібності учнів;

• виховна: виховувати музичну культуру та моральні якості учнів (доброту, співчуття, людяність, любов до рідного краю та народних традицій).

Музичний матеріал: Б. Фільц «Коломийка», П. Чайковський «Танець із кубками» з бале­ту «Лебедине озеро», Г. Татарченко «Гей, ви, козаченьки», поспівка «Дзвінка пісень­ка», А. Філіпенко «Веселий музикант».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети Б. Фільц, П. Чайковського, Г. Татарчен-ка, А. Філіпенка; схема жанрів музики.

Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід (П. Чайковський «Танець із кубками» з балету «Лебедине озеро»).

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Послухайте твір української композиторки Богдани Фільц «Коломийка» та дайте відповідь на запитання.

♦ Яким є настрій цього твору?

Вокально-хорова робота

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Чи є хтось головний поміж музичних «китів»?

♦ Які музичні твори допомогли потоваришувати нашим «китам»? Учитель. Отже, ми переконалися, що у музиці, як і у житті, злагода

та дружба допомагають змінити життя на краще та знайти друзів.

Учні виходять із класу під музичний супровід (Б. Фільц «Коломийка»).

 

 

Узагальнення знань за І чверть (1 год)

Урок № 9. МУЗИЧНА МОЗАЇКА

Мета:

♦ навчальна: узагальнити вивчений учнями упродовж чверті матеріал; з'ясувати сту­пінь засвоєння та розуміння учнями музики як мистецтва, що розповідає про жит­тя людей і навколишній світ; з'ясувати ступінь усвідомлення учнями особливостей емоційного змісту музики;

♦ розвивальна: розвивати здатність учнів виконувати основні тематичні завдання чверті, уміння орієнтуватися в засобах музичної виразності;

♦ виховна: прищеплювати учням зацікавленість музикою; стимулювати прагнення до перемоги у командній грі; виховувати дружні взаємини в учнівському колективі, здорову конкуренцію.

Музичний матеріал: пісні та музичні твори, прослухані та вивчені протягом І чверті.

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети композиторів, твори яких вивчали впродовж І чверті; паперові «веселі нотки» для заохочення учнів.

Обладнання: ТЗН; музичний інструмент; фонохрестоматія.

Тип уроку: урок узагальнення знань.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід («Футбольний марш»

М. Блантера).

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Коментар. Учні об’єднуються у дві команди, які виконують різноманітні ігрові завдання та відповідають на запитання. За кожну правильну відповідь учень отримує «веселу нотку». Команда, яка отримає найбільше ноток, стає переможницею.

Гро «Хто швидше?»

♦ Що таке мелодія?

♦ Як можна виконувати пісню?

♦ Що таке вальс?

♦ Які три «кити» вам відомі?

♦ Хто створює музику?

♦ Хто виконує музику?

Гра «Музична естафета»

Команди шикуються у дві ісолони. Останній учень у кожній колоні тихень­ко простукує нескладний ритмічний рисунок по плечу товариша, який сто­їть перед ним. Той «передає естафету» далі. Учень, який «приймає естафету» останнім, має записати ритмічний рисунок на дошці. Перемагає команда, яка першою завершить гру та правильно передасть ритм.

Гр а «Упізнай мелодію»

Учитель пропонує учням прослухати фрагменти музичних творів та пригадати їх назви.

Пропонуються фрагменти таких музичних творів:

• П. Чайковський «Марш дерев’яних солдатиків»;

• Д. Кабалевський «Танець молодого бегемота»;

• Д. Шостакович «Вальс-жарт»;

• Л. ван Бетховен «Бабак»;

• Б. Фільц «Коломийка»;

• Є. Адамцевич «Запорізький марш».

Гра «Упізнай композитора»

Учні мають з’єднати назви творів з їх авторами.

П. Чайковський Л «Вальс-жарт»

Д. Кабалевський «Коломийка»

Д. Шостакович «Бабак»

Л. ван Бетховен «Марш дерев’яних солдатиків»

Б. Фільц «Запорізький марш»

Є. Адамцевич «Танець молодого бегемота»

Конкурс виконавців

Представники від кожної команди мають проспівати куплет вивченої пісні. Команда суперників має визначити назву пісні.

Конкурс «Культурні знавці»

Учні мають назвати музичні твори за ілюстраціями, що розміщені на дошці.

На дошці — ілюстрації до таких творів:

• «Лугом іду» Я. Степового;

• «Вальс» з балету «Спляча красуня» П. Чайковського;

• «Футбольний марш» М. Блантера.

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель оцінює активність учнів і відзначає найкращі відповіді.

Учні виходять із класу під музичний супровід («Футбольний марш»

М. Блантера).

 

 

Розділ 2. ВИРАЖАЛЬНЕ ТА ЗОБРАЖАЛЬНЕ В МУЗИЦІ (6 год)

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід («Весела. Сумна»

Л. ван Бетховена).

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Гра «Відгадай настрій»

♦ Який настрій «захований» у Цих мімічних картинках?

Розглядання карток із зображенням облич із різною мімікою.

♦ Доберіть слова, вигуки до кожної мімічної картинки.

Учитель. Музичний звук володіє саме такою здатністю — відображува­ти настрій.

Прослухаймо п’єсу Л. ван Бетховена та спробуймо відчути, який настрій вона передає.

Вокально-хорова робота

Бесіда

♦ Які настрої ми відчували сьогодні на уроці?

♦ Як музика допомагала нам відчувати ці настрої?

♦ Яку назву має твір Л. ван Бетховена, що розповідає нам про різні характери?

♦ Які почуття ми переживали, виконуючи білоруську народну пісню «Пере­пілонька»?

Учні виходять із класу під музичний супровід («Весела. Сумна» Л. ван Бетховена).

 

 

Урок №11,. МУЗИКА І РУХ

Мета:

• навчальна: ознайомити учнів із поняттям «зображальність»; підвести до усвідом­лення важливості цього елемента музичної мови;

• розвивальна: розвивати артистичні здібності учнів; розширювати їхній світогляд засобами музичного мистецтва; формувати в учнів уявлення про модель гідної по­ведінки на уроці;

• виховна: прищеплювати учням музичну культуру.

Музичний матеріал: М. Глінка «Попутна пісня», М. Римський-Корсаков «Політ джмеля», поспівка «Ми крокуєм вгору», білоруська народна пісня «Перепілонька».

Наочні посібники: нотна хрестоматія; портрети М. Глінки, М. Римського-Корсакова; зо­браження старовинної моделі потяга з вагонами.

Обладнання: ТЗН; дитячі музичні інструменти; фонохрестоматія.

Тип уроку: комбінований урок.

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід («Попутна пісня» М. Глінки).

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Гра «Потяг»

Увага, машиніст дає гудок! (Учні відтворюють звук «у-ууу, уууу!».) Потяг вирушає у путь. («Чух-чух, чух-чух, чух-чух».) Гуркочуть колеса. («Тук-тук, тук-тук».)

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Учитель. Чи відомо вам, що у XIX столітті потяги були рідкістю? Коли людство винайшло це диво техніки, російський композитор Михайло Глінка, вражений подорожжю залізницею, написав твір «Попутна пісня».

Послухайте цю пісню та охарактеризуйте музику, використовуючи запро­поновані слова.

Радісна Енергійна Стрімка Невтомна Швидка Хвилююча Захоплива Збентежена Незабутня Піднесена Голосна Переможна

Робота з поняттями

Музика може зображувати звуки та рухи, картини природи й навколишнього світу, змальовувати події життя, музичні портрети людей і тварин. Зображальність допомагає слухачам краще зрозуміти зміст музичного твору.

Вокально-хорова робота

Розспівування

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Наша подорож добігла кінця.

Бесіда

♦ Чи може музика зобразити рух?

♦ Як називається твір, що зобразив рух комахи? потяга?

Учні виходять із класу під музичний супровід («Попутна пісня» М. Глінки).

 

 

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід («Зимонька-зима»

А. Мігай).

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Д. Кабалевського

♦ Скільки частин має цей твір?

♦ Як за характером різняться частини твору Д. Кабалевського?

♦ Як ви назвали б першу, другу й третю дівчинку?

Цих дівчаток Д. Кабалевський так і назвав — «Пустунка», «Плакса», «Злюка».

♦ Чи допомогла музика впізнати характери дівчаток?

♦ 3 якою дівчинкою ви хотіли б потоваришувати і чому?

Вокально-хорова робота

Слухання музики

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Бесіда

♦ Який із прослуханих творів вам сподобався найбільше?

♦ Які музичні портрети ми побачили на уроці?

♦ Оберіть слова для визначення характеру музики, що описує кожну з подружок.

Дзвінка Жалібна Похмура

Сердита Грайлива Сумна

Журлива Незадоволена Весела

Учні виходять із класу під музичний супровід («Зимонька-зима» А. Мігай).

 

Хід уроку

Учні входять до класу під музичний супровід («Ранок» Е. Ґріґа).

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Музичне вітання

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Учитель. Вам відомо, що звуки за своєю природою бувають тихими й гуч­ними.

Гра «Звуки в кошику»

Учитель. У наших кошиках переплуталися тихі й гучні звуки. Ви має­те розкласти звуки (картки: «Шепіт», «Грім», «Шелест», «Гомін», «Писк», «Тупотіння», «Гуркіт» та ін.) до відповідних кошиків.

Учні розкладають картки до кошиків.

Поняття «гучно» й «тихо» є доволі відносними. Той самий звук ми сприй­маємо по-різному, хоча звучати він може однаково.

Робота з поняттями

Музика, як і людське мовлення, наповнена розмаїттям звукових відтін­ків. Чим більше таких відтінків, тим вона виразніша. Такі звукові відтінки називають динамічними. Динамічні відтінки — це своєрідні фарби, що роз­фарбовують музику у різні кольори: f — форте — голосно; р — піано — тихо.

Слухання музики

Учитель. Чи спостерігали ви, як починається ранок? Сіре небо, на­вколо — тремтлива тиша. Але ось ледь-ледь виблиснув перший промінчик та трошки пофарбував верхівки дерев. За ним потягнувся другий, третій. І на­решті — о диво! Сонце — золоте, яскраве! Що тут почалося! Гомін, шелестін­ня, шарудіння, весело задзюрчав струмочок, поспішаючи назустріч пригодам, і все вітає: «Здрастуй, Сонцю! Здрастуй, Світе!»

Який сьогодні ранок голубий,

Він світло випромінює іскристе,

Бринить, як музика, увесь живий,

А небо голубе і чисте-чисте.

А сонце вистрибнуло враз на небокрай

І заіскрилось та як мак розквітло.

Приходить новий день у рідний край,

Несе нові турботи, нове світло.

Н. Красоткіпа