Мы поможем в написании ваших работ!
ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
|
Тема 9. Лідерство і суспільна активність адміністративного менеджменту
План
9.1 Поняття іміджу та його значення для ефективної діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. Комунікаційне забезпечення у формуванні іміджу керівника. Складові іміджу державного службовця.
9.2 Влада і суспільна активність. Владні відносини в управлінні державною установою. Використання владних повноважень і лідерства у досягненні цілей державних службовців.
9,3 Статус і соціальні ролі державних службовців, групові норми і цінності.
9.4 Лідерство в групах та колективах. Соціальна відповідальність керівника. Лідерські якості керівника у здійсненні політики держави.
9.5 Ефективність адміністративного менеджменту.
& Рекомендовані джерела
Основні: 1; 10; 11; 15; 19; 20; 21; 22; 27; 29; 34; 35.
Додаткові: 24, 26, 46, 53.
Інтернет-ресурси, періодичні видання: 55, 56.
Міні-лексикон:
імідж, імідж державного службовця; влада; державно-владні відносини; лідерство; статус державного службовця; ефективність адміністративного менеджменту
| Імідж:
· образ організації, органу та ін., сукупність асоціацій і вражень про них, які формуються у свідомості громадськості; образ ділової людини та її репутація;
· (від англ. image – образ) – враження, яке орган виконавчої влади та його службовці справляють на громадян, і яке фіксується в їх свідомості у формі певних емоційно забарвлених стереотипних уявлень;
· сукупність уявлень про те, як повинна поводитися людина відповідно до свого статусу, як повинні співвідноситися між собою права й обов’язки в цьому статусі.
| 9.1. Поняття іміджу та його значення для ефективної діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування. Комунікаційне забезпечення у формуванні іміджу керівника. Складові іміджу державного службовця.
| | | | | | | | | Імідж державного службовця – це уявлення, враження широкого кола громадськості про риси, притаманні цьому колу працівників.
Імідж державного службовця проявляється в
ü підходах до реалізації завдань державної установи, яку він представляє;
ü рівні професійної підготовки, володінні певним обсягом необхідних знань, умінь і навичок;
ü культурі етичній, спілкуванні, зовнішньому вигляді та ін.
| |
Основні складові формування позитивного іміджу особистості державного службовця:
ü підвищення кваліфікації, удосконалення професійного добору; впровадження норм етичного кодексу;
ü вивчення громадської думки про якість і ефективність роботи державних службовців, виконання здійснюваних ними державних функції в межах визначених повноважень.
ü залучення представників засобів масової інформації для покращення комунікацій з громадськістю.
|
Основними пунктами механізму формування іміджу державного службовця є:
· Розробка “ідеального образу”, що базується на нереальних, тобто можливих властивостях об’єкта.
· Процес “шліфування” реальних характеристик об’єкта.
· Створення умов для втілення в життя, реальних та приписаних характеристик об’єкта.
· Метод закріплення необхідного образу об’єкта, що в результаті буде його іміджем, шляхом багаторазового повторення або тиражування інформації.
| ПОЗИТИВНИЙ ІМІДЖ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ
| внутрішній аспект
| зовнішній аспект
| вміння справляти на оточуючих позитивне враження про себе
| чистота, охайність одягу, привітність, доброзичливість
| уміння спілкуватися з людьми, вислуховувати їх
| стриманість, вміння стримувати свої емоції, керувати своєю психікою
| олодіння позитивними особистісними якостями
| вироблення в собі позитивних особистісних якостей, хороших манер поведінки
| Ідеальний імідж – це той еталон, зразок бажаного образу, якого всі прагнуть досягти.
Стереотип – це образ, що формується стихійно, в деякій мірі спотворює дійсність, але в ньому присутнє раціональне зерно, тобто побудований він на основі реальних подій.
Антиобраз – це сукупність характеристик, що
перешкоджають об’єкту досягнути бажаного іміджу.
Основними видами комунікацій є:
Ú Інформативна інформація – це інформація, яка носить інформативний характер.
Ú Експресивна інформація – це інформація, яка передається з силою почуттів, переживань тощо.
Ú Переконуюча інформація – це інформація, яка передається із захопленням.
Ú Соціально-ритуальна інформація – це інформація, яка обов’язково відповідає нормам звичаїв соціально-культурної поведінки країн, регіонів, організацій тощо.
Ú Паралінгвістична інформація – це інформація, яка передається за допомогою міміки, рухів, поз тощо.
|
Офіційна інформація – це інформація, що передається формальними каналами за допомогою наказів, розпоряджень тощо.
Неофіційна інформація – це інформація, яка передається неформальними каналами за допомогою чуток, пліток тощо.
|
Процес комунікацій –це обмін інформацією між двома або більшою кількістю людей. Комунікації забезпечують рух інформації в ланцюгу: відправник, канал, одержувач, зворотний зв’язок.
Відправник – це керівник або організація вищого за ієрархією рівнем.
Канал – це спосіб передавання інформації від однієї людини до іншої.
Одержувач – це підлеглий працівник або нижча за ієрархічним рівнем організація.
Зворотний зв’язок – це уточнення зрозумілості керівником відправленої управлінської інформації і чи немає потреби у її повторності.
| |
КОМУНІКАТИВНІ ЯКОСТІ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ
| позитивні
| негативні
| порядність
| аморальність, нечесність
| справедливість
| несправедливість
| врівноваженість, поважливе і шанобливе ставлення до громадян
| дратівливість, нестриманість, зухвалість, зневажливість, нахабність
| довіра до колег
| підозрілість, недовір’я
| стимулювання ініціативи, творчого підходу до роботи
| консерватизм, роздратування, заздрість
| доброзичливість, щирість
| лицемірство, зарозумілість, злість, самовпевненість, пихатість
| тактовність, доброзичливість, товариськість, врахування індивідуальних особливостей підлеглих
| нетактовність, відсутність співчуття, бажання зробити кому-небудь добро, принести користь, черствість, грубість, жорстокість
| відсутність дріб’язковості
| бюрократизм, надмірна прискіпливість
| самокритичність, вимогливість до себе та до підлеглих
| відсутність критичного ставлення до себе, до своєї діяльності, поведінки, невимогливість до себе та підлеглих
| толерантність
| відсутність терпимості до думок, поглядів, вірувань інших
|
|