Поняття фінансового обліку, його роль та призначення. Характеристика принципів фінансового обліку.

Поняття фінансового обліку, його роль та призначення. Характеристика принципів фінансового обліку.

Державне регулювання системи ФО. Державне регулювання ФО та фінансової звітності в Україні здійснюють МФУ, НБУ, Державне казначейство, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в межах повноважень, передбачених законодавством, з метою: 1)створення єдиних правил ведення БО та складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх п/п та гарантують і захищають інтереси користувачів; 2)для удосконалення БО та фінансової звітності. Регулювання питань методології БО та фінансової звітності здійснюється МФУ, яке затверджує нац. П(С)БО та інші нормативно-правові акти щодо ведення БО та складання фінансової звітності.

Законодавча та нормативна база ведення ФО, характеристика П(с)БО 1. Правові засади регулювання, організації, ведення БО та складання фінансової звітності визначені ЗУ “Про БО та фінансову звітність в Україні”. Закон про БО визначає, що національні П(С)БО є основним нормативно-правовим документом у системі регулювання БО, який визначає принципи та методи ведення БО і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам. При веденні БО необхідно також враховувати вимоги інших нормативних документів МФУ: “План рахунків БО активів, капіталу, зобов’язань і госп. операцій п/п і орг.-цій” та “Інструкція про застосування Плану рахунків БО”; Наказ МФУ “Про примітки до річної фінансової звітності”; “Методичні рекомендації по застосуванню регістрів БО”, затверджені наказом МФУ; Порядок подання фінансової звітності, який затвердженопостановою КМУ. В П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів. П(С)БО 1 складається з таких частин: 1)загальні положення; 2) мета ФЗ; 3)склад і елементи ФЗ; 4)звітний період; 5)якісні характ-ки ФЗ; 6)принципи підготовки ФЗ; 7)розкриття інф-ії у ФЗ. ПСБО 1 встановив 4 якісні хар-ки ФЗ: зрозумілість та адекватність тлумачення, достовірність, доречність, зіставлення. ПСБО 1 передбачено, що ФЗ п/п формується з дотриманням 10 принципів: автономність п/п, безперервність діяльності, періодичність, історичної (фактичної) собівартості, нарахування та відповідність доходів і витрат, повного висвітлення, обачності, превалювання змісту над формою, єдиного грошового вимірника.

Організація фінансового обліку на підприємствах. Відповідно до ЗУ «Про БО та ФЗ» питання організації обліку на п/п належать до компетенції його власника або уповноваженого органу. Відповідальність за організацію обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх госп. операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності несе власник або уповноважений орган. Керівник зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення обліку. Облік на п/п ведеться безперервно з дня реєстрації п/п до його ліквідації. П/п самостійно: 1)обирає форму організації обліку; 2)визначає облікову політику; 3)обирає форму БО як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них; 4)розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; 5)затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; 6)може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші підрозділи, які зобов’язані вести облік, з наступним включенням їх показників до ФЗ.

Загальний підхід до організації обліку для цілей оподаткування на п/п. Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів БО, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

 

Облік забезпечень наступних витрат і платежів та цільового фінансування

1. МСБО 37 визначає забезпечення як зобов’язання з невизначеним строком або сумою.

Забезпечення слід визнавати, якщо:

(a) суб’єкт господарювання має теперішню заборгованість (юридичну чи

конструктивну) внаслідок минулої події;

(б) ймовірно, що вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні

вигоди, буде необхідним для погашення заборгованості; та

(в) можна достовірно оцінити суму заборгованості.

В разі невиконання зазначених умов забезпечення не підлягає визнанню

Облік забезпечень поділяється на:

1.облік забезпечень виплат персоналу(471,472)

2.облік інших забезпечень (473,474)

3.облік страхових резервів(49)

Забезпечення виплат персоналу складається з резерву на сплату відпусток та додаткового пенсійного забезпечення. До інших забезпечень належать забезпечення гарантійних зобов’язань та страхові резерви. Страхові резерви обліковуються на рахунку 49. Цей рахунок використовують тільки підприємства. які здійснюють страхову діяльність.

У складі забезпечень наступних витрат і платежів відображаються нараховані у звітному періоді майбутні витрати та платежі (витрати на оплату майбутніх відпусток, гарантійні зобов'язання тощо), величина яких на дату складання балансу може бути визначена тільки шляхом попередніх (прогнозних) оцінок, а також залишки коштів цільового фінансування і цільових надходжень, які отримані з бюджету та інших джерел.

2. На рахунку 47 “Забезпечення майбутніх витрат і платежів” ведеться узагальнення інформації про рух коштів, які за рішенням підприємства резервуються для забезпечення майбутніх витрат і платежів і включення їх до витрат поточного періоду.

За кредитом рахунку відображається нарахування забезпечень, за дебетом – їх використання.

Аналітичний облік забезпечення наступних витрат і платежів ведеться за їх видами, напрямками формування й використання.

На рахунку 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" ведеться облік та узагальнення інформації про наявність та рух коштів, отриманих для здійснення заходів цільового призначення (в тому числі отримана гуманітарна допомога).

Кошти цільового фінансування і цільових надходжень можуть надходити як субсидії, асигнування з бюджету та позабюджетних фондів, цільові внески фізичних та юридичних осіб тощо.

За кредитом рахунку 48 "Цільове фінансування і цільові надходження" відображаються кошти цільового призначення, отримані як джерело фінансування певних заходів, за дебетом - використані суми за певними напрямками, визнання їх доходом, а також повернення невикористаних сум.

Аналітичний облік коштів цільового фінансування і цільових надходжень та витрат провадиться за їх призначенням та джерелами надходжень.

3. Нараховано резерв відпусток робітникам основго виробництва Д23 К 471

Нараховано резерв відпусток робітників заводу управління Д 92 К 471

Використано резерв на сплату відпусток на нарахування ЗП робітнику д 471 К 663

Виплачена сума як додаткова пенсія за рахунок створеного резерва Д 472 К 663;Д472 К 685(377)

Підприємство здійснює забезпечення гарантійних зобов’язань Д 93 К 473

 

 

Облік векселів

1. Вексель – це цінний папір, що засвідчує безумовний грошовий обов’язок векселедавця сплатити до настання терміну визначену суму коштів власникові векселя.

Види векселів:

Простий –це свідоцтво, що містить у собі письмове безумовне зобов'язання боржника сплатити визначену суму грошей своєму кредитору.

Переказний – вексель, що містить письмовий наказ однієї особи (юр. чи фіз..) іншій особі сплатити ув указаний термін визначену суму грошей третій особі.

Короткостроковий- це вексель, строком погашення до 1 року.

Довгостроковий- це вексель, строком погашення більше 1 року.

Відсотковий – вексель, по якому можна одержати прибуток у виді відсотків, нарахованих на вексельну суму і зазначених у тексті векселя.

Безвідсотковий- вексель, який видається на більшу суму та не передбачає нарахування відсотків.

Основні реквізити векселя:

- найменування „звичайний” чи „переказний” вексель;

- обіцянка сплатити визначену суму;

- термін платежу;

- зазначення місця, в якому повинен здійснюватися платіж:

- дата та місце складання векселя

- підпис того, хто видає

- найменування, того кому або за наказом кого здійснювався платіж;

Векселі заповнюються друкарським способом.Сума - обов язково цифрами і літерами. Жодні виправлення суми не допускаються. При виникненні суперечностей правильною вважається сума літерами.Якщо немає підпису векселедавця в простому векселі чи трасанта в переказному, то вексель зовсім не має змісту. Підпис повинен бути від руки.

Вексель юридичної особи підписують керівник і головний бухгалтер, проставляючи відбиток гербової печатки, а перед підписами -штамп юридичної особи.

2. Облік векселів отриманих ведеться на рахунках:

- 182 „Довгострокові векселі отримані”

- 34 „Короткострокові векселі отримані” (іноз.та нац..валюта)

За Д цих рахунків відображається отримання від дебіторів відповідних векселів, за К 182 рахунку відбивається переведення довгострокового векселя в короткостроковий або списання на витрати у випадку непогашення., а за К 34 відображається погашення суми за векселями по закінченню терміну, списання на витрати у випадку непогашення або реалізація чи передача іншим особам.

Облік векселів виданих ведеться на рахунках:

-51 „Довгострокові векселі видані” (іноз.та нац..валюта)

- 62 „Короткострокові векселі видані” ” (іноз.та нац..валюта)

Оба рахунки пасивні, за К формується заборгованість перед постачальником за отримані ТМЦ та послуги з відстроченням терміну погашення. За Д відображається погашення заборгованості перед постачальником або списання по закінченню терміну позивної давнини.

Якщо видані векселя є відсотковими, то в обліку відкривається рахунок 684”Розрахунки по нарахованим відсоткам”

3. Отриман вексель від покупця на 3 місяці за відвантажену продукцію

Д361 К701, Д 701 К641, Д341 К 361

За терміном погашення отримані гроші за векселем Д 311 К 341

Передано отриманий вексель постачальнику в оплату за отримані матеріали

ДД 631 К 311, Д 949 К 341, Д 042

Видано вексель в оплату заборгованості за отримані матеріали Д20,Д641 К 361

Видано вексель постачальнику на 8 міс.для погашення заборгованості Д 631 К 621-3600

Погашено вексель по закінченню терміну його дії Д 621 К 311-3600

Погашено вексель постачальнику за рахунок укладеної кредитної угоди Д 621 К 601,501-3600

Списана сума заборгованості за виданим векселем Д 621 К 717

 

 

13. Поняття основних засобів у бухгалтерському обліку і для цілей оподаткування.

1 .Основні засоби згідно з П(с)БО 7 - це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання в процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг,здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних та соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання яких більше одного року, вартість яких повинна бути не менше 2500грн. і яка поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом.

Основні фонди, згідно з ПКУ -матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зношенням та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік)».

2. Первісна вартість основних фондів - виражає суму всіх грошових витрат, необхідних на створення, придбання основних фондів. Вона включає витрати на будівництво будівель і споруд, придбання різних видів устаткування, у тому числі витрати на їх доставку та монтаж, а також витрати на розробку проектно-кошторисної документації.

Справедлива вартість - дорівнює сумі витрат на їхнє відтворення на момент переоцінки, яка проводиться за рішенням підприємства

Залишкова вартість - дорівнює різниці між балансовою (первісною, справедливою) вартістю необоротних активів і сумою їх зносу.

Балансова вартість – це сума, за якою актив включається до Балансу після вирахування будь-якої суми нарахованого зносу (амортизації).

3. Основні засоби можна класифікувати:

- за функціональним призначенням

1.виробничі - ОЗ,що безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або сприяють його здійсненню,

2.невиробничі – ОЗ,що не беруть участі у процесі виробництва і призначені для обслуговування потреб комунальних та культурно-побутових);

- за галузевою ознакою (промислові, будівельні, сільськогосподарські, транспортні, зв’язку та ін.

- за використанням

1.діючі – всі. що використовуються у господарстві,

2.недіючі – ті, що не використовуються у даний момент у зв’язку з тимчасовою консервацією підприємств,

3.запасні – різне устаткування, що знаходиться в резерві й призначене для зміни об’єктів ОЗ, що вибули або ремонтуються))

- за ознакою належності

1.власні –можуть складатися із статутного капіталу,додаткового капіталу на розширення роботи підприємства, власних прибутків,цільового фінансування.

2.орендовані –показуються у балансі орендодавця, при фін.оренді у орендаря.

 

 

Орендар:

1. Передано комп’ютер в операційну оренду: Д01 – 2100

2. Нарахована орендна плата за місяць: Д 92 К685 – 100, Д641 К685 – 20

3. Перерахована орендна плата: Д685 К311 - 620

4. В кінці закінчення дії орендної угоди об’єкт повернений орендодавцю:

К01 – 2100

У випадку коли орендна плата перераховується авансом у орендаря така сума повинна відбиватися на рахунку 39, а у орендодавця на рахунку 69.

 

 

Облік векселів виданих

Види векселів,що застосовуються у векс. обігу:

Вексель – це цінний папір, що засвідчує безумовний грошовий обов’язок векселедавця сплатити до настання терміну визначену суму коштів власникові векселя.

Види векселів:

Простий –це свідоцтво, що містить у собі письмове безумовне зобов'язання боржника сплатити визначену суму грошей своєму кредитору.

Переказний – вексель, що містить письмовий наказ однієї особи (юр. чи фіз..) іншій особі сплатити ув указаний термін визначену суму грошей третій особі.

Короткостроковий- це вексель, строком погашення до 1 року.

Довгостроковий- це вексель, строком погашення більше 1 року.

Відсотковий – вексель, по якому можна одержати прибуток у виді відсотків, нарахованих на вексельну суму і зазначених у тексті векселя.

Безвідсотковий- вексель, який видається на більшу суму та не передбачає нарахування відсотків.

Характеристика рахунків

Облік векселів виданих ведеться на рахунках:

-51 „Довгострокові векселі видані” (іноз.та нац..валюта)

- 62 „Короткострокові векселі видані” ” (іноз.та нац..валюта)

Оба рахунки пасивні, за К формується заборгованість перед постачальником за отримані ТМЦ та послуги з відстроченням терміну погашення. За Д відображається погашення заборгованості перед постачальником або списання по закінченню терміну позивної давнини.

Якщо видані векселя є відсотковими, то в обліку відкривається рахунок 684”Розрахунки по нарахованим відсоткам”

Облік операцій видачі векселів(приклад)

 

Поняття акцій та їх види

Акція-це цінний папір без визначення терміну обігу,який посвітчує внесення визначеного паю до СК акціонерного товариства(компанії) дає право на участь в управлінні ним і на одержання частини прибутку у формі дивідендів а також на участь у росподілі майна в разі ліквідації компанії.

Акції можуть бути іменними і на пред’явника,привілейованими і простими.

Привілейована акція дає власникові переважне право на одержання дивідендів,на приорітетну участь у розподілі майна АТ у випадку його ліквідації на фіксований у % до номінальної вартості щорічно сплачуваний дивіденд.

Облік випуску акцій.

Випуск акцій акціонерного товариства здійснюється в розмірі його СК на день випуску акцій або на всю вартість майна держ п-ва у разі перетворення його на АТ

-витрати,пов’язані з випуском акцій(придбання бланків цінних паперів),зд за рах коштів п-ва –Д952 К311

-на всю суму підписки на акції(СК) при створенні АП-здійснена підписка на акції (номінал) –Д46 К40

-зд підписка на акції на суму емісійного доходу Д46 К421

-повторно випущені в обіг акції замість раніше викуплених за ціною нижчою за номінальну вартість:

*на суму фактичної собівартості-Д31 К451

*на суму різниці між ціною реал і факт с-в –Д31 К421

Облік податку на прибуток

ПнП регламентується розділом 3 ПКУ, в якому визначені поняття платника податку, порядок визначення, склад витрат і доходів підприємства для цілей оподаткування.

Окрема стаття ПКУ визначає перелік доходів і витрат, що не враховуються для визначення об’єкту оподаткування. Відсоток складає 23%. а згідно перехідних положень ПКУ знижатиметься щорічно до 16%.

Доходи для цілей оподаткування формуються методом нарахування (при виникненні рахунків 7 класу). Отримані аванси від покупців в базу оподаткування не потрапляють. Витрати формуються також за методом нарахування в момент їх віднесення на рахунки 9 класу.

З 1.04.2011 відсутнє поняття тимчасових податкових різниць. Відмінність бух прибутку від податкового можлива виключно у вигляді постійних різниць:

- нараховані штрафи і пеня, - уцінки, - ТРП від СПД, отримання садків тощо.

Облік нарахованого ПнП педеться на рахунках 98 та 641.

Д98 – сума нарахованого податку за даними БО з обов’язковим збільшенням або зменшенням на суму ПнП від постійних різниць Д98 К641.

К98 – списання суми податку на фін результат для визначення чистого прибутку: Д79 К98.

Для визнання доходів від основної операційної діяльності важливе значення має момент передачі права власності на товари або ГП, що має бути оговорений в договорі поставок.

 

1. Поняття фін обліку, його роль та призначення.

2. Зміст бухгалтерського обліку та його складові

3. Поняття запасів підпрва відповідно до П(С)БО 9.

4. Облік виробничих запасів на складі

5. Облік надходження виробничих запасів з різних

6. Синтет облік відпуску ВЗ

7. Облік руху МШП

8. Облік розрахунків з іншіми дебіторами

9. Облік створення та використання РСБ

10. Облік забезпечень наступних витрат і платежів та ЦФ

11. Облік короткострокових кредитів

12. Облік векселів

13. Поняття ОЗ у бухгалтерському обліку і в ПО

14. Організація аналітичного і синтетичного обліку ОЗ

15. Поняття амортизації основних засобів

16. Порядок обліку придбання основних засобів

17. Порядок обліку операцій з ліквідації ОЗ

18. Порядок обліку операцій з реалізації ОЗ

19. Види оренди основних засобів.

20. Сутність та особливості обліку НМА

21. Порядок визнання і загальний порядок відображення ДЗ

22. Облік розрахунків за претензіями і розрахунків по відшкодуванню

23. Облік розрахунків із покупцями та замовниками

24. Облік розрахунків по авансах виданих і отриманих

25. Облік розрахунків за іншими операціями (з різними кредиторами)

26. Облік векселів виданих

27. Облік операцій з акціями власної емісії: випуск, викуп, перепродаж, анулювання

28. Облік довгострокових фінансових інвестицій

29. Облік розрахунків з різними кредиторами

30. Облік розрахунків з бюджетом за податками

31. Сутність та особливості обліку інших необоротних активів

32. Облік поточних фінансових інвестицій

33. Облік акцій власної емісії і формування СК

34. Порядок визнання, оцінка і класифікація довгострокових зобов’язань

35. Особливості обліку додаткового та резервного капіталу

36. Облік готівкових грошових коштів

37. Облік безготівкових грошових коштів підприємства

38. Облік податку на прибуток

39. Облік особового складу та використання робочого часу

40. Склад фонду оплати праці

41. Порядок розрахунку та відображення утримань з ЗП

42. Синтетичний облік розрахунків з оплати праці

43. Облік доходів від основної діяльності підприємства

44. Облік витрат та доходів від надзвичайних подій

45. Облік відрахувань від заробітної плати на соціальні заходи

46. Облік випуску готової продукції

47. Облік руху готової продукції та її реалізації у бухгалтерії

48. Синтетичний та аналітичний облік витрат на виробництво

49. Амортизація ОЗ, порядок її нарахування та списання

50. Порядок формування фінансових результатів

 

Склад фонду оплати праці

Фонд заробітної плати - це загальна сума грошових коштів, направлена на оплату праці робітників і управлінського персоналу підприємства за визначений обсяг виконаної роботи або виробленої продукції, а також на оплату невідпрацьованого часу, який підлягає оплаті відповідно до чинного законодавства. При організації будь-якого підприємства складається документ, який визначає, які посади будуть займати майбутні працівники, яка кількість працівників необхідна, і яким буде розмір зарплати цих працівників. Такий документ зветься «штатний розпис». Штатний розпис затверджується на початку діяльності підприємства його керівником і діє протягом усього періоду діяльності підприємства.

За змістом та джерелами формування виділяють фонд основної заробітної плати і фонд додаткової заробітної плати.

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу відповідно до установлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і підрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. При нарахуванні основної заробітної плати робітникам, яким установлена відрядна оплата праці, повинен бути табель, а також відомість про виробіток та розцінки за виконану роботу.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає:

а) надбавки та доплати до тарифних ставок та посадових окладів у розмірах, передбачених чинним законодавством;

б) премії робітникам, керівникам, спеціалістам та іншим службовцям за виробничі результати, включаючи премії за економію конкретних матеріальних ресурсів;

в) винагороди (процентні надбавки) за стаж роботи за спеціальністю на даному підприємстві, передбачені чинним законодавством;

г) оплата праці у вихідні та святкові (робочі) дні, у понаднормовий час за розцінками, установленими законодавчими актами;

д) оплата за час вимушеного прогулу або виконання нижчеоплачуваної роботи;

е) оплата щорічних та додаткових відпусток відповідно до законодавства, грошових компенсацій за невикористану відпустку;

є) суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати;

ж) оплата робочого часу працівників, які залучаються до виконання державних або громадських обов'язків.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного

законодавства або які проводяться понад встановлені зазначеними актами норми.

 

Поняття фінансового обліку, його роль та призначення. Характеристика принципів фінансового обліку.

Державне регулювання системи ФО. Державне регулювання ФО та фінансової звітності в Україні здійснюють МФУ, НБУ, Державне казначейство, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади в межах повноважень, передбачених законодавством, з метою: 1)створення єдиних правил ведення БО та складання фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх п/п та гарантують і захищають інтереси користувачів; 2)для удосконалення БО та фінансової звітності. Регулювання питань методології БО та фінансової звітності здійснюється МФУ, яке затверджує нац. П(С)БО та інші нормативно-правові акти щодо ведення БО та складання фінансової звітності.

Законодавча та нормативна база ведення ФО, характеристика П(с)БО 1. Правові засади регулювання, організації, ведення БО та складання фінансової звітності визначені ЗУ “Про БО та фінансову звітність в Україні”. Закон про БО визначає, що національні П(С)БО є основним нормативно-правовим документом у системі регулювання БО, який визначає принципи та методи ведення БО і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам. При веденні БО необхідно також враховувати вимоги інших нормативних документів МФУ: “План рахунків БО активів, капіталу, зобов’язань і госп. операцій п/п і орг.-цій” та “Інструкція про застосування Плану рахунків БО”; Наказ МФУ “Про примітки до річної фінансової звітності”; “Методичні рекомендації по застосуванню регістрів БО”, затверджені наказом МФУ; Порядок подання фінансової звітності, який затвердженопостановою КМУ. В П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» визначаються мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів. П(С)БО 1 складається з таких частин: 1)загальні положення; 2) мета ФЗ; 3)склад і елементи ФЗ; 4)звітний період; 5)якісні характ-ки ФЗ; 6)принципи підготовки ФЗ; 7)розкриття інф-ії у ФЗ. ПСБО 1 встановив 4 якісні хар-ки ФЗ: зрозумілість та адекватність тлумачення, достовірність, доречність, зіставлення. ПСБО 1 передбачено, що ФЗ п/п формується з дотриманням 10 принципів: автономність п/п, безперервність діяльності, періодичність, історичної (фактичної) собівартості, нарахування та відповідність доходів і витрат, повного висвітлення, обачності, превалювання змісту над формою, єдиного грошового вимірника.

Організація фінансового обліку на підприємствах. Відповідно до ЗУ «Про БО та ФЗ» питання організації обліку на п/п належать до компетенції його власника або уповноваженого органу. Відповідальність за організацію обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх госп. операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності несе власник або уповноважений орган. Керівник зобов’язаний створити необхідні умови для правильного ведення обліку. Облік на п/п ведеться безперервно з дня реєстрації п/п до його ліквідації. П/п самостійно: 1)обирає форму організації обліку; 2)визначає облікову політику; 3)обирає форму БО як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них; 4)розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; 5)затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; 6)може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші підрозділи, які зобов’язані вести облік, з наступним включенням їх показників до ФЗ.

Загальний підхід до організації обліку для цілей оподаткування на п/п. Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів БО, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.