С. Нормальна наука і наукова революція.

 

39. Виберіть правильну відповідь: За Т. Куном, наукова революція – це період

А. Некумулятивного розвитку науки, зміни парадигми;

В. Розширення та уточнення знання на основі емпіричних фактів;

С. Кумулятивного розвитку науки, неподільного панування парадигми.

 

40. Хто запровадив у вжиток термін “синергія”?

а) Герман Гакен

б) Ізабелла Стенгерс

в) Ілля Пригожин

 

41. Термін “синергія” означає:

а) спільну узгоджену дію

б) індивідуальну, самодостатню дію

в) спільну примусову дію

 

42. Синергетику як міждисциплінарну методологію започаткував

а) Герман Гакен

б) Ентоні Ґіденс

в) Зіґмунт Бауман

 

43. Виберіть правильну відповідь:

А. Синергетика – це методологія дослідження замкнених динамічних систем.

В. Синергетика – це методологія дослідження саморегулюючих динамічних систем.

С. Синергетика – це методологія дослідження відкритих динамічних систем.

 

44. Точку переходу системи в новий якісний стан у синергетиці називають:

а) стабілізацією

б) кристалізацією

в) біфуркацією

г) гармонізацією

 

45. Згідно з анархістською епістемологією П. Фойєрабенда:

а) єдиним допустимим правилом є “допустиме все”

б) єдиним недопустимим правилом є “допустиме все”

в) єдиним допустимим правилом є “перманентна революція”

г) єдиним недопустимим правилом є безперервний процес зростання знання

 

Тема 12. Методологія гуманітарного пізнання та знання

 

1. Який філософський напрямок називаємо теорією інтерпретації?

а) неотомізм;

б) позитивізм;

в) герменевтика;

г) психоаналіз.

 

2. Який із філософських напрямів досліджує розуміння?

А. Прагматизм.

В. Герменевтика.

С. Структуралізм.

D. Екзистенціалізм.

 

3. Хто вперше сформулював ідею універсальної герменевтики?

а) Фрідріх Енґельс

б) Фрідріх Ніцше

в) Фрідріх Шелінґ

г) Фрідріх Шляєрмахер

 

4. Традиційна герменевтика започаткувала:

а) уявлення про абсолютну незмінюваність досліджуваних об’єктів

б) філософську рефлексію гуманітарного знання та пізнання

в) методологію анархізму

 

5. Герменевтика, за Ф. Шляєрмахером, – це:

а) діалектичний процес акумулювання знань

б) мистецтво уникати непорозуміння

в) традиції однозначного розуміння

г) закон трьох стадій

 

6. Розуміння за Ф. Шляєрмахером, це

А. Гармонізація взаємин між свідомістю та самосвідомістю людини.

В. Віднайдення смислу тексту в процесі його інтерпретації.

С. Ідеальне розкладання предмета на складові частини.

 

7. Які з нижче наведених понять характеризують “розуміння”?

А. Інтеграція.

В. Інтерпретація.

С. Комунікація.

D. Інформатизація.

Е. Конвергенція.

F. Реінтепретація.

 

8. Виберіть правильну відповідь:

А. Інтерпретація – це уточнення смислу тексту.

В. Інтерпретація – це першопочаткове віднайдення смислу тексту.

С. Інтерпретація – це ситуативний сумнів у процесі розуміння.

 

9. Виберіть правильну відповідь:

А. Реінтерпретація – це ситуативний сумнів у процесі розуміння.

В. Реінтерпретація – це уточненя смислу тексту в процесі розуміння.

С. Реінтерпретація – це першопочаткове віднайдення смислу тексту.

 

10. Хто з нижче названих філософів увів принцип “герменевтичного кола”?

A. Шпенґлер.

B. Шопенгавер.

C. Шелінґ.

D. Шляєрмахер

 

11. Виберіть правильну відповідь:

А. Герменевтичне коло – це принцип розуміння від цілого до частини і навпаки.

В. Герменевтичне коло – це принцип розуміння від чуттєвого до раціонального і навпаки.

С. Герменевтичне коло – це принцип розуміння від одиничного до загального і навпаки.

 

12. Виберіть правильну відповідь:

А. Конвергенція – це ідеальне об’єднання в ціле раніше виділених частин предмета.

В. Конвергенція – це ідеальне об’єднання в ціле раніше виділених смислів у тексті.

С. Конвергенція – це ідеальне розкладання предмета на складові частини.

 

13. Виберіть правильну відповідь:

А. Дивергенція – це ідеальне розмежування смислів у тексті.

В. Дивергенція – це ідеальне об’єднання в ціле раніше виділених смислів у тексті.

С. Дивергенція – це ідеальне розкладання предмета на складові частини.

 

14. Чи вірно, що застосування юридичних законів у конкретній ситуації потребує розуміння (тлумачення)?

А. Так.

В. Ні.

 

15. У якому сторіччі виникла юридична герменевтика як мистецтво тлумачення правничих текстів?

А. ХІІІ ст.

В. ХV ст.

С. ХVІІІ ст.

D. ХХ ст.

 

16. Хто започаткував традиційну герменевтику як теорію і мистецтво розуміння текстів?

А. Шелінґ.

В. Шопенгавер.

С. Шляєрмахер.

D. Шпенґлер.

 

17. Чи вірно, що непорозуміння виникає само собою, а для порозуміння треба докладати зусиль?

А. Так.

В. Ні.

 

18. Що є середовищем порозуміння?

А. Музика.

В. Мистецтво.

С. Мова.

 

19. Середовищем порозуміння для філософів-герменевтів є:

а) лабораторія

б) мова

в) підсвідоме

г) мовчанка

 

20. Завдання класичної герменевтики полягало в тому, аби:

а) зрозуміти автора краще, ніж він сам себе зрозумів

б) пошук власної інтерпретації чужого тексту

в) незалежність людини від рідної мови

г) перетворити мову у нерухому сталу систему

 

22. Чи вірно, що для порозуміння потрібно мати мовний талант?

А. Так.

В. Ні.

 

23. За яким принципом здійснюється розуміння?

А. Герменевтичного кола.

В. Сумніву-віри.

С. Фальсифікації.

 

24. Хто з філософів переніс герменевтичний принцип розуміння у світ історії?

а) Т. Кун

б) В. Дільтай

в) З. Фройд

г) К. Попер

 

25. Хто започаткував філософську герменевтику як теорію і мистецтво розуміння досвіду?

А. Геґель.

В. Гусерль.

С. Горський.

D. Гайдеґер.

 

26. Проект філософської герменевтики М. Гайдеґера передбачає:

а) жорсткий однозначний детермінізм

б) розуміння як специфічно людське ставлення до дійсності

в) лише епістемологічні принципи

г) об’єктивне історичне пізнання

 

27. Чи тотожне для М. Гайдеґера саморозуміння та розуміння?

а) так

б) ні

 

28. Чи вірно, що відкритість інтерпретацій ніколи не може бути завершеною, за Г. Гадамером?

а) так

б) ні

 

29. Який філософський напрямок започаткував дослідження буденної мови?

а) схоластична філософія;

б) лінгвістична філософія;

в) філософія життя.

 

30. Чи вірно, що для більшості слів буденної мови, які використовують повсякденно, неможливо дати загальної дефініції?

А. Так.

В. Ні.

 

31. Чи вірно, що виникнення структуралізму на початку ХХ ст. зумовлене розривом між гуманітарним і природничим знанням?

а) так

б) ні

 

32. Яка ціль методу структуралізму для соціогуманітарного пізнання?

а) надати гуманітарним наукам статус точних наук шляхом впровадження в опис явищ культури точних методів

б) позначити нерегульований хід життєвих й пізнавальних процесів

в) взяти під контроль будь-які суспільні ініціативи

г) практична реалізація інтелектуальних концептів

 

33. Який головний принцип лежить в основі методу структуралізму?

а) суб’єктивний фактор

б) структурованість всіх різновидів соціальної активності людини

в) використання основ логіки для богопізнання

г) влада техніки

д) конкретного принципу немає

 

34. Структура – це:

а) сукупність відношень між елементами цілого, що зберігають свою сталість при перетвореннях та змінах

б) різновид пропорційного співвідношення внутрішніх очікувань людини із тим, що відбувається

в) необхідна стадія набуття людиною стійкого світогляду

г) певна спільність людей з колективним досвідом

 

35. Чи вірно, що структура не здатна до трансформації?

а) так

б) ні

 

36. У якій формі можна виявляти та аналізувати структуру?

а) логіко-математичних рівнянь

б) трансцендентальній

в) традиціоналістській

г) кібернетична модель

д) образно-метафоричній

 

37. У якій саме дисципліні спершу виник структуралізм?

а) лінгвістика

б) математика

в) експериментальна логіка

г) фізика

д) філософія

 

38. Метод структурного аналізу започатковує:

а) П. де Шарден

б) М. Бубер

в) Ф. де Сосюр

г) А. Берсон

 

39. Головною процедурою структурного аналізу є виявлення:

а) історії виникнення слова

б) опозиції “мова – мовлення”

в) немовних систем знаків

г) діахронного виміру мови

 

40. До характерних особливостей структуралізму належать такі:

а) мова як система знаків

б) сумнів – це слабкість духу

в) значення знаку породжується його оточенням

г) самодостатність термінів

 

41. Особливістю постмодерністського наукового пізнання є теза про те, що:

а) дискурсивні практики мислення поступово заміняються наративними досвідами

б) правила делегітимації є іманентним самій науці

в) наука здатна легітимувати лише саму себе

г) метод деконструкції повинен тотально замінити класичні способи мислення