Для оцінки і порівняння діяльності закладів охорони здоров'я використовуються різні методи біостатистики. У чому полягає практична цінність стандартизації?

1. Усуває вплив неоднорідності складу досліджуваних груп

2. Дозволяє порівнювати екстенсивні показники

3. Дозволяє встановлювати зв’язки між досліджуваними групами

4. Усуває вплив статистично не достовірних показників

Для оцінки і порівняння діяльності закладів охорони здоров'я використовуються різні методи біостатистики. У чому полягає практична цінність стандартизації?

1. Дозволяє оцінити вплив досліджуваного фактору на рівень показників

2. Дозволяє порівнювати екстенсивні показники

3. Дозволяє встановлювати зв’язки між досліджуваними групами

4. Усуває вплив статистично не достовірних показників

Для оцінки і порівняння даних отриманих у різних групах спостереження використовуються методи біостатистики. У чому полягає практична цінність стандартизації?

1. Дозволяє порівнювати частоту явища у неоднорідних групах

2. Дозволяє порівнювати екстенсивні показники

3. Дозволяє встановлювати зв’язки між досліджуваними групами

4. Усуває вплив статистично не достовірних показників

Для оцінки і аналізу даних отриманих у різних групах спостереження використовуються методи біостатистики. Що не можна зробити за допомогою методу стандартизації?

1. Встановити зв’язки між досліджуваними групами

2. Усунути вплив неоднорідності складу досліджуваних груп

3. Оцінити вплив досліджуваного фактору на рівень показників

4. Порівняти частоту явища у неоднорідних групах

У районі П. проводилося вивчення рівнів смертності у різних населених пунктах. Відомим є склад населення та його віковий розподіл. Який з методів стандартизації найбільш доцільно використати у цьому випадку?

1. Прямий

2. Опосередкований

3. Зворотній

4. Змішаний

У районі П. проводилося вивчення рівнів захворюваності на вірусний гепатит у різних населених пунктах. Відомим є склад населення, але чисельність груп при цьому розподілі є незначною. Який з методів стандартизації найбільш доцільно використати у цьому випадку?

1. Опосередкований

2. Прямий

3. Зворотній

4. Змішаний

На сільськогосподарському підприємстві вивчали частоту виробничого травматизму, в залежності від стажу роботи. Які показники застосовуються для такої оцінки?

1. Стандартизовані

2. Інтенсивні загальні

3. Інтенсивні спеціальні

4. Екстенсивні

Оцінюючи якість лікування у терапевтичних відділеннях центральної міської лікарні міста Р., встановили, що середня тривалість госпіталізації у відділенні № 2 перевищує середню тривалість госпіталізації у відділенні № 1 у 1,5 рази. Порівняння яких показників дозволить зробити правильні висновки щодо якості лікування?

1. Стандартизованих та інтенсивних

2. Стандартизованих та екстенсивних

3. Стандартизованих та показників кореляції

4. Стандартизованих та показників наочності

Для порівняння показників захворюваності на рак молочної залози у міських та сільських поселеннях дослідники використовували прямий метод стандартизації. Який етап є першим у розрахунку стандартизованих показників?

1. Обчислення спеціальних та загальних інтенсивних показників

2. Вибір та розрахунок стандарту

3. Обчислення стандартизованих показників

4. Аналіз результатів, висновки

Для порівняння показників захворюваності на рак легень у міських та сільських поселеннях дослідники використовували прямий метод стандартизації. Який етап є другим у розрахунку стандартизованих показників?

1. Вибір та розрахунок стандарту

2. Обчислення спеціальних та загальних інтенсивних показників

3. Обчислення стандартизованих показників

4. Аналіз результатів, висновки

Для порівняння показників захворюваності на інфаркт міокарду у міських та сільських поселеннях дослідники використовували прямий метод стандартизації. Який етап є другим у розрахунку стандартизованих показників?

1. Вибір та розрахунок стандарту

2. Обчислення спеціальних та загальних інтенсивних показників

3. Обчислення стандартизованих показників

4. Аналіз результатів, висновки

Для порівняння показників захворюваності на туберкульоз у міських та сільських поселеннях дослідники використовували прямий метод стандартизації. Який етап є третім у розрахунку стандартизованих показників?

1. Обчислення стандартизованих показників

2. Вибір та розрахунок стандарту

3. Обчислення спеціальних та загальних інтенсивних показників

4. Аналіз результатів, висновки

189. У місті В. проводилась оцінка якості лікування у хірургічних стаціонарах лікарень. Післяопераційна летальність у хірургічному стаціонарі № 1 становила – 1,3 %, а у хірургічному стаціонарі № 2 – 1,5 %. Які дані можна взяти за стандарт для оцінки отриманих результатів?

1. Всі відповіді правильні

2. Віковий склад хворих у хірургічному стаціонарі № 1

3. Склад хворих за діагнозом у хірургічному стаціонарі № 2

4. Сумарний склад хворих за діагнозом у хірургічних стаціонарах № 1 і № 2

190. У В-ому районі проводився аналіз показників смертності у міських та сільських поселеннях. Показник загальної смертності у міських поселеннях становив – 9,3 %о, а у сільських – 14,5 %о. Які дані можна взяти за стандарт для оцінки отриманих результатів?

1. Всі відповіді правильні

2. Розподіл жителів за віком у міських поселеннях

3. Розподіл жителів за віком у сільських поселеннях

4. Сумарний розподіл жителів за віком у міських і сільських поселеннях

Для оцінки рівня здоров'я працівників машинобудівельної промисловості вивчався вплив віку на частоту професійних захворювань на підприємствах А і Б. Які дані не можна брати за стандарт?

1. Склад робітників за професіями на підприємствах А і Б

2. Віковий склад робітників на підприємстві А

3. Віковий склад робітників на підприємстві Б

4. Віковий склад робітників на підприємствах А і Б

192. У місті М. проводилась оцінка якості лікування у хірургічних стаціонарах лікарень. Післяопераційна летальність у хірургічному стаціонарі № 1 становила – 1,3 %, а у хірургічному стаціонарі № 2 – 1,5 %. Які дані можна взяти за стандарт для оцінки отриманих результатів?

1. Всі відповіді правильні

2. Розподіл хворих за важкістю стану у хірургічному стаціонарі № 1

3. Розподіл хворих за важкістю стану у хірургічному стаціонарі № 2

4. Сумарний склад хворих за важкістю стану у обох хірургічних стаціонарах

На промисловому підприємстві проводиться вивчення впливу стажу роботи працівників на професійну захворюваність прямим методом стандартизації. Які дані не потрібні для розрахунку стандартизованих показників?

1. Розподіл працюючих за професіями

2. Розподіл працюючих за стажем

3. Загальне число працюючих

4. Загальне число професійних захворювань

На промисловому підприємстві проводиться вивчення впливу професії працівників на рівень захворюваності з тимчасовою втратою працездатності прямим методом стандартизації. Які дані не потрібні для розрахунку стандартизованих показників?

1. Розподіл працюючих за стажем

2. Розподіл працюючих за професіями

3. Загальне число працюючих

4. Загальне число випадків тимчасової втрати працездатності

На підприємствах хімічної промисловості проводилося вивчення впливу стажу роботи на захворюваність гепатитом серед працівників галузі прямим методом стандартизації. Які дані не потрібні для розрахунку стандартизованих показників?

1. Розподіл працюючих за професіями

2. Розподіл працюючих за стажем

3. Загальне число працюючих

4. Загальне число захворювань на гепатит у окремих групах за стажем

У ЦРЛ м. П. проводився аналіз післяопераційної летальності у хворих, що потребували екстреної хірургічної допомоги, оперованих з приводу жовчнокам’яної хвороби та перфорованої виразки шлунка та дванадцятипалої кишки. За якою з ознак потрібно визначати стандартизовані показники післяопераційної летальності?

1. Термінами доставки до стаціонару

2. Тривалістю захворювання

3. Віком хворих

4. Статтю хворих

Під час вивчення популяційного здоров'я отримано дані про склад населення за віком, статтю, рівнем освіти, професією, сімейним станом. Яка з цих ознак може впливати на рівень загального показника смертності в порівнюваних сукупностях?

1. Вік

2. Стать

3. Рівень освіти

4. Професія

Під час вивчення захворюваності чоловіків, працівників сільського господарства, отримано дані про їх склад за віком, стажем роботи, професією, рівнем освіти, давністю куріння, сімейним станом. Яка з цих ознак може насамперед впливати на рівень захворюваності чоловіків на злоякісні новоутворення органів дихання?

1. Давність куріння

2. Стаж роботи

3. Рівень освіти

4. Професія

У ОКЛ м. Н. проводився аналіз післяопераційної летальності у хворих, що потребували екстреної хірургічної допомоги, оперованих з приводу апендициту та перитоніту. За якою з ознак потрібно визначати стандартизовані показники післяопераційної летальності?

1. Термінами доставки до стаціонару

2. Тривалістю захворювання

3. Віком хворих

4. Статтю хворих

У місті Л. проводилось вивчення рівнів захворюваності на хвороби нервової системи серед чоловіків і жінок. Співвідношення стандартизованих за статтю показників повторює співвідношення інтенсивних показників. Оцініть отримані результати?

1. Стать не має істотного впливу на захворюваність нервової системи

2. Стать має істотний вплив на рівень захворюваності нервової системи

3. У разі усунення різниці за статтю показники були б однаковими

4. У разі усунення різниці за статтю захворюваність були б вищою серед жінок

201. Захворюваність на злоякісні новоутворення травної системи у місті М. становить 12,00 %ооо, а у місті Р. – 16,00 %ооо. Стандартизовані за віком показники становлять відповідно 11,00 %ооо та 15, 00 %ооо у місті М. та місті Р. Оцініть отримані результати.

1. Вік не має істотного впливу на рівень інтенсивних показників

2. Вік має істотний вплив на рівень інтенсивних показників

3. У разі усунення вікової неоднорідності показники були б однаковими

4. У разі усунення вікової неоднорідності показники були б вищими у місті М.

Аналізуючи показники захворюваності з тимчасовою втратою працездатності внаслідок ГРВІ, серед працівників поліклінік № 7 та № 8 міста Н.; встановлено, що співвідношення інтенсивних показників та показників стандартизованих за стажем роботи не відрізняється. Оцініть отримані результати?

1. Стаж не має істотного впливу на рівень інтенсивних показників

2. Стаж має істотний вплив на рівень інтенсивних показників

3. У разі усунення різниці у стажі роботи показники були б однаковими

4. У разі усунення різниці у стажі захворюваність була б вищою у поліклініці №7

203. Захворюваність на катаракту у місті Щ. становить 7,50 %оо, а у місті Р. – 9,30 %ооо. Стандартизовані за статтю показники становлять відповідно 7,30 %оо та 9,20 %оо у місті Щ. та місті Р. Оцініть отримані результати.

1. Стать не має істотного впливу на рівень інтенсивних показників

2. Стать має істотний вплив на рівень інтенсивних показників

3. У разі усунення статевої неоднорідності показники були б однаковими

4. Якщо усунути статеву неоднорідність - показники були б вищими у місті Щ.

Середня тривалість лікування у пульмонологічному відділенні становить 15,4 дні, а у гастроентерологічному відділенні – 12,3 дні. Стандартизовані за віком показники становлять відповідно 15,7 дні та 13,3 дні у пульмонологічному та гастроентерологічному відділеннях. Оцініть отримані результати.

1. Вік не має істотного впливу на тривалість лікування

2. Вік має істотний вплив на тривалість лікування

3. Якщо усунути вікову неоднорідності, тривалість лікування була б однаковою

4. Якщо усунути вікову неоднорідності, тривалість лікування була б вищою у гастроентерологічному відділенні

Вивчаючи демографічні процеси у Я-ій області вчені встановили, що показники загальної смертності серед сільських мешканців перевищують ці ж показники серед міських мешканців. Тоді як показники стандартизовані за віком - рівні. Оцініть отримані результати?

1. У разі усунення вікової неоднорідності показники були б однаковими

2. У разі усунення вікової неоднорідності показники були б вищими у селах

3. У разі усунення вікової неоднорідності показники були б вищими у містах

4. Віковий склад населення не має впливу на показники загальної смертності

206. Захворюваність на злоякісні новоутворення жіночої статевої системи у місті П. становить 15,00 %ооо, а у місті Н. – 18,00 %ооо. Стандартизовані за віком показники становлять відповідно 15,00 %ооо та 15, 00 %ооо у місті П. та місті Н. Оцініть отримані результати.

1. У разі усунення вікової неоднорідності показники були б однаковими

2. У разі усунення вікової неоднорідності показники були б вищими у місті П.

3. У разі усунення вікової неоднорідності показники були б вищими у місті Н.

4. Віковий склад населення не має впливу на показники захворюваності

Під час медичного огляду працівників вугільної промисловості, встановлено, що захворюваність на емфізему легень у шахті № 2 перевищує захворюваність у шахті № 1 вдвічі. Показники, стандартизовані за стажем роботи у шахтах - рівні. Оцініть отримані результати.

1. Якщо усунути неоднорідність за стажем, то захворюваність не буде відрізнятись

2. Стаж роботи не має істотного впливу на захворюваність

3. Якщо усунути неоднорідність за стажем, то захворюваність буде вищою у шахті № 1

4. Якщо усунути неоднорідність за стажем, то захворюваність буде вищою у шахті № 2

На підприємстві проводилось вивчення захворюваності органів травної системи. У цеху № 1 поширеність виразкової хвороби становила 9,1 випадків на 100 працюючих, тоді як у цеху № 2 – 15,2 випадків на 100 працюючих. Стандартизовані за статтю показники становили відповідно 10,3 та 10,5 випадків на 100 працюючих в цеху № 1 та № 2. Оцініть отримані результати.

1. У разі усунення неоднорідності за статтю захворюваність була б однаковою

2. У разі усунення неоднорідності за статтю захворюваність була б вищою у цеху № 1

3. У разі усунення неоднорідності за статтю захворюваність була б вищою у цеху № 2

4. Статевий склад працюючих не має впливу на показники захворюваності

На підприємстві проводилось вивчення виробничого травматизму. У цеху № 1 поширеність виробничих травм становила 13,3 випадків на 100 працюючих, тоді як у цеху № 2 – 18,4 випадків на 100 працюючих. Стандартизовані за статтю показники становили відповідно 15,3 та 15,5 випадків на 100 працюючих в цеху № 1 та № 2. Оцініть отримані результати.

1. Статевий склад працівників має вплив на виробничий травматизм

2. У разі усунення неоднорідності за статтю травматизм був би вищим у цеху № 1

3. У разі усунення неоднорідності за статтю травматизм був би вищим у цеху № 2

4. Статевий склад працюючих не має впливу на виробничий травматизм

Аналізуючи захворюваність на хвороби органів системи кровообігу у різних цехах заводу, встановлено, що інтенсивні показники вищі у цеху № 1, тоді як стандартизовані за віком показники вищі у цеху № 2. Оцініть отримані результати?

1. У разі усунення вікової неоднорідності показники були б вищими у цеху №2

2. У разі усунення вікової неоднорідності показники були б вищими у цеху №1

3. У разі усунення вікової неоднорідності показники були б однаковими

4. У разі усунення вікової неоднорідності інтенсивні показники не зміняться

211. Захворюваність на інфаркт міокарду у місті М. становить 94,00 %ооо, а у місті Р. – 108,00 %ооо. Стандартизовані за віком показники становлять відповідно 101,00 %ооо та 96, 00 %ооо у місті М. та місті Р. Оцініть отримані результати.

1. У разі усунення вікової неоднорідності показники були би вищим у місті М.

2. У разі усунення вікової неоднорідності показники були би вищим у місті Р.

3. Якщо усунути вікову неоднорідності - рівень захворюваності не зміниться

4. Якщо усунути вікову неоднорідності - показники були б однаковим

212. Показник летальності у терапевтичному відділенні № 1 ЦРЛ міста Г. становить 0,8 %, а показник летальності у терапевтичному відділенні № 2 – 1,2 %. Показники стандартизовані за строком госпіталізації становлять 1,3 % та 0,7 % відповідно у відділенні № 1 та № 2. Оцініть отримані результати.

1. У разі усунення неоднорідності летальність була б вищою у відділенні № 1

2. У разі усунення неоднорідності летальність була б вищою у відділенні № 2

3. Якщо усунути неоднорідності - летальність не зміниться

4. Якщо усунути неоднорідності –летальність була б однаковою

213. Поширеність ішемічної хвороби серця (ІХС) у місті К. становить 40,00 %о, а у місті Д. – 50,00 %о. Стандартизовані за віком показники становлять 48,00 %о та 45,00 %о. Оцініть отримані результати.

1. Поширеність ІХС вища у місті К.

2. Поширеність ІХС вища у місті Д.

3. Віковий склад населення не впливає на поширеність ІХС

4. Поширеність ІХС однакова у містах К. і Д.

214. Поширеність ішемічної хвороби серця (ІХС) у місті К. становить 50,00 %о, а у місті Д. – 60,00 %о. Стандартизовані за віком показники становлять 58,00 %о та 55,00 %о. Оцініть отримані результати.

1. Якщо вікова структура населення у містах буде однаковою, то поширеність ІХС буде вищою у місті К.

2. Якщо вікова структура населення у містах буде однаковою, то поширеність ІХС буде вищою у місті Д.

3. Якщо вікова структура населення у містах буде однаковою, то поширеність ІХС також буде однаковою у містах К. і Д.

4. Якщо вікова структура населення у містах буде однаковою, то поширеність ІХС не зміниться у містах К. і Д.

215. Поширеність ішемічної хвороби серця (ІХС) у місті Ц. становить 38,00 %о, а у місті Д. – 49,00 %о. Стандартизовані за віком показники становлять 47,00 %о та 39,00 %о. Оцініть отримані результати.

1. Віковий склад населення впливає на поширеність ІХС

2. Поширеність ІХС вища у місті Д.

3. Віковий склад населення не впливає на поширеність ІХС

4. Поширеність ІХС однакова у містах К. і Д.

216. Показник летальності у терапевтичному відділенні № 1 ЦРЛ міста Г. становить 0,6 %, а показник летальності у терапевтичному відділенні № 2 – 1,0 %. Показники стандартизовані за строком госпіталізації становлять 1,2 % та 0,8 % відповідно у відділенні № 1 та № 2. Оцініть отримані результати.

1. Строки госпіталізації впливають на летальність

2. У разі усунення неоднорідності летальність була б вищою у відділенні № 2

3. Якщо усунути неоднорідності - летальність не зміниться

4. Якщо усунути неоднорідності –летальність була б однаковою

217.Абсолютний ризик – це:

1. імовірність виникнення певного наслідку у здоров’ї людини протягом визначеного періоду часу

2. відношення імовірностей виникнення наслідків для здоров’я серед експонованих і неекспонованих

3. різниця між імовірностями виникнення наслідків для здоров’я серед ексопнованих і неекспонованих

4. імовірність не виникненя певного наслідку у здоров’ї людини протягом визначеного періоду часу

218.Додатковий ризик – це:

1. різниця між імовірностями виникнення наслідків для здоров’я серед ексопнованих і неекспонованих

2. відношення імовірностей виникнення наслідків для здоров’я серед експонованих і неекспонованих

3. імовірність виникнення певного наслідку у здоров’ї людини протягом визначеного періоду часу

4. імовірність не виникненя певного наслідку у здоров’ї людини протягом визначеного періоду часу