Загальна граматична характеристика числівника

Загальна граматична характеристика числівника

Числівником називається частина мови, яка позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?

За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні і порядкові.

 

1. Кількісними називаються числівники, котрі позначають кількість предметів і відповідають на питання скільки? Серед них виділяють

1.1. означено-кількісні числівники позначають точно визначену, фіксовану кількість

власне кількісні (нуль, два, п'ять, вісімнадцять, тридцять шість, мільйон);

дробові (чотири восьмих, сім цілих три десятих);

збірні (троє,десятеро);

1.2. неозначено-кількісні. До цього розряду належить обмежене коло слів: багато, небагато, мало, немало, чимало, кілька, декілька, а також розмовні форми типу кількадесят, кільканадцять, стонадцять.

Кількісні числівники змінюються за відмінками, але не мають граматичних ознак роду і числа. Виняток становлять числівники один (одна, одне,-о), одні; два, дві; обидва, обидві; півтора, півтори.

2. Порядковими називаються числівники, які позначають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? котра? котре? котрі?: перший, перша, перше, перші; одинадцятий, одинадцята, одинадцяте, одинадцяті.
Порядкові числівники, подібно до прикметників, змінюються за родами, числами і відмінками.

NB

Збірні числівники позначають кількість як сукупність однорідних предметів або істот, як своєрідне неподільне ціле; у сучасній українській мові вживається обмежена кількість збірних числівників (від двох до двадцяти + тридцять), напр.: двоє, двадцятеро, тридцятеро, обидва, обоє. Від окремих збірних числівників творяться демінутивні (зменшувальні) форми, напр.: двійко, трійко.

Відмінювання збірн. числ. обмежується певними умовами, вони сполучаються з іменниками:

- чол.р. – назвами істот – (12-ро учнів, 4-ро к о ней)

- сер.р. – назви недорослих істот (7-ро поросят, 10-ро каченят, гусят)

- сер.р. – назви неістот (2-оє імен, троє озер)

- із множинними іменниками (семеро воріт, 2-оє окулярів, троє ножниць).

Кількість 2,3,4 по відношенню до іменників, які вживаються тільки у множині, передається лише збірними числівниками, напр.: двоє окулярів, троє ножиць.

Усі зб.числ. послідовно змінюються за відмінками. Невідмінювані: двійко, двієчко, трійко, четвірко і под. (вжив. лише у розм-побут та худож стилях)

Дробові числівники позначають кількість частини цілого предмета, і, на відміну від інших означ.-кільк. числівників, вживаються також і іменниками, які не піддаються лічбі, напр.: 2/3 рідини, 1/5 населення тощо.

До дробових належать також числівники пів, півтора (півтори), півтораста.

Числівник пів функціонує в сум тільки як елемент складних слів.

Невідмін. числ. півтора зберігає залишки категорії роду (жін.р. – півтори).

Окремо виділяються т.зв. змішані дробові числ, утворені поєднанням назв цілих одиниць і певної кількості їх частин, напр.: 2,8; 15 3/5.

У числовому значенні можуть уживатися і іменники половина, третина, чверть, які широко використовуються в розмовному мовленні: 2/3 часу (дві третини), 6,5 літрів (шість із половиною).

 

Забудовою числівники поділяються на прості, складні і складені:

1. Простими називаються числівники, що мають один корінь: один, три, сто, перший, третій, сьомий; двоє, мало, багато;

2. Складними називаються числівники, що у своєму складі мають два корені: одинадцять, дев'ятнадцять, двадцять, двісті, триста, одинадцятеро, двадцятеро, кількадесят, кількасот;

3. Складеними називаються числівники, які містять в собі два і більше простих чи складених числівників: (двадцять чотири, тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ятий).

Bідмінювання числівників

Виділяють декілька типів відмінювання кількісних числівників:

1. Відмінювання числівника один, (одна, одне (-о), одні). Цей числівник відмінюється як займенник той (та, те, ті).

відм.	Однина	Множина
чол.р.	жін.р.	сер.р.
Н.	один	одн-а	одн-е	одн-і
Р.	одн-ого	одн-ої/-ієї	одн-ого	одн-их
Д.	одн-ому	одн-ій	одн-ому	одн-им
З.	один/-ого	одн-у	одн-е	одн-і/их
О.	одн-им	одн-ою/-ією	одн-им	одн-ими
М.	одн-ому/-ім	одн-ій	одн-ому/-ім	одн-их

2. Відмінювання числівників два, три, чотири. Числівник два у називному і знахідному відмінках змінюється за родами (чол. і середн.р. - два, жін. дві).

 

відм.	Зразок
Н.	дв-а	дв-і	тр-и	чотир-и
Р.	дв-ох	дв-ох	трь-ох	чотирь-ох
Д.	дв-ом	дв-ом	трь-ом	чотирь-ом
З.	дв-а (дв-ох)	дв-і	тр-и (трь-ох)	чотир-и (чотирь-ох)
О.	дв-ома	дв-ома	трь-ома	чотир-ма
М.	(на) дв-ох	(на) дв-ох	(на) трь-ох	(на) чотирь-ох

3. Відмінювання числівників від п'яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:

відм.	Зразок
Н.	шість	дванадцять	п'ятдесят
Р.	шест-и (шість-ох)	дванадцят-и (-ох)	п'ятдесят-и (-ох)
Д.	шест-и (шість-ом)	дванадцят-и (-ом)	п'ятдесят-и (-ом)
З.	шість (шість-ох)	дванадцять	п'ятдесят (-ох)
О.	шість-ма (шість-ома)	дванадцят-ьма (-ьома)	п'ятдесят-ьма (-ьома)
М.	(на) шест-и (шість-ох)	(на) дванадцят-и (-ох)	(на) п'ятдесят-и (-ох)

4. Відмінювання числівників сорок, дев'яносто, сто. Ці числівники мають лише дві неоднакові відмінкові форми:

Н., Зн.	сорок	дев'яност-о	ст-о
Р., Д., Ор., М.	сорок-а	дев'яност-а	ст-а

5. Відмінювання числівників двісті - чотириста та числівників на -сот:

відм.	Зразок
Н.	двіст-і	трист-а	п'ятсот
Р.	двохсот	трьохсот	п'ятисот
Д.	двомст-ам	трьомст-ам	п'ятист-ам
З.	двіст-і	трист-а	п'ятсот
О.	двомаст-ами	трьомаст-ами	п'ятьмаст-ами
М.	(на) двохст-ах	(на) трьохст-ах	(на) п'ятист-ах

6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники, що належать до відповідних відмін.

 

7. Відмінювання збірних числівників у непрямих відмінках збігається з відмінюванням відповідних кількісних числівників, але тільки з їх вторинними формами: п'ятеро - п'ятьох, п'ятьом, п'ятеро, п'ятьома, (на) п'ятьох.

8. При відмінюванні дробових числівників перша частина змінюється як кількісний числівник, а друга - як порядковий.

9. У складених кількісних числівників відмінюються всі складові частини: двісті тридцять шість - двохсот тридцяти шести.

10. У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент: двісті тридцять шостий - двісті тридцять шостого.

 

Написання числівників

1. одно-, дво-, три-, чотири- вживається тоді, коли наступна частина починається з приголосного (крім слів сотий, тисячний, мільйонний, мільярдний): дводенний, двоквартирний, двогодинний, дволітровий, двокілометровий, двомоторний. Хоча: двоокий, двоокис, двооксид, двоопуклий.

2. двох-, трьох-, чотирьох- використовуємо: 1. Коли другий компонент складного слова починається з голосного (двохактний, двохатомний, двохелементний). 2. Коли цим компонентом є порядкові числівники сотий, тисячний, мільйонний, мільярдний (двохсотий, двохмільйонний, двохмільярдний). 3. Коли виступає частиною складного числівника (двадцятидвохрічний, сорокадвохгодинний).

Хоча: трьохлінійка, Трьохсвятительська вулиця.

 

Особливості використання числівників та деяких іменників (на познач. чисел)

1. Після числівника один іменник ставиться завжди в однині: 51 кілометр, 21 день. Але якщо числівник є означенням, яке стоїть у множині, узгодження здійснюється за загальною цифрою: Серед цих 41 (сорока одного) учасників, які були зареєстровані...

2. Після числівників два, три, чотири іменник завжди стоїть у формі Наз.відмінка множини: два тижні, три квартали, чотири плани, дев'яносто два роки, сімдесят три хлопці, шістсот вісімдесят чотири стільці, а при числівниках п'ять і більше -у формі Р.відмінка множини: п'ять (рідних) братів, тридцять (цегляних) будинків, тисячу (нових) видів.

Лише іменники, які в множині втрачають суфікс -ин-, та іменники IV відміни при числівниках два, три, чотири стоять у формі Р. відмінка однини: двадцять три харків'янина (бо харків'яни), тридцять два слобожанина (бо слобожани), шістдесят чотири селянина (бо селяни), чотири племені, три лошати, два імені, але три грузини.

Якщо іменник указує на приблизність і стоїть перед числівником, то перед два, три, чотири він ставиться в Р. відмінку множини: років два, днів три, тижнів чотири.

Прикметник після числівників два, три, чотири вживається у формі Н. (3.) або Р. відмінка множини: два розбиті (розбитих) вікна, три зелені (зелених) дуби, чотири азійські (азійських) країни.

3. Дробові числівники означають кількість, що є частиною від цілого числа: дві третіх, сім цілих і чотири десятих. Після дробових числівників іменник стоїть лише в Р. відмінку однини: двох десятих відсотка, двом десятим відсотка, двома десятими відсотка.

Після числівників півтора, півтори іменник має форму Р. відмінка однини в Н., Р та 3. відмінках, а в Д., Ор. та М. відмінках набуває форми цих відмінків, але множини:

Н. півтора місяця, півтори тонни

Р. півтора місяця, півтори тонни

Д. півтора місяцям, півтори тоннам

З. півтора місяця, півтори тонни

Ор. півтора місяцями, півтори тоннами

М. (на, у) півтора місяцях,... півтори тоннах

Зрідка іменник може мати форму Р. відмінка множини: дві п'ятих виробів, одна десята запасів золота.

4. Слово половина не може вживатися з означенням більша, менша, значна, переважна (половина не може бути більшою, меншою, значною та под.)

неправильно правильно

Більша (значна, переважна) Більше половини працівників або

половина працівників. Більшість (значна, більша частина) працівників.

5. У доповідях та звітах уникають уживання простого дробу і якщо у знаменнику стоїть 2, З, 4, то замість 1/2, 1/3, 1/4 треба писати й говорити: половина, третина, чверть — без числівника одна.

неправильно правильно

0,5 або 1/2 інформації половина інформації

3/4 податків 75 % (сімдесят п'ять відсотків) податків

менше однієї чверті даних менше чверті даних

завезено одну третину вантажу завезено третину вантажу

Але при протиставленні, а також при спеціальному наголошуванні вживають форму дробових числівників: одну третину врожаю було зібрано й вивезено, а дві третіх лишилося на полях

ЧАС

1. Не можна використовувати паралельні й розмовні форми на позначення часу й уживати для цього прийменник у (в).

неправильно правильно

Зустріч відбудеться пів Зустріч відбудеться о 18.30

на сьому (до сьомої) вечора. (о 18 год 30 хв).

 

За чверть до 10 ранку О 9.45 (о 9 год 45 хв) усі розійшлися.

всі розійшлися.

 

Збори завершилися в 13 дня. Збори завершились о 13.00 (о 13 год).

 

Початок засідання у 4 години. Початок засідання о 16.00 (о 16 год).

 

2. Називаючи точний час, треба пам'ятати, що до 30 хв. треба вживати прийменник на, а після 30 хв — прийменник за.

неправильно правильно

пів сьомої (години) пів на сьому (годину)

 

п'ятнадцять (хвилин) восьмої (години) п'ятнадцять (хвилин) на восьму (годину)

 

без десяти (хвилин) за десять (хвилин)

 

три (години) третя (година)

 

Отже, форму у скільки годин? слід замінити на — о котрій годині?, а форму скільки годин? — на котра година?

 

Можна: чверть на сьому і чверть по шостій, за двадцять сьома і двадцять до сьомої.

неправильно правильно

Зараз одинадцять (11) годин. Зараз одинадцята година (або 11.00).

 

Буду відсутній до дванадцяти (годин). Буду відсутній до дванадцятої (години).

 

Зателефонуйте після десяти (годин). Зателефонуйте після десятої (години).

 

Увага! У певному контексті прийменник на вказує на приблизність (Повернуся на 10 годину), а прийменник о (об) указує на точний час (Повернуся о 10 годині або Повернуся об 11 годині).

 

У складених порядкових числівниках відмінюється лише останнє слово. Тому неправильно сказати У перші дні тисячу дев’ятсот дев’яносто дев’ятого року замість У перші дні тисяча дев’ятсот дев’яносто дев’ятого року.

У назвах дат типу перше лютого, п’яте квітня форму порядкового числівника визначає іменник «число», яке опускається як зайве (яке число? – сьоме – якого місяця? – вересня). У давнину в словосполученнях, що означали дату, виступало слово «день», яке згодом теж почали свідомо пропускати. У мовленні доречно використовувати його хіба що для визначення порядковості, напр.: Другий день іде дощ! У назвах святкових дат обидва слова сприймаються як своєрідне неподільне утворення – слово, що називає місяць, поєднується тільки з порядковим числівником, що має форму називного відмінка, напр.: Перше травня. Дев’яте травня. Коли ж ці словосполучення виступають у функції власне дати, вони можуть мати компонентом порядковий числівник у називному або родовому відмінку, пор.: Перше травня – вихідний день або Першого травня буде тепло.

Запам’ятайте! У датах назви місяців вживають у формі родового відмінка постійно: перше лютого, першого лютого, першому лютого, першим лютого.

 

ЗАВДАННЯ

 

Завдання 1. Визначити частини мови.

Один _________, одинокий ________, одиниця ________, одинак ______________

Два _______, двійка ______, двоє ______, двоїтися _______, подвійний _________

Сам ________, самотній ________, самотність __________, на самоті ___________

Свіжий _________, св і жо ________, свіжість ___________, свіжина ____________

Ой ____________, ойкати ________, ойкання ___________

Нікуди _________, нікудишній ____________, нікудишньо ___________

Хай ____________, хаяти _________________, охайний ______________

Завдання 2.

Провідміняти, записати словами.

4; 7; 11; 40; 555; 268; 0,5; 1197; 3-й; 70-й; 167-й; 1993-й.

Завдання 3.

Підкреслити слова та словосполучення, написання яких не відповідає нормам. Записати правильно.

Трьохосьовий, двохцентнерний, стоп’ятидесятиріччя, тисячоверстий, трьохмільярдний, сімсотдвадцятигектарний, спектакль починається о дев’ятнадцятій годині, уже без десяти два.

Завдання 4.

Числівники написати словами і узгодити з ними слово аркуш.

2__________; 4___________; 37___________; 1/2___________; 3/5___________; 7/8___________; 0,2___________; 0, 75___________; пів_________; півтора________; півтораста_____________; 2 з половиною______________; 5 з половиною_________.

Завдання 5.

Записати числівники словами, поставивши у певному відмінку.

1.Зустрілися з представниками із 75 ліцеїв Київщини.

2.Вага цієї брили дорівнює 3540 кілограмам.

3. Ми погоджуємося з усіма 830 поправками до цього закону.

4. Здобуті трофеї везли на 629 мажарах.

5. У 277 населених пунктах.

6. Виступили 565 конкурсантів.

7. Зустріч з 938 виборцями.

8. Сума дорівнює 492.

9. Обстеження 884 хворих.

10. Допомога 327 родинам.

11. У 796 примірниках.

12. Відстань вимірюється 459 кілометрами.

13. До 783 додати 53.

14. Від 637 відняти 298.

15. Скласти 4 893 638 із 256 375.

16. Визначити добуток від множення 23 на 68.

17. Скільки разів 18 міститься в 1206?

18. За 4 ½ (день) наш клас зібрав урожай кукурудзи з 2,3 (гектар), соняшників з 3 1/3 (гектар), картоплі з 1 ½ (гектар).

19. На шкільній ділянці є 16 (грядка) городини та фруктовий садок з 20 (дерево).

20. Група лижників складалася з 40 (особа).

21. Спортивний одяг видали 70 (турист).

22. На 11 (грядка) посаджено буряки.

23. На районні змагання відрядили 14 (учень) нашої школи.

24. Шлюпка з 12 веслами.

25. Висотний дім з 28 поверхами.

Тести для самоконтролю

1. Позначте речення, у якому час позначено неправильно:

А Нарада почалася о чотирнадцятій.

Б Зустріч призначено на п'ять тридцять.

В Вистава закінчилася за чверть до дев'ятої.

Г. Зараз за десять третя.

2. У котрому рядку всі іменники правильно узгоджено з числівниками?

А. Два львів’янина, чотири листа, півтора тижня.

Б. Із двадцять четвертим серпня, дві сьомі метра, три львів’янина.

В. Чотири корпуси, двадцять сім кілограм, тридцять три номери.

Г. Три пенсіонери, два з половиною сантиметра, півтори гривні.

3. У котрому рядку всі іменники правильно узгоджено з числівниками?

А. Два учня, три зошити, п’ять студентів, три яруси.

Б. Три роки, п’ять корпусів, два питання, два автобуси.

В. Два учні, чотири завдання, півтора кілометри, сім днів.

Г. Один відвідувач, чотири записи, три стола, двадцять кілограм.

4. У котрому рядку всі іменники правильно узгоджено з числівниками?

А. Дві книги, півтора місяці, десять банків, три з половиною дні.

Б. Двоє працівників, одна друга метра, чотири острови, два фахівці.

В. Два керівники, півтора дня, два з половиною місяця, троє випускників.

Г. Шість кілограм, одна друга тонни, двадцять три кілометри, троє киян.

5. У котрому рядку не допущено помилки?

А. Кажучи другими словами, пара боксерів, інша справа.

Б. Зробити другим разом, півтора дня, один з одним.

В. Пара днів, два модуля, більша частина шляху.

Г. Котра година, перший курс, півтора кілограма.

6. У котрому з поданих речень правильно вжито числівники?

А. Ми привітали його з п’ятидесятирічним ювілеєм і вручили вітальний адрес.

Б. Двісті п’ятдесят трьом працівникам видано премії.

В. Наша організація здала в експлуатацію три нові будинки.

Г. Ми працюємо разом уже півтора місяці.

7. У котрому рядку немає мовностилістичних помилок?

А. На зустріч із кандидатом прийшли одні студенти.

Б. Я записалася на трьохмісячні мовні курси.

В. Щиро вітаю Вас із Першим вересня.

Г. Усім стам двадцятьом шістьом студентам було роздано індивідуальні завдання.

8. У котрому рядку немає мовностилістичних помилок?

А. Чотири з половиною відсотка працівників не впоралися із роботою.

Б. У нашій крамниці є товари трьохста двадцяти семи найменувань.

В. У мене вже є чотирьохрічний стаж роботи.

Г. Для приготування цього розчину потрібно два літри води.

9. У котрому рядку допущено помилку у вживанні числівникової форми?

А. Вітаємо Вас із п’ятдесятирічним ювілеєм.

Б. Двомстам шістдесятьом трьом працівникам вручено премії.

В. Я чекаю тебе вже півтора години.

Г. Протягом останнього року здали в експлуатацію три нові будинки.

10. У котрому з поданих речень правильно вжито числівники?

А. У двотисячному році обидвох товаришів було зараховано на перший курс вищого навчального закладу.

Б. На зустрічі були присутні двадцять троє представників областей.

В. Він неправильно розв’язав задачу, оскільки в умові не дописав ноля.

Г. Мені дали двадцять п’ять гривень решти.

11. У котрому рядку немає граматичних помилок?

А. Перед двадцятим жовтнем треба провести інвентаризацію.

Б. До відмінної оцінки мені не вистачило три бала.

В. Двостам п’ятдесяти працівникам оголошено подяку.

Г. Ми поселилися в новий чотириповерховий будинок.

12. У котрому рядку неправильно утворено складне слово?

А. Чотиризначне число.

Б. Трьохкімнатна квартира.

В. Сорокап’ятиріччя письменника.

Г. Двохатомна молекула.

13. У котрому рядку неправильно утворено складне слово?

А. Двохактна вистава.

Б. Трьохповерховий будинок.

В. П’ятдесятирічний керівник.

Г. Двохсотріччя від дня народження.

14. У котрому рядку неправильно утворено складне слово?

А. Чотирьохтижнева відпустка.

Б. Двадцятидводенна акція.

В. Стосімдесятисторінкова книжка.

Г. Триразове харчування.

15. У котрому рядку ненормативно вжито числівники?

А. Один за одним, понад сімнадцять днів.

Б. Завдовжки два метри, два кілометри від станції.

В. В шість годин, більше п’ятидесяти міст.

Г. Сімдесят чотири роки тому, о пів на дев’яту.

16. У котрому рядку всі іменники правильно узгоджено з числівниками?

А. Два примірники, чотири екземпляра, дві третіх розчину.

Б. Двадцять три корпуси, чотири номери, два з половиною місяці.

В. Три гектара, два грузини, півтора параграфа.

Г. Сто два прилада, чотири телефона, із сьомим лютого.

17. У котрому рядку всі іменники правильно узгоджено з числівниками?

А. Три учасника, чотири мільярда, сім кілограмів.

Б. Чотири реферати, два з половиною відсотки, двадцять три киянина.

В. Три стола, сто два кілограма, двадцять чотири учасника.

Г. Два грами, три болгарини, двадцять два викладача.

18. Числівник є в реченні

А Майнули в повітрі десятки крил - і голубина зграя знялась у блакить.

Б Дуб уже ріс кількадесят років.

В Стокілометрову відстань подолали дуже швидко.

Г Лінивий двічі ходить, скупий двічі платить.

 

 

Тести для самоконтролю (відповіді)

1. Позначте речення, у якому час позначено неправильно:

А Нарада почалася о чотирнадцятій.

Б. Трьохкімнатна квартира.

В. Сорокап’ятиріччя письменника.

Г. Двохатомна молекула.

13. У котрому рядку неправильно утворено складне слово?

А. Двохактна вистава.

Б. Трьохповерховий будинок.

В. П’ятдесятирічний керівник.

Г. Двохсотріччя від дня народження.

14. У котрому рядку неправильно утворено складне слово?

Загальна граматична характеристика числівника

Числівником називається частина мови, яка позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?

За значенням і граматичними ознаками числівники поділяються на кількісні і порядкові.

 

1. Кількісними називаються числівники, котрі позначають кількість предметів і відповідають на питання скільки? Серед них виділяють

1.1. означено-кількісні числівники позначають точно визначену, фіксовану кількість

власне кількісні (нуль, два, п'ять, вісімнадцять, тридцять шість, мільйон);

дробові (чотири восьмих, сім цілих три десятих);

збірні (троє,десятеро);

1.2. неозначено-кількісні. До цього розряду належить обмежене коло слів: багато, небагато, мало, немало, чимало, кілька, декілька, а також розмовні форми типу кількадесят, кільканадцять, стонадцять.

Кількісні числівники змінюються за відмінками, але не мають граматичних ознак роду і числа. Виняток становлять числівники один (одна, одне,-о), одні; два, дві; обидва, обидві; півтора, півтори.

2. Порядковими називаються числівники, які позначають порядок предметів при лічбі і відповідають на питання котрий? котра? котре? котрі?: перший, перша, перше, перші; одинадцятий, одинадцята, одинадцяте, одинадцяті.
Порядкові числівники, подібно до прикметників, змінюються за родами, числами і відмінками.

NB

Збірні числівники позначають кількість як сукупність однорідних предметів або істот, як своєрідне неподільне ціле; у сучасній українській мові вживається обмежена кількість збірних числівників (від двох до двадцяти + тридцять), напр.: двоє, двадцятеро, тридцятеро, обидва, обоє. Від окремих збірних числівників творяться демінутивні (зменшувальні) форми, напр.: двійко, трійко.

Відмінювання збірн. числ. обмежується певними умовами, вони сполучаються з іменниками:

- чол.р. – назвами істот – (12-ро учнів, 4-ро к о ней)

- сер.р. – назви недорослих істот (7-ро поросят, 10-ро каченят, гусят)

- сер.р. – назви неістот (2-оє імен, троє озер)

- із множинними іменниками (семеро воріт, 2-оє окулярів, троє ножниць).

Кількість 2,3,4 по відношенню до іменників, які вживаються тільки у множині, передається лише збірними числівниками, напр.: двоє окулярів, троє ножиць.

Усі зб.числ. послідовно змінюються за відмінками. Невідмінювані: двійко, двієчко, трійко, четвірко і под. (вжив. лише у розм-побут та худож стилях)

Дробові числівники позначають кількість частини цілого предмета, і, на відміну від інших означ.-кільк. числівників, вживаються також і іменниками, які не піддаються лічбі, напр.: 2/3 рідини, 1/5 населення тощо.

До дробових належать також числівники пів, півтора (півтори), півтораста.

Числівник пів функціонує в сум тільки як елемент складних слів.

Невідмін. числ. півтора зберігає залишки категорії роду (жін.р. – півтори).

Окремо виділяються т.зв. змішані дробові числ, утворені поєднанням назв цілих одиниць і певної кількості їх частин, напр.: 2,8; 15 3/5.

У числовому значенні можуть уживатися і іменники половина, третина, чверть, які широко використовуються в розмовному мовленні: 2/3 часу (дві третини), 6,5 літрів (шість із половиною).

 

Забудовою числівники поділяються на прості, складні і складені:

1. Простими називаються числівники, що мають один корінь: один, три, сто, перший, третій, сьомий; двоє, мало, багато;

2. Складними називаються числівники, що у своєму складі мають два корені: одинадцять, дев'ятнадцять, двадцять, двісті, триста, одинадцятеро, двадцятеро, кількадесят, кількасот;

3. Складеними називаються числівники, які містять в собі два і більше простих чи складених числівників: (двадцять чотири, тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ятий).

Bідмінювання числівників

Виділяють декілька типів відмінювання кількісних числівників:

1. Відмінювання числівника один, (одна, одне (-о), одні). Цей числівник відмінюється як займенник той (та, те, ті).

відм.	Однина	Множина
чол.р.	жін.р.	сер.р.
Н.	один	одн-а	одн-е	одн-і
Р.	одн-ого	одн-ої/-ієї	одн-ого	одн-их
Д.	одн-ому	одн-ій	одн-ому	одн-им
З.	один/-ого	одн-у	одн-е	одн-і/их
О.	одн-им	одн-ою/-ією	одн-им	одн-ими
М.	одн-ому/-ім	одн-ій	одн-ому/-ім	одн-их

2. Відмінювання числівників два, три, чотири. Числівник два у називному і знахідному відмінках змінюється за родами (чол. і середн.р. - два, жін. дві).

 

відм.	Зразок
Н.	дв-а	дв-і	тр-и	чотир-и
Р.	дв-ох	дв-ох	трь-ох	чотирь-ох
Д.	дв-ом	дв-ом	трь-ом	чотирь-ом
З.	дв-а (дв-ох)	дв-і	тр-и (трь-ох)	чотир-и (чотирь-ох)
О.	дв-ома	дв-ома	трь-ома	чотир-ма
М.	(на) дв-ох	(на) дв-ох	(на) трь-ох	(на) чотирь-ох

3. Відмінювання числівників від п'яти до десяти та числівників на -дцять і -десят:

відм.	Зразок
Н.	шість	дванадцять	п'ятдесят
Р.	шест-и (шість-ох)	дванадцят-и (-ох)	п'ятдесят-и (-ох)
Д.	шест-и (шість-ом)	дванадцят-и (-ом)	п'ятдесят-и (-ом)
З.	шість (шість-ох)	дванадцять	п'ятдесят (-ох)
О.	шість-ма (шість-ома)	дванадцят-ьма (-ьома)	п'ятдесят-ьма (-ьома)
М.	(на) шест-и (шість-ох)	(на) дванадцят-и (-ох)	(на) п'ятдесят-и (-ох)

4. Відмінювання числівників сорок, дев'яносто, сто. Ці числівники мають лише дві неоднакові відмінкові форми:

Н., Зн.	сорок	дев'яност-о	ст-о
Р., Д., Ор., М.	сорок-а	дев'яност-а	ст-а

5. Відмінювання числівників двісті - чотириста та числівників на -сот:

відм.	Зразок
Н.	двіст-і	трист-а	п'ятсот
Р.	двохсот	трьохсот	п'ятисот
Д.	двомст-ам	трьомст-ам	п'ятист-ам
З.	двіст-і	трист-а	п'ятсот
О.	двомаст-ами	трьомаст-ами	п'ятьмаст-ами
М.	(на) двохст-ах	(на) трьохст-ах	(на) п'ятист-ах

6. Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль відмінюються як іменники, що належать до відповідних відмін.

 

7. Відмінювання збірних числівників у непрямих відмінках збігається з відмінюванням відповідних кількісних числівників, але тільки з їх вторинними формами: п'ятеро - п'ятьох, п'ятьом, п'ятеро, п'ятьома, (на) п'ятьох.

8. При відмінюванні дробових числівників перша частина змінюється як кількісний числівник, а друга - як порядковий.

9. У складених кількісних числівників відмінюються всі складові частини: двісті тридцять шість - двохсот тридцяти шести.

10. У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент: двісті тридцять шостий - двісті тридцять шостого.

 

Написання числівників

1. одно-, дво-, три-, чотири- вживається тоді, коли наступна частина починається з приголосного (крім слів сотий, тисячний, мільйонний, мільярдний): дводенний, двоквартирний, двогодинний, дволітровий, двокілометровий, двомоторний. Хоча: двоокий, двоокис, двооксид, двоопуклий.

2. двох-, трьох-, чотирьох- використовуємо: 1. Коли другий компонент складного слова починається з голосного (двохактний, двохатомний, двохелементний). 2. Коли цим компонентом є порядкові числівники сотий, тисячний, мільйонний, мільярдний (двохсотий, двохмільйонний, двохмільярдний). 3. Коли виступає частиною складного числівника (двадцятидвохрічний, сорокадвохгодинний).

Хоча: трьохлінійка, Трьохсвятительська вулиця.

 

Особливості використання числівників та деяких іменників (на познач. чисел)

1. Після числівника один іменник ставиться завжди в однині: 51 кілометр, 21 день. Але якщо числівник є означенням, яке стоїть у множині, узгодження здійснюється за загальною цифрою: Серед цих 41 (сорока одного) учасників, які були зареєстровані...

2. Після числівників два, три, чотири іменник завжди стоїть у формі Наз.відмінка множини: два тижні, три квартали, чотири плани, дев'яносто два роки, сімдесят три хлопці, шістсот вісімдесят чотири стільці, а при числівниках п'ять і більше -у формі Р.відмінка множини: п'ять (рідних) братів, тридцять (цегляних) будинків, тисячу (нових) видів.

Лише іменники, які в множині втрачають суфікс -ин-, та іменники IV відміни при числівниках два, три, чотири стоять у формі Р. відмінка однини: двадцять три харків'янина (бо харків'яни), тридцять два слобожанина (бо слобожани), шістдесят чотири селянина (бо селяни), чотири племені, три лошати, два імені, але три грузини.

Якщо іменник указує на приблизність і стоїть перед числівником, то перед два, три, чотири він ставиться в Р. відмінку множини: років два, днів три, тижнів чотири.

Прикметник після числівників два, три, чотири вживається у формі Н. (3.) або Р. відмінка множини: два розбиті (розбитих) вікна, три зелені (зелених) дуби, чотири азійські (азійських) країни.

3. Дробові числівники означають кількість, що є частиною від цілого числа: дві третіх, сім цілих і чотири десятих. Після дробових числівників іменник стоїть лише в Р. відмінку однини: двох десятих відсотка, двом десятим відсотка, двома десятими відсотка.

Після числівників півтора, півтори іменник має форму Р. відмінка однини в Н., Р та 3. відмінках, а в Д., Ор. та М. відмінках набуває форми цих відмінків, але множини:

Н. півтора місяця, півтори тонни

Р. півтора місяця, півтори тонни

Д. півтора місяцям, півтори тоннам

З. півтора місяця, півтори тонни

Ор. півтора місяцями, півтори тоннами

М. (на, у) півтора місяцях,... півтори тоннах

Зрідка іменник може мати форму Р. відмінка множини: дві п'ятих виробів, одна десята запасів золота.

4. Слово половина не може вживатися з означенням більша, менша, значна, переважна (половина не може бути більшою, меншою, значною та под.)

неправильно правильно

Більша (значна, переважна) Більше половини працівників або

половина працівників. Більшість (значна, більша частина) працівників.

5. У доповідях та звітах уникають уживання простого дробу і якщо у знаменнику стоїть 2, З, 4, то замість 1/2, 1/3, 1/4 треба писати й говорити: половина, третина, чверть — без числівника одна.

неправильно правильно

0,5 або 1/2 інформації половина інформації

3/4 податків 75 % (сімдесят п'ять відсотків) податків

менше однієї чверті даних менше чверті даних

завезено одну третину вантажу завезено третину вантажу

Але при протиставленні, а також при спеціальному наголошуванні вживають форму дробових числівників: одну третину врожаю було зібрано й вивезено, а дві третіх лишилося на полях

ЧАС

1. Не можна використовувати паралельні й розмовні форми на позначення часу й уживати для цього прийменник у (в).

неправильно правильно

Зустріч відбудеться пів Зустріч відбудеться о 18.30

на сьому (до сьомої) вечора. (о 18 год 30 хв).

 

За чверть до 10 ранку О 9.45 (о 9 год 45 хв) усі розійшлися.

всі розійшлися.

 

Збори завершилися в 13 дня. Збори завершились о 13.00 (о 13 год).

 

Початок засідання у 4 години. Початок засідання о 16.00 (о 16 год).

 

2. Називаючи точний час, треба пам'ятати, що до 30 хв. треба вживати прийменник на, а після 30 хв — прийменник за.

неправильно правильно

пів сьомої (години) пів на сьому (годину)

 

п'ятнадцять (хвилин) восьмої (години) п'ятнадцять (хвилин) на восьму (годину)

 

без десяти (хвилин) за десять (хвилин)

 

три (години) третя (година)