Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації

I. Проведіть розмежування таких складів злочинів:

 

Склади злочинів, що розмежовуються	Спільні ознаки таких складів злочинів	Розмежувальні ознаки (ознаки складу зло­чину, за якими проводиться їх розмежування)	Зміст ознак, характерних для кожного із складів злочинів
ст. 328 КК України «Розголошення державної таємниці» – ст. 329 КК України «Втрата документів, що містять державну таємницю»

 

ІІ. Вирішіть задачі:

1. Пілоти сільськогосподарської авіації Антон та Роман вирішили перевірити пильність підрозділу протиповітряної оборони на одній з ділянок українсько-польського кордону. Під час проведення авіахімічних робіт вони відхилилися від встановленого маршруту на 12–15 км, перетнули державний кордон України і впродовж 2 хв. знаходилися у повітряному просторі Республіки Польща після чого повернулися на свій аеродром.

2. Призовник Олександр отримав повістку про прибуття на призовний пункт для наступного проходження строкової військової служби. Не бажаючи іти в армію, Олександр почав симулювати наявність психічного захворювання, в зв’язку з чим був скерований для стаціонарного обстеження й повторного проходження військово-призовної медичної комісії. Встановлено, що поради про те, як симулювати хворобу давав йому рідний дядько – Андрон.

3. Порушуючи інструкцію щодо забезпечення державної таємниці, конструктор заводу Савелій брав документи, що містили державну таємницю, для роботи з ними вдома. Одного разу, перебуваючи в стані сп’яніння, він загубив папку з такими документами. Катерина підібрала папку і показала своєму синові. Ознайомившись зі змістом документів, останній відніс знахідку до рай управління внутрішніх справ.

4. Аспірант Степан, вихваляючись перед своїм колишнім шкільним товаришем Миколою успіхами в науці, пояснив йому принцип роботи і накреслив схему будови приладу, що було державною таємницею. Відомості невдовзі використала одна з іноземних фірм на шкоду інтересам України. Виявилося, що Микола був її агентом. Степан цього не знав.

5. Петро при поїздці за кордон скористався запрошенням та закордонним паспортом, які були оформлені на ім’я його брата. Проте під час повернення в Україну його було затримано на контрольно-пропускному пункті.

Рекомендована література:

1. Анчукова М.В. Щодо захисту державної таємниці за Кримінальним кодексом України // Держава і право. – 2008. - № 39. – С. 490-498.

2. Мітенко С. Л., Солодкий С. А. Застосування законодавства про відповідальність за незаконне перетинання державного кордону України та незакон не переправлення через нього осіб // Вісник Верховного Суду України. — 2004. -№3.- С 33-36.

3. Самойлова О.С. Аналіз об'єкта злочину, передбаченого ст. 330 Кримінального кодексу України (передача та збирання відомостей, які становлять конфіденційну інформацію, що є власністю держави) // Право і безпека. — 2003. -№3. - С. 149-152.

4. Шалатін І.А. Незаконне переправлення осіб через державний кордон України, як один із аспектів торгівлі людьми // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України.- 2004. - №5. - С. 158-163.

 

 

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
ТА ОБ’ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН

I. Проведіть розмежування таких складів злочинів:

 

Склади злочинів, що розмежовуються	Спільні ознаки таких складів злочинів	Розмежувальні ознаки (ознаки складу зло­чину, за якими проводиться їх розмежування)	Зміст ознак, характерних для кожного із складів злочинів
– ст. 355 КК України «Примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань» – ст. 189 КК України «Вимагання»

 

ІІ. Наведіть приклади вчинення таких злочинів (складіть фабули) і запишіть їх письмово:

1) втручання у діяльність державного діяча;

2) перешкоджання діяльності народного депутата;

3) невиконання службовою особою законних вимог тимчасових слідчих комісій Верховної Ради України;

IІІ. Вирішіть задачі:

1. Стас і Дарина з однієї сторони та Федір з другої сторони домовилися, що Федір буде скуповувати в Криму фрукти за гроші Стаса і Дарини та через провідників поїздів поставляти їх до Києва. Стас і Дарина – реалізовувати їх на ринках. Після закінчення цієї діяльності передбачалось одержаний прибуток поділити порівну між усіма учасниками угоди, а податки не сплачувати, свою діяльність не реєструвати.

Згідно з цією домовленістю Федір ціле літо до вересня на одержані від Стаса та Дарини грошу поставляв їм фрукти (скуповував фрукти, завантажував їх на найнятий ним транспорт, домовлявся з провідниками поїздів про доставку фруктів до Києва), а вони продавали їх. Стас і Дарина не сплатили Федору ту суму грошей, яку обіцяли за його участь у спільній діяльності. Через півроку Федір подзвонив до Дарини і став вимагати свою частку прибутку, яка становить 1 тис. дол. США. Дарина сказала, що цю суму вона віддасть йому пізніше. Минуло ще півроку і Федір дізнався, що Дарина має намір продати будинок і виїхати за межі України. Тоді, він домовився із своїми знайомими Андрієм та Олегом поїхати до Дарини і одержати від неї 1 тис. дол. США, які вона повинна була, за його підрахунками, віддати йому за підсумком їх спільної діяльності.

Увечері Федір, Андрій та Олег прибули до будинку Дарини, де зустрілися з нею та її чоловіком. Федір почав вимагати віддати йому 1 тис. дол. США як його частку прибутку від спільної діяльності. Проте Дарина відмовилася виконати цю його вимогу, заявивши, що нічого йому не винна. Тоді Андрій схопив її за горло, вимагаючи негайно розрахуватися з Федором. При цьому він сказав, що у разі неповернення боргу вони заберуть у неї документи на будинок. Коли чоловік Дарини намагався захистити Дарину, але Андрій ударив його кулаком в обличчя, після чого завів Дарину у дім, де вимагав видати документи на будинок, розраховуючи, що без них вона не зможе його продати і змушена буде розрахуватися з Федором. Під впливом погроз та насильства Дарина віддала паспорт на будинок, паспорти свій і чоловіка і написала розписку про те, що вона заборгувала Федору 5 тис. гривень (еквівалент 1 тис. дол. США). Після цього Федір, Андрій та Олег залишили помешкання Дарини.

2. Микола, Федір і Петро домовилися вчинити крадіжку з магазину – бару «Міраж» Діючи узгоджено вони пошкодили сигналізацію вартістю 2000 грн., зламали ковані віконні грати вартістю 3000 грн. і проникли в приміщення, викравши товарів і грошей на загальну суму 5 тис. 739 грн.

Коли вони завантажували причеп викраденими продуктами, до них на автомобілі під’їхали працівники міліції Богдан, Пилип, Володимир, які одержали інформацію про пошкодження сигналізації в магазині і на виконання своїх службових обов’язків прибули на місце події, маючи на озброєнні пістолети та автомат.

Побачивши працівників міліції Микола й Федір сіли у свій автомобіль, а Петро озброєний обрізом заховався на неосвітленій території. На вимогу працівників міліції скласти зброю та здатися вони не реагували, намагалися шляхом маневрування автомобілем втекти з місця злочину. При цьому Микола вигукував погрози вбивством на адресу працівників міліції та зробив два постріли вгору. Такі їх дії змусили працівників міліції стріляти по колесах автомобіля.

Після того як Федір вигукнув, що вони здаються, працівник міліції Богдан наказав припинити вогонь, але Микола скориставшись цим наказав Федору їхати з місця події і той, різко розвинувши швидкість став тікати. У зв’язку з цим працівники міліції ще раз застосували зброю, внаслідок чого Федора було убито, а Микола отримав поранення в ногу. Коли працівник міліції Богдан підійшов до машини із вимогами до Миколи вийти з автомобіля, Микола не підкоряючись його законним вимогам висловлював на його адресу погрози вбивством, направляючи в сторону Богдана обріз двоствольної мисливської рушниці, але не стріляв з нього. Спільними зусиллями працівників міліції Миколу було затримано. А Петро з місця події зник.

3. Богдан і Пилип на одному з майданів міста забрали великий натовп, закликаючи зайняти приміщення головпоштамту для зупинення його роботи, щоб у такий спосіб примусити уряд забезпечити населення міста «чистими» продуктами. Захоплення приміщення головпоштамту було відвернено нарядом міліції, що прибув на місце події.

4. Довідавшись, що Руслана займається виготовленням і збутом самогону, Зиновій прийшов до неї до дому і, назвавшись працівником міліції, вимагав запросити понятих для складання протоколу про вилучення самогону. Руслана запропонувала Зиновію 1000 грн., щоб той протоколу не складав. Одержавши гроші, Зиновій залишив садибу.

 

Рекомендована література:

1. Буртовой М.О. Кваліфікація злочинів, предметом або засобом яких є офіційний документ // Адвокат. - № 7(106). – С. 35-37.

2. Дзюба Ю.П. До питання про систему злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян у чинному КК України // Вісник академії правових наук. – 2009. - № 1(56). – С. 188-194.

3. Дзюба Ю.П. Офіційний документ, як предмет злочину, передбаченого ст. 357 КК України // Держава і право. – 2007. - №35. – С. 513-520.

4. Осадчий В.І. Кримінально-правова охорона правоохоронної діяльності. - К.: Атіка, 2004. - 336 с.

5. Соловйова А.М. Примушування до вииконання цивільно-правових зобов’язань: моногр. – К. КНТ, 2007. – 174 с.

 

 

ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ
ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН (КОМП’ЮТЕРІВ), СИСТЕМ ТА КОМП’ЮТЕРНИХ МЕРЕЖ

Ознайомтеся із узагальненням судової практики здійсненим Верховним Судом України щодо розгляду справ про злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів),
автоматизованих систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку та вкажіть способом вчинення яких злочинів, як правило, є несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку.

I. Проведіть розмежування таких складів злочинів:

 

Склади злочинів, що розмежовуються	Спільні ознаки таких складів злочинів	Розмежувальні ознаки (ознаки складу зло­чину, за якими проводиться їх розмежування)	Зміст ознак, характерних для кожного із складів злочинів
а) ст. 361 КК України «Несанкціоно­ване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ю­терів), автоматизованих систем, комп’ю­терних мереж чи мереж електрозв’язку» – ст. 194 КК України «Умисне знищення або пошкодження майна»
б) ст. 361 КК України «Несанкціо­новане втручання в роботу елект­ронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих сис­тем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку» – ст. 362 КК України «Несанкціоновані дії з інформацією, яка обробляється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ю­терах), автоматизованих сис­темах, комп’ютерних мережах або збері­гається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї»

ІІ. Вирішіть задачі:

1. Михайло, використовуючи електронну кредитну картку шляхом підбору цифрової комбінації коду доступу в комп’ютерну систему управління рахунками клієнтів банку систематично викрадав грошові суми до того моменту, коли його злочинна діяльність була присічена. Загальна сума викраденого становила 80 млн. грн.

2. Житель міста Києва Борис з метою викрадення валютних коштів домовився з начальником відділу автоматизації неторгових операцій обчислювального центру банку «Волинь» Євгеном про спільне вчинення злочину. Борис підробив шість паспортів іноземних громадян довідки кількох організацій, що займаються зовнішньоекономічною діяльністю, на підставі яких відкрив у банку «Волинь» шість розрахункових рахунків, внісши на кожний по 100 дол. США. Євген змінив програмне забезпечення, яке використовувалося при здійсненні банківських операцій, в результаті чого на відкриті Борисом рахунки було переведено в сукупності 125 тис. дол. США. За підробленими паспортами Борис отримав валюту з рахунків і вони з Євгеном привласнили її.

3. Тарас, керівник підприємства, яке займалося розробленням комп’ю­терних програм, розробив програму, яка розповсюджувала комп’ютерний вірус, що повністю знищував всю інформацію, яка знаходилася на вінчестері комп’ютера, включно із програмами. Цей вірус він розсилав за допомогою листів через комп’ютерну мережу «Інтернет» з посланнями «Я люблю тебе». Потім за допомогою Інтернету він розіслав повідомлення користувачам комп’ютерів про те, що його підприємство розробило антивірусну програму проти цього небезпечного вірусу, по ціні 400 дол. США для одного користувача.

4. Іван – програміст підприємства «Зелений дух» був незадоволений розміром своєї заробітної плати. З метою примусити керівництво підприємства підвищити йому зарплату Іван замінив паролі доступу до комп’ютерних файлів і програм, в яких містилася інформація про фінансову та виробничу діяльність підприємства. Керівництву підприємства він заявив, що повідомить ці паролі тільки після підвищення йому заробітної плати. Після відмови, Іван знищив дискету з паролями. Внаслідок цього інформація стала недоступною. Внаслідок цього підприємство не змогло у передбачені законом строки подати податкову звітність до податкової служби та сплатити податки, за що на нього був накладений штраф у загальному розмірі 50 тис. грн.

5. Богдан – керівник одного з туристичних агентств вирішив розорити конкурентне агентство. Він використав несанкціонований доступ в автоматизовану комп’ютерну систему продажу авіа білетів і шляхом підміни інформації закупив білети на літаки на всю суму грошових коштів, що знаходилися на рахунках туристичного агентства.

 

Рекомендована література:

1. Азаров Д.С. Злочини у сфері комп’ютерної інформації (кримінально-правове дослідження): моногр. / Національний ун-т,,Києво-Могилянська академія ‘’; Державний НДІ МВС України. – К.: Атіка, 2007. – 304 с.

2. Карчевський М.В. Кримінальна відповідальність за незаконне втручання в роботу ЕОМ, сисіем та комп'ютерних мереж / Луганська академія вну трішніх справ, 2002. - 143 с

3. Плугатир М. Родовий об’єкт злочинів, передбачених розділом XVI Особливої частини КК України // Юридична Україна. – 2009. - № 4. – С. 98-101.

4. Розенфельд Н.А. Відповідальність за незаконне втручання в роботу ЕОМ (комп'ютерів) // Вісник прокуратури. - 2002. - № 4. - С. 23-27.