Суть та форми науково технічного розвитку.

Суть та форми науково технічного розвитку.

Науково-технічний прогрес є основним джерелом підвищення ефективності виробництва та продуктивності суспільної праці. Він повинен забезпечувати постійне удосконалення діючих підприємств і створення нових на основі розвитку науки й техніки.

Науково-технічний прогрес має еволюційну та революційну форму розвитку. Еволюційною формою розвитку науково-технічного прогресу називають форму, яка характеризується вдосконаленням технічних та теоретичних надбань людства, на основі існуючого рівня розвитку знань і техніки. При цій формі розвитку НТП "не створюється велосипед", а обновляються існуючі знання (створення двигуна внутрішнього згорання з більшою кількістю клапанів). Революційна форма розвитку науково-технічного прогресу відзначається застосуванням абсолютно нових течій в науці і техніці (застосування енергії сонця, атомна фізика, клонування). результатом революційної форми розвитку НТП є НТР

Поняття про систему. Технологічні системи у виробництві.

Системою називають сукупність, утворену із кінцевої чисельності елементів, між якими існують визначені відношення. Елемент може одночасно бути системою менших елементів.

Система може бути розділеною на підсистеми різної складності.

Кожна система володіє властивими і чітко її визначаючими властивостями. Сукупність значень властивостей системи у визначальний момент часу називається станом системи.

Технологічна система – це сукупність функціонально пов'язаних засобів технологічного оснащення, предметів виробництва та виконавців для виконання в регламентованих умовах виробництва заданих технологічних процесів і операцій.

Сучасне виробництво, засноване на останніх досягненнях науки і техніки, повинно бути організовано у вигляді єдиної цілісної організаційно-технологічної системи, яка включає всі стадії і операції основних, допоміжних і обслуговуючих процесів.

Структура системи характеризує внутрішню організацію, порядок і побудову і визначає оптимальне функціонування системи.

Машини, комплекси та системи машин. Основні поняття та визначення.

Машина – механізм, або сукупність механізмів, які служать для виконання корисної роботи або перетворення енергії. Це пристрій, створений людиною для використання законів природи з метою полегшення та заміни її фізичної та розумової праці, збільшення продуктивності, та підвищення якості продукції.

Система машин — це набір окремих робочих машин, які доповнюють одна одну і виконують послідовно технологічні операції при виробництві тих чи інших продуктів. Системи машин створюються для виробництва окремих видів продукції.

Комплекс машин – сукупність машин для виконання основних і допоміжних операцій і процесів для досягнення однієї мети, в якій відсутня цілісність і здатність до саморегулювання.

На відміну від системи, в комплексі машини взаємодіють на основі простої кооперації.

Ознаки і властивості систем машин і технологій. (Ієрархічність, цільність, замкненість, неперервність, гнучкість)

Цілісність – залежність кожного елемента системи від його місця, функцій в цілому; керованість, тобто упорядкованість, приведення системи у відповідність з метою та завданням.

Ієрархічність – це таке співвідношення між елементами системи, в якому її компоненти перебувають у взаємозв’язку підпорядкування між різними рівнями. Сашини нижчого рівня підпорядковуються машинам вищого тощо.

Гнучкість – здатність системи до зміни без додаткових засобів, капітальних вкладень, за найменших витрат та у найкоротший термін.

Замкненість – функціонування системи в межах технічних можливостей її робочих і допоміжних машин.

Неперервність – при мінімальних втратах часу на переналагодження досягається максимальне використання робочого часу, неперервність технологічних і обслуговуючих процесів.

Технологічна система. Класифікація технологічних систем.

технологічна система – це сукупність функціонально пов'язаних засобів технологічного оснащення, предметів виробництва та виконавців для виконання в регламентованих умовах виробництва заданих технологічних процесів і операцій.

Класифікація технологічних систем:

1. чотири ієрархічні рівні технологічних систем: технологічний процес, виробничий підрозділ, підприємство, галузь промисловості;

2. три рівні автоматизації: механізовані системи, автоматизовані і автоматичні;

3. три рівні спеціалізації: спеціальна технологічна система, тобто система призначена для виготовлення чи ремонту виробу одного найменування і типорозміру; спеціалізована, тобто призначена для виготовлення чи ремонту групи виробів; універсальна система, яка забезпечує виготовлення виробів з різними конструктивними і технологічними ознаками.

4. за типом зв’язків: паралельні, послідовні комбіновані.

5. за характером взаємодії: відкриті і закриті

6. за станом у часі: статичні і динамічні.

Машина як основа технічної системи; функції машин.

Машина – механізм, або сукупність механізмів, які служать для виконання корисної роботи або перетворення енергії. Це пристрій, створений людиною для використання законів природи з метою полегшення та заміни її фізичної та розумової праці, збільшення продуктивності, та підвищення якості продукції.

Функції машин:

1. Досягнення ефекту в соціально – економічній сфері

2. Зменшення строків і затрат на технічну підготовку виробництва

3. Зменшення виробничих витрат від браку, підвищення якості готової продукції.

4. Скорочення виробничого циклу

5. Зростання суспільної продуктивності праці

6. Зменшення кількості працюючих

Складові машини: механізми і деталі; кінематичний ланцюг і ланка.

Механізм — система тіл, що призначена для перетворення руху одного або декількох тіл у потрібний рух інших тіл. Механізм складає основу більшості машин і застосовується в різноманітних технічних об'єктах.

Деталь або сукупність деталей, що не мають рухливості одна відносно одної у машині або механізмі і рухається як одне ціле, називається ланкою. Сполучення дотичних ланок, котре допускає їх відносний рух, називають кінематичною ланкою. Найпоширеніші кінематичні пари: обертальна (циліндричний шарнір), поступальна (повзун чи напрямна), гвинтова (гвинт і гайка), сферична (кульовий шарнір)

Кінематична ланка – це замкнута послідовність з’єднаних між собою ланок.

Деталь – це первинний матеріалізований елемент машини.

При побудові механізму ланки сполучаються у кінематичні ланцюги. Іншими словами, механізм - це кінематичний ланцюг, до складу якого входить нерухома ланка (стійка або корпус), число ступенів свободи котрого дорівнює числу узагальнених координат, що характеризують положення ланцюга відносно стійки. Рух ланок механізму розглядається по відношенню до нерухомої ланки - стійки (корпуса).

Система продуктивних сил суспільства

Продуктивні сили суспільства - це система факторів виробництва, яка забезпечує перетворення речовин природи відповідно до потреб людей, створює матеріальні і духовні блага, і визначає зростання продуктивності суспільної праці. Продуктивні сили утворюють провідний компонент будь-якої економічної системи.

До продуктивних сил відносять насамперед людей, працівників та засоби праці, предмети праці, використовувані сили природи, науку, форми і методи організації виробництва, інформацію.

Головною продуктивною силою суспільства є люди - тобто працівники виробничої і невиробничої сфери. Продуктивні сили є провідною стороною суспільного способу виробництва, а їх рівень є загальним показником соціально-економічного прогресу. З їх розвитком зростають продуктивність праці, національне багатство, добробут населення

 

За місцем.

· Заготівельні (здійснюються на стадії створення заготовок деталей машин)

· Обробні (здійснюються на етапі перетворення заготовки або матеріалу в готові деталі)

· Складальні (характеризуються отриманням складальних одиниць, машин, комплектів та комплексів)

3. З а характером впливу на предмет

· Штучні (під час яких відбувається зміни форми, структури та якості предметів)

· Природні (змінюють фізичний стан предмета праці під впливом сил природи)

4. За часовою дією

• Дискретний (характеризується чергуванням робочих і допоміжних ходів із чітким розмежуванням часу їх виконання)
• Неперервний (цим процесам властиве неперервне виконання робочої дії протягом певного часу)

5. За рівнем автоматизації

• Ручний
• Машинно-ручний (здійснюються різноманітними верстатами та машинами)
• Машинні (здійснюються різноманітними верстатами та машинами з мінімальною участю людини)
• Автоматизовані (участь лише в налагоджуванні та запуску)
• Автоматичні (без участі людини)

6. За обсягами виробництва

• Масові
• Серійні
• Одиничні

7. за джерелом силової енергії.

• Пасивні (природні процеси)
• Активні (безпосередній вплив людини на предмет)

Штучно-калькуляційний час

У дрібно- і середньо серійному виробництві, коли обробляють на металорізальних верстатах партії деталей, а верстат і спорядження налагоджують для певної партії нормативний час називається штучно-калькуляційним часом Тшт.к..До величини Тшт.к., окрім штучного часу, враховують витрати часу на підготовку верстата:

Тшт.к= Тшт. +Тп.з/N

Тп.з. – підготовчо-завершальний час (25 хв.) N- кількість деталей у партії.

Штучний час у дрібно- і середньо серійному виробництві розраховують укрупнено величиною оперативного часу:

Тшт.=(t0+tдоп.)*(1+к/100)

К= 24-35%.

Додаткові показники

- Коефіцієнт підвищення продуктивності праці:

Кпл.=(П2*Тшт.1)/(П1*Тшт.2)

- Приріст річного обсягу продукції

Абсолютний: П=П2-П2

Відносний: П= (П2-П1)/П1

- Скорочення працемісткості річної програми, год.

Тn=((Тшт.1-Тшт.2)/60)*П2,год.

- Додаткові капітальні витрати К2, тис.грн.

- Соціально-економічний ефект, тис.грн.

 

Суть та форми науково технічного розвитку.

Науково-технічний прогрес є основним джерелом підвищення ефективності виробництва та продуктивності суспільної праці. Він повинен забезпечувати постійне удосконалення діючих підприємств і створення нових на основі розвитку науки й техніки.

Науково-технічний прогрес має еволюційну та революційну форму розвитку. Еволюційною формою розвитку науково-технічного прогресу називають форму, яка характеризується вдосконаленням технічних та теоретичних надбань людства, на основі існуючого рівня розвитку знань і техніки. При цій формі розвитку НТП "не створюється велосипед", а обновляються існуючі знання (створення двигуна внутрішнього згорання з більшою кількістю клапанів). Революційна форма розвитку науково-технічного прогресу відзначається застосуванням абсолютно нових течій в науці і техніці (застосування енергії сонця, атомна фізика, клонування). результатом революційної форми розвитку НТП є НТР