Ппобудова геологічної карти з нахиленим заляганням шарів

Мета роботи. Студенти повинні навчитися будувати геологічну карту з моноклінальним заляганням шарів, якщо елементи залягання встановленні тільки для виходу покрівлі чи підошви одного шару породи і відомі товщини всіх шарів, що є в стратиграфічному розрізі певної території.

Основні теоретичні положення

При виконанні лабораторної роботи №910 студенти навчилися будувати вихід моноклінально залягаючого шару, що залягає моноклінально, на рельєфі за заданими елементами залягання. Якщо елементи залягання в цілої товщі незмінні, то досить легко, знаючи товщини молодших і старших шарів, побудувати геологічну карту. Дещо складніше це зробити, якщо елементи залягання міняються. В такому випадку доводиться визначати величини залкладання оження для шарів з різними кутами падіння і для побудови границь виходів шарів використовувати різні величини заложеннякладання у відповідності до зміни елементів залягання на границях між шарами.

Більш детально з технікою побудови карти студенти самостійно знайомляться за літературою [4, с.52-58], [5, с.34-40].

Хід виконання роботи

 

Для побудови геологічної карти з нахиленим заляганням шарів студенти користуються топоосновою до лабораторної роботи №9 (рисунок 9.І) і згідно свого варіанту (таблиця 121.І) виконують побудови.

Розріз відкладів (зверху вниз):

1)1 Вверхній неоген (N₂). Пісковики дрібнозернисті, шаруваті. Товщина більше 75 м, кут падіння 10°;

2)2 Ннижній неоген (N₁). Глини темно-сірі з прошарками алевролітів. Товщина 85 м, кут падіння 10°;

3)3 Вверхній палеоген ( ₃). Пісковики світло-сірі кварцові. Товщина 70 м, кут падіння 10°;

4)4 Ссередній палеоген ( ₂). Глини чорні, з кристалами піриту. Товщина 40 м,кут падіння 15°;

5)5 Ннижній палеоген ( ₁). Перешарування алевролітів і аргілітів. Товщина 65 м, кут падіння 15°;

6)6 Вверхня крейда (К₂). Мергелі темно-сірі, бітумінозні. Товщиною 70 м, кут падіння 15°;

7)7 Ннижня крейда (К₁). Вапняки світло-сірі, шаруваті. Товщина 60 м, кут падіння 15°;

8)8 Вверхня юра (J₃). Глинисті сланці з лінзами пісковиків. Товщина 30 м, кут падіння 15°;

9)9 Ссередня юра (J₂). Мергелисті глини сірі, з органічними рештками Товщина більше 45 м, кут падіння 15°.

Таблиця 121.1 - Варіанти для побудови геологічної карти з нахиленим заляганням шарів

№ варі­анту	Точка відслонення	Відслонена підошва	Азимут падіння
	А Б В Г Д Є Ж З І К А Б В Г Д Є	Середній палеоген Середній палеоген Середній палеоген Середній палеоген Нижній палеоген Нижній палеоген Нижній палеоген Нижній палеоген Верхня крейда Верхня крейда Верхня крейда Верхня крейда Нижній палеоген Нижній палеоген Нижній палеоген Верхня крейда

 

 

Продовження таблиці 12.1

№ варі­анту	Точка відслонення	Відслонена підошва	Азимут падіння
	А Б В Г Д Є Ж З	Верхня крейда Верхня крейда Нижній палеоген Нижній палеоген Нижній палеоген Нижній палеоген Верхня крейда Верхня крейда

Продовження таблиці 11.1

 

№ варі­анту	Точка відслонення	Відслонена підошва	Азимут падіння
	Ж З І К	Верхня крейда Верхня крейда Середній палеоген Нижній палеоген

 

 

Студенти будують геологічну карту на форматі А4 згідно свого варіанту, замальовують шари порід у відповідності до їх віку. До карти додаються умовні позначення.

 

 

кКонтрольні запитання

Що таке закладання?

Як міняється величина закладання із збільшенням або зменшенням кута падіння шару?

Як побудувати границю виходу шару, що залягає нахилено, якщо відомі елементи залягання в певній точці?

 

Від чого залежить величина закладання?

 

 

 

Лабораторна робота № 132.

СКЛАДЧАСТІ ФОРМИ ЗАЛЯГАННЯ, ЧИТАННЯ КАРТ. ПОБУДОВА ОСЕЙ ТА ШАРНІРІВ СКЛАДОК

Мета роботи. Навчитися розрізняти на геологічній карті ділянки із складчастим заляганням порід, визначати типи і види складок, встановлювати положення осей, осьових ліній та шарнірів складок.