Стаття 1. Земля - основне національне багатство

ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 20 грудня 2001 року N 2905-III, ОВУ, 2002 р., N 2, ст. 50,
від 3 квітня 2003 року N 675-IV, ОВУ, 2003 р., N 17, ст. 751,
від 15 травня 2003 року N 762-IV, ОВУ, 2003 р., N 23, ст. 1021,
від 5 червня 2003 року N 898-IV, ОВУ, 2003 р., N 28, ст. 1362,
від 10 липня 2003 року N 1103-IV, ОВУ, 2003 р., N 31, ст. 1600,
від 11 липня 2003 року N 1119-IV, ОВУ, 2003 р., N 32, ст. 1687,
від 11 вересня 2003 року N 1158-IV, ОВУ, 2003 р., N 41, ст. 2156,
від 18 березня 2004 року N 1626-IV, ОВУ, 2004 р., N 15, ст. 1027,
від 20 квітня 2004 року N 1694-IV, ОВУ, 2004 р., N 52, ст. 3428,
від 12 травня 2004 року N 1709-IV, ОВУ, 2004 р., N 22, ст. 1486,
від 6 жовтня 2004 року N 2059-IV, ОВУ, 2004 р., N 48, ст. 3151,
від 14 грудня 2004 року N 2229-IV, ОВУ, 2005 р., N 1, ст. 2,
від 20 грудня 2005 року N 3235-IV, ОВУ, 2005 р., N 52, ст. 3251
(зміни, внесені Законом України від 20 грудня 2005 року N 3235-IV
діють протягом 2006 року),
Лісовим кодексом України
від 21 січня 1994 року N 3852-XII
(враховуючи зміни, внесені Законом України від 8 лютого 2006 року N 3404-IV, ОВУ, 2006 р., N 11, ст. 691),
Законами України
від 9 лютого 2006 року N 3415-IV, ОВУ, 2006 р., N 9, ст. 515,
від 19 грудня 2006 року N 489-V, ОВУ, 2007 р., N 52, ст. 3477
(зміни, внесені Законом України від 19 грудня 2006 року N 489-V
діють протягом 2007 року),
від 19 грудня 2006 року N 490-V, ОВУ, 2007 р., N 3, ст. 91,
від 27 квітня 2007 року N 997-V, ОВУ, 2007 р., N 43, ст. 1703,
від 28 грудня 2007 року N 107-VI, ОВУ, 2008 р., N 1, ст. 1
(зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
діють по 31 грудня 2008 року,
зміни, внесені пунктом 2 розділу II Закону України
від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),
згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008),
від 3 червня 2008 року N 309-VI, ОВУ, 2008 р., N 40, ст. 1321,
від 16 вересня 2008 року N 509-VI, ОВУ, 2008 р., N 77, ст. 2583
(зміни, внесені абзацом третім підпункту 17 пункту 2 розділу I
Закону України від 16 вересня 2008 року N 509-VI,
діють до 15 жовтня 2010 року,
враховуючи зміни, внесені Законом України
від 29 червня 2010 року N 2367-VI)
від 25 грудня 2008 року N 800-VI, ОВУ, 2009 р., N 1, ст. 10,
від 15 січня 2009 року N 875-VI, ОВУ, 2009 р., N 8, ст. 237,
від 5 березня 2009 року N 1066-VI, ОВУ, 2009 р., N 24, ст. 775,
від 4 червня 2009 року N 1442-VI, ОВУ, 2009 р., N 49, ст. 1642,
від 4 червня 2009 року N 1443-VI, ОВУ, 2009 р., N 84, ст. 2837
від 5 червня 2009 року N 1474-VI, ОВУ, 2009 р., N 49, ст. 1647,
від 25 червня 2009 року N 1561-VI, ОВУ, 2009 р., N 58, ст. 2024
(зміни, внесені Законом України від 25 червня 2009 року N 1561-VI,
вводяться в дію з 1 січня 2010 року),
від 5 листопада 2009 року N 1702-VI, ОВУ, 2009 р., N 94, ст. 3202
(зміни, внесені підпунктами 4 та 9 пункту 1 розділу I
Закону України від 5 листопада 2009 року N 1702-VI,
набрали чинності з 1 січня 2010 року)
від 5 листопада 2009 року N 1704-VI, ОВУ, 2009 р., N 93, ст. 3147,
від 5 листопада 2009 року N 1708-VI, ОВУ, 2009 р., N 93, ст. 3149,
від 17 листопада 2009 року N 1559-VI, ОВУ, 2009 р., N 97, ст. 3326,
від 19 січня 2010 року N 1783-VI, ОВУ, 2010 р., N 7, ст. 283,
від 11 лютого 2010 року N 1878-VI, ОВУ, 2010 р., N 19, ст. 823,
від 27 квітня 2010 року N 2154-VI, ОВУ, 2010 р., N 32, ст. 1155
(зміни, внесені пунктом 9 розділу VIІ Закону України
від 27 квітня 2010 року N 2154-VI,
визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),
згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 30 листопада 2010 року N 22-рп/2010),
від 13 травня 2010 року N 2182-VI, ОВУ, 2010 р., N 42, ст. 1369,
від 1 липня 2010 року N 2404-VI, ОВУ, 2010 р., N 58, ст. 1988,
від 8 липня 2010 року N 2457-VI, ОВУ, 2010 р., N 59, ст. 2048,
від 8 липня 2010 року N 2471-VI, ОВУ, 2010 р., N 61, ст. 2111,
від 9 липня 2010 року N 2480-VI, ОВУ, 2010 р., N 63, ст. 2184,
від 9 вересня 2010 року N 2518-VI, ОВУ, 2010 р., N 77, ст. 2720,
від 2 грудня 2010 року N 2740-VI, ОВУ, 2010 р., N 101, ст. 3605,
від 22 грудня 2010 року N 2850-VI, ОВУ, 2011 р., N 3, ст. 165,
від 23 грудня 2010 року N 2856-VI, ОВУ, 2010 р., N 101, ст. 3619,
від 23 грудня 2010 року N 2880-VI, ОВУ, 2011 р., N 3, ст. 169,
від 14 січня 2011 року N 2949-VI, ОВУ, 2011 р., N 10, ст. 449,
від 3 березня 2011 року N 3123-VI, ОВУ, 2011 р., N 27, ст. 1117,
від 7 квітня 2011 року N 3205-VI, ОВУ, 2011 р., N 34, ст. 1398,
від 16 червня 2011 року N 3521-VI, ОВУ, 2011 р., N 55, ст. 2171,
від 16 червня 2011 року N 3523-VI, ОВУ, 2011 р., N 55, ст. 2173,
від 7 липня 2011 року N 3613-VI, ОВУ, 2011 р.. N 60, ст. 2405,
від 8 липня 2011 року N 3687-VI, ОВУ, 2011 р., N 60, ст. 2409

(З 1 січня 2012 року, 1 січня 2013 року до цього Кодексу будуть внесені зміни згідно із Законом України від 7 липня 2011 року N 3613-VI)

Положення пункту 6 розділу Х цього Кодексу визнано
таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005)

Окремим положенням цього Кодексу дано офіційне тлумачення
Рішенням Конституційного Суду України
від 1 квітня 2010 року N 10-рп/2010

(У тексті Закону слова "статутний фонд" в усіх відмінках і числах замінено словами "статутний капітал" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом України від 22 грудня 2010 року N 2850-VI)

(З 1 січня 2012 року у тексті Кодексу слова "адміністративно-територіальне утворення" у всіх відмінках і числах будуть замінені словами "адміністративно-територіальна одиниця" у відповідному відмінку і числі, що передбачено підпунктом "и" підпункту 2 пункту 5 розділу VІІ Закону України від 7 липня 2011 року N 3613-VI)

Розділ I. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Глава 1. Основні положення

Стаття 1. Земля - основне національне багатство

1. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

2. Право власності на землю гарантується.

3. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Стаття 2. Земельні відносини

1. Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

2. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

3. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Стаття 3. Регулювання земельних відносин

1. Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

2. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Стаття 4. Земельне законодавство та його завдання

1. Земельне законодавство включає цей Кодекс, інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин.

2. Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Стаття 5. Принципи земельного законодавства

Земельне законодавство базується на таких принципах:

а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва;

б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави;

в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом;

г) забезпечення раціонального використання та охорони земель;

ґ) забезпечення гарантій прав на землю;

д) пріоритету вимог екологічної безпеки.

Глава 2. Повноваження Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування в галузі земельних відносин

Стаття 6. Повноваження Верховної Ради України в галузі земельних відносин

До повноважень Верховної Ради України в галузі земельних відносин належить:

а) прийняття законів у галузі регулювання земельних відносин;

б) визначення засад державної політики в галузі використання та охорони земель;

в) затвердження загальнодержавних програм щодо використання та охорони земель;

г) встановлення і зміна меж районів і міст;

ґ) погодження питань, пов'язаних з вилученням (викупом) особливо цінних земель;

д) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до Конституції України.

Стаття 8. Повноваження обласних рад у галузі земельних відносин

До повноважень обласних рад у галузі земельних відносин на території області належить:

а) розпорядження землями, що знаходяться у спільній власності територіальних громад;

б) виключено

в) забезпечення реалізації державної політики в галузі використання та охорони земель;

г) погодження загальнодержавних програм використання та охорони земель, участь у їх реалізації на відповідній території;

ґ) затвердження та участь у реалізації регіональних програм використання земель, підвищення родючості ґрунтів, охорони земель;

д) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів;

е) організація землеустрою;

є) внесення до Верховної Ради України пропозицій щодо встановлення та зміни меж районів, міст;

ж) встановлення та зміна меж сіл, селищ;

з) вирішення земельних спорів;

и) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 16.09.2008 р. N 509-VI)

Глава 3. Повноваження органів виконавчої влади в галузі земельних відносин

Розділ II. ЗЕМЛІ УКРАЇНИ

Стаття 18. Склад земель

1. До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

2. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

3. Україна за межами її території може мати на праві державної власності земельні ділянки, правовий режим яких визначається законодавством відповідної країни.

Стаття 19. Категорії земель

1. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

2. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

(Із змінами, внесеними згідно із
Лісовим кодексом України від 21.01.1994 р. N 3852-XII,
враховуючи зміни, внесені Законом України
від 08.02.2006 р. N 3404-IV)

Стаття 63. Смуги відведення

1. Для забезпечення експлуатації та захисту від забруднення, пошкодження і руйнування каналів зрошувальних і осушувальних систем, гідротехнічних та гідрометричних споруд, водойм і гребель на берегах річок виділяються земельні ділянки смуг відведення з особливим режимом використання.

2. Розміри та режим використання земельних ділянок смуг відведення визначаються за проектами землеустрою, які розробляються і затверджуються в установленому порядку.

3. Земельні ділянки в межах смуг відведення надаються для створення водоохоронних насаджень, берегоукріплювальних та протиерозійних гідротехнічних споруд, будівництва переправ тощо.

Стаття 67. Землі транспорту

1. До земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту.

2. Землі транспорту можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Стаття 75. Землі зв'язку

1. До земель зв'язку належать земельні ділянки, надані під повітряні і кабельні телефонно-телеграфні лінії та супутникові засоби зв'язку.

2. Землі зв'язку можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

3. Уздовж повітряних і підземних кабельних ліній зв'язку, що проходять поза населеними пунктами, а також навколо випромінювальних споруд телерадіостанцій та радіорелейних ліній встановлюються охоронні зони.

Стаття 77. Землі оборони

1. Землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

2. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.

3. Навколо військових та інших оборонних об'єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування.

4. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Розділ III. ПРАВА НА ЗЕМЛЮ

Глава 17. Добросусідство

Стаття 107. Відновлення меж

1. Основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

2. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

3. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Стаття 112. Охоронні зони

1. Охоронні зони створюються:

а) навколо особливо цінних природних об'єктів, об'єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів;

б) уздовж ліній зв'язку, електропередачі, земель транспорту, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти.

2. Правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.

Стаття 135. Земельні торги

1. Земельні торги проводяться у формі аукціону.

2. У земельних торгах можуть брати участь громадяни і юридичні особи, які сплатили реєстраційний та гарантійний внески і можуть бути покупцями відповідно до законодавства України.

3. Виключено

4. Земельні торги можуть проводитися за рішенням суду.

(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

(зміни, внесені підпунктом 10 пункту 2 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)

(дію частини першої (щодо проведення земельних торгів у формі конкурсу) та частини третьої статті 135 зупинено на 2008 рік згідно із Законом України від 28.12.2007 р. N 107-VI)

(зупинення дії частини першої та третьої статті 135 на 2008 рік, передбачене пунктом 18 статті 67 розділу I Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008)

(Із змінами, внесеними згідно із
Законом України від 03.06.2008 р. N 309-VI)

Розділ VI. ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ

Стаття 168. Охорона ґрунтів

1. Ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони.

2. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель.

3. При здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.

Глава 30. Планування використання земель

Глава 31. Землеустрій

Глава 33. Моніторинг земель

Стаття 206. Плата за землю

1. Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

2. Плата за землю справляється відповідно до закону.

ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Із змінами і доповненнями, внесеними
Законами України
від 20 грудня 2001 року N 2905-III, ОВУ, 2002 р., N 2, ст. 50,
від 3 квітня 2003 року N 675-IV, ОВУ, 2003 р., N 17, ст. 751,
від 15 травня 2003 року N 762-IV, ОВУ, 2003 р., N 23, ст. 1021,
від 5 червня 2003 року N 898-IV, ОВУ, 2003 р., N 28, ст. 1362,
від 10 липня 2003 року N 1103-IV, ОВУ, 2003 р., N 31, ст. 1600,
від 11 липня 2003 року N 1119-IV, ОВУ, 2003 р., N 32, ст. 1687,
від 11 вересня 2003 року N 1158-IV, ОВУ, 2003 р., N 41, ст. 2156,
від 18 березня 2004 року N 1626-IV, ОВУ, 2004 р., N 15, ст. 1027,
від 20 квітня 2004 року N 1694-IV, ОВУ, 2004 р., N 52, ст. 3428,
від 12 травня 2004 року N 1709-IV, ОВУ, 2004 р., N 22, ст. 1486,
від 6 жовтня 2004 року N 2059-IV, ОВУ, 2004 р., N 48, ст. 3151,
від 14 грудня 2004 року N 2229-IV, ОВУ, 2005 р., N 1, ст. 2,
від 20 грудня 2005 року N 3235-IV, ОВУ, 2005 р., N 52, ст. 3251
(зміни, внесені Законом України від 20 грудня 2005 року N 3235-IV
діють протягом 2006 року),
Лісовим кодексом України
від 21 січня 1994 року N 3852-XII
(враховуючи зміни, внесені Законом України від 8 лютого 2006 року N 3404-IV, ОВУ, 2006 р., N 11, ст. 691),
Законами України
від 9 лютого 2006 року N 3415-IV, ОВУ, 2006 р., N 9, ст. 515,
від 19 грудня 2006 року N 489-V, ОВУ, 2007 р., N 52, ст. 3477
(зміни, внесені Законом України від 19 грудня 2006 року N 489-V
діють протягом 2007 року),
від 19 грудня 2006 року N 490-V, ОВУ, 2007 р., N 3, ст. 91,
від 27 квітня 2007 року N 997-V, ОВУ, 2007 р., N 43, ст. 1703,
від 28 грудня 2007 року N 107-VI, ОВУ, 2008 р., N 1, ст. 1
(зміни, внесені Законом України від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
діють по 31 грудня 2008 року,
зміни, внесені пунктом 2 розділу II Закону України
від 28 грудня 2007 року N 107-VI,
визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),
згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008),
від 3 червня 2008 року N 309-VI, ОВУ, 2008 р., N 40, ст. 1321,
від 16 вересня 2008 року N 509-VI, ОВУ, 2008 р., N 77, ст. 2583
(зміни, внесені абзацом третім підпункту 17 пункту 2 розділу I
Закону України від 16 вересня 2008 року N 509-VI,
діють до 15 жовтня 2010 року,
враховуючи зміни, внесені Законом України
від 29 червня 2010 року N 2367-VI)
від 25 грудня 2008 року N 800-VI, ОВУ, 2009 р., N 1, ст. 10,
від 15 січня 2009 року N 875-VI, ОВУ, 2009 р., N 8, ст. 237,
від 5 березня 2009 року N 1066-VI, ОВУ, 2009 р., N 24, ст. 775,
від 4 червня 2009 року N 1442-VI, ОВУ, 2009 р., N 49, ст. 1642,
від 4 червня 2009 року N 1443-VI, ОВУ, 2009 р., N 84, ст. 2837
від 5 червня 2009 року N 1474-VI, ОВУ, 2009 р., N 49, ст. 1647,
від 25 червня 2009 року N 1561-VI, ОВУ, 2009 р., N 58, ст. 2024
(зміни, внесені Законом України від 25 червня 2009 року N 1561-VI,
вводяться в дію з 1 січня 2010 року),
від 5 листопада 2009 року N 1702-VI, ОВУ, 2009 р., N 94, ст. 3202
(зміни, внесені підпунктами 4 та 9 пункту 1 розділу I
Закону України від 5 листопада 2009 року N 1702-VI,
набрали чинності з 1 січня 2010 року)
від 5 листопада 2009 року N 1704-VI, ОВУ, 2009 р., N 93, ст. 3147,
від 5 листопада 2009 року N 1708-VI, ОВУ, 2009 р., N 93, ст. 3149,
від 17 листопада 2009 року N 1559-VI, ОВУ, 2009 р., N 97, ст. 3326,
від 19 січня 2010 року N 1783-VI, ОВУ, 2010 р., N 7, ст. 283,
від 11 лютого 2010 року N 1878-VI, ОВУ, 2010 р., N 19, ст. 823,
від 27 квітня 2010 року N 2154-VI, ОВУ, 2010 р., N 32, ст. 1155
(зміни, внесені пунктом 9 розділу VIІ Закону України
від 27 квітня 2010 року N 2154-VI,
визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними),
згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 30 листопада 2010 року N 22-рп/2010),
від 13 травня 2010 року N 2182-VI, ОВУ, 2010 р., N 42, ст. 1369,
від 1 липня 2010 року N 2404-VI, ОВУ, 2010 р., N 58, ст. 1988,
від 8 липня 2010 року N 2457-VI, ОВУ, 2010 р., N 59, ст. 2048,
від 8 липня 2010 року N 2471-VI, ОВУ, 2010 р., N 61, ст. 2111,
від 9 липня 2010 року N 2480-VI, ОВУ, 2010 р., N 63, ст. 2184,
від 9 вересня 2010 року N 2518-VI, ОВУ, 2010 р., N 77, ст. 2720,
від 2 грудня 2010 року N 2740-VI, ОВУ, 2010 р., N 101, ст. 3605,
від 22 грудня 2010 року N 2850-VI, ОВУ, 2011 р., N 3, ст. 165,
від 23 грудня 2010 року N 2856-VI, ОВУ, 2010 р., N 101, ст. 3619,
від 23 грудня 2010 року N 2880-VI, ОВУ, 2011 р., N 3, ст. 169,
від 14 січня 2011 року N 2949-VI, ОВУ, 2011 р., N 10, ст. 449,
від 3 березня 2011 року N 3123-VI, ОВУ, 2011 р., N 27, ст. 1117,
від 7 квітня 2011 року N 3205-VI, ОВУ, 2011 р., N 34, ст. 1398,
від 16 червня 2011 року N 3521-VI, ОВУ, 2011 р., N 55, ст. 2171,
від 16 червня 2011 року N 3523-VI, ОВУ, 2011 р., N 55, ст. 2173,
від 7 липня 2011 року N 3613-VI, ОВУ, 2011 р.. N 60, ст. 2405,
від 8 липня 2011 року N 3687-VI, ОВУ, 2011 р., N 60, ст. 2409

(З 1 січня 2012 року, 1 січня 2013 року до цього Кодексу будуть внесені зміни згідно із Законом України від 7 липня 2011 року N 3613-VI)

Положення пункту 6 розділу Х цього Кодексу визнано
таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним)
(згідно з Рішенням Конституційного Суду України
від 22 вересня 2005 року N 5-рп/2005)

Окремим положенням цього Кодексу дано офіційне тлумачення
Рішенням Конституційного Суду України
від 1 квітня 2010 року N 10-рп/2010

(У тексті Закону слова "статутний фонд" в усіх відмінках і числах замінено словами "статутний капітал" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом України від 22 грудня 2010 року N 2850-VI)

(З 1 січня 2012 року у тексті Кодексу слова "адміністративно-територіальне утворення" у всіх відмінках і числах будуть замінені словами "адміністративно-територіальна одиниця" у відповідному відмінку і числі, що передбачено підпунктом "и" підпункту 2 пункту 5 розділу VІІ Закону України від 7 липня 2011 року N 3613-VI)

Розділ I. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Глава 1. Основні положення

Стаття 1. Земля - основне національне багатство

1. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

2. Право власності на землю гарантується.

3. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.