Види норм витрат праці та їх класифікація

Залежно від одиниці витрат праці розрізняють такі види норм: часу, виробітку, нормованого завдання, обслуговування, чисельності.

Норма часу – регламентований час виконання повного обсягу робіт у певних виробничих умовах одним або декількома виконавцями відповідної кваліфікації, при найбільш ефективному використанні всіх елементів виробництва з урахуванням передового виробничого досвіду. Норма часу доцільно застосовувати для нормування праці робітників, які виконують протягом зміни різні операції.

Норма виробітку – регламентований обсяг роботи (в штуках, тоннах, метрах), який повинен бути виконаний за одиницю часу у певних організаційно-технічних умовах одним або декількома виконавцями відповідної кваліфікації. Вона є величиною оберненого до норми часу:

(5.1)

де – час, за який розраховується норма виробітку; Н_ч – норма часу.

Як правило норми виробітку встановлюються в масовому і великосерійному виробництві.

Нормоване завдання – встановлений склад і обсяг робіт, який повинен бути виконаний одним або групою працівників за певний період часу (місяць, зміну). Нормовані завдання дедалі частіше застосовуються при нормування праці робітників погодинників, які виконують операції, що періодично, або регулярно повторюються.

Норма обслуговування – встановлена кількість об’єктів, які повинні обслуговуватися одним або групою працівників протягом зміни:

(5.2)

де Т_о – час на обслуговування; Н_чо – норма часу обслуговування.

Норма обслуговування застосовується для нормування праці робітників багатоверстатників, допоміжних робіт, а також ІТП (інженерно-технічний персонал) і службовців. Для нормування праці керівних працівників використовують різновид норми обслуговування – норми керування – оптимальна кількість підпорядкованих працівників або структурних підрозділів, які повинні бути закріплені за керівником.

Норма чисельності – кількість працівників, робітників ІТП і службовців необхідних для виконання обсягу робіт.

(5.3)

де О – обсяг продукції, що застосовується для нормування праці, яка не має чіткої документації, а її обсяг змінюється протягом зміни, доби, місяця.

 

5.3. Класифікація витрат робочого часу, склад і розрахунок норми часу Робочий час – законодавчо встановлений період часу протягом якого робітник повинен виконувати доручену йому роботу, розподіляється на час роботи і час перерви.

 

Рис.5.1. Класифікація витрат робочого часу

Час роботи використовується на безпосереднє виконання виробничого завдання і на час коли ці роботи не виконуються.

При виконання завдання розрізняють підготовчо-заключний час, час оперативної роботи і час обслуговування робочого місця.

Оперативний час – час який витрачається на виконання операцій. Складається з основного і допоміжного часу (Т_оп=Т_о+Т_доп), який витрачається на безпосереднє виконання певної операції. Основний (технологічний) - час впродовж якого відбувається основний процес. Допоміжний час – час упродовж якого здійснюються допоміжні операції, які забезпечують виконання основного прийому. Основний і допоміжний час може бути машинним і машинно-ручним, ручним, апаратурним. При розрахунку значень оперативного часу враховується лише той час, який не перекривається.

Час обслуговування робочого місця – витрачається на догляд за робочим місцем протягом певної роботи або робочої зміни. Розподіляється на час о рганізаційного обслуговування і час технічного обслуговування.

Організаційне обслуговування – час, який витрачає робітник на догляд за робочим місцем протягом зміни.

Час технічного обслуговування – відводиться для догляду за устаткуванням, пристроєм впродовж певної роботи.

Час перерв може залежати, або не залежати від робітника.

Технічна норма часу обчислюється, або на одиницю продукції, або на партію деталей.

(5.4)

Якщо час перерв і час обслуговування робочого місця виражені нормативними відсотками до часу оперативної роботи, тоді:

(5.5)

де t_орг, t_тех, t_пер – нормативні відсотки на організаційне, технічне обслуговування, перерви, %

Норма часу на партію:

(5.6)

де – підготовчо-заключний час.

При подетальній калькуляції виробів норма калькуляційного часу на штуку:

(5.7)