Перелік основного обладнання та механізмів, що використовують на складах

 

Що стосується складського обладнання, то його постачальників можна розділити за географічним походженням – Європа, Японія, Китай та інші. Обладнання та системи вантажопереробки часто потребують від організацій значних капіталовкладень. Так само як рішення, що стосуються складів, їх розмірів та місця розташування, рішення щодо вантажопереробки можуть вплинути на багато аспектів логістичних операцій.

Обладнання для зберігання та комплектації замовлень (storage and order-picking equipment) включає стелажі, полиці, ящики та такі пристрої, що керуються операторами, як електронавантажувачі та електроштабелери, а також інше підйомно-транспортне обладнання. У додатку наведено деякі типи цього обладнання, в тому числі з силовим приводом та без нього. При виконанні типової складської операції такий вид обладнання є основним.

Вилочний електронавантажувач (counterbalanced lift truck) – один з найбільш поширених типів навантажувачів вилочного типу. Розрізняють електронавантажувачі, силовий привід яких вводиться в дію від акумуляторної батареї, а також автонавантажувачі, що працюють на дизельному паливі, бензині та зрідженому газі. У цих видів навантажувачів можуть бути три чи чотири колеса на пневматичних шинах з гумованим ободом. Електровізки (tow tractors) – обладнання тракторного типу, що кероване оператором, до якого прикріплюється платформа або візок. Гідравлічні візки (pullet truck або jacks) відносяться до числа базового типу обладнання для вантажопереробки. Вони можуть переробляти вантажі вагою до 4500 кг. Для дій в складах з вузькими проходами для вантажопереробки, зберігання та витягання палет застосовуються фронтальні електроштабелери / річстракери (reach trucks). Для дій в дуже вузьких проходах з висотою обслуговування у 7,5 м та вище розроблені вузькопрохідні електроштабелери (side-loading lift trucks). Щогла, що обертається, або захоплюючий пристрій дозволяє обробляти палети, не потребуючи при цьому розвороту самого обладнання. Фронтальні електроштабелери з подвійним укладанням палет в глибину (electric-powered rider straddle trucks) обробляє палети на складах стелажного типу з вузькими проходами. Вантажопідйомність такого обладнання біля 2 т. Останній з електроштабелерів, показаних на рис., – це електроштабелер-комплектувальник (order picker truck). На цьому типі обладнання оператор розміщується на спеціальній платформі, що переміщується вздовж направляючої. Коли захоплюючий пристрій піднімається, піднімається й платформа з оператором. Оператор може обирати продукти зі стелажів та полиць й розміщувати їх на палети або в ємності. Існують також й інші різномнітні типи складського підйомно-транспортного обладнання.

В табл. представлені різні типи обладнання для зберігання. Зазвичай для зберігання палетизованих або унітізованих вантажів використовуються стелажі. В більшості випадків для розміщення вантажу на стелаж для зберігання застосовуються основні типи обладнання, що контролюються оператором. Обладнання, що найбільш часто використовується для зберігання та комплектації замовлень, представлено в таблиці.5.9.

Таблиця 5.9. Рекомендації щодо зберігання на складах

Обладнання	Тип продукції	Перевага	Інші аспекти, що необхідно враховувати при аналізі
Ручний режим
Стелажне зберігання: звичайні стелажі для палет	Палетизовані вантажі	Висока щільність зберігання, висока безпека продукції, що зберігається	Щільність зберігання може бути підвищена, якщо вантажі зберігати в два ряди
прохідні стелажі (тупикові)	Палетизовані вантажі	Такі вантажі можна обробляти за допомогою електроштабелерів; висока щільність зберігання	Електроштабелери мають доступ лише з однієї сторони
прохідні стелажі (наскрізні)	Палетизовані вантажі	Дже висока щільність зберігання	Часто використовуються в системах AS/RS, можуть забезпечувати податкову перевагу, коли застосовуються в будівлях складів зі стелажами
консольні стелажі	Довгомірні вантажі	Розроблено для зберігання предметів з нестандартними, складними для вантажопереробки формами	Кожна окрема одиниця зберігання розташовується на окремій полиці
Обладнання	Тип продукції	Перевага	Інші аспекти, що необхідно враховувати при аналізі
рами для укладання палет	Предмети з нестандартною формою або нестандартними частинами	Дозволяють розміщувати складні для укладання вантажі, заощаджуючи зайняту площу	Можуть розбиратися, коли в них немає потреби
штабельне зберігання	Типові вантажі	Висока щільність зберігання, переміщення вантажів здійснюється за допомогою сили тяжіння	Потоки вантажів, що обробляються у варіантах FIFO та LIFO
Поличне зберігання	Невеликі непакувальні вантажі та пакети	Дешевий варіант	Може для підвищення гнучкості комбінуватися з ящиками
Ящики	Невеликі запасні частини та інструменти	До всіх запасних частин забезпечується легкий доступ, висока ступінь безпеки при зберіганні	Можуть бути розділені на більше число одиниць зберігання
Пересувні стелажі або полиці	Палетизовані вантажі, непакована продукція та упаковки	Дозволяють скоротити необхідну площу наполовину	Надходять з пристроями для забезпечення безпеки при зберіганні
Автоматизований варіант
AS/AR для типових вантажів	Палетизовані вантажі та вантажі з широким діапазоном розмірів та форм	Дуже висока щільність зберігання, комп’ютеризований контроль	Можуть забезпечити податкові переваги при зберіганні на стелажах
Автоматизований кран-штабелер	Палетизовані вантажі, інші типові упаковки	Висока щільність зберігання	Краще за все застосовувати за великих об’ємах вантажів, але при цьому різновидів одиниць зберігання відносно небагато
Міні варіант AS/AR	Невеликі запасні частини	Висока щільність зберігання з комп’ютеризованим контролем	Для підвищення гнучкості може застосовуватися в різних конфігураціях
Автоматизований карусельний стелаж горизонтального типу	Невеликі запасні частини	Легкий доступ до запасних частин, відносно дешевий варіант	Може штабелюватися один на інший
Автоматизований карусельний стелаж вериткального типу	Невеликі запасні частини та інструменти	Висока щільність зберігання	Може виконувати подвійну роль: як системи зберігання, так і доставки в склади з декількома поверхами
Керовані оператором трансманіпулятори	Невеликі запасні частини	Дуже гнучкі	Можуть використовуватися з полицями, що розташовані на більшій висоті, та з модульними ящиками

Стелажі для зберігання

Стелажі для зберігання можна побачити в більшості складських приміщень. Вони можуть бути як постійними, так і тимчасовими та встановлюються на складі для зберігання продукції. Їх можна вважати «стандартами» або «базовими» компонентами майже будь-якого складу. Усі подібні стелажі забезпечують легкий доступ до обладнання для вантажопереробки, наприклад, електроштабелерам.

Гравітаційний стелаж застосовується для зберігання продукції з високим попитом. Особливо добре для систем зберігання цього типу підходять продукти, що мають однакові розмір та форму. Предмети завантажують ззаду на стелажі, що опускаються вперед, а потім переміщуються до передньої частини, з якої персонал, що займається комплектацією, може їх взяти.

Для невеликих запасних частин застосовуються касетно-поличні стелажі (тобто з касетами-накопичувачами). Типова конфігурація такої системи показана на рис. Предмети з них відбираються при комплектації вручну, тому висота такої системи повинна бути невеликою, щоб персоналу складу було зручно з нею працювати.

Взагалі останнім часом темпи розвитку машин та механізмів для складської обробки вантажів розвиваються дуже стрімко. Тому і в даному питанні, аби «тримати руку на пульсі» часу, доцільно ознайомлюватися з онлайновими джерелами інформації [1 – 3, 34–36]. Перша думка, яка виникає у топ-менеджменту складу при збільшенні збоїв у обслуговуванні вантажопотоків складу, – це придбання сучасних більш функціональних машин, які б змогли замінити собою людську працю. Таким чином і помилок стане менше у роботі, і швидкість обробки вантажопотоку прискориться.

Втім, саме по собі придбання обладнання (стелажних конструкцій) та машин, механізмів (навантажувачів, сканерів) не вирішить багатьох питань, що виникають на складі. Остання «логістична мода» у складському обслуговуванні вантажопотоку – це впровадження автоматизованих систем управління складськими процесами WMS (Warehouse Management System) [37].

Ці системи передбачають не лише моделювання процесів за зонами завантаженості у пікові сезони, визначення «вузьких» місць, які не справляються з потоком при збільшенні його до певного рівня, але й укомплектування складського комплексу оптимальним обладнанням та машинами для обслуговування потоків матеріальних ресурсів конкретного підприємства.

До кризових років впровадження WMS систем мало характер «модного» продукту, що дозволить вирішити всі питання на складі – від приймання до відвантаження. Втім, останнім часом спостерігається більш прискіплива увага до можливостей та доцільності впровадження таких систем. В Україні станом на 2008 рік найчастіше займалися впровадженням систем автоматизації складів дистрибутори (рис. 5.11) [35].

Рис. 5.11. Структура замовників професійних WMS в Україні

Якщо порівнювати з Європою (на прикладі Польщі), то найбільшу частку займають виробники та логістичні оператори (рис. 5.12).

Рис. 5.12. Структура замовників професійних WMS в Європі

 

Існує небезпідставна думка, що перш ніж щоб автоматизовувати, необхідно навести лад у документообігу, стандартизації внутрішніх процесів, складанні інструкцій. Також необхідно усвідомлювати, що автоматизація складу – це не суто встановлення програмного продукту та перезавантаження декількох комп’ютерів. Впровадження WMS – це комплексна перебудова процесів на складі з максимальною оптимізацією тих «буксуючих» параметрів, на які власне замовник звертає увагу.

Оскільки такі системи є доволі коштовні, то перш ніж розрахувати повернення інвестицій ROI (Return Of Investments), необхідно врахувати 3 складові:

1. Сукупні витрати на автоматизацію;

2. Показники діяльності складського комплексу;

3. Показники автоматизації складу.

1. Витрати на автоматизацію вміщують: витрати на придбання «системи» (вартість ліцензій WMS, встановлення, оплата консультаційних послуг компанії-інтегратору за навчання персоналу роботі в новій комп’ютерній системі, гарантійне обслуговування), обладнання (серверне обладнання, радіо термінали, док термінали, сканери, WI-FI, комунікації) та витрати часу та грошей (бонусів, премій) на залучення власного персоналу до переходу на нову систему роботи (впровадження займає приблизно від 3 – 6 місяців до 1 року. Таким чином, начальники відділів, наприклад, змушені витрачати до 20% свого робочого часу на навчання та адаптацію до системи, що може уповільнити основну роботу).

2. Показники діяльності складського комплексу розраховують, виходячи з загальних фінансових показників підприємства (середньорічний дохід підприємства, середньорічний прибуток, середньорічний рост бізнесу), кількості помилок на складі (пересортиця, повернення, штрафи з вини складу), показників товарно-матеріальних запасів (середня вартість запасів на складі, середньорічні втрати у запасах на складі), завантаженості складських площ (загальна площа для зберігання та переробки потоків вантажів, вартість оренди, можливий прибуток від надання в оренду вивільнених площ, ефективність заповнення складського простору) та персоналу складу (кількість персоналу складу, фонд оплати праці, середньорічний рост заробітної плати складського персоналу).

3. Ефект автоматизації полягає у: зменшенні на 15–20% «заморожених» грошових коштів у запасах завдяки прискоренню та оптимізації логістиних процесів; щільність зберігання збільшується на 5–15% завдяки коректному плануванню розміщення вантажу; виробітка працівників складу підвищується на 20–30% завдяки появі правил відбору вантажів та розробці оптимальних маршрутів відбору; точність виконання операцій збільшується на 99%; зменшується кількість повернень та штрафів на 70%.

Але хотілося зазначити, що WMS системи не є панацеєю. І не завжди вони потрібні. Тому перш ніж впроваджувати щось, доцільно самотужки подивитися на процеси на складі, упорядкувати документообіг та порахувати показники, які власне так чи інакше будуть розраховуватися задля впровадження. За таких умов, знання «формул» має неабияку практичну значимість.

Література

1. Видання «Склад и Техника» http://www.sitmag.ru/article/_main/magazine/

2. Інтернет ресурс «Складской комплекс»: техника, оборудование, автоматизированные системы управления, недвижимость, услуги http://www.skladcom.ru/

1. «Компания инноваций и технологий» http://www.kiit.ru
2. Родников А.Н. Логистика. Терминологический словарь. М.: ИНФРА –М, 2000. – 350 с

5. Волгин В.В. Логистика хранения товаров: Практическое пособие. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К^о», 2008. – 368с.

6. Корпоративная логистика. 300 ответов на вопросы профессионалов / Под общ.ред. проф. В.И. Сергеева. – М.:ИНФРА-М, 2004. 976 с.

7. Джеймс Р. Сток, Дуглас М. Ламберт Стратегическое управление логистикой: - переклад з 4-го видання. - М.: ИНФРА-М – 2005.797с.

1. Отчетность 1-ОПТ, раздел 3: Информация про склады, коды 403-405.

9. Горбенко О.В. Логістичні центри, як важлива складова в системі ринкової інфраструктури. Управління проектами, системний аналіз і логістика – Науковий журнал – 2011. – Випуск 8.

10. Ніколайчук В.Е. Транспортно-складская логистика. Учебное пособие. Москва, 2007 – 452с.

11. DTZ Research. 21.10/2011

12. Report of Cold storage facilities. Colliers International. 2010

13. Доналд Дж. Бауэрсокс Логистика. Интегрированная цепь поставок. 2-е узд. – М.: Олимп-Бизнес, 2010. – 640с.

14. Методы и модели теории логистики: Учебное пособие. 2-е изд./ Под ред.. В.С. Лукинского. – СПб.: Питер, 2008. – 448с.: ил. – (Серия «Учебное пособие»)

15. Гаджинский А. М. Современный склад. Организация, технологии, управление и логистика:Учебно-практическое пособие. М. -: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2005. – 176с.

16. Reilly's Law of Retail Gravitation, http://geography.about.com/cs/citiesurbangeo/a/aa041403a.htm

17. Geographic information systems (GIS), http://geography.about.com/od/urbaneconomicgeography/a/transportationgeography.htm

18. David L.Huff. Parameter Estimation in the Huff Model, http://www.esri.com/news/arcuser/1003/files/huff.pdf

19. Офіційний портал Верховної ради України. http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/закон%20про%20регулювання%20містобудівної%20діяльності

20. Угаров А.С. Методы выбора местоположения торговой точки // Маркетинг в России и за рубежом №6, 2005., http://www.dis.ru/library/market/archive/2005/6/3958.html

21. Tompkins, James A. and Jerry D. Smith, eds. The Warehouse Management Handbook. New York: McGraw-Hill, 1988: Chapter 5

22. Tompkins, James A. and Dale A. Harmelmk. The Distribution Management Handbook. New York: McGraw-Hill, 1994: Chapter 4

23. Видання «Московские аптеки» http://www.provisor.com.ua/archive/1998/N3/strateg.php

24. Концева В.В., Хоменко І.О. Застосування гравітаційних моделей для аналізу соціальноекономічних явищ та процесів. // Збірник наукових праць НТУ http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vntu/2009_19_1/pdf/60.pdf

25. Склярова М.Ф. Значення та роль гравітаційної моделі при розміщенні транспортних коридорів Національний технічний університет України «Київський Політехнічний інститут» http://www.rusnauka.com/15_APSN_2011/Economics/2_87764.doc.htm

26. Крикавський Є.В., Чухрай Н. І., Чорнописька Н.В. Логістика: компендіум і практикум. Навчальний посібник. – К., Кондор, 2006р. – 340с.

27. Економіка логістичних систем: монографія / За науковою редакцією Є. Крикавського та С. Кубіва. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2008. – 596с.

28. Тенденції ринку нерухомості України: реаліх та прогнози. 2007 – 2013: Монографія/за ред.. О.І. Драпіковського, І. Б. Іванової. – К.: «Арт Економі», 2012. – 240с.

29. World Bank Ukraine: Trade and Transit Facilitation Study, 2010.

30. European Environment Agency Report No 3/2006.

31. Нормы технологического проектирования для складов тарно-штучной продукции. Часть 1. СЭВ. Комитет по сотрудничеству в области материально-технического снабжения. М., 1978.

32. Портал Logistic Point http://logisticpoint.net/news/746/

33. Гаджинский А.М. Погрузочно-разгрузочные работы на складе. http://www.websklad.ru/articles/21

1. Компанія СистемГруп www.systemgroup.com.ua
2. Компанія Квантум Інт. www.qguar.com.ua
3. Компанія ИТОГО www.itogo.ua
4. Горбенко О.В. «Конспект лекцій з автоматизації складських комплексів» ТЕМПУС.

38. УДК 621.869.82: 674: 006.354 Группа Г86 Межгосударственный стандарт «Поддон плоский деревянный раз мером 800х1200 мм ГОСТ 9557-87» Технические условия Flat timber pallet with dimensions 800 x 1200 mm Specifications ОКП 53 6921 Дата введения 01.01.88

39. Пузанов В. Складской комплекс – расчет, проектирование, финансы. Київ. 2012. Компанія АСТОР.

40. Державний класифікатор будівель та споруд (ДК БС) / Держстандарт України, К.- 2000