Використання ізопреноїдів у медицині 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Використання ізопреноїдів у медицині



Назва препарату Основний ізопреноїд Фармакологічна дія Захворювання
гераніол      
цитраль      
ментол      
терпінгідрат      
валідол      
борнеол      
камфора      
бромкамфора      

2. Скласти конспект з питань:

– каротиноїди;

– стероїди;

– алкалоїди: визначення, виділення з рослинної сировини, загальноалкалоїдні реакції, класифікація алкалоїдів та характеристика окремих алкалоїдів.

Зміст теми:

Каротиноїди – це рослинні пігменти. Деякі з них відіграють роль вітамінів.

 

Каротин – рослинний пігмент жовто – червоного кольору, міститься у моркві, томатах, вершковому маслі, яєчних жовтках, риб’ячому жирі. Відомі три його ізомери (α, β, γ), що відрізняються числом циклів та положенням подвійних зв’язків. Всі вони є попередниками вітаміну А, недостатність якого призводить до ураження очей.

 
 

 


β – каротин
                                                   
                   
                       
               
 
 


 

СН2ОН вітамін А
                       
         
 
 
   
 


Стероїди – це речовини тваринного та рослинного походження, в основі яких лежить стеран:

 
 

 

 


· Холестерин – входить до складу клітинних мембран, особливо в нервовій тканині, виконує захисну функцію. При порушенні холестеринового обміну він відкладається на стінках кровоносних судин і призводить до атеросклерозу.

· Жовчні кислоти – необхідні для процесу травлення, емульгують жири і тим самим полегшують їх переварювання та всмоктування.

· Стероїдні гормони:

Ø кортикостероїди – утворюються в корі надниркових залоз. За характером впливу на процеси обміну вони поділяються на дві групи:

глюкокортикоїди – регулюють вуглеводний та білковий обмін (гідрокортизон та кортизон – природні гормони; преднізолон – синтетичний гормон);

мінералкортикоїди – регулюють водно – сольовий обмін (альдостерон).

Ø статеві гормони – починають вироблятися з періоду статевої зрілості. Під їх впливом формуються вторинні статеві ознаки. Крім того вони впливають на білковий обмін, підвищують стійкість організму до змін зовнішнього середовища.

· Вітамін D – регулює обмін кальцію та фосфору в організмі. При недостачі вітаміну D у дітей розвивається рахіт, а у дорослих виникає ламкість кісток.

· Серцеві глікозиди – це сполуки, в яких стероїдна структура зв’язана з вуглеводом. Містяться в деяких рослинах (наперстянка, горицвіт, конвалія та ін.). У великих дозах це дуже сильна отрута, а в малих стимулюють діяльність серцевого м’язу.

Алкалоїди – це група нітрогеновмісних органічних сполук, що виявляють основні властивості і зустрічаються переважно в рослинах. Алкалоїди мають високу біологічну активність: у великих дозах – це отрути, а в малих дозах їх використовують як лікарські препарати.

Більшість алкалоїдів за хімічною будовою відносяться до гетероциклічних сполук. Назва „алкалоїди” пов’язана з основними властивостями цих сполук: alkali (лат.) – луги.

В рослинах алкалоїди зустрічаються у вигляді солей органічних кислот – щавлевої, яблучної, винної, лимонної та ін. Вільні алкалоїди (виділенні з солей) у зв'язку з їх основними властивостями називають алкалоїди-основи.

Зараз відомо більше 5000 алкалоїдів.

Виділення алкалоїдів з рослинної сировини

Виділення алкалоїдів з рослин базується на здатності їх солей добре розчинятися у воді, а алкалоїдів-основ – в органічних розчинниках (хлороформі, ефірі, бензолі).

 

Екстракція у вигляді солей.

Рослинну сировину, що містить алкалоїди, обробляють розчином винної кислоти. Алкалоїди при цьому переходять у розчин у вигляді солей винної кислоти. Потім витяжку обробляють розчином лугу, і алкалоїди-основи, що утворилися, екстрагують органічними розчинниками. Суміш алкалоїдів розділяють на індивідуальні речовини специфічними методами, що залежать від властивостей окремих алкалоїдів.

 

Екстракція у вигляді основ.

Рослинну сировину обробляють розчином лугу (розчини амоніаку, натрій гідрогенкарбонату, натрій карбонату). Алкалоїди-основи екстрагують органічними розчинниками, а потім переводять у солі, обробляючи розчином кислоти.

 

Загальноалкалоїдні реакції

І. Реакції осадження – базуються на здатності алкалоїдів утворювати з деякими реагентами важкорозчинні прості або комплексні солі.

 

Утворення простих солей:

1. Реакція з таніном – утворюється нерозчинна сіль алкалоїду і таніну, який має кислотні властивості (тобто це звичайна реакція між основою та кислотою). Реакція має практичне значення: при отруєнні алкалоїдами постраждалому дають пити розчин таніну або просто міцний чай, що містить багато дубильних речовин.

2. Реакція з пікриновою кислотою – реакція між алкалоїдом-основою та кислотою з утворенням жовтого осаду.

3. Реакції з фосфорновольфрамовою та фосфорномолібденовою кислотами – реакції між основою та кислотою.

 

Утворення комплексних солей:

1. Реакція з HgCl2.

2. Реакція з розчином І2 в КІ (реактив Вагнера) – утворюється шоколадно-коричневий осад.

3. Реакція з HgI2 в КІ (реактив Майера).

4. Реакція з BiI3 в КІ (реактив Драгендорфа).

ІІ. Реакції забарвлення – це реакції дегідратації, окислення, конденсації та ін.

1. Реакція з концентрованою HNO3.

2. Реакція з концентрованою H2SO4.

3. Реакція з сумішшю HNO3 та H2SO4 (реактив Ердмана).

4. Реакція з сумішшю H2SO4 та формальдегіду (реактив Маркі).

 

 

Класифікація алкалоїдів

Базується на природі гетероциклів, що входять до складу алкалоїдів.

Група піридину

 

N

 

· Нікотин – у вигляді солей лимонної та яблучної кислот міститься в листях тютюну. Дуже токсичний, смертельна доза для людини 40 мг. У невеликій кількості збуджує вегетативну нервову систему, звужує судини. Організм курців поступово звикає до цієї отрути, яка викликає хронічне отруєння.

 

Група хіноліну

 

N

 

· Хінін – міститься у корі хінного дерева. Використовується для лікування малярії, безпосередньо діючи на збудника малярії.

 

Група ізохіноліну

N

 

Алкалоїди цієї групи містяться в опії (молочному соку недозрілих головок маку).

 

· Папаверин – спазмолітичний та судинорозширюючий засіб.

· Морфін – наркотичний анальгетик. Однак широкому його використанню перешкоджає небезпека звикання (морфінізм).

Диацильний похідний морфіну це наркотик героїн.

· Кодеїн – це метиловий ефір морфіну. Незначні зміни структури молекули кодеїну порівняно з морфіном призводять до значної зміни фармакологічної активності. Знеболююча дія кодеїну у 6-7 разів менше, ніж морфіну. На відміну від морфіну, кодеїн пригнічує кашльовий центр, тому його використовують як протикашльовий засіб.

 

Група тропану

Тропан – це біциклічна система, що складається з піролідинового та піперидинового циклів зі спільним атомом N:

       
   


+2H2 +3H2

→ →

N N

H H N N піперидин

пірол піролідин піридин H

 

N

СН3 тропан

  • Атропін – міститься в рослинах красавка та дурман:

– спазмолітичний засіб;

– розширює зіниці, тому використовується в очній практиці для обстеження очного дна.

 

· Кокаїн – міститься в листях кущів коки. Має місцеву знеболюючу дію. Однак із-за високої токсичності та небезпеки звикання (кокаїнізм) має обмежене використання – знеболюючий засіб в очній та стоматологічній практиці.

Група індола


N

H

· Резерпін – знижує кров’яний тиск та діє заспокійливо на центральну нервову систему. Використовується для лікування гіпертонічної хвороби та психічних розладів.

· Стрихнін – збуджує нервову систему, тонізує скелетну мускулатуру, м’язи серця. Використовується як тонізуючий засіб.

 

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-15; просмотров: 391; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.17.68.14 (0.033 с.)