Семінарське заняття №1 (2 год.)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Метою вивчення курсу світової літератури у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової середньої освіти, є формування широкої читацької компетенції у студентів, яка базується на знаннях, уміннях пізнавального і творчого характеру, соціальних навичках, світоглядних переконаннях.

Для досягнення цієї мети слід вирішувати такі завдання:

І. Навчальні:

· формувати у студентів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, важливу складову системи мистецтв і духовної культури народів світу; читацьку потребу, здатність насолоджуватися мистецтвом слова, засвоювати духовно-естетичний потенціал художньої літератури, реалізувати його у власному житті;

· ознайомити студентів із сукупністю відомостей про вершинні явища світового літературного процесу означеного періоду; з основними етапами його розвитку, чинниками, що вплинули на процес оновлення та модернізацію художніх стилів, методів, форм художньої виразності;

· висвітлити найважливіші періоди творчого шляху визначених програмою авторів, творчою історією їх літературних творів;

· розкрити проблематику та ідейно-тематичну основу художніх творів, особливості їх композиції, сюжету, авторського задуму;

· визначити місце і значення творчості письменника у розвитку світової культури, а також їх творів (збірки, роману, повісті, поеми тощо) як у творчому доробку митця, так і в літературному процесі даного періоду;

· виявити нові засоби та форми художнього самовираження митця в межах певної доби, течії чи напряму у мистецтві;

· давати студентам оптимальний обсяг літературознавчих понять і термінів, необхідних для повноцінного аналізу й інтерпретації художніх текстів, розуміння ними головних закономірностей розвитку літературного процесу;

· спонукати студентів до власного оціночного судження щодо літературно-критичного аналізу вивченого твору в цілому, проблематики, характеристики головних героїв художніх творів, методу та стилю автора;

· розвивати усне й писемне мовлення студентів, мислення (образне, асоціативне, абстрактне, логічне тощо), літературно-творчі спроможності молоді: готувати доповіді, реферати, пошуково-дослідницькі роботи, проекти, презентації, писати твори на літературні та публіцистичні теми;

· підвищувати читацьку культуру студентів, критичне мислення, навички самостійного аналізу та аргументованого оцінювання прочитаного;

· стимулювати у студентів бажання самостійно здобувати, опрацьовувати і використовувати інформацію під час навчального процесу.

Об’єктом вивчення курсу світової літератури є художній твір, його естетична природа та духовно-етична сутність. Тому аналіз та інтерпретація літературного твору мають спиратися на ґрунтовне знання тексту, докладний розгляд ключових епізодів, доречне цитування, виразне читання окремих творів або їх фрагментів тощо. З цією метою особливу увагу слід звертати на роботу безпосередньо з художнім текстом, обережно й зважено користуватися різноманітними дайджестами, скороченими варіантами творів тощо. Адже у вивченні літератури важливе не стільки механічне запам’ятовування студентами сюжетних ліній і різноманітних фактів із літературних творів, скільки їх аналіз та інтерпретація, уміння бачити художні деталі, розуміти творчий задум письменника та оцiнювати особливості його реалізації, насолоджуватися процесом читання. Сaме така робота допоможе студентам сприйняти літературу як мистецтво слова, як унікальну форму збереження та передачі духовних цінностей.

На вивчення предмета відводиться 104 години, з них 82 години аудиторні, а 22 –самостійна робота студентів.

Програма із світової літератури найуспішніше буде реалізована на лекціях, семінарських заняттях, Домінуючою формою навчання рекомендується діалог, який відбувається на всіх етапах навчальної діяльності, внаслідок чого йде розвиток логічного зв'язного мовлення, вміння обґрунтовувати свою думку. Необхідно також залучати студентів до ведення науково-дослідної та пошукової роботи, що активізуватиме їх розумову діяльність, готуватиме до самостійної роботи і вирішення нестандартних завдань.

Курс світової літератури має забезпечити максимальну можливість варіативності змісту і форми навчального процесу, використовувати всі можливості, які дає диференційоване навчання та індивідуальний підхід до студента. Тому розділи “Рекомендована література для додаткового читання”, “Рекомендована література” спрямовані зорієнтувати студентів на визначення програми особистої літературної науково-пізнавальної діяльності, яка буде реалізуватися під час самостійного читання, написання реферату, дослідної роботи, підготовки презентації тощо.

Курс навчальної дисципліни вивчається українською мовою. Водночас використання на заняттях світової літератури оригінальних текстів (поезія Ш.Бодлера — французькою, В.Одена — англійською, Анни Ахматової — російською і т.д.) сприятиме опануванню студентами іноземним мовленням, що теж є важливою потребою відкритого європейського суспільства, яке будує Україна. При цьому слід відзначити, що на Інтернет сайтах наявні твори як в українських перекладах, так і мовою оригіналу. Така робота сприятиме не лише літературній освіті, а й мовній освіті студента, удосконаленню його комунікативної компетентності.

Під час оцінювання успішності студентів обов’язковим має стати контроль за прочитанням кожним студентом програмових творів, визначення рівня засвоєння їхнього змісту та вироблення вмінь і навичок їхнього аналізу й інтерпретації, перевірка виконання усних повідомлень, письмових творчих робіт чи рефератів.

 

Основні вимоги до знань та умінь студентів

із світової літератури на кінець вивчення курсу

І. Студенти повинні знати:

· основні етапи розвитку світового літературного процесу, особливості історико-культурних епох;

· найважливіші відомості про творчі методи та літературні напрями;

· авторів та перекладачів вивчених творів;

· найістотніші відомості про творчий шлях письменників;

· місце і значення вивчених творів у творчому доробку письменника та літературному процесі;

· сюжет, особливості композиції, систему образів вивчених творів;

· характерні стильові особливості вивчених творів;

· характерні особливості індивідуального стилю письменника;

· жанрові особливості прочитаних творів;

· головні чинники, проблеми духовного життя героїв;

· естетичне, загальнолюдське і конкретно-історичне значення вивчених творів;

· основні ознаки теоретичних понять, визначених програмою;

· тексти, рекомендовані програмою для вивчення напам'ять.

 

ІІ. Студенти повинні уміти:

· виразно, вдумливо читати програмові твори;

· відтворювати в уяві художні картини, зображені письменником;

· критично аналізувати твір з врахуванням його ідейно-художньої цілісності та авторської позиції, самостійно даючи оцінку фактам, явищам, ідеям;

· оцінювати різноманітні життєві явища і факти, виявляючи особисту позицію щодо них;

· визначати основну проблематику, сюжет, композицію, систему образів і виражально-зображувальні засоби;

· визначати ідейно-художню роль елементів сюжету, композиції у їх єдності;

· характеризувати героя твору, аргументовано оцінюючи його вчинки, мотиви та наслідки дій;

· порівнювати героїв одного або кількох творів;

· виявляти авторську позицію;

· аналізувати художні твори в єдності змісту та форми;

· обґрунтовувати власні оціночні судження щодо змісту прочитаного;

· аналізувати і систематизувати отриману інформацію, використовувати докази у власній аргументації;

· визначати своєрідність віршованої мови зазначених чинною програмою поезій (розмір вірша, рими, строфи; художні тропи);

· виявляти у програмовому творі найхарактерніші ознаки літературних напрямів та течій;

· розрізняти літературні напрями;

· порівнювати твори, що належать до різних національно-культурних традицій (на рівнях окремих образів, сюжетів, тем, проблематики, поетики, літературно-естетичних систем);

· зіставляти (при наявній можливості) твори мовою оригіналу і в українських перекладах;

· складати план (простий і складний), а також писати реферат, пошукову творчу роботу;

· створювати усні й письмові роботи, різні за обсягом, характером і жанром;

· складати тези й конспект літературно-критичних статей;

· писати рецензії на прочитані художні твори, переглянуті кінофільми, вистави;

· готувати інформаційні повідомлення, реферати, доповіді на літературну тему, презентації тощо;

· виразно читати твори українською та мовою оригіналу (при наявній можливості);

· користуватися словниково-довідковою літературою;

· визначати програму особистої літературної самоосвіти.

Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів

 

Рівні навчальних досягнень	Ба- ли	Критерії оцінювання навчальних досягнень студентів
1.Почат- ковий		Студент на елементарному рівні відтворює матеріал, називаючи окремий літературний факт або явище(автора, назву твору, окремих персонажів).
		Студент розуміє навчальний матеріал і може відтворювати фрагменти з нього окремими реченнями (називає окремі факти з життя та творчості письменника, головних персонажів твору, упізнає за опосом окремого персонажа).
		Студент розуміє навчальний матеріал, за допомогою вчителя дає відповідь у формі висловлювання (відтворює зміст у певній послідовності, упізнає літературний факт за описом або визначенням).
2. Середній		Студент має уявлення про зміст твору, може переказати незначну його частину та з допомогою викладача визначає основні сюжетні елементи.
		Студент знає зміст твору, переказує його окрему частину, завершує відповідь простим узагальненням, дає визначення літературних термінів.
		Студент знає зміст твору, з допомогою викладача виділяє головні епізоди, називає риси характеру героїв, дає визначення літ. термінів з прикладами.
3. Достатній		Студент володіє матеріалом і навичками аналізу літературного твору, наводить приклади з тексту.
		Студент володіє матеріалом, за зразком аналізує текст, виправляє допущені помилки.
		Студент володіє матеріалом та навичками комплексного аналізу твору, складає порівняльні характеристики, добирає аргументи на підтвердження власних міркувань.
4. Високий		Студент володіє матеріалом, самостійно оцінює літературні явища, систематизує, узагальнює та творчо використовує дібраний матеріал
		Студент на високому рівні володіє матеріалом, вміннями комплексного аналізу, висловлює власні думки, самостійно оцінює явища літератури й культури, виявляючи власну позицію щодо них.   Студент вільно володіє матеріалом, навичками текстуального аналізу літературного твору, виявляє особливі творчі здібності та здатність до оригінальних рішень різноманітних навчальних завдань, має схильність до літературної творчості.

 

 

Методичні рекомендації

Найбільш ефективним засобом досягнення основної мети вивчення літератури є семінарське заняття, де студенти вчаться робити доповіді, брати участь у дискусіях, висловлювати та відстоювати власну думку з поставленої проблеми. Важливим є уміння самостійно працювати, яке найбільше проявляється у процесі підготовки до семінарських занять.
Семінарське заняття - це активна форма навчального процесу, вид практичних занять, які передбачають обговорення під керівництвом викладача підготовлених студентами доповідей і повідомлень чи проблемного питання, участь студентів у дискусіях, виступи з доповненнями до відповідей..
Основними орієнтирами у підготовці до заняття є план семінару, а також методичні рекомендації, конкретизація завдань. Після усвідомлення студентом поставленого перед ним завданням, він приступає до опрацювання матеріалу підручників і посібників, записів конспекту лекцій, а потім – читання програмного твору. Як було зазначено у програмі, головним критерієм оцінки роботи студента є якість прочитаного твору, уміння його аналізувати та робити власні висновки, використовуючи цитати та зміст прочитаного.
Виступ на занятті повинен бути розрахований на 5-7хв. З одного питання, доповнення - на 2-3хв. Важливо при доповненні не повторювати сказане доповідачем. На семінарському заняття під час виступу студент має право користуватися конспектом, однак не читати повністю відповіді на питання, а лише користуватися, своїми записами при наведенні конкретних цифрових даних або цитуючи джерело.
Крім усього, до кожної теми семінарського заняття пропонуються теми повідомлень (рефератів) з метою доповнення або поглиблення питань семінару. Кожен студент пвинен підготувати таке повідомлення хоча б раз на семестр.

1. Робочий тематичний план

з предмета „Світова література”

Всього годин – 104, в тому числі ауд. –82, срс. - 22.

 

 

№ зан.	№ теми	Назва розділів і тем	Всього годин	З них	З них	Види ауд.р	Форма контр.
Сам.	Ауд.	Л	С.З.
		І семестр.
	І.	Соціально-психологічна проза ХІХ ст.		-
1.	1.1.	Лекція №1Вступ. Загальна характеристика розвитку літератури ХІХ ст., розквіт соціально-психологічної прози.		-			-	-	ОК
2.	1.2.	Лекція №2 Cтендаль – класик французької літератури. Роман „Червоне і чорне” – безкомпромісна розповідь про суспільно-політичне життя і людину періоду Реставрації.		-			-	-	ОК ТЗН	УО
3.	1.2.	Семінарське заняття №1 Суперечливі характеристики героїв твору Стендаля „Червоне і чорне”.		-		-		-	РТ ТЗН Б	УО
4.	1.3.	Лекція №3 Оноре де Бальзак – основополо -жник соціальної прози. Бальзак і Україна. Руйнівна „влада золота” в повісті „Гобсек”.		-			-	-	РМ Б ММ	УО
5.	1.3.	Семінарське заняття № 2 Зіставлення образів Фанні Мальво і Анастазі де Ресто. Образ Дервіля.		-		-		-	ММ РТ ОК РР	УО
6.	1.4.	Лекція №4 Творчість Ф. Достоєвського - вершина російської і всесвітньої літератури. Роман „Злочин і кара” - філософські, психологічні й морально-етичні ідеї твору.		-			-	-	РМ ТЗН Б	УО
7.	1.4.	Семінарське заняття №3 Суперечливість образу Раскольникова. Роль образу Соні Мармеладової в романі „Злочин і кара”.		-		-		-	РТ ОК	УО
8.	1.5.	Лекція №5 Філософсько-етичні, духовні й творчі шукання та здобутки Л.Толстого. Художнє дослідження сімейних стосунків у романі „Анна Кареніна”		-					ТЗН ММ Б	УО
9.	1.5.	Семінарське заняття №4 Система образів в романі „Анна Кареніна”. Різні типи сімей.		-		-			ТР ТЗН	УО
10.	1.6	Лекція №6. Узагальнення та систематизація знань з теми		-						ПО
	ІІ	Література другої половини ХІХ ст. та на межі ХІХ – ХХ ст.
11.	2.1.	Лекція №6 Огляд. Традиції і новаторські зрушення в поезії ІІ половини ХІХ ст. Шарль Бодлер		-			-		ОК ВН РМ	УО
	2.2.	С.Р.С. №1 Волт Вітмен – американський поет – новатор. Провідні теми й мотиви збірки „Листя трави”.			-	-	-		-	-
12.	2.3.	Семінарське заняття №5 Поль Верлен – майстер імпресіоністичної та символічної лірики. Особливості творчих пошуків Артюра Рембо.		-		-		-	РТ ВН РМ	УО
2.4.	С.Р.С. №2 Огляд. Натуралізм та течії раннього модернізму в художній прозі ІІ половини ХІХ ст.			-	-	-	-	-	-
13.	2.5.	Лекція №7 Оскар Вайльд – прозаїк, поет, драматург, казкар, теоретик естетизму.		-			-	-	ТЗН ОК Б	УО
14.	2.5.	Семінарське заняття №6 Моральні, філософсько-етичні проблеми роману „Портрет Доріана Грея”. Творче втілення різних аспектів естетизму в романі „Портрет Доріана Грея”		-		-		-	ОК ТЗН ММ	УО
15.	2.6.	Лекція №8 Генрік Ібсен – зачинатель європейської „нової драматургії”. „Ляльковий дім” як зразок соціально-психологічної драми.		-			-	-	ОК Б ММ	УО
16.	2.7.	Семінарське заняття №7А. Чехов – майстер „малої прози та драматургічного жанрів”. „Чайка” – перша п’єса російської нової драматургії.				-			ТЗН	УО
	2.8.	СРС №3Б. Шоу – творець соціально-аналітичної „драми-дискусії”. Комедія „Пігмаліон”- зразок „драми-дискусії”.			-	-		-
17.	2.9	Семінарське заняття №8 Узагальнення та систематизація вивченого з теми.		-		-			-	ПО
		ІІ семестр
	ІІІ	Література І половини ХХ ст.
18.	3.1.	Лекція №10 Історико-соціальна характеристи ка доби. Найвідоміші представни ки модерністських та авангарди -стських течій перш. половини ХХ		-			-	-	ОК РМ
19.	3.2.	Лекція №11 Р.М. Рільке особливості світогляду та лірики митця. Новаторство творчості Гійома Аполлінера.		-				-	РМ ВН	УО
20.	3.3	Семінарське заняття №9 Новаторство творчості Г.Аполлінера.				-		-	ТЗН	УО
	3.4.	С.Р.С. № 4 Своєрідність художнього світу поетів Г.Еліота, Ф.Г. Лорки.
21.	3.5.	Лекція № 12 „Срібна доба” російської поезії. Трагічні долі представників „срібної доби”		-			-	-	ММ РМ ТЗН
		УО
22.	3.5.	Семінарське заняття №10 Своєрідність модерністських літературних течій російської поезії „срібної доби”		-				-	РМ ВН	УО
23.	3.5.	Семінарське заняття №11 Основні теми та мотиви лірики А. Ахматової. „Реквієм” – пам’ятка доби тоталіризму.		-		-		-	ВН РМ	УО
	3.6.	С.Р.С. №5 Дж. Джойс – ірландський письменник – модерніст. Психологічне есе „Джакомо Джойс”.			-	-	-	-	-	-
24.	3.7.	Семінарське заняття №12 Кафка – австрійський письменник-модерніст. „Перевтілення” – яскравий зразок новаторської прози митця.		-				-	ММ Б РТ	УО
25.	3.8.	Лекція № 13Томас Манн – засновник інтелектуальної прози ХХ ст. „Маріо і чарівник” як новела – застереження.		-				-	ММ Б РТ	УО
26.	3.9.	Лекція №14 М. Булгаков – російський прозаїк і драматург. „Майстер і Маргарита” – вершина творчості.		-			-	-	ТЗН РТ	УО
27.	3.9.	Семінарське заняття №13 Система образів у романі М.Булгакова „Майстер і Маргарита”.		-		-		-	ММ РМ ТЗН	УО
	3.10.	С.Р.С. №6 Характерні ознаки анти- утопії в казці Дж. Орвела „Скотоферма”.			-	-	-	-	-	-
28.	3.11.	Лекція №15 Філософські та естетичні погляди А. Камю. Роман – притча „Чума”.		-			-	-	РТ ОК	УО
29.	3.12.	Семінарське заняття №14 Осмислення досвіду Другої світової війни у ліриці європейських та російських авторів.		-		-		-	РМ ВН	УО
30.	3.13.	Семінарське заняття № 15 Узагальнення вивченого з теми.		-		-			-	ПО
	4.	Література ІІ пол. ХХ ст.						-	-	-
31.	4.1.	Лекція №16 Вступ. Світова література другої половини ХХ ст.		-			-	-	ОК ТЗН	-
	4.2.	С.Р.С. №7 Широта тематичного і жанрово-стильового діапазону поезії В. Одена.			-	-	-	-	-	-
32.	4.3.	Лекція №17 Багатство творчої спадщини Є. Хемінгуея. „Старий і море” – філософська повість – притча про людину.		-			-	-	ТЗН	УО
33.	4.3.	Семінарське заняття №16 Система образів та їх символіка в притчі „Старий і море”.		-		-		-	ТЗН РТ	УО
	4.4.	С.Р.С. №8 Повість Дж.Селінджера „Ловець у житі” – протест проти бездуховності суспільства.			-	-	-	-	-	-
34.	4.5.	Семінарське заняття № 17. Творчість Маркеса – одна з найяскравіших ілюстрацій „магічного реалізму”. Проблематика та система образів оповідання „Стариган із крилами” Г. Маркеса.				-				УО
	4.6.	СРС № 9 Гармонія людини і природи – одна з головних тем у романі „Тисяча журавлів” Ясунарі Кавабата.				-		-
35. 36.	4.7.	Лекція №18 Модерністські та неоавангардистські тенденції в драматургії другоїї половини ХХ ст.		-			-	-	ТЗН ОК	УО
4.7.	Семінарське заняття №18. Символічний сенс сюжету абсурдистської драми Е. Йонеско „Носороги”.		-	2-22	-		-	РТ	УО
	5.	Постмодернізм							-	-
37.	5.1.	Лекція №19 Загальна характеристика історико-культурної ситуації кінця ХХ – поч.. ХХІ ст. Постмодерністська проза.		-			-	-	ОК РМ	УО
	5.2.	С.Р.С. №10 „Перший письменник” третього тисячоліття - серб М.Павич.			-	-	-	-	-	-
36. 38.	5.3.	Семінарське заняття №19 Риси постмодернізму в романі П. Зюскінда „Запахи”. Образ Гренуя.		-		-		-	ММ ТЗН Б	УО
39.	5.4.	Лекція №20 Загальна характеристика сучасного літературного процесу. Найпопулярніші художні твори з кола читання сучасної молоді.		-			-	-	ММ ТЗН	УО
40.	5.4	Семінарське заняття №20 Вагомі здобутки сучасної світової поезії.		-		-		-	РМ ТЗН ВН	УО
	5.5.	С.Р.С. №11 Міжнародні літературні премії. Українська перекладацька школа, її представники.			-	-	-	-	-	-
41.	5.6.	Семінарське заняття №21 Повторення, узагальнення та систематизація вивченого матеріалу.		-		-		-	Б ММ	УО
		Всього годин:

Плани семінарських занять

Семінарське заняття № 9

Семінарське заняття №11

Семінарське заняття № 12

Тема 3.6. Кафка – австрійський письменник-модерніст.

„Перевтілення” – яскравий зразок новаторської прози митця.

План:

1. Ф. Кафка – австрійський письменник- модерніст.

2. „Перевтілення” – художнє вираження своєрідного світобачення митця.

3. Філософська проблематика твору.

4. Внутрішні суперечливості головного героя.

5. Особливості композиції. Символічність твору.

Рекомендована література:

1. Волощук Є. Зарубіжна література: Підручник для 11 кл. – К.: Генеза, 2004 – с. 60-77.

2. Волощук Є. Світова література: Хрестоматія – посібник для 11 кл. – К,:Літера ЛТД, 2011, - с. 71 – 102.

3. Зарубіжна література: Посібник-хрестоматія. 11 кл. Упорядники: Безкоровайний Б.Б. – Богдан 2007, - с 110-143.

 

Завдання:

Питання для обговорення:

1. Охарактеризуйте життєвий шлях Кафки. Як відбулося становлення письменника?

2. Чим ви можете пояснити трагічність світосприйняття Кафки? У чому письменник вбачав катастрофічність світу?

3. Визначте особливості художнього світу Кафки.

4. З’ясуйте своєрідність сюжету і композиції новели «Перевтілення».

5. Як розкривається тема відчуження? Чи відчув Грегор відчуження ще до свого перевтілення? Розкрийте символічний сенс Грегорової метаморфози.

6. Охарактеризуйте образи персонажів новели. Яку роль у їхньому змалюванні відіграють деталі?

7. Як вплинуло перевтілення на інших людей? Що виявило перевтілення Грегора у родинних взаєминах?

8. Який момент можна назвати психологічною кульмінацією?

9. Прокоментуйте реакцію сім’ї на загибель героя.

10. Які проблеми порушив Кафка у новелі? Яке значення має поєднання дійсного і уявного, свідомого і підсвідомого у творі?

Семінарське заняття № 13

Тема 3.8. Система образів у романі М.Булгакова „Майстер і Маргарита”.

План:

1. Ствердження цінності творчості і кохання, їх рятівної сили в долі майстра.

2. Образи Ієшуа та Понтія Пілата.

3. Складність та суперечливість образу Воланда.

Рекомендована література:

1. Волощук Є. Зарубіжна література: Підручник для 11 кл. – К.: Генеза, 2004 – с.220 – 252.

2. Волощук Є. Світова література: Хрестоматія – посібник для 11 кл. – К,: Літера ЛТД, 2011. - с.130 - 195.

3. Зарубіжна література: Посібник-хрестоматія. 11 кл. Упорядники: Безкоровайний Б.Б. – Богдан 2007, - с. 234 – 317.

 

Завдання:

Напишіть характеристику головних героїв твору, враховуючи відповіді на питання.

Питання для обговорення образу майстра та Маргарити:

1. Чим можна пояснити «безіменність» майстра?

2. Визначте найважливіші події у житті майстра. Ким був за освітою? Розкажіть про зустріч із Маргаритою.

3. Як сприйняв майстер організоване проти нього цькування критиків? Як оцінює своє становище у лікарні?

4. Чому, на вашу думку, саме Пилат стає головним героєм роману майстра? Як життєва колізія майстра співвідноситься з єршалаїмськими подіями, описаними ним у його творі?

5. Чому майстер виявився не гідним світла?

6. Чому долю майстра вирішено таким чином, щоб він з

Маргаритою пішли із життя

7. Чому саме майстер наділений правом простити і

звільнити Пилата?

7. У чому сила Маргарити?

8. Які духовні цінності уособлені в образах Майстра і Маргарити?

9. Як вирішується проблема зіткнення особистості і влади?

Питання до образу Ієшуа та Пилата:

1. Зіставте образ Ієшуа з євангельським Христом. Чим, на вашу думку, мотивовані розбіжності між ними? Які риси Ієшуа підкреслює Булгаков?

2. У чому сенс полеміки між Ієшуа та Пилатом? Чому ж Пилат не наполягає на звільненні Ієшуа?

3. Одна з найважливіших проблем твору – проблема істини. Як ставляться до неї головні герої твору?

4. Чи вважаєте ви Пилата слабкодухою людиною? Який моральний шлях проходить Пилат на сторінках роману?

5. Які риси Ієшуа підкреслені у розділі «Страта»?

Питання до образу Воланда:

1. Як вирішується у творі проблема зіткнення добра і зла? Чому функція покарання і встановлення справедливості покладена у романі на сили зла?

 

Семінарське заняття № 14

Тема: 3.11. Осмислення досвіду Другої світової війни у ліриці європейських та російських поетів.

План.

1. Осмислення досвіду Другої світової війни у ліриці європейських та російських поетів.

2. Модерністське зображення трагедії голокосту в поезії Пауля Целана «Фуга смерті».

3. Уславлення ідеалу свободи як найвищої цінності людського життя у вірші «Свобода» Поля Елюара.

4. Відтворення суворої правди війни та щоденного героїзму в поезіях К.Симонова, Ю.Друніної.

 

Рекомендована література:

1. Волощук Є. Зарубіжна література: Підручник для 11 кл. – К.: Генеза, 2004. – с.309 – 322.

2. Волощук Є. Світова література: Хрестоматія-посібник для 11

кл. – К.:Літера ЛТД, 2006. с 349 – 363.

 

Завдання:

Продумайте відповіді на питання:

- Який із творів, присвячених темі війни, запамятався, вразив найбільше?

- Чи вважаєте ви, що «писати вірші після Освенцима і про Освенцим можна?

- Розкажіть про участь своїх близьких у війні.

- Чи може література і мистецтво запобігти війні? Чому? Чи є якась можливість запобігти війнам у майбутньому?

2. Виразне читання та аналіз вірша “Фуга смерті”

Бесіда за запитаннями:

1.Визначити тему вірша.

2.Як побудовано твір?

3. Які асоціативні образи можна виділити у вірші?

4.Чи можна об’єднати авторські асоціації за кольором, звуками, настроєм?

5.Визначити конфлікт вірша.

6.Що символізують образи Суламіт і Маргарити?

7.Чому автор завершує твір паралеллю Маргарити і Суламіт?

8.Яким зображений “майстер з Німеччини”?

9.Якою є позиція автора щодо Німеччини?

10.Чому автор вдався до музичної термінології у назві вірша? Як це позначилося на художній організації твору?

11.Чому автор відмовляється від пунктуації?

12.Який композиційний прийом найчастіше використовує автор?

13.За допомогою яких метафор автор створює образ смерті?

14.Прочитайте уважно епіграф до вірша. Яким чином він допомагає розкрити художній задум автора?

 

3Яка ідея поезії Поля Елюара «Свобода»?

4. Про що поезії К.Симонова та Ю. Друніної?

 

 

Семінарське заняття №15

План.

1. Світовий поетичний авангард. Найвідоміші представники поезії.

2. Улюблені поети «срібної доби» російської поезії.

3. Художнє новаторство письменників-модерністів: Пруста, Кафки, Джойса.

4 Проблема морального вибору в екстремальних ситуаціях, цінність особистісного начала та обов’язку перед людством у романах Булгакова, Камю, Ремарка.

Рекомендована література:

1. Волощук Є. Зарубіжна література: Підручник для 11 кл. – К.: Генеза, 2004. – с.309 – 322.

2. Волощук Є. Світова література: Хрестоматія-посібник для 11

кл. – К.:Літера ЛТД, 2006. с.151 - 363.

 

Завдання:

1. Вивчіть напам’ять вірш улюбленого поета «срібної доби».

2. Підготуйте творчий проект «Художній світ російських поетів «срібної доби» В.Маяковського, М.Гумільова, О.Мандельштама, М.Цвєтаєвої, С.Єсеніна»

3. Яку роль відводить автор роману «Чума» особистості у вирішенні глобальних проблем людства?

4. Чим, на вашу думку, приваблює читачів роман «Майстер і Маргарита»?

Семінарське заняття № 16.

Семінарське заняття №17

План

1. Творчість Г.Маркеса – одна з найяскравіших ілюстрацій «магічного реалізму».

2. Проблематика та система образів оповідання «Стариган з крилами »

3. Своєрідність образу ангела.

Рекомендована література:

1. Волощук Є. Зарубіжна література: Підручник для 11 кл. – К.:

Генеза, 2004. – с. 361 – 372.

2. Волощук Є. Світова література: Хрестоматія-посібник для 11 кл. – К.:Літера ЛТД, 2011.- с409 - 445.

 

Завдання:

Питання для бесіди:

1. Які проблеми порушує автор у оповіданні?

2. Чому ангел постає у подобі старигана?

3. Чи можливе спілкування людей з ангелами? Якими показані люди у творі?

4. У чому сенс візиту ангела?

5. Знайдіть у творі вияви «магічного реалізму».

6. Чи захоче ангел повернутися на землю? Опишіть його повернення.

7. Напишіть твір на одну з тем: «Чи потребує людство див», «Дивний ангел у дивному світі».

 

Семінарське заняття №18

Семінарське заняття № 19.

Семінарське заняття № 20

Тема: 5.4. Вагомі здобутки сучасної світової поезії.

План:

1. Життя та творчість В.Висоцького. Улюблені пісні.

2. Тематика та особливості стилю Є.Євтушенка.

3. Творчість Й.Бродського – зразок постмодерністської лірики.

Рекомендована література:

1. В.Высоцкий «Нерв», - М.: Современник, -1981.

2. Владимир Высоцкий Сочинения (в двух томах). – М,: «Художественная литература», 1991.

3. Альманах. «Мир Высоцкого.: Исследования и материалы». – М.: ГКЦМ В.С.Высоцкого: Вып. 1- 4 (1997, 1998, 1999, 2000г.)

 

Літературна гра «Інтерв’ю з В. Висоцьким»(Придумайте питання, які б ви хотіли задати поетові. Спробуйте підготуватись, щоб виконати роль В.Висоцького, у якого будуть брати інтерв’ю).

Питання для обговорення:

1. Назвіть основні теми пісень В.Висоцького. Розкрийте причини всенародної любові до поета.

2. Охарактеризуйте особливості поетики Є.Євтушенка.

3. Проаналізуйте поезію Й. Бродського, яка сподобалась.

4. Вивчіть напам’ять вірш улюбленого поета.

Зміст самостійної роботи студентів

СРС №4