Позначення допусків на кресленнях

Допуски розмірів задаються граничними відхиленнями від номінального розміру. Правила нанесення граничних відхилень встановлені ГОСТ 2.307−68, який входить до Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД).

Лінійні розміри і граничні відхилення на кресленнях в машинобудуванні позначають в міліметрах без їх скороченого позначення, тобто розмірність "мм" не пишеться.

Рис. 9.2. Позначення розмірів і граничних відхилень
на кресленнях деталей.

Граничні відхилення записують безпосередньо після номі­нального розміру зі своїм знаком, причому верхнє відхилення розташовують над нижнім (рис. 9.2, а), знак плюс біля відхилень записується. Граничні відхилення, які дорівнюють нулю, не запи­суються, їх місце залишається вільним (рис. 9.2, б). Розмір шрифту відхилень повинен бути на розмір меншим від розміру шрифту розмірного числа.

При симетричному розташуванні поля допуску відносно нульової лінії (номінального розміру) абсолютне значення відхилень зазначається один раз зі знаками ±; при цьому висота цифр у відхиленнях повинна дорівнювати висоті цифр номіналь­ного розміру (рис. 9.2, в).

У відхиленнях нуль з правого боку від цифри пишеться лише в тому випадку, коли число значущих цифр у верхнього і нижнього відхилень різне (рис. 9.2, г).

Граничні відхилення розмірів деталей на складальних крес­леннях записують у вигляді дробу, в чисельнику якого записують числові значення граничних відхилень отвору, в знаменнику − числові значення граничних відхилень вала (рис. 9.3, а).

При позначенні числових значень розмірів і відхилень на кресленнях допускаються написи, що пояснюють, до якої з деталей належать відхилення (рис. 9.3, б;в). Але в більшості випадків всі відхилення записуються через риску дробу, в чисельнику якого знаходяться відхилення отвору, а в знаменнику – валу (рис. 9.4).

Рис. 9.3. Позначення граничних відхилень на складальних кресленнях.

Рис. 9.4. Складальне і подетальні креслення з’єднання

Порядок виконання роботи

1. Отримати індивідуальну картку-завдання у викладача.

2. Розрахувати максимальні та мінімальні зазори або натяги згідно отриманого варіанту.

3. Визначити допуск посадки.

4. Зобразити схему розташування полів допусків.

5. Позначити розрахункові величини на схемі розташування полів допусків.

Контрольні запитання

1. Охарактеризуйте поняття: зазор, натяг, допуск зазору, допуск натягу.

2. Формули для визначення максимальних та мінімальних зазорів і натягів.

3. Послідовність масштабного зображення схеми полів допусків посадки.

4. Правила нанесення відхилень розмірів деталей на подетальних та складальних кресленнях.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 10

ПОЗНАЧЕННЯ ГРАНИЧНИХ ВІДХИЛЕНЬ ЛІНІЙНИХ РОЗМІРІВ НА КРЕСЛЕННЯХ

Мета: ознайомитись з правилами нанесення граничних відхилень лінійних розмірів на кресленнях; набути практичних нави­чок з використання стандартів ЄСДП для розрахунків зазорів і натягів для посадок різного характеру та їх позна­чення на кресленнях.

Обладнання та матеріали: нормативні документи; індивідуальні картки-завдання; таблиці граничних відхилень СТ СЕВ 144-75.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

На всі розміри, вказані на кресленнях, призначають граничні відхилення, відсутність яких ускладнює виготовлення і контролю­вання деталей. Правила позначення граничних відхилень встанов­лені в ГОСТ 2.307−68.

Граничні відхилення лінійних розмірів на кресленнях деталей вказують безпосередньо після номінальних розмірів (рис. 10.1): умовними позначеннями полів допусків (варіант 1), числовими значеннями (варіант 2), або умовними позначеннями полів допусків і вказаними в дужках з правого боку відповідними числовими значеннями граничних відхилень (варіант 3).

Рис. 10.1. Позначення граничних відхилень лінійних розмірів на кресленнях

Рис. 10.2.

На робочих кресленнях рекомендується застосовувати другий і третій способи позначення граничних відхилень.

Граничні відхилення можуть бути додатними, від’ємними і рівними нулю, тому відхилення потрібно записувати з їх знаками.

В довідниках, як правило, відхилення вказані в мікрометрах, а на кресленнях їх потрібно проставляти в міліметрах без позна­чення одиниць вимірювання.

Якщо відхилення мають різні абсолютні значення, то їх розташовують одне над одним (верхнє над нижнім) і пишуть меншими цифрами ніж ті, що прийняті для номінальних розмірів. Відхилення записують до останньої значущої цифри. Число знаків в обох відхиленнях повинно бути однаковим, за необхідності їх вирівнюють нулями, наприклад Ø (запис Ø , вважається неправильним).

Якщо верхнє і нижнє відхилення мають однакове абсолютне значення, але різні знаки, то записують лише одне відхилення зі знаком ±, при цьому висота цифр у позначенні відхилень така сама, як і в позначенні номінального розміру, наприклад Ø50±0,008. Відхилення, що дорівнює нулю, не запи­сується. Наприклад, позначення Ø є неправильним, а Ø є правильним і означає, що верхнє відхилення дорівнює нулю, а нижнє − від’ємне.

Поряд з умовним позначенням полів допусків значення граничних відхилень записують обов’язково, якщо відхилення призначені:

− на розміри, не включені до рядів нормальних лінійних розмірів за ГОСТ 6636−69, наприклад: 41,5 Н7 (^+0,025); на розміри або елементи з’єднань спеціальних різновидів − посадки підшип­ників кочення, шпонкових пазів (рис. 10.2, а), тощо;

− на розміри уступів з несиметричним полем допуску (рис. 10.2, б); на отвори, які виготовляються в системі вала.

На складальних кресленнях граничні відхилення розмірів деталей позначаються у вигляді, посадок одним з нижченаведених способів (рис. 10.3):

– числовим значенням граничних відхилень (варіант 3), при цьому відхилення отвору позначаються над рискою, а вала − під рискою;

− умовним позначенням полів допусків і в дужках з правого боку числових значень граничних відхилень.

Якщо граничні відхилення задані числовими значеннями, то розміри з граничними відхиленнями можна вказувати у вигляді одного запису (варіант 4): для отвору − над розмірною лінією, а для вала − під нею. Перед номінальним розміром при цьому потрібно вказати до якої деталі належать граничні відхилення.

Рис. 10.3.

Якщо на складальному кресленні позначають номінальний розмір з умовним позначенням або числовими значеннями гранич­них відхилень лише однієї деталі з’єднання (отвору чи вала), то перед розміром вказують номер деталі і весь надпис розташовують над розмірною лінією (варіант 5).

Порядок виконання роботи

1. Отримати індивідуальну картку-завдання у викладача.

2. Зобразити подетальні та складальне креслення з’єднання згідно варіанту.

3. Проставити на кресленнях деталей і з’єднань зображених на рисунках номінальні розміри з граничними відхиленнями та зобразити графічно поля допусків і посадок.

4. Визначити максимальні та мінімальні зазори або натяги в з’єднаннях та визначити допуски посадок.

Контрольні запитання

1. Правила нанесення відхилень розмірів деталей на подетальних та складальних кресленнях.

2. Формули для визначення максимальних та мінімальних зазорів і натягів.

3. Позначення посадок. Види посадок та їх параметри.

4. Що називають квалітетом? Як визначаються допуски для різних квалітетів?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 11