Визначення категорії важкості праці, коефіцієнтів умов праці, стомленості та працездатності

 

Атестація робочого місця економіста є одним із прийомів створення і підтримки належного рівня охорони праці працівника і є комплексною оцінкою кожного робочого місця на його відповідність передовому науково-технічному рівню виробництва, гігієнічним нормам праці, психофізіологічним параметрам працюючого.

Основною метою атестації робочих місць є регулювання відношень між власником підприємства (або уповноваженого ним органом) і працюючими в сфері реалізації їхніх прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації за роботу у небезпечних і шкідливих умовах. Атестація проводиться на підприємствах, установках і організаціях (далі – підприємства), незалежно від форм власності, видів діяльності, де технологічний процес, використовуване устаткування і матеріали можуть бути причиною виникнення небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Атестації підлягають робочі місця, на яких технологічний процес, обладнання, використовувані сировина і матеріали можуть бути потенційними джерелами шкідливих і небезпечних факторів.

Метою роботи є дослідження і набуття практичних навичок аналізу умов і характеру праці для проведення атестації робочих місць.

У ході виконання роботи проводиться аналітична оцінка умов праці на робочих місцях, аналіз впливу на працюючих чинників виробничого середовища і трудового процесу, передбачених гігієнічною класифікацією; оцінюється технічний і організаційний рівень робочого місця; оцінюється ступінь ушкодження здоров'я; розробляються конкретні заходи для створення оптимальних умов і характеру праці.

Під час проведення атестації варто пам'ятати, що у процесі трудової діяльності на працівника можуть впливати такі групи небезпечних і шкідливих виробничих чинників (НШВЧ):

1. НШВЧ, джерелом яких є безпосередньо комп'ютер й інші технічні засоби,що використовуються в роботі;

2. НШВЧ, які пов'язані з виробничим середовищем;

3. НШВЧ, які обумовлені безпосередньо трудовим процесом.

Для цього необхідно визначити коефіцієнт безпеки устаткування; послідовність модернізації устаткування, ії ефективність; категорію важкості праці; коефіцієнт умов праці; ступінь стомлення та працездатність робітників.

Атестація передбачає:

- виявлення на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих чинників і з'ясування причин їх виникнення; дослідження санітарно-гігієнічних чинників виробничого середовища, тяжкості і напруженості трудового процесу на робочому місці;

- комплексну оцінку чинників виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх рівнів вимогам нормативних документів;

- обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії шкідливості умов праці;

- встановлення або підтвердження права працівників на пільгове пенсійне забезпечення, додаткову відпустку, скорочений робочий день, на інші пільги і компенсації в залежності від умов праці, вирішення суперечок між власником і працюючим, що можуть виникати щодо умов праці, пільг і компенсацій;

- розробку заходів для оптимізації характеру й умов праці, оздоровлення працюючих;

- встановлення відповідності умов праці рівню розвитку техніки і технології.

Періодичність атестації встановлюється підприємством у колективному договорі, але не рідше одного разу в 5 років.

При розробці заходів щодо охорони праці широко використовують методи аналітичної оцінки умов праці. Найбільш поширеними показниками умов праці є категорія важкості праці, коефіцієнт умов праці та безпечність устаткування.

 

Завдання. Провести аналітичну оцінку умов праці на робочих місцях в фінансово-економічному відділі корпорації, для цього визначити:

3.1. Категорію важкості праці.

3.2. Коефіцієнт умов праці.

3.3. Ступінь стомлення та працездатність робітників.

Фінансово-економічний відділ має 3 приміщення з різними умовами мікроклімату виробничих приміщень.

В першому приміщенні працюють 5 економістів на робочих місцях яких розташовано комп’ютери, в другому – 2 комп’ютеризованих робочих місця, в третьому – 3. Вихідні дані наведені в табл. 3.1. Варіант визначається за останньою цифрою залікової книжки.

Таблиця 3.1

Вихідні дані для виконання розрахункового завдання

Приміщення 1. Кількість ПЕОМ - 5
Температура повітря в теплий період року Т,^оС
Відносна вологість повітря ϕ, %
Рівень шуму L, дБ А
Час його впливу t, год
Освітленість приміщенняЕ,лк
Категорія (точність) зорових робіт, Зор.	С	В	Б	А	Д	С	В	Б	А	Д
Тривалість зосередженого спостереження, Дл., %
Кількість важливих об’єктів спостереження, Об, од.
Приміщення 2. Кількість ПЕОМ - 2
Температура повітря в теплий період року Т,^оС
Відносна вологість повітря ϕ, %
Рівень шуму L, дБ А
Час його впливу t, год
Освітленість приміщення,Е, лк
Категорія (точність) зорових робіт, Зор.	Д	Г	В	Б	А	Д	Г	В	Б	А
Тривалість зосередженого спостереження, Дл, %
Кількість важливих об’єктів спостереження,Об, од.
Приміщення 3. Кількість ПЕОМ - 3
Температура повітря в теплий період року Т,^оС
Відносна вологість повітря ϕ, %
Рівень шуму L, дБ А
Час його впливу t, год
Освітленість приміщення,Е, лк
Категорія (точність) зорових робіт, Зор	А	Б	В	Г	Д	Г	В	Б	А	В
Тривалість зосередженого спостереження, Дл, %
Кількість важливих об’єктів спостереження,Об, од.

3.1. Визначення категорії важкості праці

Для об’єктивної оцінки важкості праці всі матеріально-виробничі елементи умов праці розміщені в порядку зростання ступені небезпеки і шкідливості у відповідності до шести категорій важкості праці (вони наведені у таблиці 3.2):

1) роботи, що виконуються в оптимальних умовах;

2) роботи, що виконуються в умовах, які відповідають гранично допустимим концентраціям і рівням (ГДК і ГДР) санітарно-гігієнічних елементів, а також допустимим величинам психофізіологічних елементів;

3) роботи з умовами праці, що відхиляються від ГДК і ГДР та допустимих величин психофізіологічних елементів;

4) роботи у несприятливих умовах праці;

5) роботи, що виконуються в екстремальних умовах праці;

6) роботи, що виконуються в критичних умовах праці.

Категорія важкості характеризує стан організму людини, який формується впливом умов праці.

Згідно з таблицею 3.2, кожний виробничий елемент умов праці X_i на робочому місці отримує бальну оцінку від 1 до 6, якщо він впливає на працівника на протязі всієї робочої зміни. У тих випадках, коли він впливає на працівника не повний робочий день, а лише частково, елемент оцінюється його тривалістю і визначається за формулою.

, (3.1)

де Х_факт, Х_вим - ступінь шкідливості фактора фактичного та виміряного, бали;

Т - час дії даного фактора до тривалості зміни в годинах (8 годин – тривалість зміни).

Інтегральну бальну оцінку важкості праці I_п на конкретному робочому місці можна визначити за такою формулою

, (3.2)

де Х_оп – елемент умов праці, який одержав найбільшу оцінку;

- середній бал усіх елементів умов праці крім визначаючого Х_оп, що дорівнює ;

- сума всіх елементів крім визначаючого Х_оп;

n - кількість врахованих елементів умов праці.

 

Таблиця 3.2

Бальна оцінка елементів умов праці

	Оцінка факторів умов праці, бали
Температура, ^оС	18-20	21-22	23-28	29-32	33-35	>35
Швидкість руху повітря, м/с	<0,2	0,2-0,5	0,6-0,7	0,8-1,2	1,3-1,7	>1,7
Відносна вологість повітря, %	40...54	55...60	61...75	76...85	>85	-
Шум, дБ А	<33	33...50	51...54	55...63	64...74	>75
Освітленість, лк	>300	240...300	160...230	100...150	60...90	30...50
Тривалість зосередженого спостереження, %	< 25	25...50	51...75	76...85	86...90	>90
Число важливих об’єктів спостереження	< 5	5...10	11...25	> 25	-	-
Точність зорових робіт	Груба (Е)	Мала (Д)	Середня (Г)	Висока (В)	Дуже висока (Б)	Найвища (А)
Тривалість повторюваних операцій, с	>100	31...100	20...30	10...19	5...9	1...4

 

Якщо умови праці оцінюються тільки балами 1 і 2, то інтегральну оцінку важкості праці визначають за формулою

, , (3.3)

У відповідності до інтегральної бальної оцінки важкості праці можна оцінити категорію умов праці (Таблиця 3.3).

 

Таблиця 3.3

Залежність категорії важкості праці від величини інтегральної бальної оцінки

Категорія важкості праці	Діапазон інтегральної бальної оцінки
I	До 18
II	19...33
III	34...45
IV	45,7...53,9
V	54...59
VI	Понад 59,1