Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Організація економічного співробітництва і розвитку —
ОЕСР (Organization for Economic Cooperation and Development — OECD) була створена в 1961 p. на основі Конвенції про її створення і в політичному, організаційному та юридичному відношеннях стала наступницею Організації європейського економічного співробітництва, заснованої в 1948 р. для реалізації «плану Маршалла». Нині ОЕСР — єдина офіційна міжнародна економічна організація широкого профілю, яка об'єднує не тільки кількісно значну й відносно однорідну групу держав, а й практично всі індустріальне розвинуті країни. Згідно з Конвенцією щодо створення ОЕСР її основними цілями є: сприяння розвиткові світової економіки забезпеченням оптимального економічного розвитку, зростання зайнятості і підвищення рівня життя за збереження фінансової стабільності держав-членів; сприяння економічному та соціальному добробуту в регіоні ОЕСР шляхом координації політики держав-членів; координація допомоги держав ОЕСР країнам, що розвиваються. До складу організації входять 29 країн: Австралія, Австрія, Бельгія, Великобританія, Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Мексика, Нідерланди, Німеччина, Нова Зеландія, Норвегія, Польща, Португалія, Республіка Корея, США, Туреччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швеція, Швейцарія і Японія. У роботі ОЕСР беруть участь Комісія ЄС (згідно з протоколом, підписаним одночасно з Конвенцією про створення ОЕСР), а також представники ЄАВТ, ЄОВС і Євроатому. За роки існування ОЕСР перетворилась в один із основних центрів розробки погодженої економічної стратегії держав-членів щодо широкого кола як внутрішніх, так і зовнішніх проблем господарського розвитку. Це відбилося у розгалуженій організаційній структурі, яка складається з ради, виконавчого комітету, комітетів, робочих груп та експертних комісій, міжнародного секретаріату, департаментів, центру зі співробітництва з європейськими перехідними економіками, інших автономних і напівавтономних органів. Вищим органом ОЕСР є Рада, до складу якої входить по одному представникові від кожної країни. Раз на рік відбувається сесія Ради на рівні міністрів іноземних справ і фінансів (зовнішньої торгівлі) країн-учасниць. Рішення Ради приймаються консенсусом і, як правило, мають характер рекомендацій. Безпосередньо Раді підпорядковані виконавчий та бюджетний комітети. Постійними членами виконавчого комітету, що складається з 14 членів, є представники держав «Великої сімки» (США, Канада, Франція, Німеччина, Великобританія, Італія, Японія), решта сім членів щорічно призначаються на ротаційній основі. Він контролює діяльність ОЕСР і готує засідання Ради.
Понад 150 комітетів, робочих груп та експертних комісій займаються широким колом економічних та соціальних проблем. Умовно їх можна поділити на кілька груп: — комітети та комісії, що займаються розробкою загальноекономічної політики на чолі з відповідним комітетом, який здійснює моніторинг країн—учасниць ОЕСР за загальноекономічним та фінансовим станом; — комітети, що в тісному контакті з ГАТТ—ВТО, ЮНКТАД та іншими організаціями розглядають питання світової торгівлі та торговельної політики; — органи керування розвитком самих країн-членів (промисловість, сільське господарство, підготовка кадрів та ін.); — комітети та комісії з координації діяльності ОЕСР для надання допомоги країнам, що розвиваються, та європейським країнам з перехідною економікою. Важливу роль у діяльності ОЕСР відіграє Комітет сприяння розвиткові, який є спеціалізованим комітетом і займається розглядом питань і політики надання допомоги державам-членам; забезпечення необхідного обсягу ресурсів, які можуть бути надані країнам, що розвиваються; надання підтримки країнам з метою забезпечення їхнього стабільного розвитку. В 1993 р. до списку країн, що отримують офіційну допомогу розвиткові, були включені країни Центральної і Східної Європи. В 1995 р. був прийня- тий документ «Партнерство в галузі розвитку в світі, що змінився», в якому визначені основні напрями зусиль держав-членів з підтримки стабільного економічного розвитку. У 1990 р. в структурі секретаріату ОЕСР було створено новий підрозділ — центр зі співробітництва з європейськими перехідними економіками, яким керує директор у ранзі помічника Генерального секретаря. Центр створено з метою розв'язання таких проблем:
— планування і координація діяльності ОЕСР для підтримки економічних реформ у країнах Центральної та Східної Європи (ЦСЄ); —організація діалогу між ОЕСР та країнами ЦСЄ, а також вивчення можливостей залучення їх до діяльності ОЕСР; — стимулювання співробітництва ЦСЄ з міжнародними організаціями; — підготовка керівних кадрів для країн ЦСЄ. Діяльність Центру відбувається у двох основних напрямах: 1) загальна робоча програма для 13 країн (Албанія, Болгарія, Естонія, Казахстан, Латвія, Литва, Монголія, Росія, Румунія, Слова-кія, Словенія, Угорщина, Україна); 2) спеціальна програма, що пропонує рамочні умови співробітництва з ОЕСР країнам, які успішно здійснюють ринкові реформи. Центр організовує і проводить семінари з таких питань: економічний розвиток і структурна перебудова; конкуренція; ринок праці; банки і соціальна політика; банківська справа і фінансова система; оподаткування, торгівля, інвестиції, промисловість, сільське господарство; енергетика, освіта; навколишнє середовище; статистика. Секретаріат очолює Генеральний секретар, який призначається Радою на п'ять років. У його складі працюють 13 директорів, які за своєю спеціалізацією відповідають основним комітетам з економіки, статистики, охорони навколишнього середовища, співробітництва в галузі розвитку, торгівлі, фінансів тощо. Фінансування організації здійснюється за рахунок внесків її членів. ОЕСР має офіційні відносини з багатьма міжнародними організаціями, зокрема з МОП, ЮНЕСКО, МВФ, ВТО, ЮНКТАД. У рамках ОЕСР створено кілька автономних організацій: Міжнародне енергетичне агентство (1974 р.), Агентство з ядерної енергії (1972 р.), Центр досліджень і нововведень у галузі освіти (1968 р.). Центр розвитку ОЕСР (1962 р.). ОЕСР регулярно розповсюджує аналітичні та статистичні матеріали (в тому числі на електронних носіях), спеціальні монографії, журнали, серійні видання, економічні звіти та прогнози, технічні та статистичні бюлетені, матеріали конференцій тощо. За час існування організації обсяг зовнішньої торгівлі її країн-членів збільшився більше ніж у 40 разів (див. табл. 3.2). Як видно з таблиці, сукупний імпорт постійно перевищував сукупний експорт, причому найбільша величина сальдо припадає на 80-ті ро-^>і(и, після чого спостерігається тенденція до його зменшення. ~~^ Таблиця 3.2 ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ КРАЇН ОЕСР' (млрд дол.; у поточних цінах)
Європейський Союз (ЄС) 3.5.2.1. Історія і цілі створення ЄС Договір про створення Європейського Союзу (European Union — EU) було підписано в 1992 р. в Маастрихт! (Нідерланди) керівниками держав і урядів 12 держав — членів Європейського співтовариства. 1 листопада 1993 р. договір набрав чинності. 2 жовтня 1997 р. була підписана Амстердамська угода, яку можна розглядати як удосконалений варіант раніше підписаної Маастрихтської угоди. Підписанню угод про ЄС передував досить тривалий процес побудови європейської інтеграційної моделі (див. табл. 3.3) і відповідних інститутів Європейського Союзу, тобто органів управління самою наднаціональною організацією. У 1946 р. в своїй історичній промові у Цюриху (Швейцарія) прем'єр-міністр Великобританії у роки війни Уінстон Черчілль заявив про необхідність створення «свого роду Сполучених Штатів Європи». Влітку 1947 р. почав діяти американський «план Маршалла» для відбудови економіки Європи. Надання допомоги пропонувалося всім державам континенту, але прийняли її тільки країни Західної Європи. ' Устинов И. Н. Мировая торговля: Статистико-аналит. справочник. — М.: Экономика, 2000. — С. 141. Таблиг^я 3.3
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-15; просмотров: 591; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.118.166.98 (0.006 с.) |