Особливості впровадження технології проблемного навчання на уроках галузі «Природознавство».

Особливості впровадження технології проблемного навчання на уроках галузі «Природознавство».

Особливу увагу на уроках природознавства при створенні проблемних ситуації необхідно приділяти новим для початкової школи засобам наочності: проблемному досліду та евристичному експерименту. Крім того, слід поєднувати різні типи і види наочності, а також спиратися на наочні образи-уявлення, які були одержані учнями раніше. Для створення проблемних ситуації на уроках природознавства можна використовувати будь-яку наочність, котра відповідає змісту навчального матеріалу і може вступити у суперечність зі словами учителя, життєвим досвідом учнів або з інформацією, яку несе інший спосіб наочності. Велике місце у створенні проблемних ситуації може відводитися природним об'єктам, у першу чергу — живим рослинам і тваринам, які стають об'єктом спостережень та джерелом нової інформації для учнів, викликаючи у дітей здивування, бажання проникнути у природні таємниці. Таким чином, проблемне навчання на уроках природознавства в початкових класах можливе та доцільне при вивченні великого обсягу матеріалу ботанічного, зоологічного, анатомо-фізіологічного, географічного, фізичного та хімічного змісту.

Формування дослідницьких умінь в учнів початкової школи в процесі вивчення галузі «Природознавство

Формування дослідницьких умінь, досвіду пошукової діяльності учнів в атмосфері загального захоплення цікавою справою не лише має розвивальне значення, але й об’єднує процеси навчання і виховання, стимулює пізнавальні потреби. У 1-2 класах під час знайомства з навколишнім світом школярі формують окремі уявлення про об'єкти природи, накопичують факти про стан погоди, рослини, тварини та різні пори року. Так, вчителька першого класу, проводячи досліди, вивчила з учнями три стани рідини, з’ясувала, що повітря є всюди, довела властивості води і її значення у житті людини. Саме таким чином, вона прищеплює бажання дітям пізнавати навколишній світ, дбати про чистоту повітря і бережно використовувати воду. Продовжуючи знайомство дітей з навколишнім середовищем, вчителька 2 класу сформулювала у дітей уявлення про кругообіг води в природі, експериментально довела, як відбувається випаровування і конденсація води. Аргументуючи свою спостережливість, учні другого класу розповідали про те, як утворюється лід на ставку та на дослідах показали властивості льоду. Саме підготовка і проведення дослідів розвиває творчі здібності учнів, їх уяву та вміння робити висновки. Діти готуються до вивчення у 3-4 класах самостійного предмета - природознавства. Сама назва предмета свідчить, що в ньому відбито систему знань неживої і живої природи, розкриваються основні закономірності, взаємозв'язки між елементами природи. Реалізація цієї ідеї, встановлення взаємозв'язків між живою і неживою природою супроводжується активною практичною діяльністю учнів, їх розумовим розвитком. Це досягається при вивченні нового матеріалу, при закріпленні, повторенні і перевірці знань, учням пропонуються питання, пізнавальні завдання, які потребують переважно не відтворення фактів й універсального визначення вже понять, а самостійного їх застосування для доказів, оперування природничими поняттями. Основною метою роботи у цьому напрямі є збереження та розвиток навичок дослідницької поведінки учнів початкової школи, як факт розвитку пізнавального інтересу й становлення мотивації до навчальної діяльності. А тому, вивчаючи тему «Ґрунт. З чого складається ґрунт», діти мали можливість всі властивості ґрунту побачити на дослідах і працюючи в парах, робити висновки про побачене, висловлюючи свої власні думки з спостереження у навколишньому середовищі.

Технологія проектування в галузі «Природознавство».

Працюючи над проектом у навчальному проекті з природничих наук, учні опановують комплексом умінь, (пізнавальних, практичних, оцінних), основами взаємодії один з одним і рефлексією, навчаються самостійно одержувати нові знання а також інтегрувати їх. Проект мусить відповісти на запитання: навіщо він створений? Наскільки новим постає бачення проблеми? Наскільки проект відповідає вимогам часу? Чи придатний він для втілення? Чи завершений, готовий до реалізації?

Метод проектів вирішує багато педагогічних завдань:

·реалізації учнями як дослідницьких, так і практичних завдань, дає їм можливість почуватися особистостями, дотичними до справ суспільства

;·розвиває творчу думку та навички роботи з джерелами інформації; допомагає вирішити і проблеми практично зорієнтованих учнів, яким важко виявити себе на уроках, а реалізовуючи проект, вони виявляють найрізноманітніші здібності;

·метод проектів є тим середовищем, у якому учні набувають сил, упевненості, а ситуація успіху може стати відправною точкою для подальшого зростання у власних очах;

·досвід проектної діяльності знадобиться учням не лише в їхній самоосвіті та самореалізації, а й узагалі в житті.

Отже, проектне навчання –це цілісна дидактична система, яка ґрунтується на логіко-психологічних закономірностях творчого засвоєння знань у навчальній діяльності. Точніше кажучи, в основі проектів лежить розвиток пізнавальних творчих навичок учнів, їхніх умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, що сприяє розвитку критичного мислення.

Методика організації творчого проектування в процесі вивчення галузі «Природознавство».

Метод проектів – це освітня технологія, націлена на придбання учнями нових знань у тісному зв’язку з реальною життєвою практикою, формування в них специфічних умінь і навичок за допомогою системної організації проблемно-орієнтованого навчального пошуку.

Працюючи над проектом у навчальному проекті з природничих наук, учні опановують комплексом умінь, (пізнавальних, практичних, оцінних), основами взаємодії один з одним і рефлексією, навчаються самостійно одержувати нові знання а також інтегрувати їх. Проект мусить відповісти на запитання: навіщо він створений? Наскільки новим постає бачення проблеми? Наскільки проект відповідає вимогам часу? Чи придатний він для втілення? Чи завершений, готовий до реалізації?

Метод проектів вирішує багато педагогічних завдань:

·реалізації учнями як дослідницьких, так і практичних завдань, дає їм можливість почуватися особистостями, дотичними до справ суспільства

;·розвиває творчу думку та навички роботи з джерелами інформації; допомагає вирішити і проблеми практично зорієнтованих учнів, яким важко виявити себе на уроках, а реалізовуючи проект, вони виявляють найрізноманітніші здібності;

·метод проектів є тим середовищем, у якому учні набувають сил, упевненості, а ситуація успіху може стати відправною точкою для подальшого зростання у власних очах;

·досвід проектної діяльності знадобиться учням не лише в їхній самоосвіті та самореалізації, а й узагалі в житті.

Отже, проектне навчання –це цілісна дидактична система, яка ґрунтується на логіко-психологічних закономірностях творчого засвоєння знань у навчальній діяльності. Точніше кажучи, в основі проектів лежить розвиток пізнавальних творчих навичок учнів, їхніх умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, що сприяє розвитку критичного мислення

Вимоги до організації особистісно-орієнтованого навчально-виховного процесу в галузі «Природознавство».

Основні вимоги до особистісно орієнтованого уроку

Загально педагогічні

Пріоритет особистості учня в організації освітнього процесу.

Врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів.

Орієнтація на процес навчання за методикою співробітництва.

Орієнтація на особистісні досягнення учнів.

Створення емоційно-актуального фону уроку, ситуацій успіху.

Педагогічний такт і культура мови.

Пізнавальна самостійність учнів.

Чітке визначення освітніх, виховних і розвивальних завдань уроку.

Дидактичні

Раціональне використання кожної хвилини уроку.

Раціональна єдність словесних, наукових і практичних методів навчання.

Використання активних методів навчання, мультимедійних систем

Зв'язок з раніше вивченим, досвідом, набутим учнем.

Формування вмінь учнів самостійно здобувати знання і застосовувати їх на практиці.

Індивідуалізація, диференціація навчального процесу.

Заохочення прагнень учнів знаходити свій спосіб роботи з навчальним матеріалом.

Організоване закінчення уроку.

Психологічні

Врахування психологічних особливостей кожного учня.

Нормальний психічний стан і стійкий настрій вчителя і учнів.

Розумна вимогливість і доброзичливість учителя до учнів.

Педагогічна етика і психологічний такт.

ГІГІЄНІЧНІ

Температурний режим.

Норми освітлення.

Провітрювання.

Відповідність нормативам шкільних меблів.

Чергування видів навчальної роботи і різноманітність.

Особистісно орієнтоване навчання — це навчання, центром якого є особистість дитини, її самобутність, самостійність: суб'єктивний досвід кожного спочатку розкривається, а потім узгоджується зі змістом освіти. Визнання учня ключовою фігурою всього освітнього процесу — це і є особистісно орієнтована педагогіка.

Особистісно орієнтоване навчання будується за принципом варіативності, тобто визнання різноманітності змісту і форм навчального процесу, вибір яких здійснюється викладачем-предметником з урахуванням мети розвитку кожної дитини, її педагогічної підтримки у пізнавальному процесі та життєвих обставинах.

Впроваджуючи сучасні матеріали і технології в навчальну діяльність учнів, слід віддавати перевагу тим методам, які дозволяють в повній мірі донести до учнів зміст виробничого процесу, активізувати їх пізнавальну діяльність, реалізувати проблемно-розвиваючий, творчий характер навчання.

При впровадженні особистісно орієнтованих технологій уроках можу сформулювати головні вимоги:

- навчальний матеріал повинен забезпечувати виявлення змісту суб’єктивного досвіду учня, включаючи досвід його попереднього навчання;

- виклад знань викладачем повинен бути спрямованим не тільки на розширення обсягу, структурування, інтегрування, узагальнення предметного змісту, а також на постійне перетворення набутого суб’єктивного досвіду учнів з науковим змістом здобутих знань;

- активне стимулювання учня до самооцінної освітньої діяльності, зміст і форми якої повинні забезпечувати учневі можливість самоосвіти, саморозвитку, самовираження в ході оволодіння знаннями;

- необхідно забезпечувати контроль і оцінку не тільки результату, а й головним чином процесу учіння;

Дані вимоги до освітніх технологій зумовлюють розробку інноваційних методик інтерактивного навчання, спрямованих на формування особистості, яка адаптована до конкретних соціальних умов.

ПРАКТИКА

Тема. «Природа навесні».

Мета. Закріплювати елементарні уявлення про найхарактерніші ознаки весни в живій і неживій природі, які можна виявити в процесі спостережень; збагачувати знання учнів про рослинний і тваринний світ рідного краю навесні; розвивати пізнавальну активність та творчі здібності, мислення, пам'ять, спостережливість, естетичні почуття, позитивні емоції; виховувати бажання любити і оберігати природу, милуватися нею.

Робота у групах

Кожній групі роздається декілька малюнків тварин, учні повинні розподілити їх за способом живлення (рослиноїдні, хижі, всеїдні) та обґрунтувати свою думку.

Робота у групах

Побудова ланцюгів живлення:

1 група – сойка, жолуді, яструб

2 група – вовк, жолуді, кабан

3 група – Коріння дуба, миші, лисиця

4 група – гусениця, зозуля, дерево з листками.

Робота в групах

1 група – складіть ланцюг живлення в океані

2 група - складіть ланцюг живлення в лісі

3 група – складіть ланцюг живлення у річці

4 група – складіть ланцюг живлення у полі

Особливості впровадження технології проблемного навчання на уроках галузі «Природознавство».

Особливу увагу на уроках природознавства при створенні проблемних ситуації необхідно приділяти новим для початкової школи засобам наочності: проблемному досліду та евристичному експерименту. Крім того, слід поєднувати різні типи і види наочності, а також спиратися на наочні образи-уявлення, які були одержані учнями раніше. Для створення проблемних ситуації на уроках природознавства можна використовувати будь-яку наочність, котра відповідає змісту навчального матеріалу і може вступити у суперечність зі словами учителя, життєвим досвідом учнів або з інформацією, яку несе інший спосіб наочності. Велике місце у створенні проблемних ситуації може відводитися природним об'єктам, у першу чергу — живим рослинам і тваринам, які стають об'єктом спостережень та джерелом нової інформації для учнів, викликаючи у дітей здивування, бажання проникнути у природні таємниці. Таким чином, проблемне навчання на уроках природознавства в початкових класах можливе та доцільне при вивченні великого обсягу матеріалу ботанічного, зоологічного, анатомо-фізіологічного, географічного, фізичного та хімічного змісту.