Поняття небезпеки. Небезпечні і шкідливі фактори.

Завдання: складіть схему на основі навчального матеріалу (схема під назвою «Класифікація небезпечних та шкідливих факторів»).

Проблема захисту людини від небезпек у різних умовах його життя ви­никла одночасно з появою на Землі наших предків. У даний час людина більш за все страждає від нею ж самою створених небезпек.

Джерелами (носіями) небезпек є природні процеси і явища, техногенне середовище і дія людей.

Небезпека - центральне поняття БЖД, під яким розуміються будь-які явища, шо загрожують життю і здоров'ю людини. Ознаками, що визначають небезпеку є:

- загроза для життя;

- можливість завдання збитку здоров'ю;

- порушення умов нормального функціонування органів і систем лю­дини.

В умовах туристичних підприємств до небезпечних факторів може призво­дити порушення меж експлуатаційної можливості технічних пристроїв, інже­нерних споруд і конструкцій, що іноді призводить до аварій з вивільненням небезпечних і шкідливих факторів – речовин або енергії в кількостях і дозах, що представляють безпосередню загрозу здоров'ю і життю працюючих, турис­тів і населення в цілому.

Одним з головних понять безпеки життєдіяльності є так звана «аксіома про потенційну небезпеку»: будь-яка діяльність потенційно небезпечна.

Потенційна небезпека – це можливість дії на людину несприятливих або несумісних з життям факторів. Потенційна небезпека полягає в прихованому, неявному характері прояву небезпек. Наприклад, людина не відчуває до певно­го моменту збільшення концентрації вуглекислого газу в повітрі. В нормі ат­мосферне повітря повинне містити не більше 0,05% вуглекислого газу. В не-провітрюваному приміщенні концентрація вуглекислого газу постійно збіль­шується. Він не має кольору, запаху і наростання його концентрації проявля­ється появою стомленості, млявості, зниженням працездатності. Але в цілому організм людини, що перебуває систематично в таких умовах, відреагує склад­ними фізіологічними процесами: зміною частоти, глибини і ритму дихання (за­дишкою), збільшенням частоти серцевих скорочень, зміною артеріального тиску. Цей стан (гіпоксія) може спричинити собою зниження уваги, що в пев­них областях туристичної діяльності може призвести до травматизму тощо.

За ступенем і характером дії на організм всі несприятливі або несумісні з життям фактори умовно поділяють на шкідливі і небезпечні.

До шкідливих відносяться ті фактори, які за певних умов стають причиною захворювань або зниження працездатності. Мається на увазі зниження праце­здатності, що зникає після відпочинку або перерви в активній діяльності. Приклад шкідливихфакторів: запилення і загазованість повітря; шум; іонізуючі випромінювання; монотонність діяльності, важка фізична праця; токсичні речовини; забруднення води і продуктів харчування; неправильне освітлення тощо.

Небезпечними називають ті фактори, які за певних умов призводять до травматичних пошкоджень або раптового і різкого погіршення здоров'я. Приклад небезпечнихфакторів: вогонь, транспортні засоби і рухомі частини ма­шин, отруйні речовини, гострі і падаючі предмети і т. ін.

Класифікацію небезпечних і шкідливих факторів (небезпек) здебільшого проводять за такими ознаками:

1. Походження: природні, екологічні, техногенні, антропогенні, біологічні, соціальні, політичні, війсь­кові та змішані.

2. Структура (будова): прості і похідні (складні) або породжувані взаємодією простих, виробничі.

3. Наслідки: втома, захворювання, травми, аварії, пожежі, летальні випадки тощо.

4. Характер впливу на людину: механічні, фізичні, хімічні, біологічні, пси­хофізіологічні; всі вони поділяють на активні і пасивні. До пасивних відносяться небезпеки, що активізуються завдяки енергії, носієм якої є сама людина. До них відносять (гострі речі, що колються і ріжуться) нерухомі елементи; нерівності поверхні, по якій переміщається людина; ухили підйоми; незначні тертя між поверхнями, що стикаються. Активні небезпеки - всі інші, що виявляють активність при впливі на людину.

5. Збиток: соціальний, технічний, екологічний тощо.

6. Локалізація: пов'язані з атмосферою, літосферою, гідросферою, космосом.

7. Час дії негативних наслідків: імпульсні і кумулятивні. (наприклад, концентрація енергії вибуху у визначеному напрямку).

8. Сфера прояву: побутові, спортивні, дорожньо-транспортні, виробничі, військові тощо.

Як природні, так і антропогенні фактори (чинники) можуть бути фізичними, хімічни­ми, біологічними, і психофізичними.

Фізичні чинники:

- природні: всі кліматичні показники (температура повітря, вогкість, швидкість вітру, атмосферний тиск, сонячна радіація), можуть бути представлені стихійними лихами: землетрус, водойми, пожежа, гроза, спека, сильний снігопад, повінь, сильний зливовий дощ, ураган, холод, інші;

- антропогенні: різні види енергії, що генеруються людиною: іонізуюче випромінювання, електричний струм, шуми, вібрація, штучне освітлення, зброя масового ураження.

Хімічні чинники:

- природні: хімічні речовини, що поступають до організму людини з повіт­рям, водою, їжею (амінокислоти, вітаміни, білки, жири, вуглеводи, мікроеле­менти);

- антропогенні: надходження речовин з різних підприємств і транспорту (наприклад, хімічна зброя).

Протягом свого життя людина постійно зіштовхується з великою кількі­стю шкідливих речовин, шо викликають різні види захворювань, а також тра­вми як у момент контакту, так і через визначений проміжок часу.

У залежності від характеру дії на організм людини хімічні речовини по­діляються на: токсичні, подразнюючі, мутагенні, канцерогенні, наркотичні, задушливі, тобто які впливають на репродуктивну функцію, сенсибілізатори.

Токсичні речовини – це речовини, що викликають отруєння всього орга­нізму людини або впливають на окремі системи людського організму (напри­клад, на центральну нервову систему). Ці речовини можуть викликати пато- логічні зміни визначених органів, наприклад, нирок, печінки. До таких речо­вин відносяться такі з'єднання, як чадний газ, селітра, концентровані розчини кислот або лугів.

Подразнюючі речовини - викликають подразнення слизових оболонок, дихальних шляхів, очей, легень, шкіри (наприклад, пари кислот, лугів, аміак).

Мутагенні речовини - приводять до порушення генетичного коду. Це -свинець, радіоактивні речовини.

Канцерогенні речовини - викликають, як правило, злоякісні новоутво­рення - пухлини (азбест, нікель, хром).

Наркотичні речовини — впливають на центральну нервову систему (спирти, ароматичні вуглеводи).

Задушливі речовини — приводять до токсичного набряку легень (оксид азоту, оксид вуглецю).

Прикладом речовин, що впливають на репродуктивну функцію, можуть бути радіоактивні ізотопи, ртуть, свинець.

Сенсибілізатори - це речовини, що діють як алергени. Серед них фор­малін, лаки на основі нітросполук.

Отруйними називаються речовини, що призводять до поразки всіх жи­вих організмів, особливо людей і тварин.

Біологічні чинники:

- природні: мікроорганізми (бактерії, віруси, грибки);

- антропогенні: біологічні засоби захисту рослин, викиди промислових підприємств, ферм, підприємств з виробництва білків, сироваток, вакцин, біо­логічна зброя.

Одним з видів небезпеки є біологічні речовини, до яких відносяться мік­роорганізми (рослини і тварини) і патогенні мікроорганізми, збудники інфек­ційних захворювань (бактерії, віруси, грибки).

Отруйні рослини. Близько 700 видів рослин можуть викликати важкі або смертельні отруєння людей. Токсичними речовинами отруйних рослин с різні з'єднання, що відносяться переважно до алкалоїдів, кислот, смол і т.д.

За ступенем токсичності рослини поділяються на:

• отруйні (біла акація, бузина, плющ і т.д.);

• дуже отруйні (олеандр);

• смертельно отруйні (білена чорна, беладона, дурман звичайний).

Отруйні тварини. Серед тваринних організмів отруйні форми зустріча­ються частіше, ніж у рослинних організмах. Отрути, вироблювані тими або іншими організмами, є хімічними чинниками, що беруть участь у міжвидових взаємодіях.

Приклади використання хімічних речовин для нападу або захисту можна знайти на всіх ступенях еволюційного розвитку.

Наведемо приклад деяких небезпечних тварин.

Основними інфекційними захворюваннями в наш час вважають чуму, сибірку, холеру, лихоманку, віспу, ботулізм, грип.

Проникаючи у внутрішні органи людини, збудники інфекційних захво­рювань можуть викликати різні розлади як клінічного, так і анатомічного ха­рактеру.

Деякі із збудників захворювань можуть викликати інфекційні хвороби через їжу (вода, молоко, продукти), уживаючи яку людина занедужує. Поширенню багатьох інфекційних захворювань сприяють комахи, а також недотримання особистої безпеки.

Хворих, уражених інфекцією зовнішніх покривів, необхідно ізолювати, зробити родичам і близьким потерпілого відповідні щеплення.

Біологічна зброя. Це дуже небезпечний вид зброї, призначений для масо­вого ураження живих організмів (людей, тварин, рослин), а також для пошко­дження військових об'єктів. В основі такої зброї патогенні організми (бактерії, віруси, грибки) і токсини, шо виробляються бактеріями.

Біологічна (або бактеріологічна) зброя – це смертельний вид зброї, заря­джений біологічними засобами.

Особливих методів захисту від негативної дії отрутних рослин і тварин не існує. Треба лише досконально знати їх, симптоми їхньої дії, уміти відріз­няти їх від інших і якомога рідше з ними «зустрічатися».

Психофізичні чинники складаються з різного роду фізичних та психологіч­них перевантажень.

У процесі своєї діяльності людина використовує не тільки свої фізичні можливості, але і витрачає значні психологічні зусилля, такі як особливості характеру, волю, розумові здібності й інші. Небезпечні фактори, обумовлені особливостями фізіології і психології людини, називаються психофізіологічними.

Психофізіологічні небезпеки в сучасному світі є наслідком цілісності або розладу, стійкості або дисгармонії, спокою або тривоги, успіху або невдач, фізичного і морального благополуччя. На сьогодні не існує жодного фактора психофізіологічних небезпек, який би не впливав на людину. Кожний з цих факторів у залежності від тривалості дії можна віднести до постійних або тим­часових.

Психофізіологічними факторами потенційної небезпеки постійної дії варто вважати:

•недоліки органів почуттів (дефекти зору, слуху й ін.);

•порушення зв'язків між сенсорними і моторними центрами, унаслі­док чого людина не здатна реагувати адекватно на ті або інші зміни, що сприймаються органами почуттів;

•дефекти координації рухів (особливо складних рухів і операцій, прийомів і т.п.);

•підвищена емоційність;

•відсутність мотивації до трудової діяльності (незацікавленість у до­сягненні цілей, незадоволення оплатою праці, монотонність праці, відсут­ність пізнавального моменту, тобто нецікава робота і т.п.).

Психофізіологічними факторами потенційної небезпеки тимчасової дії варто вважати:

•нестача досвіду (поява ймовірної помилки, неправильні дії, напруга нервово-психічної системи, острах припуститися помилки;

•необережність (може призвести до поразки не тільки окремої лю­дини, але і всього колективу);

•стомлення (розрізняють фізіологічне і психологічне стомлення);

•емоційні явища (особливо конфліктні ситуації, стреси, пов'язані побутом, родиною, друзями, керівництвом).