Тема: Теоретичні основи менеджменту. Розвиток управлінської теорії

Кількіст годин: 2 год.

1. Актуальність теми:

Прогрес, досягнутий людством в другій половині минулого століття, значною мірою пов’язаний саме з розвитку менеджменту. Найкращим прикладом тут слугують економіки США, Японії, країн Європи, де й були започатковані основні засади менеджменту. Тому вивчення зарубіжних механізмів управління та систем управління ринкового типу є актуальним у наш час.

 

2. Навчальні цілі:

Знати:a-ІІ

· Характерстику ринкових структур управління у фармації;

· Процес управління;

· Рівні управління;

· Законодавчі акти, що регламентують здійснення діяльності аптечних закладів;

· Управління фармацевтичною службою на сучасному етапі.

· Зарубіжні моделі управління;

 

Вміти:а-ІІІ

· Розробляти схеми перетворення аптечних установ у різні види підприємств;

· Визначати органи управління перетворених підприємств;

· Аналізувати відмінності у організаційній структурі і діяльності державних аптечних установ і різних видів підприємств;

· Користуватися довідниковою літературою і законодавчими документами для пошуку необхідної інформації;

· Аналізувати і порівнювати зарубіжні моделі управліня.

 

3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи:

Міждисциплінарна інтеграція.

Дисципліни	Знати	Вміти
1. Попередні (забезпечуючі) дисципліни:; · Історія · Організація економіки фармації.     2. Наступні дисципліни, ті що забезпечуються. · Організація економіки фармації   3.Внутрішньопредметна інтеграція (між темами даної дисципліни) · Усі теми курсу	· Етапи розвитку суспільства; · Органи управління у фармації;     · Структури управління у фармації; · Структуру управління фармацевтичною службою на сучасному етапі · Професійну термінологію; · Нормативно-законодавчі матеріали.	· Розрізняти економічний стан суспільства на різних етапах його розвитку; · Характеризувати посадовців у фармації різних рівнів. · Характеризувати управлінців різних рівнів, їх підпорядкування та функції; · Виділяти основні ланки управління фармацевтичною службою на сучасному етапі · Користуватися у роботі відповідною додатковою літературою та нормативно-законодавчими матеріалами

 

3.2. Зміст теми:

I.Поняття менеджменту.

Сучасний мінливий світ вимагає від кожного працівника швидкої адаптації до його змін. Спеціалісти одностайні в тому

Причому, якщо, скажімо, рівень розвитку техніки та технологій може мати певні обмеження, викликані об’єктивними обставинами, то менеджмент має можливість розвиватись стабільно за висхідною за будь-яких умов, так як він передбачає використання людського ресурсу, який володіє необмеженими резервами щодо вдосконалення.

Прогрес, досягнутий людством в другій половині минулого століття, значною мірою пов’язаний саме з розвитку менеджменту. Найкращим прикладом тут слугують економіки США, Японії, країн Європи, де й були започатковані основні зачади менеджменту. Сьогодні ж термін „менеджмент” отримав розповсюдження усіх мовних культурах, що є переконливим доказом його значущості і потреби в ньому.

Отже „менеджмент” – це цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців з метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей.

Менеджмент, в перекладі з англійської, означає „керівництво, завідування, уміння справлятись з роботою” тощо.

Оксфордський словник англійської мови дає такі тлумачення менеджменту:

- менеджмент – це спосіб та манера спілкування з людьми (працівниками);

- це влада та мистецтво керівництва;

- це вміння організовувати ефективну роботу апарату управління.

 

Предметом вивчення науки про менеджмент є:

1. Теоретичні засади управлінської діяльності (закони, закономірності, принципи, механізми, моделі тощо).

2. Практика управління організаціями (підприємствами, корпораціями тощо);

3. проектування систем менеджменту (формування управлінських важелів, які забезпечують управлінський вплив керуючої систему організації на керовану).

 

Об’єкт вивчення менеджменту – процес управління виробничо-господарською діяльністю підприємств.

Суб’єктом вивчення менеджменту – є працівники керуючої і керованої системи організації, їх професійний та кваліфікаційний рівень, ступень виконання ними повноважень, обсяги відповідальності і т. ін.

Основне в менеджменті – ставити перед собою ціль, які б відповідали інтересам підприємства.

Значення менеджменту полягає у тому, що він об’єднує капітал та співробітників фірми.

Завдання менеджменту:

- забезпечення існування фірми (підприємства) на ринку;

- вирішення проблем співробітників, підвищення зацікавленості працівників у ефективній роботі;

- створення нових ринків для фірми та забезпечення швидкого реагування на всі зміни соціальній сфері ринку. (розробка нових товарів ї послуг);

- глибокий аналіз діяльності фірм;

- доведення до співробітників фірми конкретних завдань, надання їм можливості контролювати власну роботу, бачити свій внесок у загальні результати діяльності фірми;

Дуже близьким за змістом до поняття „менеджмент” є поняття „управління”.

Управління – це цілеспрямована дія на об’єкт з метою зміни його стану або поведінки у зв’язку зі зміною певних обставин.

Управління – це процес планування, організації, мотивації і контроля, необхідний для того, щоб сформулювати і досягнути мети організації.

Управління – особливий вид діяльності, який перетворює неорганізований натовп в ефективну, цілеспрямовану і виробничу групу.

Управління – це процес, так як управляти – це означає впорядкувати, відлагодити, узгодити будь-чиї дії.

Таким чином управління - це процес ув’язки всіх необхідних компонентів для досягнення певного результату, а менеджменту – це інструмент, система організації праці, яка забезпечує існування такої ув’язки. Менеджмент є складовою частиною управління. Він реалізується лише людьми, керівниками, тоді як управління можливе і за допомогою технічних засобів (напр. управління технологічними процесом)

 

 

Співвідношенням між поняттями „управління” та „менеджмент.