Однофазне і двохфазне доторкання. Петлі струму.

При двофазному доторканні до струмовідних частин (рис. 3.14) сила струму /л, що проходить через тіло людини, визначається за формулами:

- для мережі постійного або однофазного змінного струму

- для трифазної мережі

де Я - опір тіла людини; С/^ - робоча напруга мережі; 1/яін - лінійна напруга мережі; С/ф - фазна напруга мережі.

 

 

Рис. 3.14. Схема двофазного доторкання: а - у мережі постійного або однофазного змінного струму; б - у трифазній мережіДвофазне доторкання є більш небезпечним, оскільки /і залежить лише від напруги мережі та опору тіла людини. Однак такі випадки трапляються досить рідко і є зазвичай наслідками порушення вимог з охорони праці.

При однофазному доторканні в мережі з глухозаземленою нейтраллю (рис. 3.15, а) через тіло людини проходить менший струм, оскільки напруга, під якою опинилась людина, не перевищує фазної, що у >/3 разів є меншою, ніж лінійна напруга мережі. Окрім того, загальний опір електричного кола може складатися не лише з опору тіла людини Д та опору заземлення нейтралі Л0, а й з опору підлоги (основи) Я, на якій стоїть людина, та опору її взуття /?в. У загальному випадку /л визначається за формулою:

Рис. 3.15. Схема однофазного доторкання при нормальному режимі роботи електромережі: а - у трифазній мережі з глухозаземленою нейтраллю; б - у трифазній мережі з ізольованою нейтраллю

У електропатології шлях струму через тіло людини носить назву «петля струму, якою відбулося ураження». Можливих шляхів струму у тілі людини дуже багато. Номенклатуру цих петель розробив Г. Л. Френкель. На практиці зустрічається до 15 характерних петель, найпоширенішими з них є 5 (рука — рука, руки — ноги, нога — нога, голова — ноги, голова — руки).Найчастіше струм проходить через тіло людини шляхом рука — рука (приблизно 40 % випадків) або права рука — ноги (20 %).

Найнебезпечнішими є петлі голова — руки і голова — ноги. У цьому випадку струм може проходити через серце, головний і спинний мозок. Ці петлі виникають відносно рідко.

Безпека експлуатації електричних мереж в нормальному і аварійному режимах роботи.

За своїми функціями технічні засоби і захисту забезпечення електробезпеки діляться на дві групи:

- технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок;

- технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок.

Основні технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок:

- ізоляція струмопровідних частин;

- недоступність струмопровідних частин;

- блоківки безпеки;

- засоби орієнтації в електроустановках;

- виконання електроустановок, ізольованими від землі;

- захисне розділення електричних мереж;

- застосування малих напруг;

- компенсація ємнісних струмів замикання на землю;

- вирівнювання потенціалів.

З метою підвищення рівня безпеки, залежно від призначення, умов експлуатації і конструкції в електроустановках застосовується одночасно декілька з перелічених технічних заходів і засобів.

Напруга кроку, її небезпека і способи уникнення.

Напруга кроку - напруга між двома точками ланцюга електричного струму, що знаходяться одна від одної на відстані кроку і на яких одночасно стоїть людина.

Чим ближче людина знаходиться до місця торкання, тим вищою є небезпека ураження при пересуванні в небезпечній зоні. На відстані 1 м від заземлювача зниження напруги становить 68%, на відстані 10 м — 92%. Практично на відстані 20 м і більше від місця торкання струмопровідної частини небезпечний вплив електричного струму на людину зводиться до нуля. Напруга, що уражає людину, залежить від ширини кроку: чим більше крок, тим небезпечніше. Навіть невелика напруга в 50-80 В викликає мимовільні судорожні скорочення м'язів ніг і, як наслідок, падіння людини на землю. Якщо людина падає убік місця дотику, тоді вражаюча напруга стає смертельною. У загрозливій ситуації при виході з небезпечної зони необхідно застосувати ходу «п'ята — носок» у сторону від місця падіння струмопровідної частини.